Постанова № 76315605, 23.08.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2199/18

Номер справи місцевого суду: 520/1710/16-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Сегеди С.М.,

ОСОБА_2

при секретарі: Лопотан В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про захист порушеного права споживача та визнання договорів недійсними, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2017 року, -

встановила:

11 лютого 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом, який в подальшому було уточнено, до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про захист порушеного права споживача та визнання договорів недійсними. Просила визнати порушеним право позивача як споживача фінансових послуг банку з боку ПАТ "УкрСиббанк"; визнати дії та бездіяльність ПАТ "УкрСиббанк" такими, що ввели позивача в оману на укладання споживчого кредиту № 11306371000 від 27.02.2008 року, іпотечного договору від 27.02.2008 року, договорів поруки № 183504, 183505 від 27.02.2008 року; визнати несправедливими положення п. 1.2, 1.2.2, 1.3.1, 1.5, 4.8, 10, 13 споживчого кредиту № 11306371000 від 27.02.2008 року, включаючи ціну договору 59 400,00 дол. США; визнати несправедливими положення п. 1.2, 1.2.2, 1.3.1, 1.5, 4.8, 10, 13 споживчого кредиту № 11306371000 від 27.02.2008 року з моменту укладання споживчого кредиту № 11306371000 від 27.02.2008 року; визнати недійсним договір споживчого кредиту № 11306371000 від 27.02.2008 року; визнати виконаним договір споживчого кредиту № 11306371000 від 27.02.2008 року; визнати недійсними договори поруки № 183504, 183505 від 27.02.2008 року; визнати недійсним договір іпотеки від 27.02.2008 року; припинити іпотеку та заборону № 81 відчуження за договором іпотеки від 27.02.2008 року; зняти заборону № 81 відчуження за договором іпотеки від 27.02.2008 року; визнати нечесною підприємницьку практику ПАТ "УкрСиббанк" щодо укладання споживчого кредиту № 11306371000 від 27.02.2008 року; зобов’язати ПАТ "УкрСиббанк" повернути позивачу оригінал договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1; стягнути з ПАТ "УкрСиббанк" судовий збір у розмірі 275,20 грн., витрати за проведення судової експертизи у розмірі 34 900 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн.; відшкодувати моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

При цьому позивач посилається на те, що 27.02.2008 року між сторонами було укладено договір споживчого кредиту № 11306371000, за умовами якого позивач отримала у кредит кошти у розмірі 59 400 дол. США зі сплатою 11,09 % за користування коштами. З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором було укладено іпотечний договір від 27.02.2008 року та договори поруки № 183504, 183505 від 27.02.2008 року. Позивач вважає, що ОСОБА_4 вів її в оману на укладання несправедливого споживчого кредиту № 11306371000 від 27.02.2008 року, у зв'язку із чим, змушена звернутися до суду із даним позовом.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 - задоволено частково.

Визнано кредитний договір № 11306371000 від 27.02.2008 року, укладений між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 - недійсним.

Застосовано наслідки недійсності кредитного договору № 11306371000 від 27.02.2008 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" та ОСОБА_3, зобов’язано ОСОБА_3 повернути Публічному акціонерному товаристві "УкрСиббанк" отримані від банку кошти у розмірі 3 856,16 дол. США.

Визнано договір поруки, укладений 27.02.2008 року між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" та ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - недійсним.

Визнано договір іпотеки № 947, укладений 27.02.2008 року між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" та ОСОБА_3, та посвідчений приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_7 - недійсним.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 275,20 грн., витрати за проведення судової експертизи у розмірі 34 900 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на користь держави судовий збір у розмірі 1 653,60 грн.

Вказане рішення є підставою для скасування заборони відчуження № 81, накладеної на підставі договору іпотеки № 947 від 27.02.2008 року; повернення Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" ОСОБА_3 оригіналу договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.

В іншій частині вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" подало апеляційну скаргу, у якій просять рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм права.

В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ «УкрСиббанк» зазначає, суд невірно застосував норми Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки вказаний закон не передбачає таких наслідків у випадку порушення прав споживачів як визнання угоди недійсною. ОСОБА_4 зазначив, що під час укладання кредитної угоди сторони узгодили усі суттєві умови договору, а саме строк повернення кредиту, процентну ставку, а тому твердження позивача про порушення Банком ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів є безпідставним. На підставі чого просив рішення суду скасувати.

В судове засідання, призначене на 23 серпня 2018 року, не з’явився представник ПАТ «УкрСиббанк», повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника ПАТ «УкрСиббанк», який не з’явився до суду, оскільки ПАТ «УкрСиббанк» належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи і від представника не надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи із зазначенням поважності причин.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, пояснення позивачки та її представника, встановивши обставини та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ПАТ «УкрСиббанк» підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно гуртуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

У відповідності до вимог частини другої ст.367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Статтею 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, районний суд виходив з того, що всупереч Закону України від 12.05.1991 року №1023-XII «Про захист прав споживачів»позивач не отримав від Банку необхідної, повної та достатньої інформації щодо наданого йому кредиту, оскільки банк належними та допустимим доказами не підтвердив факт повідомлення споживача про те, що він несе валютні ризики під час виконання зобов’язань за цим договором, а також, не надав письмові докази про повідомлення позивача про кредитні умови, а саме: наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов’язаннями споживача; орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг(реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов’язаних з одержанням кредиту та укладанням договору про надання споживчого кредиту; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяг; податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування; всупереч п.3.2 Правил ні кредитний договір, ні додатки до нього не містять графіку платежів та сукупної вартості кредиту.

З такими висновками суду першої інстанції погодитись неможливо, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що 27.02.2008 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_3 було укладено договір споживчого кредиту № 11306371000, за умовами якого позивач отримала у кредит кошти у розмірі 59 400,00 дол. США зі сплатою процентів за користування коштами шляхом внесення ануїтетних платежів у розмірі 645 дол. США (том 1 а.с. 11-14).

Відповідно до п. 1.3.1 договору споживчого кредиту № 11306371000 від 27.02.2008 року, за користування кредитними коштами протягом перших 30 днів, процента ставка встановлюється у розмірі 11,09 %.

Положеннями п. 1.3.3 Договору визначено, що нарахування процентів за договором здійснюється щомісяця у два етапи за методом 30/360.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов’язань за договором споживчого кредиту № 11306371000 від 27.02.2008 року, було укладено:

- Між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_3 договір іпотеки від 27.02.2008 року, предметом іпотеки за яким є квартира АДРЕСА_1 (а.с. 15-16);

- Між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_3 та ОСОБА_6 договір поруки № 183505 від 27.02.2008 року (а.с. 17);

- Між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_3 та ОСОБА_5 договір поруки № 183504 від 27.02.2008 року.

Відповідно до ст. 573 ЦК України заставою може бути забезпечено вимогу, яка може виникнути в майбутньому.

У ст. 575 ЦК України іпотеку визначено як один із видів застави.

За ч. 4 ст. 3 ЗУ «Про іпотеку», яким регулюються іпотечні правовідносини, іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов’язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Згідно з ч. 2 ст. 7 цього Закону в разі якщо вимога за основним зобов’язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов’язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов’язання.

У п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону визначено істотні умови, які повинен містити договір іпотеки, якими є, зокрема, зміст та розмір основного зобов’язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов’язання.

Отже, чинним законодавством установлено, що іпотекою забезпечуються виключно реально існуючі зобов’язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Колегія суддів на підставі викладеного, не може погодитись з висновком суду про застосування до даних правовідносин Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки вказаний закон не передбачає визнання угоди недійсною, так як іпотекою забезпечуються виключно реальні зобов’язання в наслідок основного зобов’язання за кредитним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Банк виконав свої зобов’язання за договором кредиту, коли зарахував на поточний рахунок Позичальника 59 400,00 дол. США для подальшого використання за цільовим призначенням. Однак, ОСОБА_5 не виконала повністю своїх зобов’язань зі сплати боргу, в зв’язку з чим у неї на час звернення до суду виникла заборгованість за договором споживчого кредиту.

Згідно з положеннями статей 207, 640 ЦК України, якщо сторони досягли домовленості та уклали кредитний договір, в якому передбачили умови його виконання, то ці умови мають виконуватись і свідчать про те, що момент досягнення домовленості настав.

Відповідно до частини третьої статті 653 ЦК України, у разі зміни договору, як зазначено в частині третій статті 653 ЦК України, зобов’язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Виходячи з того, що сторони обумовили всі істотні умови договору,ОСОБА_5 була обізнанана про розмір процентної ставки, строки та розмір погашнення кредиту, отримала кредитнікошти, протягом тривалого часу дотримувалась умов договору і виконувала їх, передала оригінал договору купівлі-продажу квартири, переданої і іпотеку на зберігання кредитору, а отже діяла свідомо і цілеспрямовано, апеляційний суд дійшов висновку, що районний суд помилково визнав недійсними договір споживчого кредиту № 11306371000 від 27.02.2008 року, іпотечний договірвід 27.02.2008 року та договір поруки №183505 від 27.02.2008 року.

Позивачка і відповідач на етапі укладення кредитного договору узгодили усі його істотні умови, позивачка їх прийняла і погодилась з ними, виконувала певний час умови договору, сплачуючи щомісячно періодичні платежі.

Твердження ОСОБА_3 щодо введення її в оману представником відповідача відносно умов кредитування, зокрема вартості кредиту, супутніх витрат, пов’язаних з оформленням договорів, послуг нотаріуса та витрат на страхування іпотечного майна не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами. За таких умов у суду першої інстанції не було підстав вважати, що позивачка при підписанні договору кредитування була введена в оману щодо істотних умов договору.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги його повністю спростовують, оскільки рішення ухвалено не у відповідності до норм матеріального і процесуального права.

У зв’язку з цим, апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржуване рішення суду скасувати і винести у справі постанову, якою у задоволені позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про захист порушеного права споживача та визнання договорів недійсними відмовити.

Керуючись: ст.ст. 368, 374, 376, 381 – 384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів ,-

постановила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" – задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2017 року – скасувати, і прийняти у справі постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про захист порушеного права споживача та визнання договорів недійснимивідмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 03 вересня 2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області:

ОСОБА_8

ОСОБА_9

ОСОБА_2