Рішення № 76315045, 04.09.2018, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/2006/18

провадження №2/619/1042/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

04 вересня 2018 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого – суддіОСОБА_1за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

Справа №619/2006/18

Ім’я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_3;

відповідач: ОСОБА_4;

третя особа: Акціонерне товариство «Харківська товарна біржа «Слобода»;

розглянув позов про визнання дійсним договору та визнання права власності.

Стислий виклад позиції позивача.

23 травня 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому зазначила третьою особою Акціонерне товариство «Харківська товарна біржа «Слобода» та на підставі ст.ст.220 ч.2, 334 ч.3, 650, 656 ч.4 ЦК України та ст.47 ЦК України (в редакції 1963 року) просила визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку літ.А-1 з господарськими будівлями та спорудами: сарай літ. Б, сарай літ. В, льох літ. Г, вбиральня літ. Д, огорожа №1-2, загальною площею 47,7 м2, житловою площею 25,9 м2, який знаходиться за адресою: Харківська область Дергачівський район смт Мала Данилівка вул. Партизанська №12-а, укладений на АТ «Харківська товарна біржа «Слобода» 25.01.1996 року між покупцем ОСОБА_3 та продавцем ОСОБА_4, реєстраційний номер Н21-4915; визнати право власності за ОСОБА_3 на житловий будинок з літ. А-1 з господарськими будівлями та спорудами: сарай літ. Б, сарай літ. В, льох літ. Г, вбиральня літ. Д, огорожа №1-2, загальною площею 47,7 м2, житловою площею 25,9 м2, який знаходиться за адресою: Харківська область Дергачівський район смт Мала Данилівка вул. Партизанська №12-а, з подальшою реєстрацією у відповідних органах державної реєстрації прав та обтяжень. В обґрунтування позову ОСОБА_3 зазначила, що 25 січня 1996 року вона уклала договір купівлі-продажу зазначеного нерухомого майна з ОСОБА_4. Зазначений договір був укладений в АТ «Харківська товарна біржа «Слобода» у присутності представників біржі та посвідчений підписами продавця, покупцем та директором АТ «Харківська товарна біржа «Слобода». Даному договору присвоєно реєстраційний номер Н21-4915. Даний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами було продано за суму 600000000 (шістсот мільйонів) карбованців. ОСОБА_3 сплатила за житловий будинок з надвірними спорудами вказану суму та прийняла його у володіння та користування шляхом проживання в цьому будинку та реєстрацією за вказаною адресою, про що є відмітка в паспорті з 03.04.1996. Зазначений договір купівлі-продажу житлового будинку був зареєстрований в Дергачівському державному малому підприємстві технічної інвентаризації «Інвенрос» за реєстровим №978, на підставі чого був виданий технічний паспорт на житловий будинок. Також на теперішній час відповідно до Рішення XXVII сесії VІІ-го скликання від 19.10.2017 Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області було передано в приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд кадастровий номер: 6322055900:00:002:0510 площею 0,0582 га в смт Мала Данилівка вул. Партизанська №12-А, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. На теперішній час позивач вирішила розпорядитися своїм майном шляхом оформлення договору дарування, однак нотаріус відмовив в цьому посилаючись на те, що спочатку необхідно звернутися до суду з позовом про визнання договору дійсним у зв'язку з тим, що Інструкцією про проведення нотаріальних дій не передбачено в переліку правовстановлюючих документів - угод, що затверджені на біржах. ОСОБА_3 повністю виконала умови договору купівлі-продажу, сплатила за придбане майно грошові кошти, фактично володіє об’єктом нерухомості протягом 22 років, угода купівлі- продажу не визнавалась недійсною. В житловому будинку з надвірними спорудами за весь термін проживання в ньому не проводились жодні перебудови або реконструкції. У порівнянні з технічним паспортом на дане домоволодіння жодних змін у плані індивідуального житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами не відбулось. Після того, як позивачу було відмовлено в оформлення нотаріусом в посвідченні договору дарування житлового будинку на початку 2018 року, вона у відповідності з інструкціями фахівця у галузі права мала спроби розшукати продавця ОСОБА_4 задля вимагання посвідчити нотаріально договір купівлі- продажу мого будинку, укладеного на товарній біржі 25 січня 1996 року, залишала за відомою їй адресою відповідача ОСОБА_4: АДРЕСА_1, - листи та записки з вимогами не ухилятися від нотаріального посвідчення біржової угоди. Однак її звернення було проігноровано та сусіди ОСОБА_4 за адресою його реєстрації, повідомили, що він за даною адресою фактично не мешкає. Таким чином, не маючи іншого способу захистити своє право, звертається до суду.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 29 травня 2018 позовну заяву було залишено без руху.

19 червня 2018 року до суду подано усунені недоліки позовної заяви.

04 липня 2018 після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, призначено перше судове засідання на 12 год. 00 хв. 15 серпня 2018 року. Направлено відповідачеві копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Запропоновано відповідачеві подати до суду відзив на позов в строк до 24 липня 2018 року. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив у строк до 27 липня 2018 року. Запропоновано відповідачу подати до суду в строк до 31 липня 2018 року заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення, третій особі в строк до 03 червня 2018 року подати пояснення щодо предмета спору, викласти свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.

У судове засідання 15 серпня 2018 року відповідач ОСОБА_4 не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. На адресу зареєстрованого місця проживання відповідача судом рекомендованим поштовим відправленням було направлено судову повістку про виклик, яка УДППЗ «Укрпошта» була повернута до суду за закінченням терміну зберігання. Розгляд справи було відкладено.

У судове засідання 04 вересня 2018 року відповідач ОСОБА_4 не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. На адресу зареєстрованого місця проживання відповідача судом рекомендованим поштовим відправленням було направлено судову повістку про виклик, яка УДППЗ «Укрпошта» була повернута до суду за закінченням терміну зберігання.

Згідно п.99 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених Постановою КМ України від 5 березня 2009 року №270, рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Пунктом 110 цих Правил передбачено, що у разі коли адресат не з'явився за одержанням реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу протягом трьох робочих днів після доставки першого повідомлення про надходження зазначеного поштового відправлення, поштового переказу, йому під розписку вручається повторне повідомлення (крім повторних повідомлень про надходження рекомендованих поштових відправлень). Повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів, адресованих до запитання та на абонементну скриньку, вкладаються відповідно до картотеки «До запитання» та до абонементної скриньки адресата.

Відповідно до п.117 зазначених Правил, поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

Згідно ч.3 ст.27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч.5 ст.74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Також судом, відповідно до вимог ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було опубліковано 16 серпня 2018 року.

Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

З урахуванням викладеного, вважається, що судовий виклик відповідачу вручений належним чином.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_5 не з’явилася, подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати у її відсутність, у разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечувала проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення. Разом з заявою були подані письмові пояснення, відповідно до яких ОСОБА_3 зазначила, що нею було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - житлового будинку, який знаходиться за адресою: Харківська область Дергачівський район смт Мала Данилівка вул. Партизанська №12-А, з ОСОБА_4. Зазначений договір був укладений в АТ «Харківська товарна біржа «Слобода» у присутності представників біржі та посвідчений підписами продавця, покупцем, та директором АТ «Харківська товарна біржа «Слобода» ОСОБА_6, та присвоєно реєстраційний номер Н21-4915. Договір купівлі-продажу житлового будинку був зареєстрований в Дергачівському державному малому підприємстві технічної інвентаризації «Інвенрос» за реєстровим №978, на підставі чого був виданий технічний паспорт на житловий будинок. На теперішній час ОСОБА_3 вирішила розпорядитися своїм майном шляхом оформлення договору дарування, однак нотаріус відмовив в цьому посилаючись на те, що спочатку необхідно звернутись до суду з позовом про визнання договору дійсним у зв'язку з тим, що Інструкцією про проведення нотаріальних дій не передбачено в переліку правовстановлюючих документів - угод, що затверджені на біржах.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з’явився в судове засідання та не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно договору купівлі-продажу №Н21-4915 від 25.01.1996, ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_3 купила житловий будинок літ. «А-1» з господарськими будівлями та спорудами: сарай літ. «Б», сарай літ. «В», льох літ. «Г», вбиральня літ. «Д», огорожа №1-2, загальною площею 47,7 м2, житловою площею 25,9 м2, який знаходиться за адресою: Харківська область Дергачівський район смт Мала Данилівка вул. Партизанська №12-А. Зазначений договір був укладений в АТ «Харківська товарна біржа «Слобода» у присутності представників біржі та посвідчений підписами продавця, покупцем, та директором АТ «Харківська товарна біржа «Слобода» Житловий будинок з господарськими будівлями було продано за суму 600000000 карбованців.

Договір купівлі-продажу №Н21-4915 від 25.01.1996 був зареєстрований у МП «Інвенрос» за реєстровим №978.

Відповідно до рішення XXVII сесії VІІ-го скликання Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 19.10.2017 ОСОБА_3 передано в приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд кадастровий номер: 6322055900:00:002:0510 площею 0,0582 га в смт Мала Данилівка вул. Партизанська №12-А, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Мотиви суду.

Всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з’ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наступних мотивів.

Приватний нотаріус ОСОБА_7 03.09.2018 надав письмову консультацію правового характеру ОСОБА_3, в якій вказав наступне. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. В той же час слід звернути увагу на те, що угоди, зареєстровані на товарній біржі, не прирівнюються до нотаріально посвідчених. Тобто, якщо для посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку буде надано у якості правовстановлюючого документа, договір купівлі-продажу, оформлений на товарній біржі, нотаріусом буде відмовлено у посвідченні такого договору, тому що правовстановлюючий документ не відповідає вимогам чинного законодавства на відміну від договорів купівлі-продажу оформлених на товарній біржі щодо квартир.

Статтею 1 Закону України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 року №1956-XII передбачено, що діяльність товарної біржі здійснюється відповідно до цього Закону та чинного законодавства України, статуту біржі, правил біржової торгівлі та біржового арбітражу. Розділом 4 зазначеного Закону визначені основні засади правил ведення біржової торгівлі та здійснення біржових операцій, яким, зокрема, встановлено, що біржовою операцією вважається лише та угода, яка відповідає сукупності ряду умов, передбачених частиною першою статті 15 Закону, а саме: якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; якщо її учасниками є члени біржі; якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Біржові операції дозволяється здійснювати лише членам біржі або брокерам, обов'язки яких полягають у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють. Виходячи з цього, угоди про відчуження об'єктів нерухомого майна, укладені між особами, які не є членами біржі або угоди, укладені брокерами за дорученням третіх осіб, не відповідають вимогам Закону України «Про товарну біржу» і у зв'язку з цим не можуть вважатися біржовими операціями та реєструватися біржами. Укладена та зареєстрована біржою з дотриманням законодавства угода згідно з ст.15 Закону не потребує нотаріального посвідчення. Однак, слід звернути увагу на те, що угоди, зареєстровані на біржі, не прирівнюються до нотаріально посвідчених, а лише не підлягають подальшому нотаріальному посвідченню. До нотаріально посвідчених документів прирівнюються лише документи, складені згідно з вимогами ст.40 Закону України «Про нотаріат». Перелік таких документів є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про товарну біржу» 10 грудня 1991 року №1956-XII угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Статтею 5 ЦК України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Так як спірні правовідносини виникли у січні 1996 року, то для їх врегулювання застосовуються норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року №3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» (зі змінами та доповненнями, яка була чинною на момент виникнення правовідносин) роз'яснено, що з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, зокрема договори довічного утримання, застави, купівлі-продажу (у тому числі при придбанні на біржових торгах). Щоб не допустити неправильного визнання дійсними угод на підставі частини другої статті 47 ЦК УРСР, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.

Відповідно до ч.2 ст.47 ЦК України (в редакції 1963 року, чинної на час виникнення спірних правовідносин), якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Тобто, для визнання судом угоди дійсною необхідне не лише повне чи часткове виконання угоди, що потребує нотаріального посвідчення, а також ухилення іншою стороною від нотаріального оформлення угоди.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем не доведено факту ухилення відповідачем від нотаріального оформлення угоди, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання дійсним вищевказаного договору купівлі-продажу нерухомості.

Згідно зі ст.224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227 ЦК УРСР передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст.47 цього Кодексу).

Встановлено, що спірний договір купівлі-продажу нерухомого майна нотаріально не посвідчений, але зареєстрований в АТ «Харківська товарна біржа «Слобода».

Обґрунтовуючи свої вимоги відповідно до позовної заяви ОСОБА_3 посилалася на те, що між сторонами відбулося повне виконання умов договору, також договір зареєстрований в МП «Інвенрос» за реєстровим №978, тому такий договір має бути визнаний дійсним.

Право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором (ч.1 ст.128 ЦК УРСР).

Відповідно до ч.1 ст. 45, ст.47 ЦК УРСР недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі. Нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч.2 ст.48 цього Кодексу. Якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

За змістом статті 153 ЦК УРСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Як передбачено ч.3 ст.12, ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, позивачем не надано належних та допустимих доказів ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу в момент його укладення та під час його виконання, що унеможливлює визнання угоди дійсною на підставі ст.47 ЦК УРСР, та не зазначено за яких умов не було у встановленому законом порядку нотаріально посвідчено спірний договір, не надано до суду доказів, що підтверджують факт невизнання чи оспорення її права власності на спірний житловий будинок відповідачем.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надавши об’єктивну оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог про визнання дійсним договору купівлі-продажу.

Так як суд відмовляє у задоволенні позову про визнання дійсним договору купівлі-продажу, то відсутні правові підстави для визнання права власності за позивачем на спірний житловий будинок, оскільки зазначені вимоги є похідними.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до абз.1 ч.6 ст.259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Згідно п.15.5 ч.1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Керуючись ст.ст. 7,12, 13, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 351, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1;

Відповідач: ОСОБА_4, місце проживання: 61051 АДРЕСА_2, паспорт МК613554.

Повне судове рішення складено 07 вересня 2018 року.

Суддя Є. А. Болибок