Постанова № 76317980, 06.09.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 639/799/17 Головуючий суддя І інстанції Труханович В. В.

Провадження № 22-ц/790/3931/18 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Спори про відшкодування шкоди

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року м. Харків.

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Яцини В.Б.

суддів колегії: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (головуючий суддя Труханович В.В.) на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 29 травня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», Комунального підприємства «Жилкомсервіс», третя особа ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої залиттям квартири,

В С Т А Н О В И В :

10 лютого 2017 року ОСОБА_3 звернулася до Жовтневого районного суду м. Харкова із позовною заявою до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», Комунального підприємства «Жилкомсервіс», 3-тя особа ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої залиттям квартири, відповідно до якої, з урахуванням уточнень просила суд стягнути солідарно з відповідачів компенсацію завданої їй матеріальної шкоди в сумі 85 265, 00 грн.; стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача відшкодування завданої ними моральної шкоди в розмірі 15 000, 00 грн; покласти на відповідачів витрати, пов’язані з розглядом даної справи, в тому числі оплату вартості послуг експерта в сумі 8 045, 00 грн. та комісії банку за прийняття цього платежу 60, 34 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що їй на праві власності належить квартира, що розташована за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, б. 72-А, кв. 30. 06 вересня 2016 року відбулося залиття належної їй на праві власності квартири. Комісією ділянки № 5 Шевченківського району КП «Жилкомсервіс» було складено ОСОБА_5 обстеження квартири від 07.09.2016 року, яким встановлено, що причиною залиття квартири є теча стояка гарячого водопостачання в квартирі № 34 в б. 72-А по проспекту Перемоги. Внаслідок залиття квартири позивачу було спричинено матеріальної шкоди, яку відповідно до уточненої позовної заяви вона оцінює у 85 265, 00 грн. Також позивач посилається на те, що внаслідок вказаного залиття їй було спричинено значної моральної шкоди, яку вона також просить відшкодувати.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 29 травня 2018 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3.

Стягнуто з КП «ХТМ» на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 85 265, 00 грн. (вісімдесят п’ять тисяч двісті шістдесят п’ять гривень 00 копійок).

Стягнуто з КП «ХТМ» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 10 000, 00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнуто з КП «ХТМ» на користь ОСОБА_3 витрати пов’язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 492, 65 грн. (одна тисяча чотириста дев’яносто дві гривні 65 копійок).

Стягнуто з КП «ХТМ» на користь ОСОБА_3 витрати пов’язані з проведенням експертизи у розмірі 8 045, 00 грн. (вісім тисяч сорок п’ять гривень 00 копійок).

У задоволені іншої частини позовних вимог – відмовлено.

В апеляційній скарзі КП «ХТМ» просить вказане рішення суду скасувати в частині задоволених позовних вимог до КП «ХТМ», та відмовити у задоволенні позову в цій частині, стягнувши матеріальну та моральну шкоду з КП «ЖКС».

В обґрунтування скарги зазначено, що оскаржуване рішення постановлено з порушення норм процесуального (ст.ст. 89, 263 ЦПК України) та матеріального (невірно застосовано п. 7 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», та не застосовано п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 24, п.п. 1, 7, 8 ч. 2 ст. 25 цього ж закону, ст.ст. 901, 902 ЦК України) права.

Вказано, що саме на КП «ЖКС», а не на КП «ХТМ» покладено обов’язок з поточного та капітального ремонтів внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання, не проведення своєчасно яких призвело до виникнення аварійної ситуації, внаслідок якої відбулось затоплення помешкання позивача. .

ОСОБА_3 суду апеляційної інстанції було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить останню залишити без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін. Позивач вказала, що обов’язок утримувати у належному стані внутрішньобудинкові системи централізованого опалення та гарячого водопостачання у повному обсязі покладено на КП «ХТМ» рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 року № 1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова» та договором, кладеним між відповідачами.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, які передбачені у ч. 1 ст. 369 ЦПК України, з огляду на зміст та ціну позову, без повідомленням учасників справи.

Згідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до вказаних норм ЦПК України, вислухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Положенням п. 8 Перехідних положень до ЦПК України в редакції від 15.12.2017 передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, у даному випадку Апеляційний суд Харківської області.

У статті 263 ЦПК України визначені наступні вимоги до законності і обґрунтованість судового рішення:

1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 18.08.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 3296, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.08.2003 року № 1293244. (а.с. 16, 17)

В судовому засіданні позивач пояснила, що 06 вересня 2016 року відбулося залиття належної їй на праві власності квартири.

Відповідно до ОСОБА_5 № 199 від 07.09.2018 року, затвердженого начальником дільниці № 5 КП «Жилкомсервіс» ОСОБА_7 та складеним комісією у складі: інженера дільниці № 5 ОСОБА_8, майстра КП ХТМ ОСОБА_9, майстра дільниці № 5 ОСОБА_5, - 06.09.2016 року в квартирі № 34, житлового будинку № 72-А по пр. Перемоги, сталася аварійна ситуація - прорив стояка гарячого водопостачання. ( а.с. 150)

Як вбачається з ОСОБА_5 № 203 від 07.09.2018 року, затвердженим начальником дільниці № 5 КП «Жилкомсервіс» ОСОБА_7 та складеним комісією у складі: інженера дільниці № 5 ОСОБА_8, майстра КП ХТМ ОСОБА_9, майстра дільниці № 5 ОСОБА_5, за присутності мешканців ОСОБА_4 та ОСОБА_10, - залиття квартири № 30, житлового будинку № 72 А по проспекту Перемоги сталося 06.09.2016 року з вищерозташованої квартири № 34 в результаті аварійної ситуації – прорив стояка гарячого водопостачання. (а.с. 29)

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що є матір’ю позивача. 06 вересня 2016 року приблизно об 11.00 годині вона прийшла додому та побачила, що квартира залита водою. Аварійна служба за викликом так і не приїхала, вони з іншими мешканцями самотужки перекривали постачання води.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 пояснили, що є сусідами ОСОБА_3 У вересні 2016 року вони заходили до квартири № 30 житлового будинку № 72-А по пр. Перемоги в м. Харкові, в якій проживає ОСОБА_3, вказана квартира була залита, в ній було відсутнє електропостачання. Залиття вказаної квартири, на думку свідка ОСОБА_13 відбулося внаслідок прориву стояка гарячої води в квартирі на 9-ому поверсі.

Отже, судом було встановлено, 06 вересня 2016 року відбулося квартири АДРЕСА_1, яке сталося внаслідок прориву стояка гарячого водопостачання у квартирі АДРЕСА_2.

Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що внаслідок вказаного залиття квартири їй було спричинено матеріальної шкоди, яку вона, з урахуванням проведеної по справі судової будівельно-технічної експертизи, оцінює у 85 265, 00 грн.

13 вересня 2016 року та 14 вересня 2016 року ОСОБА_3 зверталась до Начальника дільниці №5 КП «Жилкомсервіс», Директора КП «Жилкомсервіс» та Генерального директора КП «Харківські теплові мережі» з заявами, в яких просила призначити комісію для проведення обстеження квартири № 34 в будинку № 72 А по проспекту Перемоги в м. Харкові та складання акту затоплення, а також просила повідомити, на балансі кого знаходиться стояк гарячого водопостачання.

Також, 22 вересня 2016 року та 21 вересня 2016 року ОСОБА_3 зверталась з заявами до Генерального директора КП «Харківські теплові мережі» та Харківського міського голови ОСОБА_14 з заявами, в яких просила допомогти їй з вирішенням питання щодо відшкодування шкоди внаслідок залиття.

На вказані звернення ОСОБА_3 було надані відповіді КП «Жилкомсервіс» від 28.09.2016 року, КП «Харківські теплові мережі» від 30.09.2016 року та від 17.10.2016 року, та Департаменту Комунального господарства Виконавчого комітету Харківської міської ради від 19.10.2016 року, згідно з якими їй було рекомендовано звернутися до суду із позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок залиття.

Згідно висновку Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. ОСОБА_15 від 27.02.2018 року № 19810/20988, вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень внаслідок залиття квартири № 30 по пр. Перемоги, б. 72-А в м. Харкові, яке сталося 06 вересня 2016 року складає 85 265, 00 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції свої висновки мотивував тим, що залиття квартири позивача сталося внаслідок неналежного стану внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання в спірному будинку технічне обслуговування якого покладено на Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», то залиття спірних приміщень сталося внаслідок винних дій (протиправної бездіяльності) Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», а тому з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на користь позивача підлягає стягненню сума завданого позивачу матеріального збитку, встановленого експертним висновком, у розмірі 85 265, 00 грн.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд взяв до уваги виписки з амбулаторної картки ОСОБА_3, виданої КЗ ОЗ «Харківська міська поліклініка № 8 від 06.04. 2017 року та від 07.04.2017 року, ОСОБА_3 у жовтні 2016 року проходила курс лікування після нервового перенапруження. Внаслідок вказаного перенапруження її стан здоров’я значно погіршився, порівняно з тим, який був до жовтня 2016 року.

Однак, суд критично поставився до довідок про перебування на лікарняному позивача з 31 травня 2017 року по 03 червня 2017 року, оскільки з листка непрацездатності не вбачається, з яких підстав вона перебувала на лікарняному, а зазначено лише, що це було загальне захворювання, а отже і встановити причинно-наслідкові зв’язки з самим фактом залиття квартири та вказаним знаходженням позивача на лікарняному у суду не було можливості.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», управителем є особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом будинків і споруд (далі-управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору. Виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 року № 1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова», з метою приведення функціонального призначення житлово-комунальних послуг у відповідність до закону «Про житлово-комунальні послуги» та наказу державного Комітету України з питань житлово-комунального господарства від 24.04.2005р.№60 «Про затвердження порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді», на підставі закону України «Про захист прав споживачів», та керуючись статтею 59 закону України «Про місцеве самоврядування Україні», виконавчим комітетом Харківської міської ради, було прийнято рішення про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова: з управління будинком, спорудою або групою будинків - КП «Жилкомсервіс», з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій: КП «Харківблагоустрій», КП «Харківські теплові мережі», ДКП «Харківкомуночиствод», КП «ВТП «Вода», КСП «Харківгорліфт» та інші. (т. 1 а.с. 116).

Частиною другою статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що балансоутримувач зобов'язаний укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна; утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства; забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач зобов'язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, а також забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що передані на його баланс.

Підпунктом 8 пункту 2 статті 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено обов'язок управителя забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів.

Відповідно до положень статті 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», управитель має право, зокрема, укладати договори з виробниками, виконавцями, споживачами в порядку, встановленому законом.

Статтею 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що договір про надання житлово-комунальних послуг (в даному випадку на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій) в багатоповерховому житловому будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою (управителем), а у разі якщо балансоутримувач не є виконавцем послуг він укладає договори на надання послуг з іншими виконавцями.

13.02.2012р. між Комунальним підприємством «Жилкомсервіс» (надалі - управитель), та Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» (надалі- виконавець) було укладено договір № 15/1 (нова редакція договору №15/1 від 29.12.2006р.) (надалі – договір) (т. 1 а.с. 64-68).

Відповідно до пункту 1.1 договору, управитель доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання: мережі, арматура на них, прилади та обладнання, які розміщені в межах будинку (далі по тексту - внутрішньобудинкові системи) та виконання робіт з усунення аварійних ушкоджень на внутрішньобудинкових системах, а управитель зобов'язується прийняти та оплатити виконавцю надані послуги.

Пунктом 1.2 договору визначено, що обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та гарячого водопостачання, включає в себе комплекс робіт (далі по тексту - роботи), які визначені на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги», «Правил утримання житлових будинків та прибудинкової території», затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005 року № 76, «Примірного переліку послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд», затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу від 10.08.2004 року № 150, рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2011 р. № 902 «Про впорядкування надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в м. Харкові» та відображених у додатку № 1 до договору.

Відповідно до пункту 1.3. договору, усунення аварійних ушкоджень включають в себе роботи, пов'язані з негайним усуненням несправностей, та пошкоджень внутрішньобудинкових систем, а також усуненням наслідків аварійних ситуацій, які виникли в результаті аварійної ситуації на внутрішньобудинкових системах житлових будинків комунальної власності територіальної громади м. Харкова, а також включають в себе ліквідацію аварій на внутрішньоквартирних мережах (від зовнішньої стіни квартири до санітарно - технічного обладнання).

Пунктом 2.1 договору визначено обов'язки управителя, зокрема, останній зобов'язаний забезпечувати виконавцю доступ до технічних приміщень (технічних поверхів, підвалів) для усунення аварійних ушкоджень на внутрішньобудинкових системах, проведення технічного обслуговування та профілактичних оглядів (підпункт 2.1.9 договору).

В свою чергу, виконавець, відповідно до пункту 2.3 договору зобов'язаний, зокрема здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень (підпункт 2.3.2); своєчасно та в повному обсязі проводити підготовку внутрішньобудинкових систем до експлуатації в осінньо-зимовий період (підпункт 2.3.3); утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені цим договором (підпункт 2.3.5).

Пунктом 8.1 договору визначено, що відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє з 01.01.2012р. до 31.12.2013р.

Якщо жодна із сторін за місяць до закінчення строку дії договору не повідомить іншу сторону про намір розірвати договір, договір вважається пролонгованим на тих же умовах на наступний календарний рік (пункт 8.2 договору)

Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2011р. № 902 «Про впорядкування надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в м. Харкові» (надалі - Рішення), з метою впорядкування надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. № 869, Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992р. № 572, Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004р. № 150, було затверджено Порядок та періодичність надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (надалі - Порядок).

Додатком до вказаного Рішення визначено, що технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем включає в себе наступні види робіт, які повинен виконувати виконавець послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, тобто КП «Харківські теплові мережі», при наданні послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій:

- огляд санітарно-технічного устаткування внутрішньо будинкових систем теплопостачання (постійно);

- регулювання теплового режиму в житлових будинках (у разі необхідності);

- усунення течі на трубопроводах, приладах та арматурі (у разі необхідності);

- усунення течі в трубопроводах, приладах та арматурі (у разі необхідності);

- регулювання триходових кранів (Один раз на чотири місяці згідно графіку);

- пригарка пробкових кранів (Один раз на чотири місяці згідно графіку);

- ремонт та заміна регулювальних кранів, вентилів, засувок (у разі необхідності);

- поновлення сальникових ущільнень (у разі необхідності);

- укріплення теплової ізоляції трубопроводів (у разі необхідності);

- очищення від накипу запірної арматури (у разі необхідності);

- закріплення приладів що розхиталися в місцях їх приєднання до трубопроводу та встановлення додаткових гачків для труб та приладів (Один раз на рік при підготовці до роботи в ОЗП згідно графіку);

- ліквідація повітряних пробок в радіаторах та стояках (у разі необхідності);

- консервація та розконсервація систем теплопостачання (один раз на рік);

- огляд та усунення нещільності згонів (Один раз на чотири місяці згідно графіку);

- заміна прокладок у фланцевих з'єднаннях (у разі необхідності);

- часткова заміна ділянок трубопроводу і запірної арматури (у разі необхідності);

- заміна несправних контрольно-вимірювальних приладів (у разі необхідності);

- виявлення та усунення перетоків (постійно);

- усунення пошкодження ізоляції на трубах теплопостачання (Один раз на чотири місяці згідно графіку);

- проведення робіт по відновленню конструктивних елементів житлового будинку при порушенні під час виконання робіт (у разі необхідності);

- регулювання та гідравлічне випробування системи теплопостачання (Один раз на рік при підготовці до роботи в ОЗП згідно графіку);

- промивання трубопроводів та приладів теплопостачання (Один раз на рік при підготовці до роботи в ОЗП згідно графіку);

- гідравлічне випробування теплообмінників (Один раз на рік при підготовці до роботи в ОЗП згідно графіку);

- огляд та очищення конденсаційних горщиків, елеваторів, змішувачів, редукційних клапанів, регулювальних кранів та вентелів, засувок, грязьових відстійників, повітрозбірників, компенсаторів, вантузів (Один раз на рік при підготовці до роботи в ОЗП згідно графіку);

- ремонт та фарбування розширювальних баків; спуск води із системи теплопостачання (в період опалювального сезону допускається при аварі, якщо вимикання окремих відгалужень не забезпечує можливості її ліквідації, а також якщо температура води в зворотній магістралі знижується до 5 градусів С при температурі повітря нижче 0 градусів С) проведення аварійно-відновлювальних робіт на внутрішньо будинкових системах теплопостачання (Один раз на рік при підготовці до роботи в ОЗП згідно графіку);

- заміна невеликих ділянок трубопроводу (у випадку аварійних ситуацій).

Крім того, Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005р. №76, затверджено Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій (далі - Правила).

Відповідно до пункту 2 Правил, технічне обслуговування жилих будинків це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання, система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку.

Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Крім того, відповідно пункту 2.1. Державних будівельних норм Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди В.2.5-39:2008 «Теплові мережі», затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 09.12.2008 р. №568, контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду житлових будинків проведення планових та позапланових оглядів (пункт 2.1 Правил).

Планові огляди житлових будинків розподіляються на загальні та профілактичні. Загальні огляди передбачають комплексне обстеження комісією елементів приміщень будинку, а також їх зовнішнього благоустрою з метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період. Загальний огляд проводиться з періодичністю два рази на рік - навесні та восени (пункт 2.1.1 Правил).

Загальний огляд здійснюється комісією, до складу якої входять відповідні спеціалісти виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та представники громадських організацій, правління ЖБК та ОСББ. У разі необхідності до складу комісій можуть включатися спеціалісти - експерти проектних інститутів та спеціалізованих організацій (пункт 2.1.3 Правил).

Позапланові огляди передбачають огляд окремих елементів будинку або приміщень у разі аварій на зовнішніх комунікаціях. Позапланові огляди проводяться комісією або окремими працівниками виконавця послуг у залежності від обсягу та характеру пошкоджень, що виникли. (пункт 2.2.1 Правил).

Згідно з пунктом 2.4.1 Правил, поточний ремонт виконується виконавцем послуг власними силами або із залученням підрядних організацій.

Пунктом 3.1.1 Правил передбачено, що утримання допоміжних приміщень включає технічне обслуговування (планові, позапланові огляди, підготовку до сезонної експлуатації, поточний ремонт конструктивних елементів та інженерних систем і будинкового обладнання).

З вищезазначених вимог Правил вбачається, що планові та позапланові огляди житлових будинків проводяться працівниками виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, яким в даному випадку є - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі».

Крім того, підпунктами 2, 5, 7, 10 частини другою статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено обов'язки виконавця, до яких зокрема віднесено, здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; своєчасне проведення підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових мереж, вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; своєчасне за власний рахунок проведення робіт з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

Зазначені обов'язки виконавця також встановлені пунктом 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630, відповідно до яких, що виконавець зобов'язаний, зокрема:

- проводити двічі на рік перевірку стану внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку із складенням відповідного акта;

- утримувати внутрішньобудинкові мережі у належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт.

- усувати аварії та інші порушення порядку надання послуг, а також виконувати заявки споживачів у строк, встановлений законодавством та договором.

Відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 2 статті 21 Закону України «Про трубопровідний транспорт», шкода заподіяна здоров'ю, а також майну громадян внаслідок аварій на об'єктах трубопровідного транспорту підлягає відшкодуванню за рахунок підприємств, установ, та організацій трубопровідного транспорту.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суд першої інстанції про те, що завдана позивачеві шкода підлягає відшкодуванню за рахунок КП «ХТМ», оскільки ними не було доведено, що шкоду завдано балансоутримувачем, оскільки зазначеним вище договором відповідальність за належний технічний стан внутрішньобудинкових систем покладено саме на КП «ХТМ».

Зазначене узгоджується з висновками щодо застосування вказаних норм права, викладеним у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 28 березня 2018 року, винесеної за наслідками розгляду аналогічної справи №638/9832/15-ц, який відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд апеляційної інстанції враховує.

Надані КП «ХТМ» рішення судів касаційної інстанції як приклад застосування іншої правової практики у даному випадку не можу бути застосованими, оскільки з них не вбачається, що вони були ухвалені у тотожних справах.

За правилами передбаченими ст. ст. 16, 23 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї, у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна, приниженні честі, гідності та ділової репутації.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. п. 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», з подальшими змінами та доповненнями, відповідно до ст. 137 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.

Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Колегія суддів погоджується з розміром відшкодування моральної шкоди, визначеного районним судом, оскільки висновки суду з цього приводу відповідно до ст. 263 ЦПК України є законними і обґрунтованими, і доводами скарги, які належним чином не доведені, не спростовані.

З огляду на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не було порушено законодавства, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, колегія суддів на підставі ч. 1 ст. 375 ЦПК України залишає без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржуване рішення – без змін.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 381-384, 389-392 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» - залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 29 травня 2018 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 06.09.2018.

Головуючий –

ОСОБА_16

Судді -

ОСОБА_1.

ОСОБА_2.