Постанова № 76304900, 05.09.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/619/2018(м)

264/3268/18

Категорія 69

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2018 року м. Маріуполь

Єдиний унікальний номер 264/3268/18

Номер провадження 22-ц/775/619/2018(м)

Апеляційний суд Донецької області у складі суддів Кочегарової Л.М., Попової С.А., Ткаченко Т.Б.,

секретар судового засідання

сторони :

заявник – ОСОБА_1

заявник - ОСОБА_2

заявник - ОСОБА_3

заявник - ОСОБА_4

заявник – ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7

заінтересована особа – Федерація грецьких товариств України

розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 липня 2018 року, у складі судді Мирошниченка Ю.М.,

в с т а н о в и в:

У червні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, діюча в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_8, звернулися до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, обґрунтовуючи її наступним. В 2011 році помер ОСОБА_9, грек за національністю, який доводився заявникам ОСОБА_1та ОСОБА_4 батьком. Під впливом негативного ставлення суспільства того часу до національності «грек» жінка померлого вказала у заяві про народження дітей національність «українка», а в подальшому вказана інформація була відтворена у свідоцтвах про шлюб, свідоцтвах про народження дітей та онуків заявників. Просили встановити факт, що заявники є за національністю греками. Встановлення цього факту потрібно для підтвердження приналежності до національної меншини «грек» та вступу в громадську організацію Федерація грецьких товариства України.

Ухвалою Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 липня 2018 року закрито провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7, заінтересована особа Федерація грецьких товариств України про встановлення факту, що має юридичне значення.

Повідомлено заявників, що позовні вимоги щодо внесення змін в актового запису цивільного стану відносяться до юрисдикціє адміністративних судів.

Роз*яснено заявникам, що відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просить ухвалу суду скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Сторони про дату, час і місце розгляду справи повідомлені; ОСОБА_1 просили розглянути апеляційну скаргу у її відсутність.

Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 22 грудня 2011 року помер ОСОБА_9 (а.с. 12), у військовому квитку якого записано «національність грек» (а.с.9-10). 26 січня 1964 року останній уклав шлюб з ОСОБА_11 (а.с.11), та 27 липня 1964 року у подружжя народилась дочка ОСОБА_12 (а.с.14), яка в подальшому змінила прізвище внаслідок укладання шлюбу на «Полтавець» (а.с.14).

27 вересня 1966 року у ОСОБА_9 народилась дочка ОСОБА_13 (а.с.18), яка після укладення шлюбу 05 жовтня 1985 року отримала прізвище «Кисельова». 15 червня1986 року ОСОБА_4народила дочку ОСОБА_14 (а.с.21), після одруження прізвище останньої «Кривошеєнко».

ОСОБА_10 має двох дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 23) та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.24), які є онуками померлого ОСОБА_9

ОСОБА_1 має двох дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка, в свою чергу, має сина ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.25,29).

Звертаючись до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення ОСОБА_1, а саме, факту тугого, що вона за національністю є гречанкою, заявник посилалася на те, що встановлення цього факту в досудовому порядку не можливо, а вказаний факт їй необхідний для впорядкування документів для реалізації особистих прав підтвердження грецького походження роду.

Ухвалюючи рішення про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Заявники не позбавлені права звернутися для вирішення питання про приналежність до грецької національності до органів реєстрації актів цивільного стану як суб’єкта владних повноважень з

метою внесення змін до актового запису про народження щодо їх національності, а у разі відмови такого суб’єкта – оскаржити ці дії в судовому порядку.

З висновками суду не можна не погодитися.

Відповідно до ст.255 ч.1 п.1 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції з посиланням на положення ст.255 ч.1 п.1 ЦПК України обґрунтовано вважав, що обраний заявниками спосіб захисту їх прав не підлягає розгляду в порядку окремого провадження в цивільній справі, оскільки діючим законодавством визначений інший порядок для розгляду питання щодо встановлення факту належності особи до певної національності.

Стаття 11 Конституції України передбачає, що держава сприяє як консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, так і розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншин в Україні.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про національні меншини в Україні» громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.

Згідно зі статтею 300 ЦК України особа має право на індивідуальність, до якої відноситься і право визначати свою національність.

Таке право підпадає під захист статті 8 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», яка передбачає, що кожна людина має право на повагу до її особистого і сімейного життя. Держава не може втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом та у випадках, необхідних у демократичному суспільстві в інтересах національної і громадської безпеки.

Відповідно до ч. 1 cт. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 293 ЦПК України визначає, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч.1 ст. 315 ЦПК України не передбачено можливості розгляду у порядку окремого провадження заяв про встановлення факту неправильності даних викладених у актовому запису про народження дитини та зобов'язання відділу РАЦСу внести виправлення до даного актового запису. Дійсно зазначений у частині першій статті 315 ЦПК України перелік справ, не є вичерпним, проте за змістом частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як роз'ясненоу пункті 1 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїнивід 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Згідно із пунктом 1.15 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за №55/18793 (далі - Правила), відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.

Отже, існує інший порядок вирішення питання щодо національності особи.

Наведені норми права дають підстави дійти висновку, що у разі відмови уповноваженого органу щодо внесення змін та доповнень, у тому числі, до актового запису про народження, така відмова може бути оскаржена в судовому порядку шляхом подання позову до адміністративного суду.

Доводи апеляційної скарги заявника про те, що судом порушено право заявників на встановлення факту їх належності до національності «грек», колегія суддів визнає неприйнятними, оскільки заявники не позбавлені права звернутися для вирішення питання їх приналежності до грецької національності до уповноважених органів, а у разі відмови оскаржити її в судовому порядку.

Інші доводи апеляційної скарги, які зводяться до неналежної оцінки зібраних у справі доказів та необхідності задоволення заяви, також не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, такі доводи є безпідставними та такими, що не можуть вплинути на правильність висновків суду.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального закону. Підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить. Доводи апеляційної скарги у своїй сукупності зводяться до переоцінки доказів та невірного розуміння заявником вимог чинного законодавства.

Справу було розглянуто судом першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин, що мають значення для правильного її вирішення та належних доказів.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції ухвалу суду першої інстанції залишає без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Дата складення повного судового рішення 07 вересня 2018 року.

Судді: Л.М. Кочегарова

ОСОБА_16

ОСОБА_17