Постанова № 76300547, 05.09.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№22-ц/796/6811/2018 Головуючий в 1 інстанції - Катющенко В.П.

Унікальний № 755/9100/18 Доповідач - Панченко М.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2018 року м.Київ

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Панченка М.М.

суддів - Волошиної В.М., Слюсар Т.А.

при секретарі - Кемському В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 22 червня 2018 року про відмову у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа - Головне територіальна управління юстиції у м. Києві, про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просила встановити факт проживання заявника однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, починаючи з 2006 року та по момент смерті останнього. При цьому, метою встановлення указаного факту заявник зазначила подальше оформлення права на спадщину за законом у якості спадкоємиці четвертої черги.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 червня 2018 року відмовлено у відкритті провадження за заявою з підстав наявності спору про право.

В поданій апеляційній скарзі заявник просить зазначену ухвалу скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду. Скаржник посилається на те, що в даному випадку відсутній спір про право, оскільки не встановлено будь-яких інших осіб - спадкоємців ОСОБА_3, які б виявили бажання прийняти спадщину після смерті останнього.

В силу ст.372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнані судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів провела судовий розгляд за відсутності сторін, які були повідомлені про розгляд справи належним чином та не зверталися до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Отже, справа підлягає розгляду Апеляційним судом міста Києва.

Заслухавши доповідь судді Панченка М.М., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Як встановлено ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.4 ст.315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Залишаючи заяву ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд першої інстанції виходив з наявності спору про право.

Проте, колегія суддів з таким висновком погодитися не може, з наступних підстав.

Так, п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що судами можуть розглядатися заяви про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Тобто, встановлення відповідного факту прямо передбачено законом, а законодавець не пов'язує встановлення такого факту з подальшим вирішенням спору про право.

При цьому, законодавець у п. 1 ч. 1 ст. 318 ЦПК України зобов'язує заявника зазначити мету встановлення відповідного факту.

Таким чином, саме по собі посилання заявника на те, що встановлення даного факту необхідне для подальшого оформлення права власності на спадкове майно, не свідчить про наявність спору про право.

Дійшовши протилежного висновку, суд першої інстанції не встановив наявність інших спадкоємців, а отже, належним чином не з'ясував між ким саме та з приводу чого виник спір про право.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме по собі встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу не створює для заявника прав та обов'язків щодо спадкового майна, проте надає можливість для звернення до нотаріуса з указаного питання. У випадку виявлення нотаріусом інших спадкоємців ОСОБА_3, питання оформлення права власності на спадкове майно може бути вирішено у позасудовий спосіб без виникнення спору відносно такого майна, згідно черговості спадкування за законом.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність спору про право, в той час як заявник позбавлений іншої можливості реалізувати власне цивільне право на прийняття спадщини, окрім як встановлення даного факту, з огляду на що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст.374, 379 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 22 червня 2018 року, а справу направити для продовження розгляду до цього ж суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 07 вересня 2018 року.

Суддя-доповідач

Судді