Рішення № 76300779, 04.09.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2018 року м. Чернігів Справа № 2540/2635/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клопота С.Л.,

за участю секретаря Шашери М.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Етнопродукт" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Етнопродукт" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області та просить: скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000851400 від 23 березня 2018 року, винесене ГУ ДФС у Чернігівській області на підставі акта перевірки № 99/14/03798553 від 01 березня 2018 року про сплату суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 110 625,10 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що зобов’язання нерезидента «SLP-Schwabsehe Landproukt GmbH’» перед позивачем по зовнішньоекономічному контракту від 16.06.2017 №16-06-17 були припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а тому у відповідача були відсутні підстави для нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Головним управлінням ДФС у Чернігівській області проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 16.06.2017 № 16-06-17 з нерезидентом-фірмою « SLP-Schwabsehe Landproukt GmbH».

Підставою для проведення перевірки був лист ПАТ «Прокредит Банк» від 10.01.2018 №1-2/18/410/17 про виявлені факти порушень валютного законодавства позивачем при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту №16-06-17 від 16.06.2017, надісланий банком відповідно до вимог пункту 5.9 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями (затверджена постановою Правління НБУ від 24.03.1999 №136, зареєстрована в Міністерстві юстиції 28.05.1999 за N 338/3631) у зв’язку з не надходженням валютної виручки в законодавчо встановлені строки.

За результатами перевірки складений Акт від 01.03.2018 за №161/14/03798553, в якому викладений висновок податкового органу про порушення позивачем статті 1 Закону України від 23.09.1994 № 185-94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо прострочення термінів надходження валютної виручки по експортному контракту від 16.06.2017 № 16-06-17.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Етнопродукт» уклало з нерезидентом - фірмою «SLP-Schwabsehe Landproukt GmbH» зовнішньоекономічний контракт від 16.06.2017 №16-06-17 на загальну суму 16984 Євро.

На виконання умов експортного контракту від 16.06.2017 № 16-06-17 позивач відвантажив на адресу «SLP-Schwabsehe Landproukt GmbH» товар на загальну суму 16984 євро згідно вантажно-митних декларацій ЕК 10:

- № 011553 від 20.06.2017 на суму 4246 євро, що становить за офіційним курсом НБУ 123742,45 гривень. Граничний термін надходження валютної виручки за товар – 17.12.2017;

- № 011554 від 20.06.2017 на суму 4246 євро, що становить за офіційним курсом НБУ 123742,45 гривень. Граничний термін надходження валютної виручки за товар – 17.12.2017;

- № 011578 від 21.06.2017 на суму 4246 євро, що становить за офіційним курсом НБУ 123323,00 гривень. Граничний термін надходження валютної виручки за товар – 18.12.2017;

- № 011592 від 22.06.2017 на суму 4246 євро, що становить за офіційним курсом НБУ 123170,13 гривень. Граничний термін надходження валютної виручки за товар – 19.12.2017.

Граничні терміни надходження валютної виручки встановлені статтею 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» ( надалі Закон №185), за приписом якої виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначених в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується.

Порядок визначення граничних строків розрахунків та порядок здійснення розрахунків за експортними операціями передбачений розділом 2 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Правління НБУ від 23.03.1999 №136

В Акті зазначено, що на кінець перевірки по експортному контракту від 16.06.2017 № 16-06-17 з нерезидентом «SLP-Schwabsehe Landproukt GmbH», розрахунки не завершені, у позивача рахується дебіторська заборгованість в розмірі 16984 Євро, термін сплати якої настав.

ТОВ «Етнопродукт» в позовній заяві выдзначаэ той факт, що валютна виручка за експортним контрактом від 16.06.2017 № 16-06-17 з нерезидентом «SLP-Schwabsehe Landproukt GmbH» не зарахована на валютний рахунок позивача.

Статтею 4 Закону № 185/94 встановлено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Крім того, частиною 3 статті 4 Закону №185 передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

На запит ГУ ДФС у Чернігівській області від 24.01.2018 за №780 /10/25-01-14-02-08 щодо надання відомостей про звернення ТОВ «Етнопродукт» з позовом про стягнення боргу з нерезидента «SLP-Schwabsehe Landproukt GmbH’» по договору від 16.06.2017 №16-06-17, позивач таку інформацію не надавав, що було відображено в акті перевірки.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 00000851400 від 23.03.2018, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 110 625 грн. 10коп. за період з 18.12.2017 по 22.02.2018 (дату закінчення перевірки).

ТОВ «Етнопродукт», мотивуючи оскарження ППР вказує на те, що зобов’язання нерезидента «SLP-Schwabsehe Landproukt GmbH’» перед позивачем по зовнішньоекономічному контракту від 16.06.2017 №16-06-17 припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а тому відсутні підстави для нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

На підтвердження факту припинення таких зобов’язань нерезидента перед позивачем надано копію тристороннього договору від 04.01.2018 між ТОВ «Етнопродукт», ПрАТ «Етнопродукт» та нерезидентом - «SLP-Schwabsehe Landproukt GmbH», який зазначено як договір про переведення боргу, та документ, викладений англійською мовою, в переліку до позову зазначений як акт звірки.

З аналізу сталої судової практики з питань застосування санкцій за порушення термінів розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності, зокрема ухвала ВАС України від 25.10.2017 у справі №К/800/34566/16, ухвала ВАС України від 19.07.2016 у справі №К/800/20388/15, ухвала ВАС України від 25.01.2016 у справі №К/800/35729/14, ухвала ВАС України від 11.04.2017 у справі №К800/19349/16, постанова ВС України від 06.05.2008 у справі №21-1518во07, вбачається, що для припинення зобов’язань нерезидента перед резидентом за зовнішньоекономічним контрактом шляхом зарахування зустрічних вимог необхідна наявність певних умов, а саме:

- вимоги повинні бути зустрічними, тобто такими, що випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом;

- вимоги мають бути однорідними, тобто грошовими сум в одній і тій самій валюті;

- має настати строк виконання за зустрічними вимогами ( або строк має бути не встановленим, або визначеним моментом пред'явлення вимоги);

- між сторонами не має бути спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання, тощо.

Такий висновок судів базується на нормах статті 601 Цивільного кодексу, яка передбачає такій спосіб припинення зобов’язань як зарахування зустрічних однорідних вимог, частини 3 статті 203 Господарського кодексу Україна, яка вміщує норми, аналогічні ст. 601 ЦК України, положеннях пункту 1.11 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 N 136 ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 за N 338/3631), якими також передбачена можливість зняття операції з контролю у разі припинення взаємних зобов’язань зарахуванням.

Крім того, у судовій практиці, зокрема постанові Верховного Суду України від 06.05.2008 у справі №21-1518во07, ухвалі ВАС України від 01.03.2016 у справі №К/800/4612/15, ухвалі ВАС України від 19.07.2016 у справі №К/800/20388/15 неодноразово підкреслювалось, що припинення взаємних зобов’язань між резидентом та нерезидентом шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог можливо лише за наявності належним чином оформлених документів.

З аналізу тексту наданого позивачем договору від 04.01.2018 про переведення боргу вбачається, що його умовами передбачено не переведення боргу, а відмова від боргу.

Так, у пунктах 1.1-1.3 вказаного договору зазначено, що Сторона 1 («SLP-Schwabsehe Landproukt GmbH») відмовляється від боргу 1 (заборгованість ПраТ «Етнопродукт» перед «SLP-Schwabsehe Landproukt GmbH»), а Сторона 3 ( ТОВ «Етнопродукт») відмовляється від боргу 2 (заборгованість «SLP-Schwabsehe Landproukt GmbH» перед ТОВ «Етнопродукт».

Переведення боргу регулюється статтями 520 - 524 ЦК України.

З аналізу змісту статті 520 ЦК України випливає, що переведенням боргу є заміна боржника у зобов’язанні, коли за згодою кредитора зобов’язання (борг) боржника переходить (переводяться) до нового боржника

Наслідками переведення боргу є вибуття первинного боржника із зобов'язання, вступ до зобов'язання нового боржника та збереження у повному обсязі змісту зобов'язання при зміні суб'єктного його складу.

З урахуванням буквального значення слів та понять, а також загально прийнятих у цивільному праві значеннях термінів, відмова від боргу є прощенням боргу. Тобто на відміну від зарахування зустрічних вимог, передбаченого ст. 601 ЦК України, це інший спосіб припинення зобов’язань, який встановлений ст. 605 ЦК України.

Якщо при переведенні боргу зобов’язання зберігається, воно лише переходить від первісного боржника до нового боржника, то відмова від боргу (прощення боргу) спричиняє припинення зобов’язання.

З викладеного вбачається, що всупереч твердженням позивача за договором від 04.01.2018 не відбулося переведення боргу до ТОВ «Етнопродукт» перед «SLP-Schwabsehe Landproukt GmbH», відповідно між вказаними особами не виникли взаємні зобов’язання, а тому відсутні умови для припинення між ними зобов’язань шляхом зарахування.

Оскільки зобов’язання «SLP-Schwabsehe Landproukt GmbH» перед ТОВ «Етнопродукт» з оплати за товар, отриманий за зовнішньоекономічним контрактом від 16.07.2017 №16-06-17, не припинилися, нарахування пені відповідно до статті 1 Закону України від 23.09.1994 № 185-94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», є правомірним.

Зарахування може бути односторонньою операцією, для якої достатньо заяви однієї сторони, а може здійснюватись за згодою обох сторін.

Стала судова практика, зокрема ухвали ВАС України від 24.11.2016 у справі №К/800/61026/13, від 01.03.2016 у справі №К/800/4612/15, 25.01.2016 у справі №К/800/35729/14, від 11.04.2017 у справі №К/800/19349/16, постанова Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №826/9288/16 свідчить про те, що у разі здійснення зарахування за згодою сторін, ними повинен бути підписаний відповідний двосторонній документ про припинення зобов’язання шляхом зарахування ( угода, протокол, акт).

Верховний Суд України в постанові від 06.05.2008 у справі №21-1518во07 підкреслив, що зарахування вважається вчиненим із дати підписання заяви однією стороною або угоди – обома.

При цьому, позивач, при здійсненні перевірки, не подав відповідачу жодного із вказаних доказів припинення зобов’язання зарахуванням.

Оцінюючи викладені вище факти та обставини нарахування позивачу пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД дозволяють суду дійти висновку, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Етнопродукт" необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 07 вересня 2018 року.

Суддя С.Л. Клопот