Постанова № 76307615, 07.09.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №336/3016/18 Головуючий у 1 інстанції: Дацюк О.І

Провадження № 22-ц/778/3100/18 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«07» вересня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Кримської О.М.,

ОСОБА_2,

Розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу з апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 червня 2018 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 червня 2018 року визнано неподаною та повернуто позовну заяву.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою судді, ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на відповідність позовної заяви вимогам законодавства, просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 26 липня 2018 року апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито, та ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 06 вересня 2018 року справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Залишаючи позовну заяву без руху ухвалою від 05 червня 2018 року, суд першої інстанції посилався на те, що позивачем довіреність та підтвердження повноважень представника надана не в оригіналі, а її копія,

Визнаючи неподаною позовну заяву та повертаючи її позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ухвали судді про залишення позовної заяви без руху у встановлений строк не виконані.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком судді суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

За приписами ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З матеріалів справи вбачається, що в травні 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2018 року позовну заяву залишено без руху (а.с.6).

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 червня 2018 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

Частиною 3 ст. 58 ЦПК України визначено, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, або через представника.

Статтею 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 ЦПК України повноваження представника мають бути підтвердженні довіреністю фізичної особи або юридичної особи. Довіреність юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Частиною 5 ст. 62 ЦПК України передбачено, що відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, може бути засвідчена підписом судді.

Оригінал документів, зазначених у цій статті, копії з них засвідчені суддею, або копії з них засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Отже, ст. 62 ЦПК України не зобов’язує особу, яка підписала та подала від імені позивача – юридичної особи позовну заяву, надати оригінал довіреності, так само як і безумовний обов’язок судді засвідчувати копії документів.

Згідно вимог 5.27 Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації (ДСТУ 41563-2003), відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів « Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

В обґрунтування свого права на підписання позовної заяви від імені юридичної особи, представник ПАТ КБ «ПриватБанк» додав копію довіреності № 8332-К-Н-О від 31.08.2017 року, завірену особистим підписом та штампом.

Як вбачається зі змісту вказаної довіреності, представник уповноважений представляти інтереси банку, зокрема, в місцевих загальних судах, з усіма правами, які надані позивачеві, відповідачеві, третій особі. Для цього йому надається право подавати позови, будь-які інші процесуальні документи, посвідчувати своїм підписом копії документів, в тому числі цієї довіреності.

Таким чином висновок суду про те, що представником позивача не надано доказів на підтвердження повноважень підпису позовної заяви, як і висновок про відсутність повноважень засвідчувати своїм підписом достовірність довіреності, не можна визнати обґрунтованим.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу не можна визнати такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 279, 368, 369, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити

Ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 червня 2018 року у цій справі скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 07 вересня 2018 року.

Головуючий

Судді: