Ухвала суду № 76320841, 06.09.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/7614/17

н/п 1-кп/766/124/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2018 року м.Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді – Рєпіна К.К.,

при секретарі – Колосовій К.М.

за участю прокурора – Садилко О.О.

представника потерпілого – ОСОБА_1

обвинуваченої – ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12017230030001469 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд до Херсонського міського суду Херсонської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017230030001469, щодо ОСОБА_2, обвинуваченої за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України з угодою про примирення, досягнутою під час досудового розслідування.

Відповідно до положень ст.ст. 314, 474 КПК України розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання, за результатами якого суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.

Заслухавши думки учасників процесу, дослідивши зміст угоди про примирення та обвинувального акта, суд вважає необхідним відмовити у затвердженні цієї угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування з таких підстав.

Відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України суд відмовляє в затвердження угоди, якщо, зокрема, умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону.

Частиною 4 ст. 110 КПК України визначено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, та повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

При цьому, згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт, крім інших відомостей, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Згідно з положеннями п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 року N8, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред’явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема, воно повинно містити дані про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому.

Отже, безумовною є вимога про те, щоб обвинувачення та його формулювання повинні бути викладені настільки конкретно, в тому числі з відображенням часу, місця, способу, інших обставин, мотивів вчинення діяння, щоб це забезпечило право на захист.

Вивченням змісту обвинувального акту щодо ОСОБА_2 встановлено, що ці вимоги при його складанні виконані не були.

В обвинувальному акті та угоді про примирення зазначено, що дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, як закінчений замах на викрадення чужого майна (крадіжка).

Разом з цим, зі змісту обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_2 фактично вчинила замах на викрадення чужого майна, але з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки була зупинена з викраденим охоронцем магазину на місці скоєння злочину. Тобто дії обвинуваченої слід було кваліфікувати за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України як незакінчений замах на викрадення чужого майна (крадіжка).

За таких обставин при кваліфікації дій обвинуваченої в обвинувальному акті та в угоді про примирення неправильно застосовано кримінальний закон, у зв'язку з чим угода про примирення та обвинувальний акт не відповідають вимогам закону і ця обставина є підставою для відмови у затвердженні угоди про примирення.

Крім цього суд вважає за необхідне матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_2 повернути прокурору, оскільки відповідно до роз’яснень викладених в п.16 постанови Пленуму ВССУ № 13 від 11.12.2015 року «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», якщо угода не може бути затверджена, у такому випадку суд постановляє ухвалу про відмову в затвердженні угоди та повертає матеріали прокурору для продовження досудового розслідування або призначає судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку (якщо до суду надійшов обвинувальний акт, а угоду було укладено під час підготовчого провадження).

Керуючись ст.ст. 314, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У затвердженні угоди про примирення, у кримінальному провадженні №12017230030001469 укладеної 28.04.2017 року між потерпілим ТОВ «Пул енд Беа Україна» в особі представника ОСОБА_1 з одного боку, та обвинуваченою у зазначеному проваджені ОСОБА_2, з іншого боку – відмовити.

Обвинувальний акт з угодою про примирення у кримінальному провадженні №12017230030001469, за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України - повернути прокурору.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до апеляційного суду Херсонської області через Херсонський міський суд Херсонської області.

СуддяОСОБА_3