Постанова № 76307824, 30.08.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 338/1312/16-ц

Провадження № 22-ц/779/730/2018

Категорія 30

Головуючий у 1 інстанції Битківський Л. М.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області у складі:

судді-доповідача – ОСОБА_1,

суддів: Девляшевського В.А., Фединяка В.Д.,

за участю секретаря – Капущак С.В., з участю ОСОБА_2, її представниці ОСОБА_3, ОСОБА_4, його представника ОСОБА_5 , ОСОБА_6, його представника ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2018 року, повний текст якого складено 21.04.2018, по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди та зобов'язання вчинити дії на відновлення порушеного права та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_9 про відшкодування майнової та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

1. Первісний позов.

1.1. ОСОБА_4 28.11.2016 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_8В (а.с. 2-4, т. 1).

1.1. 1.Зміст позовних вимог.

ОСОБА_4 разом із сім’єю, до складу якої входить дружина та малолітня донька, є вимушеним переселенцем із зони проведення АТО і з листопада 2015 року оселився у с. Дзвиняч Богородчанського району Івано-Франківській області по вул. Степаняка, 21/6. На підставі довіреності від власника житла він уповноважений представляти інтереси ОСОБА_9 в усіх державних, громадських, господарських та інших підприємствах при вирішенні будь-яких питань, що стосується її, як власника квартири.

У грудні 2015 року сусід ОСОБА_6, який повернувся додому після тривалої відсутності, виявив плісняву та ознаки підтоплення у своїй квартирі. З метою виявлення джерела підтоплення ОСОБА_6 приходив оглядати і його квартиру, однак будь-яких проблем з комунікаціями у нього не виявив. Натомість такі проблеми були виявлені у власника квартири №7 ОСОБА_2, яка знаходиться безпосередньо над квартирою ОСОБА_6 Зокрема було виявлено тріщину на крані холодної води, який вів до квартири ОСОБА_2 Будучи з самого початку його вселення налаштованими стосовно нього упереджено, сусіди не довели ані йому, ані власнику квартири ОСОБА_9 про намір проводити роботи по заміні комунікацій.

06 травня 2016 року сусіди ОСОБА_2 та ОСОБА_6, за допомогою ОСОБА_8, як виконавця робіт, самовільно, шляхом доступу до комунікаційної шахти через суміжну квартиру №7 та квартиру на першому поверсі №3 повністю від’єднали орендовану ним квартиру №6 від водопостачання та водовідведення. Зокрема при заміні частини стояка каналізаційної труби ними умисно було влаштовано вивід лише на одну сторону для квартири №7, а каналізаційний вивід з квартири №6 було закупорено будівельною піною. Актом від 10 травня 2016 року комісією сільської ради зафіксовано та підтверджено факт від’єднання квартири від стояка мешканцями квартир №3 та №7. Внаслідок цього відповідачами були створені для нього та його сім’ї недопустимі умови проживання, що суттєво порушили звичайний спосіб життя його родини та спричинили незручності з якими було важко жити та нормально існувати. Лише через 21 день внаслідок неодноразового розгляду його скарг різними комісіями, 26.05.2016 року водопостачання та водовідведення до квартири було відновлено. Його звернення до правоохоронних органів з приводу самоуправних дій відповідачів залишились без реагування. Тому, відчувши безкарність, діючи умисно, з мотивів неприязні та дискримінації за ознакою територіального походження, відповідачі повторно 07 жовтня 2016 року здійснили від’єднання орендованої ним квартири від водопостачання, яке не відновлене до цього часу. Крім того, що відповідачі відмовились самостійно поновити порушене право, то ще і усіма способами перешкоджають йому у можливості відновити водопостачання та водовідведення самостійно.

Внаслідок повторного порушення його прав на забезпечення нормальних і безпечних у плані санітарного благополуччя умов проживання, він разом з сім’єю перенесли черговий стрес. Його психологічний стан був критичним, він переніс серцевий напад, погіршився стан його здоров’я. Життя його та родини перетворилося на постійне відчуття приниження, образи, злості, роздратування, безпорадності, адже усі члени сім’ї були позбавлені можливості нормально харчуватись, помитись, справити фізіологічні потреби, тощо. За ступенем тяжкості заподіяну моральну шкоду відносить до особливо тяжкої, так як окремі порушення особистого життя і здоров’я не зможуть бути виправлені протягом тривалого часу. Вважає, що для того аби згладити негативний ефект, страждання та переживання, які ним були перенесені і переносяться до цього часу внаслідок порушення його немайнових прав, з відповідачів слід стягнути заподіяну моральну шкоду яку оцінює у розмірі 100000 грн.

1.1.2. Просив зобов'язати відповідачів відновити водопостачання до квартири АДРЕСА_1 та стягнути з відповідачів у солідарному порядку на його користь 100000 грн на відшкодування заподіяної моральної шкоди, завданої у результаті самовільного незаконного відключення квартири від централізованого водопостачання.

Після збільшення позовних вимог (а.с. 222-223, т. 1) просив стягнути з ОСОБА_6 4200,0 грн витрат, понесених ним на проведення експертизи.

2. Зустрічний позов.

2.1. ОСОБА_6 13.01.2017 подав до суду зустрічний позов (а.с. 38-42, т. 1).

2.1.1. Зміст позовних вимог за зустрічним позовом.

ОСОБА_6 є власником квартири №3 на першому поверсі будинку №21 по вул. Степаняка в с. Дзвиняч Богородчанського району Івано-Франківської області на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.07.2003. Поверхом вище розташована квартира №6, власником якої є ОСОБА_9 З листопада 2016 року дану квартиру орендує ОСОБА_4 із сім’єю.

У грудні 2015 року через порушення правил експлуатації системи водопостачання жильцями квартири №6 протягом тривалого часу заливалась його квартира. Даний факт засвідчено актом від 23 січня 2016 року. Також висновком експертного дослідження від 28 вересня 2016 року встановлено, що внаслідок іржавіння та невчасної заміни крану холодної води, що розташований на магістралі холодної води, що розміщений на площі квартири №6, сталося затоплення квартир №3 та №4. ОСОБА_4, як квартиронаймач, та ОСОБА_9, як власник квартири №6, є суб’єктами відповідальності за спричинені йому збитки. Від добровільного усунення спричинених йому майнових збитків внаслідок затоплення вказані особи відмовляються. Вартість майнової шкоди, що полягає у необхідності відновлення попереднього стану квартири, який був до її затоплення в грудні 2015 року оцінює у обсязі спричинених збитків в сумі 54000 гривень. Також йому заподіяна моральна шкода. Через протиправні дії/бездіяльність ОСОБА_4 та ОСОБА_9 він втратив комфорт та елементарні санітарні умови для проживання на тривалий відрізок часу, пережив стрес через понесені збитки та втрати майна, що призвело до моральних страждань. Вказані обставини вимагають від нього додаткових зусиль для організації його життя, відновлення самопочуття. Саме тому вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_9 в солідарному порядку 10000 гривен.

2.1.2. Просив відшкодувати йому 54000 грн за заподіяну майнову та 10000 грн моральної шкоди за рахунок ОСОБА_4 та ОСОБА_9, як орендаря та власника квартири, у зв‘язку із невиконання ними обов‘язку належного утримання мережі водопостачання, внаслідок чого зазнала пошкодження його квартира.

В ході судового розгляду ОСОБА_6 подав суду заяву у якій від заявлених вимог до ОСОБА_4 відмовився, а заподіяну майнову та моральну шкоду вважав за необхідне стягнути з ОСОБА_9

2.1.3. ОСОБА_6 заперечив проти вимог за первинним позовом ОСОБА_4 (а.с. 71-74, т. 1).

2.1.3.1. Зміст Заперечення ОСОБА_6

Твердження ОСОБА_4 про те, що 06 травня 2016 року та 07 жовтня 2016 року він вчиняв будь-які умисні дії по відключенню квартири №6, яку орендує ОСОБА_4, від мережі водопостачання та водовідведення не відповідають дійсності. Заявлений позов ОСОБА_4 вважає наслідком неприязних стосунків, які склалися із жильцями будинку №21 по вул. Степаняка в с. Дзвиняч Богородчанського району Івано-Франківської області. Безпосередньо між ним та ОСОБА_4 виникла конфліктна ситуація через те, що з вини останнього та власниці квартири №6 сталося затоплення його квартири через порушення правил експлуатації системи водопостачання. Зі свого боку жодних умисних дій по відключенню квартири у якій проживає ОСОБА_4 від мережі водопостачання та водовідведення ніколи не вчиняв. Пояснив, що до квартир №6, №7 та №4, а також його квартири №3 задовго до виникнення даного конфлікту зі згоди усіх жильців була змінена схема підведення водопостачання та водовідведення. Зокрема за проектом комунікації проходили від вузла розташованого в загальному приміщенні багатоквартирного будинку через підвальне приміщення до шахти між квартирами №3, №6, №7 та №4, до якої всі квартири мали та мають доступ. Однак, у зв’язку з тим, що вказана мережа стала аварійною, її ремонт потребував значного часу та зусиль, то він, з метою забезпечення елементарних умов життя власників квартир, погодився провести мережу водопостачання та водовідведення іншим шляхом, зокрема через його квартиру до тієї ж шахти. При цьому старі трубопроводи і мережі водопостачання та водовідведення надалі залишилися в тій самій шахті в міжквартирному просторі. У грудні 2015 року він, повернувшись додому після тривалої відсутності, виявив факт підтоплення своєї квартири. Було зрозуміло, що вода до його квартири просочується з квартир, що розташовані над його, тобто квартири №7, власницею якої є ОСОБА_2 та квартири №6 яку орендує ОСОБА_4 ОСОБА_2 визнала наявність проблеми та погодилась вжити заходів до усунення причин підтоплення, а ОСОБА_4 відмовився вчиняти будь-які дії з метою усунення причин протікання, зіславшись на те, що не є власником, а також мотивуючи тим, що у квартирі зроблений ремонт. Таким чином ОСОБА_4 ухилився від участі у заміні спільної мережі (своїми коштами та зусиллями). Вказану заміну провели власники інших квартир, в ході якої особисто придбали собі нові труби та інші елементи з метою підведення до своїх квартир нових мереж. Він особисто у проведенні вказаних робіт участі не брав, оскільки знову виїхав за межі України, лише залишив для ОСОБА_2 ключі від власної квартири, аби забезпечити мешканцям будинку доступ до мережі зі своєї кватири.

2.1.3.2. Просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4

3.2. Пояснення сторін в судовому засіданні суду першої інстанції.

3.2.1. ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що дійсно в грудні 2015 року ОСОБА_6 поставив вимогу до неї та ОСОБА_4 ліквідувати підтікання каналізаційної труби, яке дійсно мало місце у її квартирі. Однак оскільки заміни потребував трійник, вона повідомила ОСОБА_4 про необхідність спільного вирішення проблеми. ОСОБА_4 відмовився, зіславшись на те, що не є власником житла, у квартирі, яку він винаймає жодних підтікань немає, зроблено ремонт, а тому він без згоди власників не буде проводити жодні роботи. Власниця квартири у телефонному режимі відмовилась брати участь у проведенні ремонтних робіт. Тому вона разом ОСОБА_6 за власні кошти у травні 2016 року провела заміну частини каналізаційного стояка та замінила трійник, змінивши його на рівні другого поверху виводом лише для своєї кватири. Через деякий час ОСОБА_4, розбивши стіну у власному санвузлі, таки підключився до каналізації. Згодом, в жовтні 2016 року, коли на крані холодної води у шахті було виявлено тріщину, вона знову самостійно, уже не звертаючись до ОСОБА_4, здійснила роботи по заміні стояка водопостачання. Зокрема, маючи ключі від квартири ОСОБА_6, на рівні 1-го поверху у шахті, за допомогою сантехніка відключила воду на центральному стояку, а також врізала окрему трубу, якою провела воду до своєї квартири. Дозволу підключитись до влаштованої нею труби ОСОБА_4 не дає і не дасть, оскільки перебуває з ним у неприязних стосунках, а також через те, що усі витрати, близько 2 тис. грн по заміні комунікацій понесла самостійно.

3.2.2. ОСОБА_8 в суді заявлений позов не визнав. Вказав, що за фахом є сантехніком і неодноразово здійснював роботи по заміні та ремонту комунікацій у багатоквартирних будинках у с. Дзвиняч. У будинку №21 попередньо, приблизно 10 років назад на замовлення усіх мешканців замінив старі труби, якими була підведена холодна вода на пластикові. При цьому було змінено схему підключення і зі згоди власника квартири на 1-му поверсі ОСОБА_6 холодна вода була проведена через його квартиру. В травні 2016 року на замовлення ОСОБА_2 та ОСОБА_6, до яких приєдналась власник квартири №4 Мазурик, провів заміну частини каналізаційної труби та трійника, а у жовтні 2016 року також влаштував інший підвід води до квартири ОСОБА_2 Вважає, що не може бути відповідачем, оскільки виконував лише роботи по найму на замовлення власників житла. Про наявність конфлікту між сторонами знав від жильців.

3.3. Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2018 року позов задоволено частково: зобов’язано ОСОБА_2 та ОСОБА_6 вчинити дії по відновленню магістралі підведення холодної до квартири АДРЕСА_2, що в с. Дзвиняч Богородчанського району Івано-Франківської області; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 10000 грн на відшкодування заподіяної моральної шкоди; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 4200 грн понесених витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи; у задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_4 – відмовлено; у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_9 про стягнення 54000 грн спричиненої майнової та 10000 грн моральної шкоди – відмовлено.

4. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 оскаржили вказане рішення в апеляційному порядку.

4.1. Доводи апеляційної скарги відповідачки ОСОБА_2 (а.с. 141-144).

Вважає, що жодних протиправних дій не вчиняла, ОСОБА_4 сам відмовився проводити заміну труби, жодного проекту водопостачання вона не порушувала, оскільки на протязі тривалого часу в силу руйнування магістралі холодної води жильці будинку почали проводити заміну труб до своїх квартир без будь-яких погоджень та проектів в обхід магістралі.

На думку апелянтки, суд не встановив,які конкретно правовідносини існували між сторонами, чи є ОСОБА_4 суб’єктом звернення до суду з даним позовом, про зобов'язання вчинити дії щодо майна, яке йому не належить на праві власності, яке законодавство встановлює можливість відшкодування моральної шкоди в даній ситуації.

4.1.1. Просить скасувати оскаржуване рішення, ухвалити нове, яким відмовити у позові в повному обсязі.

4.2. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 (а.с. 118-120).

Стверджує, що протиправними діями відповідачів, а саме – протиправним відключенням його квартири від водопостачання та каналізації, позивачу завдано моральні страждання, які полягають в нелюдських умовах проживання, які тривають на даний час лише за те, що сім’я позивача – переселенці.

4.2.1. Просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у стягненні з відповідачів на користь ОСОБА_4 моральної шкоди в розмірі 100000 грн, ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідачів на його користь моральну шкоду в сумі 100000 грн.

4.3. Апеляційне провадження.

4.3.1. В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та її представниця ОСОБА_3 вимоги апеляційної скарги підтримали з наведених у ній мотивів. Просили скасувати рішення суду першої інстанції у справі, що переглядається, та ухвалити нове, яким відмовити у позові в повному обсязі.

4.3.2. Апелянт ОСОБА_4, його представник ОСОБА_5 проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 заперечили, просили її відхилити. Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_4 підтримали з наведених у ній мотивів, просили її задоволити та ухвалити в частині відмови у стягненні з відповідачів на користь ОСОБА_4 моральної шкоди в розмірі 100000 грн нове рішення, яким цю позовну вимогу задовольнити.

4.3.3. Відповідач ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_7 проти доводів апелянта ОСОБА_4 заперечили, просили його апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції – без змін.

4.3.4. Інші сторони в судове засідання не з'явились, причини неявки

4.4. Фактичні обставини, встановлені судами.

ОСББ для спільного управління житловим будинком власниками приватизованих квартир будинку №21 по вул. Степаняка в с. Дзвиняч не створено. З будь-яким господарюючим суб’єктом, як то ЖЕО чи іншим надавачем послуг, договір власниками приміщення не укладався.

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 13.03.2017 у даній справі було призначено судову інженерно-технічну експертизу (а.с. 169-170, т. 1).

Експертний висновок міститься на а.с. 184-201, т.1.

Висновок додаткової будівельно-технічної експертизи міститься на а.с. 29-33, 52-58 другого тому.

Близько 10 років назад власниками житлових приміщень у будинку №21 було змінено схему підключення холодної води до квартир № 3, 4, 6, 7 взамін існуючої магістралі, яка проходила через підвальне приміщення під квартирами №2 та №3.

В судовому засіданні суду першої інстанції допитано як свідка ОСОБА_10 – власницю квартири №8, яка пояснила, що ОСОБА_6 після пожежі у квартирі засипав підвальне приміщення під власною ванною, а тому для зменшення затрат за пропозицією ОСОБА_6 було влаштовано новий підвід до шахти попід підлогою та по стіні через його квартиру.

Жодної проектної документації на вказані роботи, як і дозволу на виконання таких робіт від органу місцевого самоврядування власники житлових приміщень не отримували.

В ході проведення робіт по заміні елементів каналізаційних комунікацій у травні 2016 року на замовлення ОСОБА_2 було самовільно відключено від системи водопостачання та водовідведення квартиру №6. Зокрема каналізаційний вихід з квартири №6 було залито будівельною піною. Вказану обставину підтвердив у судовому засіданні начальник управління інфраструктури і будівництва Богородчанської РДА ОСОБА_11, який виїжджав на розгляд скарг ОСОБА_4

В жовтні 2016 року на замовлення ОСОБА_2 ОСОБА_8 були проведені роботи по влаштуванню нового стояка холодної води, який підведено лише до квартири №7, при цьому попередній стояк від магістралі холодної води від'єднаний на рівні квартири №3.

Згідно рішення суду першої інстанції, факт вчинення дій по відключенню квартири №6 від водопостачання визнаний в судовому засіданні самою ОСОБА_2 та підтверджений поясненнями свідків, в тому числі сільським головою ОСОБА_12, який пояснив, що саме після його втручання та вмовляння ОСОБА_2 у травні 2016 року погодилась підключити квартиру №6 до системи водопостачання, яку вона ремонтувала. Дільничний офіцер ОСОБА_13 пояснив, що виїжджав на місце конфлікту та спілкувався з ОСОБА_2, яка чітко вказувала, що саме вона відключила ОСОБА_4 від води. Також вказана обставина підтверджується актами комісії від 12.05.2016 та від 12.10.2016, які є у матеріалах справи.

5. Оцінки апеляційного суду.

5.1. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок протиправних (неправомірних) дій ОСОБА_2 позивач ОСОБА_4 протягом тривалого часу був позбавлений нормальних і безпечних у плані санітарного благополуччя умов проживання, що призвело до погіршення якості його та його родини життя, що, відповідно до ч. 2. п. 2 ст. 23, ч. 1 ст. 1167 ЦК України, є підставою визнати за позивачем право на відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення його прав. Враховуючи приписи п.4 ч.2 ст. 16 ЦК України суд першої інстанції задовольнив вимогу ОСОБА_4 про відновлення водопостачання до квартири АДРЕСА_3 за рахунок ОСОБА_2 та ОСОБА_6, відновивши становище, яке існувало до порушення, як спосіб захисту цивільних прав та інтересів позивача.

Суд першої інстанції відхилив вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_8, оскільки останній у даному спорі між співвласниками житла діяв лише як виконавець конкретних робіт на замовлення співвласників житла.

Відмовляючи в задоволенні вимог зустрічного позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_9 не є доведеними належними і допустимими доказами, а суду не подано жодних доказів на підтвердження характеру пошкоджень та вартості відновлювальних робіт, а можливість проведення експертного дослідження з цього приводу стороною не забезпечена.

5.2. Апеляційний суд Івано-Франківської області погоджується з такими висновками суду першої інстанції з таких підстав.

5.2.1. За змістом ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 6).

5.2.2. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 76 ЦПК України), з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності та достатності (ст. 77-80 ЦПК України).

Приписами ч. 1 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

5.3. Апеляційний суд відхиляє доводи апелянтки ОСОБА_2, оскільки, згідно матеріалів справи остання не заперечує проти пояснень, наданих в суді першої інстанції. Зокрема, ОСОБА_2 ствердила, що вона разом з ОСОБА_6 за власні кошти у травні 2016 року провела заміну частини каналізаційного стояка та замінила трійник, змінивши його на рівні другого поверху виводом лише для своєї кватири, а згодом, в жовтні 2016 року вона знову самостійно здійснила роботи по заміні стояка водопостачання, зокрема за допомогою сантехніка відключила воду на центральному стояку, а також врізала окрему трубу, якою провела воду до своєї квартири. Крім того відповідачка в суді першої інстанції пояснила, що дозволу підключитись до влаштованої нею труби ОСОБА_4 не дає і не дасть, оскільки перебуває з ним у неприязних стосунках, а також через те, що усі витрати по заміні комунікацій понесла самостійно.

Факт заміни стояка холодної води ОСОБА_2 визнано і згідно доводів апеляційної скарги (абз. 8 а.с. 124 т. 2), зокрема відповідачка-апелянтка ствердила, що вона провела заміну стояка за власні кошти, без виходу крану подачі холодної води до квартири №6.

5.3.1. Доводи апелянтки, що суд першої інстанції не встановив, чи є ОСОБА_4 суб’єктом звернення до суду з даним позовом, спростовуються матеріалами справи а також фактичними обставинами, встановленими судами.

ОСОБА_4 орендує квартиру №6 в с. Дзвиняч по вул. Степаняка, 21, що підтверджено матеріалами справи (а.с. 5-13 т. 1), довіреністю власниці вказаної квартири (а.с. 14 т. 1), безпосередньо твердженнями ОСОБА_2, яка, з її слів, зверталась до ОСОБА_4 з питаннями щодо заміни стояка холодної води за спільні кошти (в т. ч. абз. 8 а.с. 124 т. 2 – апеляційна скарга).

5.3.2. Щодо відшкодування моральної шкоди.

Апеляційний суд вважає, що, оскільки позивач протягом тривалого часу, а саме з 7 жовтня 2017 року по даний час та в травні 2016 року протягом 21 дня був позбавлений нормальних і безпечних у плані санітарного благополуччя умов проживання в зв'язку з від’єднанням з ініціативи відповідачів (зокрема ОСОБА_2В.) орендованої ним квартири від водопостачання та водовідведення, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та дав правильну оцінку всім зібраним у справі доказам, поясненням сторін та свідкам, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди у сумі 10000,0 грн, визначеній на засадах розумності та справедливості.

5.4. Враховуючи приписи ст. 81 та ч. 1 ст. 89 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта ОСОБА_4, оскільки вважає, що сума моральної шкоди визначена судом першої інстанції в розмірі 10000,0 грн вірно на засадах розумності та справедливості з урахуванням фактичних обставин справи та поданих доказів (п. 5.3.2).

5.5. Інші доводи апеляційних скарг не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

6. Висновки.

6.1. Апеляційний суд вважає за належне апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відхилити, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін.

Керуючись ст. 35, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2018 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 07.09.2018.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: В.А. Девляшевський

ОСОБА_14