Рішення № 76315782, 28.08.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2096/18

Провадження № 2/635/1822/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 року

смт. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Токарєвої Н.М.,

при секретарі - Антонян М.В.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1,

відповідач: ОСОБА_2,

третя особа: Коротичанська селищна рада

Харківського району Харківської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Коротичанська селищна рада Харківського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2018 року позивач звернувся до суду із позовом про визнання за ним права власності на житловий будинок літ. «А-1», загальною площею 197,50кв.м., житловою площею 48,40кв.м., допоміжною площею 52,70кв.м., площею літніх приміщень 96,70кв.м, з незавершеною будівництвом надбудовою літ. «нд», відкритою верандою літ. «а», підвалом літ. «пд», ганком літ. «а1», з господарськими будівлями та спорудами: вбиральнею літ. «Б», вигрібною ямою літ. «Д», колонкою літ. «к», колодязем літ. «к1», воротами № 1, огорожею № 2, воротами № 3, який розташований за адресою: смт. Коротич, вул. Дружби, № 30, Харківського району Харківської області в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_3, померлого 04 червня 2007 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.06.2007р. помер його син ОСОБА_3, який був власником недобудованого житлового будинку № 30 по вул. Дружби в смт. Коротич, Харківського району Харківської області, на підставі договору купівлі-продажу від 29.05.2004р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4, реєстровий № 2146. Після купівлі, житловий будинок добудував син позивача, однак право власності не було зареєстроване у міжміському бюро технічної інвентаризації. Єдиним спадкоємцем після смерті сина - є позивач по справі, оскільки дружина позивача ОСОБА_5 померла ще 10.08.1999 р., а він в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини звернувся з відповідною заявою до нотаріальної контори. Спадкові права на житловий будинок позивач не має можливості оформити, оскільки державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області було відмовлено позивачу у вчиненні нотаріальних дій за тих підстав, що відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11 квітня 2018 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху оскільки позивачем не було зазначено ідентифікаційний код юридичної особи, не було надано відомостей про вартість майна, не визначено ціни позову, не сплачено у повному обсязі судовий збір. Позивачу надано десятиденний строк для усунення недоліків.

21 травня 2018 року позивач виконав вимоги ухвали Харківського районного суду Харківської області від 11 квітня 2018 року та усунув недоліки.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 18 червня 2018 року провадження по справі відкрито, призначено судове засідання на 10 липня 2018 року о 09год. 00хв.

Позивачем подавалось клопотання про забезпечення доказів шляхом витребування з Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області відомостей щодо звернення з заявами про прийняття спадщини або відмову від спадщини після смерті ОСОБА_3, померлого 04 червня 2007 року, а також про складання останнім заповітів та на чиюсь користь.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 13 липня 2018 року клопотання про забезпечення доказів задоволено, витребувано з Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області (м. Люботин, Харківської області, вул.. Слобожанська, 24/1), відомості щодо звернення з заявами про прийняття спадщини або відмову від спадщини після смерті ОСОБА_3, померлого 04 червня 2007 року, який постійно проживав по вул. Шевченка, б. 25 в смт. Пісочин, Харківського району Харківської області, а також про складання заповітів та на чиюсь користь.

Представником позивача – адвокатом ОСОБА_6 подано до суду заяву про слухання справи за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Від Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області надійшов лист, в якому представник зазначив, що проти позову селищна рада не заперечувала, просив розглянути справи за відсутності представника рпди, ухвалити рішення згідно з чинним законодавством..

Суд, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та надані докази, встановив наступне.

На підставі договору купівлі-продажу від 29.05.2004р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4, реєстровий № 2146, син позивача – ОСОБА_3 набув право власності на недобудований житловий будинок, готовність якого складала 59%, який розташований за адресою: смт. Коротич, вул. Дружби, № 30, Харківського району Харківської області.

04 червня 2007 року помер син позивача - ОСОБА_3, який постійно проживав по вул. Шевченка, б. 25 в смт. Пісочин, Харківського району Харківської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть 1-ВЛ № 124725, актовий запис про смерть № 116. За життя заповітів на чиюсь користь не складав.

Батьками померлого ОСОБА_3 є ОСОБА_1 та ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії II-ВЛ № 445262.

ОСОБА_5 померла 10 серпня 1999 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть 1-ВЛ № 185629, актовий запис про смерть № 153.

Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є його батько – позивач ОСОБА_1

Після смерті сина відкрилася спадщина, яка складається житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 197,50кв.м., житловою площею 48,40кв.м., допоміжною площею 52,70кв.м., площею літніх приміщень 96,70кв.м, з незавершеною будівництвом надбудовою літ. «нд», відкритою верандою літ. «а», підвалом літ. «пд», ганком літ. «а1», з господарськими будівлями та спорудами: вбиральнею літ. «Б», вигрібною ямою літ. «Д», колонкою літ. «к», колодязем літ. «к1», воротами № 1, огорожею № 2, воротами № 3, який розташований за адресою: смт. Коротич, вул. Дружби, № 30, Харківського району Харківської області.

На спірний житловий будинок 18 травня 2017 року КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» було виготовлено технічний паспорт.

16 травня 2018 року ТОВ «Архітекторське бюро Харківського району» було виготовлено технічне заключення з оцінки стану будівельних конструкцій житлового будинку містобудівним вимогам, згідно якого загальний стан складається житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 197,50кв.м., житловою площею 48,40кв.м., допоміжною площею 52,70кв.м., площею літніх приміщень 96,70кв.м, з незавершеною будівництвом надбудовою літ. «нд», відкритою верандою літ. «а», підвалом літ. «пд», ганком літ. «а1», з господарськими будівлями та спорудами: вбиральнею літ. «Б», вигрібною ямою літ. «Д», колонкою літ. «к», колодязем літ. «к1», розташованого за адресою: смт. Коротич, вул. Дружби, № 30, Харківського району Харківської області – задовільний, технічний стан забезпечує надійну експлуатацію та безпеку для життя та здоров’я людей, відповідає вимогам ДБН.

Постановою від 10 лютого 2018 р. державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області ОСОБА_7 було відмовлено позивачу у вчиненні нотаріальних дій за тих підстав, що відсутній право встановлювальний документ на спадкове майно.

З листа КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» № Е-2745 від 29 травня 2017 року вбачається, що за архівними матеріалами бюро право власності на спірний житловий будинок з надвірними будівлями не зареєстровано. В матеріалах інвентаризаційно-реєстраційної справи знаходиться копія договору купівлі-продажу від 29.05.2004 р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4, реєстровий № 2146, згідно якого ОСОБА_3 купив недобудований житловий будинок (готовністю 59%), але не зареєстровано у зв’язку з відсутністю на той час вимог діючого законодавства щодо реєстрації прав на об’єкти незавершеного будівництва. Будівництво проводилось на підставі договору про забудову земельної ділянки, посвідченого Другою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області 13 квітня 1994 року. реєстр. № 2-1096 та рішення виконкому Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області № 28 від 11 січня 1994 року про надання земельної ділянки під будівництво житлового будинку площею 1500,00кв.м. та надання дозволу на будівництво житлового будинку по типовому проекту № 144-24-316.13.88. Згідно матеріалів технічної інвентаризації станом на 18 травня 2017 року за адресою: смт. Коротич, вул. Дружби, № 30, Харківського району Харківської області, розташовані - житловий будинок літ. «А-1», загальною площею 197,50кв.м., житловою площею 48,40кв.м., допоміжною площею 52,70кв.м., площею літніх приміщень 96,70кв.м, з незавершеною будівництвом надбудовою літ. «нд», відкритою верандою літ. «а», підвалом літ. «пд», ганком літ. «а1», з господарськими будівлями та спорудами: вбиральнею літ. «Б», вигрібною ямою літ. «Д», колонкою літ. «к», колодязем літ. «к1», воротами № 1, огорожею № 2, воротами № 3.

Другою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області повідомлено листом від 21 липня 2018 року № 946/02-14, що після померлого 04 червня 2007 року ОСОБА_3 в шестимісячний строк із дня відкриття спадщини звернувся його батько ОСОБА_1, заведено спадкову справу, інших заяв про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини в шестимісячний строк не зареєстровано, свідоцтво про право на спадщину не видавалось, інформація про заповіти/спадкові договори у Спадковому реєстрі відсутня.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечується рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За ст. 328, ст. 373 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно ст. ст. 11, 12, 15, 20 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.

У своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив, що виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від їх державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Згідно положень п. 4.14, 4.18 глави 10 Порядку здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за N 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину здійснюється за наявності необхідних документів, що підтверджують наявність певних юридичних фактів, у тому числі й склад спадкового майна. У разі, якщо у спадкоємців відсутні всі необхідні документи, питання визнання права на спадщину вирішується у судовому порядку.

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних, та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, при цьому відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вказане узгоджується з правовою позицією Європейського суду з прав людини в п.45 рішення від 10 квітня 2008 року в справі «Вассерман проти Росії», згідно якої засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося.

Підставою звернення позивача до суду з даним позовом є неможливість оформлення ними права на спадщину у нотаріуса з причин відсутності державної реєстрації у встановленому законом порядку на спадкове майно на ім'я спадкодавця.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною 1 ст.182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно п.1 ОСОБА_8 Вищого спеціалізованого суду України з цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм законодавства про власність та спадкування» № 9 10-1387/0/4-12 від 27.09.2012, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Вказане положення також підтверджується в правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2012 року за № 6-54цс12.

Верховний Суд України у п. 8 Постанови Пленуму № 7 від 07 травня 2008 рок судову практику у справах про спадкування» зазначив, що якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права і обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.

У п. 3.3 ОСОБА_8 ВССУ, суд зазначив, що за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також і від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Слід також вказати, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини численними рішеннями сформувала позицію, про те, що держава під час виконання своїх функцій, щодо захисту права власності має дотримуватись принципу правомірних або законних очікувань громадян, а також утримуватись від необґрунтованого пасивного втручання у разі якщо такі очікування на оформлення права власності за особою підтвердженні будь-якими засобами, передбаченими національним законодавством. Правомірні очікування виникають в особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала всі підстави вважати таке рішення дійсним і розраховувати на певний стан речей.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, існує негативний обов'язок з боку держави не втручатись у мирне володіння майном, шляхом визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно зі статтею 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005р. «Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна» у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.

Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Згідно ст. ст. 76-77, 81, 83 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до положень ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У зв’язку з тим, що окрім позивача інших спадкоємців не має, суд приходить до висновку, що на теперішній час спадкоємцем першої черги на спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_3 є його батько ОСОБА_1 - позивач по справі.

Таким чином, у судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_3, який помер 04 червня 2007 року дійсно володів спірним житловим будинком, що було підтверджено наданими суду письмовими доказами, а також з урахуванням того, що позивач дійсно є єдиним спадкоємцем після смерті свого сина, що було доведено наданими суду доказами у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України та залишає за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 78, 80, 81, 141, 263-265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Коротичанська селищна рада Харківського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий Пісочинським ВМ Харківського РВ УМВС України в Харківській області 26 квітня 2002 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, право власності на житловий будинок літ. «А-1», загальною площею 197,50кв.м., житловою площею 48,40кв.м., допоміжною площею 52,70кв.м., площею літніх приміщень 96,70кв.м, з незавершеною будівництвом надбудовою літ. «нд», відкритою верандою літ. «а», підвалом літ. «пд», ганком літ. «а1», з господарськими будівлями та спорудами: вбиральнею літ. «Б», вигрібною ямою літ. «Д», колонкою літ. «к», колодязем літ. «к1», воротами № 1, огорожею № 2, воротами № 3, які розташовані за адресою: смт. Коротич, вул. Дружби, № 30, Харківського району Харківської області, в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_3, померлого 04 червня 2007 року.

Судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору залишити за рахунок ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до/або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий Пісочинським ВМ Харківського РВ УМВС України в Харківській області 26 квітня 2002 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, гуртожиток;

Відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, НОМЕР_3, виданий Пісочинським ВМ Харківського РВ УМВС України в Харківській області 27 квітня 2004 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, гуртожиток;

Третя особа - Коротичанська селищна рада Харківського району Харківської області, ЄДРПОУ: 04396696, місцезнаходження за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Коротич, вул. Центральна, буд. 47.

Повний текст рішення складений 07 вересня 2018 року.

Суддя Н.М. Токарєва