Рішення № 76300009, 03.09.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 вересня 2018 р. №820/4337/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді - Панченко О.В.

за участю секретаря судового засідання - Кабанова Д.С.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 04.05.2018р.),

представника відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 02.03.2018 №4538/9/20-40-10-03-01), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМПЕРІАЛ-УКРАЇНА" (а/с 10510,м. Харків,61046, код ЄДРПОУ37658591) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ39292197), ОСОБА_3 управління ДФС у Харківській області ( вул.Пушкінська, 46, м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМПЕРІАЛ-УКРАЇНА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просить суд:

- скасувати рішення Головне управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 39599198 від 26 квітня 2018 року № 668537/37658591 про відмову в реєстрації зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМПЕРІАЛ-УКРАЇНА" №28 від 20.04.2018 року (отримувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕОІЛ" ІПН 418997520379) на суму 10000,00 (десять тисяч гривень 00 коп.);

- зобов'язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: Львівська площа, 8, м.Київ, 04053) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМПЕРІАЛ-УКРАЇНА" №28 від 20.04.2018 року (отримувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕОІЛ" ІПН 418997520379) на суму 10000,00 (десять тисяч гривень 00 коп.).

Представник позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 04.05.2018р.), у судове засідання прибув, наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивачем за результатами господарської діяльності була складена податкова накладна №28 від 20.04.2018 року, яка направлена позивачем на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Проте, згідно квитанції, реєстрацію вказаної податкової накладної було зупинено, у зв'язку з тим, що ПН відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пп.1.6 п.1 "критеріїв ризиковості платника податків". Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення, що і було зроблено останнім. Однак, 26.04.2018 року відповідачем було прийнято рішення № 668537/37658591 про відмову в реєстрації податкової накладної №28 від 20.04.2018 року (отримувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕОІЛ" ІПН 418997520379) на суму 10000,00 (десять тисяч гривень 00 коп.) в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі того, що позивачем не було надано копії документів, але при цьому не зазначено яких. Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду, оскільки вважає, що наявні всі правові підстави для реєстрації вказаної податкової накладної.

Представник відповідача ОСОБА_3 управління ДФС у Харківській області - ОСОБА_2 (довіреність від 02.03.2018 №4538/9/20-40-10-03-01), у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Від відповідача Державної фіскальної служби України на адресу суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що під час спірних правовідносин відповідач діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством. Також представники відповідачів зазначили, що з наданих позивачем документів неможливо ідентифікувати та підтвердити проведення господарських операцій.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМПЕРІАЛ-УКРАЇНА" зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради від 16.05.2011 р. №14801020000050248 (а.с.22-27).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видом економічної діяльності позивача, зокрема є - діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки (а.с.22-27).

Судом встановлено, що ТОВ "ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМПЕРІАЛ-УКРАЇНА" було складено податкову накладну від 20.04.2018 №28 (отримувач:ТОВ "АВЕОІЛ" ІПН 418997520379) на загальну суму 60000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 10000,00 грн.)

Квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, з якої вбачається, що реєстрація ПН/РК № 28 від 20.04.2018 року (отримувач ТОВ "АВЕОІЛ" ІПН 418997520379 ) зупинена у зв'язку з тим, що ПН відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податків».

26 квітня 2018 року комісією Державної фіскальної служби України було прийнято Рішення № 668537/37658591 про відмову в реєстрації податкової накладної № 28 від 20.04.2018 року (отримувач ТОВ ""АВЕОІЛ" ІПН 418997520379) на суму 10000,00 (десять тисяч гривень 00 коп.) в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі того, що ТОВ «"ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМПЕРІАЛ-УКРАЇНА"» не було надано копії документів, але при цьому не зазначено яких.

На виконання п.п. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «"ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМПЕРІАЛ-УКРАЇНА"» було направлено на адресу ДФС письмові пояснення, повідомлення щодо подачі документів та копії документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК.

Як вбачається зі змісту письмового відзиву, підставою для відмови в реєстрі податкових накладних стало те, що з наданих позивачем документів, на думку відповідача, неможливо ідентифікувати та підтвердити проведення господарських операцій.

Матеріалами справи підтверджено, що 19.03.2018 року між ТОВ «ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО «ІМПЕРЇАЛ-УКРАЇНА» та ТОВ «АВЕОІЛ» було укладено Договір №19/03-1 від 19.03.2018р. про охорону товарно-матеріальних цінностей (вантажів), що перевозяться уповноваженими на те особами суб'єктів господарювання (а.с.38-43).

Відповідно до Додатку 4 до Договору про узгодження договірної ціни. Заявки № 4 від 17.04.2018 р. на виділення наряду на охорону вантажів, та ОСОБА_2 №4 від 20.04.2018 року було здійснено заходи щодо охорони вантажу, що перевозився у автомобілі НОМЕР_1/АА1724ХМ за маршрутом Київська обл., с. Щасливе, вул. Демидова, буд 12 до Донецька обл., смт. Удачне, вул. Восточна, буд. 108 з 18.04.2018 по 20.04.2018 року. (а.с.44-46). Товарно - транспортні накладні №Р7 та Р8 від 18.04.2018 р. підтверджують переміщення та маршрут охороняємого вантажу (а.с.57-60).

Суть діяльності ТОВ "ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО «ІМПЕРІАЛ- УКРАЇНА" полягає у наданні охоронних послуг та стеженні за об'єктами нерухомості, вантажними транспортними засобами.

Відповідно до пояснень позивача, кожен автомобіль та стаціонарний пункт обладнується мобільним телефоном з СРS приймачем для відстеження маршруту у реальному часі з відео фіксацією, та у разі настання надзвичайної ситуації оперативного реагування. Товариство закуповує за оптовими цінами мобільні телефони, планшети, комп'ютерну техніку необхідно для провадження своєї господарської діяльності. Вказана техніка використовується у господарській діяльності, зокрема: мобільні телефони розподілені між клієнтами для стеження за транспортними засобам; планшети з програмним забезпечення видаються клієнтам для стеження за транспортними засобами в режимі реального часу; комп'ютери та ноутбуки встановлюються на стаціонарних постах.

Для виконання обов'язків за Договором №19/03-1 від 19.03.2018р., на вантажний автомобіль НОМЕР_1/АА1724ХМ було встановлено спеціальні технічні засоби що потребують безперебійного живлення, де були використані частина Джерел безперебійного живлення Powercom ВNТ- 600АР USB (УКТ ЗЕД 8504.40.30.00).

Джерел безперебійного живлення Powercom ВNТ- 600АР USB були придбані гуртом у ТОВ «ЕКСІМ-СТАНДАРТ» відповідно до умов договору поставки Договір № ЕХ-1803-28 від 28.03.18 р. (а.с.47-49).

Згідно платіжних доручень №17 та №18 від 10.04.2018 року ТОВ «ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО «ІМПЕРІАЛ-УКРАЇНА» було перераховано на користь ТОВ "ЕКСІМ-СТАНДАРТ" грошові кошти в розмірі 67 800,00 грн. та 84 600,00 грн. (а.с.55-56).

Товар було відвантажено 28.03.2018 на користь ТОВ «ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО «ІМПЕРІАЛ-УКРАЇНА» згідно Видаткової накладної № ЕХ0328-0026 від 28.03.2018 р. та видаткової накладної № ЕХ0328-0027 від. 28.03.2018 р.(а.с.51,53).

Згідно змісту оскаржуваного рішення воно прийнято з підстав: надання платником податку копій документів які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Перевіряючи правомірність прийняття спірного рішення відповідачем, судом встановлено наступне.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Судом встановлено, що на виконання умов договору про охорону товарно - матеріальних цінностей (вантажів) (№19/03-1 від 19.03.2018) та вищевказаних норм законодавства, 20.04.2018 року позивачем було відправлено засобами телекомунікаційного зв’язку до податкового органу податкову накладну №28 на реєстрацію в ЄДР (а.с.65).

Проте, відповідачем було складено квитанцію про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27 квітня 2018 року податкову накладну прийнято, реєстрацію зупинено, у зв'язку з тим, що ПН відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податків». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" N 1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та / або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було відправлено засобами телекомунікаційного зв'язку до ДФС України повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій, реєстрацію яких було зупинено з доданими до них поясненнями та копіями первинних документів, що підтверджують реальність здійснення господарської операції.

В повідомлені зазначено, що діяльність позивача полягає у наданні охоронних послуг та стеженні за об'єктами нерухомості, вантажними транспортними засобами. Копії первинних документів були додані позивачем до повідомлення.

Проте, не зважаючи на наданні пояснення та документивідповідачем було прийнято рішення №668537/37658591 від 26.04.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №28 від 20.04.2018 р. Як підставу вказало: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС України рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

В свою чергу, позивач направив до ДФС України скаргу на вказане рішення №668537/37658591 від 26.04.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної до ДФС України.

Так, рішенням комісії з питань розгляду скарг №4091/37658591/2 від 08.05.2018 року рішення комісії ДФС залишено без змін оскаржувальне рішення, а скаргу підприємства - без задоволення ( а.с. 68).

Суд вважає, що такі рішення суб’єкта владних повноважень суперечать вимогам податкового законодавства, та з цього приводу зазначає наступне.

Відповідно до абз. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» № 190 від 29.03.2017 року (далі за текстом - Постанова №190), комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Комісії повинні містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування".

Проте, в рішенні не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію зазначеної податкової накладної.

Отже, оскаржувані рішення не містять чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна / розрахунок коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ "АВЕОЛ "згідно договорів про надання послуг, та на те, що відповідні документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржувальне рішення є необґрунтованими, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною № 28 від 20.04.2018 року, у реєстрації якої було відмовлено, а тому є таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державну фіскальну службу України Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМПЕРІАЛ-УКРАЇНА" №28 від 20.04.2018 року (отримувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕОІЛ" ІПН 418997520379) на суму 10000,00 (десять тисяч гривень 00 коп.), судом встановлено наступне.

Реалізація суб'єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій ОСОБА_4 Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої ОСОБА_4 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 року № 7, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до пункту четвертого частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

За приписами пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010, (зі змінами), яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами ПК України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_4 України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.

За приписами частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМПЕРІАЛ-УКРАЇНА" №28 від 20.04.2018 року (отримувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕОІЛ" ІПН 418997520379) на суму 10000,00 (десять тисяч гривень 00 коп.), є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Суд вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам, відповідачі як суб'єкт владних повноважень не довели правомірності прийнятих ним рішень.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 205, 242, 246, 255,295 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМПЕРІАЛ-УКРАЇНА" до Державної фіскальної служби України; ОСОБА_3 управління ДФС у Харківській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити.

Скасувати рішення Головне управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 39599198 ) від 26 квітня 2018 року №668537/37658591 про відмову в реєстрації зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМПЕРІАЛ-УКРАЇНА" №28 від 20.04.2018 року (отримувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕОІЛ" ІПН 418997520379) на суму 10000,00 (десять тисяч гривень 00 коп.).

Зобов'язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: Львівська площа, 8, м.Київ, 04053) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМПЕРІАЛ-УКРАЇНА" №28 від 20.04.2018 року (отримувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕОІЛ" ІПН 418997520379) на суму 10000,00 (десять тисяч гривень 00 коп.).

Стягнути з Головне управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 39599198) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМПЕРІАЛ-УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 37658591, адреса: вул. Індустріальна, буд.3, м.Харків,61106) судовий збір у розмірі 881 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Стягнути з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: Львівська площа, 8, м.Київ, 04053) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМПЕРІАЛ-УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 37658591, адреса: вул. Індустріальна, буд.3, м.Харків,61106) судовий збір у розмірі 881 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення у відповідності до ст. 295 цього Кодексу. Або в порядку, передбаченому п.15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 07 вересня 2018 року.

Суддя О.В. Панченко