Рішення № 76315690, 07.09.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/24568/17

Номер провадження 2-а/522/92/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси:

Під головуванням судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Фуцур Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом, по якому просить суд:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Скасувати постанову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 335/17 від 01.08.2017 року, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 гривень.

В судове засідання позивач не з’явився, повідомлений належним чином.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надав суду письмовий відзив, в якому просив відмовити у задоволені позову.

Суд дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

В ч. 1 ст. 5 КАС України зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною ст.6КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 01.06.2017 року, укладеного з ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 01.06.2017 р., та зареєстрованого в реєстрі за № 1419.

ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Постановою №335/17 управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від01.08.2017 року, ОСОБА_1 визнано винним за порушення передбаченого ч.2 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.

З вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкт будівництва з капітального ремонту квартири АДРЕСА_2, незважаючи на те, що його було проінформовано про проведення перевірки.

Жодних ремонтних робіт з капітального ремонту квартири за адресою: АДРЕСА_1 позивачем не проводились.

21.12.2018 року позивачем було отримано постанову №335/17 по справі про адміністративне правопорушення від 01.08.2017 року, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн.

Статтею 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Статтями 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст. 244-6 КУпАП до компетенції відповідача віднесено розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Частиною 2 ст. 188-42 КУпАП передбачено накладання штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю .

Відповідач перед прийняттям оскарженої постанови, відповідно до установленого нормами законодавства порядку, мав упевнитися в тому, що у справі про адміністративне правопорушення, яка ним розглядалася мали місце подія і склад адміністративного правопорушення, яке передбачені ч.2 ст188-42 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, іншими документами.

Аналогічні положення фактично містить п.17 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю за тим виключенням, що факт правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлюється органом державного архітектурно - будівельного контролю за результатом проведених перевірок, що підтверджується крім протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підтверджується також актом перевірки і приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Під час прийняття оскаржуваної постанови відповідач будь-яких пояснень осіб, які були присутні при розгляді справи не заслухував. З наведеного вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснювався за відсутності позивача та відсутності пояснень позивача з питань, які вказані в оскаржуваній постанові, як факти, що нібито підтверджують наявність у діях позивача склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 188-42 КУпАП.

Передбачене частиною 2 статті 188 – 42 КУпАП адміністративне правопорушення передбачає вчинення порушником дій, які спрямовані на недопущення посадових осіб органів державного архітектурно – будівельного контролю на об'єкт будівництва.

11.07.2017р. відповідачем на адресу позивача був направлений лист від 11.07.2017р, №01-7вх, в якому останній повідомлявся про необхідність надання на адресу відповідача правовстановлюючих та дозвільних документів на проведення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_3 та про необхідність бути присутнім під час проведення перевірки 18.07.17р. об 11.00. Проте вказаний лист було повернуто до відповідача (за закінченням терміну зберігання), тобто позивач не отримував вказаного листа.

Відповідно до положень пунктів 9, 15, 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 державний архітектурно-будівельний контроль має здійснюватися у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва, і у разі виявлення під час проведення такої перевірки порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, Відповідачем має складатися разом з актом перевірки, протокол, та видаватися припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. Наведене свідчить, що перевірка мала проводитися у присутності Позивача та всі документи, також мали складатися у його присутності.

З огляду на викладене та пояснення позивача про його відсутність позивача 18.07.2018р. під час проведення перевірки відповідачем суд доходить до висновку про те, що необізнаний про проведення перевірки позивач був відсутній під час її проведення, а отже не міг в цей день та раніше вчиняти будь - які винні дії, спрямовані на недопуск відповідача на проведення перевірки об'єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_3.

Відповідно до частини першої статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За змістом статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення він був складений не в присутності позивача, відомості про дату розгляду адміністративної справи він не містить, а отже справа про вчинення про адміністративного правопорушення була розглянута за відсутності належним чином повідомленого позивача, а отже з порушенням його права бути присутнім при її розгляді, що є безумовною підставою для скасування постанови, яка була прийнята за результатами розгляду такої справи, як такої, що прийнята без з'ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Такий висновок суду відповідає правовому висновку, викладеному в Постанові Верховного Суду від 03.05.2018р. по справі №487/2854/17, який відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України має обов'язково враховуватися судом під час розгляду цієї справи.

Наведене спростовує твердження відповідача про наявність у діях позивача складу адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.2 ст.188-42КУпАП оскільки належні, допустимі, повні та достовірні докази на підтвердження вказаних обставин відповідачем зібрані не були, а оскаржувана постанова, в свою чергу прийнята з порушенням ст.ст. 268, 280 КУпАП.

Отже, як наслідок викладеного свідчить про відсутність складу та події адміністративних правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.188-42 КУпАП.

Відповідно до ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст.5, 9, 20, 46, 241, 243, 245, 288, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з адміністративним позовом.

Скасувати постанову управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №335/17 від 01.08.2017 року, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 гривень.

Провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності – закрити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 07.09.2018 року. .

Суддя: Р.Д. Абухін

07.09.18