Ухвала суду № 76306455, 31.08.2018, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа № 324/192/18

Провадження № 2-п/324/8/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2018 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Каретник Ю.М.,

при секретарі Таран Т.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Пологи заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 10.05.2018 року у справі №324/192/18 за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Пологівського районного суду Запорізької області надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 10.05.2018 року у справі № 324/192/18 за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідач ОСОБА_1 у заяві про перегляд заочного рішення зазначає, що з судовим рішенням він не згоден, посилаючись на те, що про час і місце судового засідання він повідомлений належним чином не був, повістки та копію позовної заяви не отримував і, з огляду на це, був позбавлений можливості надати суду свої заперечення проти позовних вимог. Про існування даного спору він дізнався 05.07.2018 року, отримавши поштою копію заочного рішення. Окрім того, ОСОБА_1 вважає, що на момент подання позивачем позову сплив строк позовної давності, оскільки відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки, а згідно з п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в 1 рік встановлюється до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Також відповідач ОСОБА_1 зазначає, що розрахунок позовних вимог є невірним. Заочним рішенням на користь банку було стягнуто заборгованість за договором без номеру від 09.12.2011 року, яка утворилася станом на 04.01.2018 року в сумі 18327,48 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 1970,91 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом у сумі 1254,96 грн., заборгованості за пенею у сумі 15101,61 грн. Відповідно до правових позицій Верховного суду України правочин, для якого обов’язковою є письмова форма, може вважатися укладеним лише в тому випадку, коли його текст підписано сторонами. В тому ж випадку, коли додаткові умови до кредитного договору не підписані сторонами, вони не можуть застосовуватися при вирішенні спору. Фактично, договором приєднання був виключно той текст, який містився в анкеті-заяві. Саме цей текст і підписав відповідач. Позивач, у свою чергу, не надав суду жодних доказів того, що сторони підписали текст «Умов та правил надання банківських послуг», що відповідачу було передано примірник оригіналу «Умов та правил надання банківських послуг» і того, що додані до позову витяги з «Умов та правил надання банківських послуг» в дійсності діяли на момент підписання відповідачем анкети-заяви. Також він зазначив, що підписаний ним договір у формі анкети-заяви не містив жодної інформації про розмір пені, про можливість одностороннього збільшення процентної ставки або кредитного ліміту. Також відповідач зазначає, що розмір пені не може перевищувати суму основного боргу, яка зазначена банком у сумі 1970,91 грн. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просить суд скасувати заочне рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 10.05.2018 року у справі №324/192/18 та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, а також просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі у зв’язку зі спливом строку позовної давності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, але надав до суду заяву про проведення судового засідання за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити, оскаржуване рішення – скасувати, не заперечував проти призначення справи до судового розгляду.

Представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду відзив на заяву ОСОБА_1, в якому проти заяви про перегляд заочного рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 10.05.2018 року у справі № 324/192/18 за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у письмовому відзиві. Також він просив задовольнити позовні вимоги Банку у повному обсязі.

У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за їх відсутності без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Так, ч.1 ст.81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підстав у своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно із положеннями ст.285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Відповідно до положень ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Згідно із ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Як вбачається із матеріалів справи № 324/192/18, відповідач ОСОБА_1 був повідомлений належним чином у порядку, визначеному ч.11 ст.128 ЦПК України про місце, дату і час розгляду справи, про що свідчить оголошення, двічі оприлюднене на офіційному сайті Пологівського районного суду Запорізької області 14.03.2018 року та 12.04.2018 року про його виклик до суду в судові засідання відповідно на 11.04.2018 року та 10.05.2018 року в якості відповідача. Проте, рекомендовані листи з судовими повістками про виклики до суду на 13.03.2018 року, 11.04.2018 року та 10.05.2018 року, а також із копією заочного рішення суду від 10.05.2018 року, повернулись без вручення у зв’язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується наявними у справі конвертами з відмітками про причини невручення.

Як встановлено судом із долученої до матеріалів справи довідки про реєстрацію місця проживання, виданої виконавчим комітетом Пологівської міської ради Запорізької області від 07.02.2018 року за підписом міського голови, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Наведене свідчить про те, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, оскільки не отримував судові повістки про виклик до суду, а також не був ознайомлений із оголошеннями про його виклик до суду, розміщеним на офіційному сайті Пологівського районного суду Запорізької області.

Окрім того, судом враховано що відповідно до ч.3 і ч.4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

ОСОБА_1, обґрунтовуючи свої заперечення проти позову, зокрема, посилається і на пропуск позивачем строку позовної давності щодо стягнення з нього заборгованості. У той же час, він був позбавлений можливості заявити про це до винесення судового рішення у зв’язку з неявкою у судові засідання з поважних причин.

При цьому, зважаючи на положення ст. 267 ЦК України, суд без відповідної заяви сторони позбавлений можливості застосовувати наслідки спливу строку позовної давності за наявності для того підстав.

Тобто, даний факт має істотне значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що заочне рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 10.05.2018 року у справі №324/192/18 підлягає скасуванню з призначенням справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.258-261,287-288,353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 10.05.2018 року у справі №324/192/18 за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Скасувати заочне рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 10.05.2018 року за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження і призначити судове засідання на 29 жовтня 2018 року о 09 год. 00 хв., про що повідомити належним чином учасників справи.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: