Постанова № 76300502, 05.09.2018, Апеляційний суд міста Києва

Дата ухвалення
05.09.2018
Номер справи
757/60972/17-ц
Номер документу
76300502
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/60972/17-ц Головуючий у 1 інстанції: Цокол Л.І.

Провадження № 22-ц/796/7604/2018 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Оніщука М.І., Українець Л.Д.,

секретар Майданець К.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 травня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілка) про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

В жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілка) про стягнення заборгованості. Зазначив, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року з Дочірнього підприємства Укоопспілки «Проектний інститут «Укооппроект» на його користь було стягнуто 300 240,00 грн. Вказане рішення суду не виконано. Після ухвалення рішення суду Укоопспілка прийняла рішення про припинення діяльності Дочірнього підприємства Укоопспілки «Проектний інститут «Укооппроект», а тому обов'язок розрахуватися з ним має бути покладено на Укоопспілку. ОСОБА_2 просив стягнути з Укоопспілки суму боргу по заробітній платі з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 347 077,00 грн. 21 лютого 2018 року позивач збільшив свої вимоги та просив стягнути з відповідача у зв'язку з збільшенням періоду нарахування інфляційної складової 370 678,00грн.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 04 травня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про стягнення на його користь з Укоопспілки заборгованість по заробітній платі з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних в сумі 392 434,00 грн. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що на Укоопспілку не можуть бути покладені зобов'язання Дочірнього підприємства Укоопспілки «Проектний інститут «Укооппроект» по виплаті заборгованості по заробітній платі. Дочірнє підприємство Укоопспілки «Проектний інститут «Укооппроект» фактично є відділом Укоопспілки. Дочірнє підприємство Укоопспілки «Проектний інститут «Укооппроект» не має свого майна, керівництва та не розподіляє свої прибутки, а повністю залежить від засновника Укоопспілки. Відтак, Укоопспілка несе субсидіарну відповідальність за боргами Дочірнього підприємства Укоопспілки «Проектний інститут «Укооппроект» відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 619 ЦК України. Оскільки дочірнє підприємство не може розрахуватися з ним, обов'язок погашення заборгованості має бути покладено на Укоопспілку.

В апеляційній інстанції ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Представник Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілка) просить відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Укоопспілка є засновником Дочірнього підприємства Укоопспілки «Проектний інститут «Укооппроект» (а .с. 35-45).

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року задоволено вимоги ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства Укоопспілки «Проектний інститут «Укооппроект» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації за невикористану відпустку. Стягнуто з Дочірнього підприємства Укоопспілки «Проектний інститут «Укооппроект» на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі та заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 261 033 грн., компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 29 207 грн., моральну шкоду у розмірі 10 000 грн., а всього 300 240,00 грн. (а.с. 9-11).

На виконання вказаного рішення 23 грудня 2016 року судом видано виконавчий лист, який був пред'явлений для виконання до Голосіївського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві.

12 січня 2017 року державним виконавцем Голосіївського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа (а .с. 13).

Відповідно до постанови правління Укоопспілки від 16 березня 2017 року №16 «Про ліквідацію Дочірнього підприємства Укоопспілки «Проектний інститут «Укооппроект», з 21 березня 2017 року Дочірнє підприємство Укоопспілки «Проектний інститут «Укооппроект» перебуває у стані припинення шляхом його ліквідації.

Повноваження щодо управління справами Дочірнього підприємства Укоопспілки «Проектний інститут «Укооппроект» здійснює ліквідаційна комісія.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд виходив з того, що Укоопспілка не відповідає по зобов'язаннях Дочірнього підприємства Укоопспілки «Проектний інститут «Укооппроект» щодо виплати працівнику заборгованості по заробітній платі, сум, що належали йому при звільненні, та моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

За загальним правилом, визначеним ч. ч. 1, 2 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Частиною 3 ст. 96 ЦК України визначено, що учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Таким чином, субсидіарна відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи може бути покладена на засновника лише у випадках, встановлених законом, договором, або установчими документами.

Укоопспілка є спілкою споживчих товариств.

Відповідно до ч.ч. 7 та 8 ст. 111 ГК України споживчі товариства, їх спілки (об'єднання) можуть утворювати для здійснення своїх статутних цілей підприємства, установи та інші суб'єкти господарювання відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів.

Підприємствами споживчої кооперації визнаються унітарні або корпоративні підприємства, утворені споживчим товариством (товариствами) або спілкою (об'єднанням) споживчих товариств відповідно до вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів з метою здійснення статутних цілей цих товариств, спілок (об'єднань).

Законом не передбачено субсидіарної відповідальності засновника підприємства споживчої кооперації за зобов'язаннями підприємства з виплати працівнику заборгованості по заробітній платі, сум, що належали йому при звільненні, та моральної шкоди.

Статутом Дочірнього підприємства Укоопспілки «Проектний інститут «Укооппроект» також не передбачено субсидіарної відповідальності Укоопспілки за зобов'язаннями Дочірнього підприємства Укоопспілки «Проектний інститут «Укооппроект».

Згідно пп. 4.5 п.4 статуту підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями всім набутим у процесі господарської діяльності майном, крім майна, переданого Укоопспілкою в оперативне управління.

Укоопспілка не відповідає за зобов'язаннями підприємства, а підприємство не відповідає за зобов'язаннями Укоопспілки.

Заявляючи вимоги до Укоопспілки, позивачем не було наведено норми закону, яким би була встановлена субсидіарна відповідальність відповідача Укоопспілки за зобов'язаннями Дочірнього підприємства Укоопспілки «Проектний інститут «Укооппроект» про стягнення сум, визначених заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для стягнення із Укоопспілки на користь ОСОБА_2 коштів та відмовив у позові.

Доводи апелянта на те, що Укоопспілка має нести субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями Дочірнього підприємства Укоопспілки «Проектний інститут «Укооппроект» не ґрунтуються на законі.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 травня 2018 рокубез змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07вересня 2018 року.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Оніщук М.І.

Українець Л.Д.

Попередній документ : 76300490
Наступний документ : 76300515