Постанова № 76308367, 06.09.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/462/16-ц

Провадження № 22-ц/779/857/2018

Категорія 47

Головуючий у 1 інстанції Сегін І. Р.

Суддя-доповідач Фединяк

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Фединяка В.Д. (суддя-доповідач)

суддів: Василишин Л.В., Максюти І.О.

секретаря Капущак С.В.

з участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Снятинської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області про визнання недійсним рішення Снятинської міської ради, державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 на рішення Снятинського районного суду від 08 травня 2018 року, ухвалене суддею Калиновським М.М. у м. Снятин,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 9 розд. XIIІ «Перехідні положення» Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України» справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 3 жовтня 2017 року.

21 березня 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, Снятинської міської ради про визнання недійсним рішення Снятинської міської ради, державного акту на право приватної власності на земельну ділянку.

29 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, Головного управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю.

Ухвалою Снятинського районного суду від 14 березня 2017 року зазначені позовні заяви об’єднано в одне провадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що йому на праві приватної власності належать дві земельні ділянки площею 0,1 га для будівництва і обслуговування жилого будинку по вул. Миру в м.Снятин та площею 0,06 га для ведення особистого селянського господарства, а також на праві користування йому належить земельна ділянка площею 0,1086 для індивідуального садівництва по вул. Миру в м. Снятин. Дані земельні ділянки є суміжними. Право користування та власності на зазначені земельні ділянки виникло у нього на підставі рішення №25 14 сесії Снятинської міської ради народних депутатів від 21.06.2001 року. На підставі зазначеного рішення йому та матері ОСОБА_4, яка померла 03.07.2014 року, було передано у приватну власність дві земельні ділянки по 0,08 га для будівництва житлового будинку кожному. Також на підставі рішення виконавчого комітету Снятинської міської ради народних депутатів №177 від 06.08.1997 року до позивача перейшло право користування земельною ділянкою площею 0,08 га, яка знаходилась в користуванні ОСОБА_5, в якої позивачем було придбано фундамент під житловий будинок та надано дозвіл на продовження будівництва житлового будинку. Виділення вищевказаних земельних ділянок відбулося на підставі Генерального плану забудови житлового кварталу м. Снятин. В процесі виготовлення правовстановлюючих документів конфігурації земельних ділянок належних ОСОБА_1 було змінено. Рішенням №348 міської ради від 27.10.2005 року затверджено списки громадян, яким передано у приватну власність земельні ділянки для обслуговування житлових будинків та ведення особистого селянського господарства, згідно додатку 1 якого під №15 ОСОБА_2 передано 0,08 га, хоча приватизовано 0,0899 га. Також під час приватизації своєї земельної ділянки ОСОБА_2 не погодила з позивачем межі належної їй земельної ділянки, що призвело до накладення земельних ділянок. Під час виготовлення технічної документації земельної ділянки ОСОБА_2 позивача не було включено до суміжних землекористувачів. Вважав, що приватизація земельної ділянки ОСОБА_2 відбулася із порушенням норм земельного законодавства, оскільки під час виділення їй земельної ділянки в натурі було порушено конфігурацію земельних ділянок, зазначену в Генеральному плані забудови житлового кварталу м. Снятин. Крім того, технічна документація щодо приватизації ОСОБА_2 земельної ділянки не відповідає вимогам Земельного кодексу України та Закону України «Про землеустрій». Просив визнати недійсним рішення Снятинської міської ради від 27.10.2005 року № 348, яким затверджено проект землеустрою ОСОБА_2 щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0899 га для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в м. Снятин по вул. Довбуша та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №851713.

Рішенням Снятинського районного суду від 08 травня 2018 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Снятинської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області про визнання недійсним рішення Снятинської міської ради, державного акту на право приватної власності на земельну ділянку.

В апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового про задоволення позову, вказуючи на те, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини справи, дав неправильну оцінку поданим доказам, допустив порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалив незаконне рішення. Зазначає, що на праві приватної власності апелянту належать дві земельні ділянки площею 0,1 га для будівництва і обслуговування жилого будинку по вул. Миру в м.Снятин та площею 0,06 га для ведення особистого селянського господарства, а також на праві користування йому належить земельна ділянка площею 0,1086 для індивідуального садівництва по вул. Миру в м. Снятин. Дані земельні ділянки є суміжними. На земельну ділянку, площею 0,1086 га по вул.Миру в м.Снятин апелянтом було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва. Однак при зверненні до Снятинської міської ради для погодження даного проекту апелянту відмовлено, так як виявлено накладання його земельної ділянки на земельну ділянку ОСОБА_2, яка є власником суміжної земельної ділянки площею 0,0899 га. На думку апелянта приватизація земельної ділянки ОСОБА_2 відбулась з порушенням норм земельного законодавства, оскільки під час виділення їй земельної ділянки в натурі було порушено конфігурацію земельних ділянок, зазначених в Генеральному плані забудови житлового кварталу в м.Снятин. Вказує також на те, що рішенням № 348 Снятинської міської ради від 27.10.2005 року затверджено списки громадян, яким було передано безоплатно у приватну власність земельні ділянки, зокрема згідно Додатку № 1 під № 15 ОСОБА_2 передано 0,08 га, однак нею незаконно та самовільно збільшено площу приватизованої земельної ділянки і оформлено право власності на земельну ділянку площею 0,0899 га. Також відповідачка під час приватизації своєї земельної ділянки не погодила з позивачем, як із сусіднім землекористувачем межі належної їй земельної ділянки, що призвело до накладення меж, та не включила апелянта до числа суміжних землекористувачів. Судом не взято до уваги порушення та неточності з якими складено технічну документацію по проведенню земельно-кадастрової інвентаризації земельних ділянок по передачі у приватну власність ОСОБА_2 для обслуговування житлового будинку по вул.Довбуша в м. Снятині. Зокрема вказує на те, що рішенням Снятинської міської ради № 348 від 27.10.2005 року передано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку по вул.Довбуша площею 0,08 га, а в затвердженій технічній документації міститься копія рішення № 348 від 27.10.2005 року, яким нібито передано ОСОБА_2 у приватну власність земельну ділянку по вул.Січових Стрільців площею 0,1884 га в м.Снятин. На думку апелянта, технічна документація по проведенню земельно-кадастрової інвентаризації земельної ділянки, яка була виготовлена на замовлення ОСОБА_2 не відповідає вимогам Закону України «Про землеустрій». Такий вид технічної документації не передбачений законом, в даному випадку потрібно було виготовляти проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити.

ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнала, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 367 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження тієї обставини, що приватизація земельної ділянки відповідачкою відбулася із порушенням норм земельного законодавства та не представлено доказів, що порушено конфігурацію земельних ділянок, зазначену в Генеральному плані забудови житлового кварталу м. Снятин.

Висновок суду в основному відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом способів.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно архівного витягу з рішення № 25 чотирнадцятої сесії Снятинської міської ради народних депутатів третього демократичного скликання від 21.06.2001 року вказаним рішенням затверджено списки громадян, жителів м. Снятин, яким передано у приватну власність земельні ділянки згідно додатку №1, а саме: ОСОБА_4 0,08 га, ОСОБА_1 0,08 га (а.с. 5-7 т.1).

Судом установлено, що відповідно до архівного витягу з рішення № 177 виконавчого комітету Снятинської міської ради народних депутатів від 06.08.1997 року жительці АДРЕСА_1 ОСОБА_5 дозволено переоформити технічну документацію на будівництво індивідуального житлового будинку в масиві першочергової забудови м. Снятин по вул. 1-го грудня (земельна ділянка № 116) із себе на жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_2 ОСОБА_1 за його письмовою згодою, зобов’язавши останнього компенсувати заявниці кошти, затрачені на виготовлення технічної документації і будівництво фундаменту, а також продовжувати будівництво житлового будинку (а.с. 8-9 т.1).

Відповідно до витягу з рішення №733-37/2014 протоколу сесії Снятинської міської ради від 27.11.2014 року затверджено жителю ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі площею 0,10 га, кадастровий номер 2625210100:04:047:0294, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по вул. Миру в м. Снятин. Передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0,10 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по вул. Миру на основі розробленої технічної документації із землеустрою (а.с. 11 т.1).

Згідно витягу з рішення №733-37/2014 протоколу сесії Снятинської міської ради від 27.11.2014 року затверджено жителю ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі площею 0,06 га, кадастровий номер 2625210100:04:047:0295, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по вул. Миру в м. Снятин. Передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0,06 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по вул. Миру на основі розробленої технічної документації із землеустрою (а.с.14 т.1).

Відповідно до зазначеного витягу ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,1086 га для ведення садівництва по вул. Миру в м. Снятин (а.с.17 т.1).

За змістом статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯЕ №851713 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0899 га у межах згідно з планом (а.с.22 т.1).

З висновку відділу містобудування та архітектури від 10.08.2007 року № 01-13/510 вбачається, що розглянувши документацію про проведенню земельно-кадастрової інвентаризації земельних ділянок по передачі у приватну власність ОСОБА_2 та враховуючи згоду Снятинської міської ради і позитивні висновки зацікавлених служб району, відділ містобудування та архітектури Снятинської РДА погоджує її та вважає за можливе передати у приватну власність земельні ділянки: для обслуговування житлового будинку площею 0,0899 га, для ведення особистого селянського господарства площею 0,0985 га. Земельні ділянки розташовані в межах м. Снятин по вул. Довбуша (а.с. 89 т.1).

Згідно висновку Снятинського районного відділу земельних ресурсів від 15.08.2007 року №04-15/488 розглянувши технічну документацію по виготовленню державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_2 та враховуючи позитивний висновок відділу містобудівної архітектури, Снятинський районний відділ земельних ресурсів погодив її та вважає за можливе передати земельні ділянки у власність згідно рішення Снятинської міської ради від 27.10.2005 року № 348.

Рішенням Снятинської міської ради народних депутатів від 30.10.1991 року № 222 надано ОСОБА_2 в безстрокове користування земельну ділянку площею 0,08 га, в тому числі 0,06 га для будівництва індивідуального житлового будинку (а.с.124 т.1).

Відповідно до ст. 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Згідно ст. 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

Рішенням Снятинської міської ради від 27.10.2005 року № 348 передано у приватну власність ОСОБА_2 жительці м. Снятин, вул. С.Стрільців земельну ділянку загальною площею 0,1884 га, в тому числі для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд 0,0899 га, для ведення особистого селянського господарства 0,0985 га (а.с. 122 т.1).

Згідно висновку узгоджувальної комісії по розгляду суміжного користування ОСОБА_2 від 10.08.2007 року вирішено залишити існуючі межі землекористування між вказаними землекористувачами без змін. Порушення межових знаків не виявлено.

Згідно відповіді від 22.07.2016 року № 01-15/28 наданої відділом містобудування, архітектури та містобудівного кадастру видно, що земельна ділянка ОСОБА_1 по вул. Миру в м. Снятин не суперечить генеральному плану забудови м. Снятин (а.с.127).

Згідно відповіді від 01.07.2016 року №01-15/23 наданої відділом містобудування, архітектури та містобудівного кадастру вбачається, що приватизована земельна ділянка ОСОБА_2 по вул. Довбуша в м. Снятин не суперечить генеральному плану забудови м. Снятин (а.с.155 т.1).

Таким чином, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (стаття 89 ЦПК України), з урахуванням встановлених обставин і вимог (статей 12, 81 ЦПК України) дійшов обґрунтованого висновку про те, що відсутні підстави для задоволення позову.

Суд відхиляє доводи апеляційної скарги, так як позивачем не надано суду належних, доказів того, що приватизація земельної ділянки ОСОБА_2 відбулася із порушенням норм земельного законодавства та що порушено конфігурацію земельних ділянок, зазначену в Генеральному плані забудови житлового кварталу м. Снятин.

Крім цього, позивачем не подано суду доказів про те, що до приватизації земельної ділянки ОСОБА_2 та видачу їй державного акту на право приватної власності на землю йому виділялись земельні ділянки в натурі (на місцевості) та існує накладення меж суміжних земельних ділянок.

Суд також відхиляє доводи позивача про те, що при приватизації ОСОБА_2 земельної ділянки, з ним не погоджувались межі суміжних земельних ділянок, так як на час виготовлення технічної документації ОСОБА_1 не числився суміжним землекористувачем, що підтверджується даними, які містяться в технічній документації по проведенню земельно-какдастрової інвентаризації земельних ділянок по передачі в приватну власність ОСОБА_2 (а.с.119-126).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення суду таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування цього рішення суду за доводами апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 залишити без задоволення. Рішення Снятинського районного суду від 08 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 07 вересня 2018 року.

Головуючий В.Д.Фединяк

Судді: Л.В.Василишин

ОСОБА_7