Рішення № 76298948, 06.09.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2695/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Гусева О.Г., розглянувши в порядку загального позовного провадження (в порядку письмового провадження) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області, Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання дій протиправними, скасування розпорядження, зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області, Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі за результатом якого просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при перерахунку позивачу незаконними;

- скасувати розпорядження 835578 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 12.02.2018 року;

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити позивачу пенсію у розмірі 9 424, 02 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його загальний стаж роботи складає 41 рік 02 місяці 22 дні, з них стаж на пільгових умовах складає 31 рік 04 місяців 02 дні. Позивачу нараховано пенсію у розмірі 5931, 21 грн. Позивач бажав взяти для розрахунку заробітну плату у період з 1993 по 1997 роки. Коефіцієнти заробітку відповідно до розрахунку №1 наданого Центральним об’єднаним УПФУ в м.Одесі складають за 1993 р. - 2, 70444, за 1994 р. - 3,57028, за 1995 р. – 2,95761, за 1996 р. – 2,24985, за 1997 р. – 1,65828. Середньоарифметичний коефіцієнт заробітку множиться на розмір середньої заробітної плати за попередній рік. Середня заробітна плата за 2016 рік (рік який передував року перерахунку пенсії) за статистичними даними складає 4 482, 35 грн. Таким чином заробітна плата від якої необхідно розрахувати пенсію складає 11 780,03 грн. (4,482,35х2,62809). 11 780,03 грн.х80% (ст. 8 Закону України від 02.09.2008 року №345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці») = 9424, 02 грн.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити йому перерахунок пенсії.

Проте, відповідач рішеннями від 05.12.2017 року №1979/х-11 та від 02.01.2018 року перерахувало позивачу пенсію але її розмір, на думку позивача, не відповідає дійсності, що зумовило позивача звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 14.06.2018 було відкрито провадження по справі та вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

08.08.2018 року позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області, у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

02.07.2018 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, також просив розглянути справу за відсутності представника Головного управління.

Представник Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

30.08.2018 на адресу суду від представника Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі надійшов відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Також надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Судом в порядку ч.9 ст.209 КАС України було вирішено розглядати справу в порядку письмового провадження. Фіксування у відповідності до ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом відповідача на адміністративний позов, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та відзив, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку в Пенсійному фонді та отримує пенсію за віком відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позивач звернувся до Головного управління пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до п.2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та надав необхідні документи для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.

Листом від 02.01.2018 року №2414/х-3 відповідач на звернення позивача повідомив про те, що позивач отримує пенсію, призначену відповідно до ч.2 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», розмір якої визначено з урахуванням вимог ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», де зазначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, зокрема, чоловікам, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Пенсія позивача перерахована з 01.10.2017 року з урахуванням страхового стажу 41 рік 02 місяці 22 дні (коефіцієнт стажу – 0,73167), та середньомісячної заробітної плати 7352, 29 грн. (коефіцієнт – 1,95311), визначеної за періоди роботи з 01.01.1993 по 31.01.1998 та з 01.07.2000 по 29.02.2012, і її розмір становить 5931,21 грн., де: основний розмір пенсії – 5379,45 грн.; доплата за 38 років понад нормованого стажу 551, 76 грн.

При цьому, стаж обчислено відповідно до вимог п.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а саме: за кожний повний рік стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 до набутих 41 року 02 місяців страхового стажу додатково зараховано 32 роки на підземних роботах.

Також позивача було проінформовано що відповідно до статті 40 Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 року – за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Позивач такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області вважає протиправними, у зв’язку з чим, звернувся до суду.

Вирішуючи спір та оцінюючи правові позиції сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положенням ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Стаття 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Так зокрема статтею 113 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Дія цього Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей (ст.1 вказаного Закону).

Відповідно до ст.8 згаданого Закону мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМ України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Згідно абз.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМ України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри «прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність».

Виходячи з системного аналізу наведених норм слідує, що мінімальний розмір пенсії шахтарям встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Доплата шахтарям до мінімального розміру це різниця між мінімальним розміром пенсії (трьома розмірами прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність) та розміром пенсійної виплати, обчисленої відповідно до ст.ст.27, 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Так, суд зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи, розмір пенсії позивачу за віком відповідачем був розрахований відповідно до ст. 27 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за формулою:

П = Зп х Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Коефіцієнт стажу у позивача складає - 0,73167, який було розраховано зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 25 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п’яти знаків після коми за формулою:

См х Вс

Кс= 100% х 12, де

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим частини третьої статті 24 цього Закону, - 0,85.

З матеріалів справи встановлено, що для розрахунку суми місяців страхового стажу управлінням було застосовано ст. 24 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в частині 3 якої зазначається, що страховий стаж обчислюється в місяцях та страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим законом.

Відповідно до частини 4 статті 24 вказаного закону періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

При цьому за кожний повний рік стажу роботи, до набрання чинності цим Законом, на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до вищезазначеного, загальний страховий стаж позивача, який потрібен для розрахунку коефіцієнту страхового стажу складає: 41 рік 02 місяці + 32 роки (додатково зараховано по одному року за кожний повний рік стажу роботи за списком №1) = 73 роки 7 місяців = 883 місяця.

Таким чином, коефіцієнт страхового стажу складає - 0,73167, який розраховано управлінням за формулою :

878 (См) х 1%

Кс (коефіцієнт стажу)= 100% х 12

Суд зазначає, що доказів оскарження вказаного розрахунку коефіцієнту страхового стажу позивачем до суду не надано.

Заробітна плата, з якої обчислюється пенсія, складає 7352,29 грн., та була розрахована управлінням зважаючи на наступне.

Статтею 40 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено порядок обчислення заробітної плати (доходу) для пенсії в частині 1 даної статті зазначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзп);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Встановлено, що заробітна плата позивача розрахована за період з 01.01.1993 по 31.01.1998 та з 01.07.2000 по 29.02.2012, коефіцієнт заробітної плати складає - 1,95311.

Заробітна плата (дохід) позивача для обчислення пенсії складає 7352,29 грн., розрахована управлінням за формулою:

Зп (заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії) = 1,95311 (коефіцієнт заробітної плати) х 3764,40 (середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки).

Враховуючи вимоги ст. 25 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», розрахунковий розмір пенсії складає 5379,45 грн, який розраховано відповідачем за формулою:

пенсія = 7352,29 (Зп- заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону) х 0,73167 (Кс коефіцієнт страхового стажу).

Відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Як вже зазначалось вище, ОСОБА_1 має повних 73 роки страхового стажу (41 рік 02 місяці + 32 роки), що є більше ніж 25 років стажу, встановленого ч. 1 ст. 28 ЗУ«Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та відповідно управлінням за понаднормовий стаж 48 років (73 роки -25 років) було збільшено розмір пенсії.

Доплата за 48 років понаднормового стажу - 551,76 грн. Разом пенсія до виплати складає – 5931,21 грн. (5379,45 + 551,76).

Таким чином, суд приходить висновку, що позивачу було правильно визначено розмір пенсії. Також, слід зазначити, що суд не наділений повноваженнями розраховувати розмір пенсії позивача, оскільки це є дискреційними повноваженнями пенсійного органу.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, дії відповідача по перерахунку пенсії позивача ґрунтуються на вимогах закону, а відтак є правомірними.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 72-77, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області, Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання дій протиправними, скасування розпорядження, зобов’язання вчинити певні дії.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.Г.Гусев

Повний текст рішення складено та підписано суддею 06 вересня 2018 року.

.