Постанова № 76307831, 06.09.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11270/18

Провадження № 22-ц/779/1116/2018

Категорія 47

Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т. М.

ОСОБА_1 ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача ОСОБА_2,

суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,

секретаря Мельник О.В.,

з участю представника прокуратури,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України, Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України до Микитинецької сільської ради та ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки, за апеляційною скаргою прокуратури Івано-Франківської області на ухвалу Івано-Франківського міського суду, постановлену у складі судді Антоняка Т.М. 30 липня 2018 року в м. Івано-Франківську,

в с т а н о в и в :

26.07.2018 року прокуратура Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України, Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України звернулась до суду з указаним позовом.

В заяві зазначено, що на підставі рішення арбітражного суду Івано-Франківської області від 12.04.1994 року Івано-Франківському інституту хрестоцвітих культур Української академії аграрних наук України видано державний акт І-ІФ № 000255 на право постійного користування земельною ділянкою площею 286 га ріллі та 15 га пасовищ.

Рішенням Микитинецької сільської ради від 08.10.2015 року № 547/180-44/2015 затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1037 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2610193001:16:008:0670 на масиві «Мала панська» (ділянка 434) в с. Микитинці та передано вказану земельну ділянку у приватну власність. Право власності ОСОБА_3 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 11971546 від 10.11.2015 року.

Посилаючись на те, що передана у власність ОСОБА_3 земельна ділянка повністю накладається на земельну ділянку, передану у постійне користування Дослідницькій станції та відноситься до земель державної форми власності і до особливо цінних земель, позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення Микитинецької сільської ради від 08.10.2015 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1037 га для ведення особистого селянського господарства, скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку та витребувати у ОСОБА_3 на користь держави земельну ділянку площею 0,1037 га.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 30 липня 2018 року відмовлено у відкритті провадження у справі, у зв’язку з тим, що дана позовна заява підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У апеляційній скарзі представник прокуратури Івано-Франківської області посилається на незаконність ухвали суду.

Вказує на те, що постановляючи ухвалу, суд не врахував положень п.1. ч. 1. ст. 19 КАС, згідно якого юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначає, що судом також не було враховано правового висновку Верховного Суду України у справі № 21-1559а16 від 24.01.2017 про те, що у разі прийняття суб’єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акту, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Просить ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

В засіданні апеляційного суду представник прокуратури Івано-Франківської області апеляційну скаргу підтримала з мотивів, наведених у ній.

Інші сторони в судове засідання не з’явились, хоча належним чином були повідомлені про місце і час розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника прокуратури, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. При цьому суд посилався на ст.19 КАС, яка передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна.

З матеріалів справи вбачається, що прокуратура Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України, Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України звернулась з позовом до Микитинецької сільської ради та ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки.

Вимоги мотивовані тим, що оскаржуваним рішенням сільська рада передала у власність ОСОБА_3 земельну ділянку, яка повністю накладається на земельну ділянку, передану у постійне користування Дослідницькій станції та відноситься до земель державної форми власності і до особливо цінних земель, а тому позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення Микитинецької сільської ради від 08.10.2015 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1037 га для ведення особистого селянського господарства, скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку та витребувати у ОСОБА_3 на користь держави земельну ділянку площею 0,1037 га.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Микитинецької сільської ради від 08.10.2015 року № 547/180-44/2015 затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1037 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2610193001:16:008:0670 на масиві «Мала панська» (ділянка 434) в с. Микитинці та передано вказану земельну ділянку у приватну власність.

Право власності ОСОБА_3 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 11971546 від 10.11.2015 року.

Право користування є складовою частиною права власності (стаття 89 ЦК України від 1963 року, частина перша статті 317 ЦК України від 2003 року).

У статті 41 Конституції України вказано, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Право власності та право користування земельною ділянкою набуваються в порядку, визначеному ЗК України, який також передбачає вичерпний перелік підстав для припинення таких прав.

ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року у статті 19 визначив, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Отже, одним із учасників адміністративного спору є суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.

Оспорювання рішення сільської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки поглинається спором про речове, приватне право, яке належить особі в результаті реалізації такого рішення.

Отже, підстав для визначення спору як адміністративного не вбачається, оскільки позивач оспорює право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, передану їй у власність рішенням сільської ради від 08 жовтня 2015 року, а такі цивільні права підлягають судовому захисту у порядку цивільного судочинства.

Згідно п. 4 ч.1 ст. 379 ЦПК підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

При таких обставинах справи ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу прокуратури Івано-Франківської області задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 30 липня 2018 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_1 ОСОБА_2

Судді: О.В. Пнівчук

ОСОБА_4

Повний текст постанови складено 07 вересня 2018 року.