
Справа № 740/3562/18
Провадження № 2/740/1560/18
Р І Ш Е Н Н Я
з а о ч н е
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 вересня 2018 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої – судді Ковальової Т.Г.,
за участю секретаря – Кононяко С.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом керівника Ніжинської місцевої прокуратури ОСОБА_1 в інтересах держави в особі комунального лікувально-профілактичного закладу «Ніжинська центральна міська лікарня імені ОСОБА_2» до ОСОБА_3 про відшкодування витрат, пов»язаних із стаціонарним лікуванням потерпілого від кримінального правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Керівник Ніжинської місцевої прокуратури ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету в інтересах комунального лікувально-профілактичного закладу «Ніжинська центральна міська лікарня імені ОСОБА_2» 7982,12 грн. у відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину.
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що вироком Ніжинського міськрайонного суду від 08.05.2018 року встановлено, що 13.07.2017 ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «Daewoo Nexia», реєстраційний номер НОМЕР_1, з пасажиром ОСОБА_4, рухаючись вулицею Шевченка м.Ніжина внапрямку залізничного вокзалу, порушивши вимоги Правил дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306, допустив зіткнення з автомобілем марки «РУТА-19», реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок якого пассажир ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.
Даним вироком суду, який набрав законної сили, ОСОБА_3 визнано виним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі п. «а» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» його звільнено від відбування призначеного покарання.
У зв’язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпілий ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні в КЛПЗ «Ніжинська центральна міська лікарня імені ОСОБА_2» в реанімаційному відділенні із 13.07.2017 по 17.07.2017.
Згідно довідки КЛПЗ «Ніжинська центральна міська лікарня імені ОСОБА_2» на лікування потерпілого витрачено кошти у сумі 7982,12 грн., які не відшкодовані і підлягають стягненню з відповідача.
Ухвалою суду від 17 серпня 2018 року провадження у справі відкрито та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Інформація про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження розміщена на офіційній сторінці суду веб-порталу судової влади України.
Відповідачу було запропоновано протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву відповідно до ст. 278 ч.1 ЦПК України.
Згідно ст. 279 ч.5 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
В установлений судом п*ятнадцятиденний строк відповідач не подав заяву із запереченням щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов, що згідно ч.2 ст.191 ЦПК України є підставою для вирішення спору за наявними матеріалами справи.
Враховуючи, що відповідач не подав відзив, суд відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК розглянув справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення з урахуванням того, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що вироком суду, який набрав законної сили, ОСОБА_3 визнано виним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі п. «а» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» його звільнено від відбування призначеного покарання.
Вказаним вироком встановлено, що 13.07.2017 ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «Daewoo Nexia», реєстраційний номер НОМЕР_1, з пасажиром ОСОБА_4, рухаючись вулицею Шевченка м.Ніжина внапрямку залізничного вокзалу, порушивши вимоги Правил дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306, допустив зіткнення з автомобілем марки «РУТА-19», реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок якого пассажир ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов»язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров»я на лікування потерпілого від цього злочину.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 07.07.1995 року №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров*я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року.
Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжкодня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.
Постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров*я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров*я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми витрати за місяць (в якому проводилося лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.
З довідки комунального лікувально-профілактичного закладу «Ніжинська центральна міська лікарня імені ОСОБА_2» № 16 вбачається, що загальна вартість витрат на лікування ОСОБА_4, який знаходився на стаціонарному лікуванні в реанімаційному відділені з 13.07.2017 по 17.07.2017, складає 7982,12 грн.
Таким чином, суд вважає, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні.
Також відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати на користь держави.
Керуючись ст.ст.1206 ЦК України, ст.ст. 141, 263-265, 274, 279, 280-284, 289 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: Чернігівська область, м.Ніжин, вул.Курилівська, 36, на користь користь місцевого бюджету в інтересах комунального лікувально-профілактичного закладу «Ніжинська центральна міська лікарня імені ОСОБА_2» (адреса: 16600 м.Ніжин, вул.Московська, 21) на р/р 354170380299989 в ГУДКСУ в Чернігівській області, код ЄДРПОУ 02774125, МФО 853592, у відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 7982 (сім тисяч дев*ятсот вісімдесят дві) грн. 12 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 грн.
Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, - протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте Ніжинським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуюча суддя Ковальова Т.Г.
Судове рішення № 76321828, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області було прийнято 06.09.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 740/3562/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: