Рішення № 76298756, 06.09.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа№813/2953/18

06 вересня 2018 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Оброшинської сільської ради (далі –відповідач) про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, в якій позивач згідно заяви про уточнення позовних вимог просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність Оброшинської сільської ради та зобов’язати її розглянути клопотання від 14.06.2018 року про передачу у власність земельної ділянки площею 0,07 га;

-визнати протиправною бездіяльність Оброшинської сільської ради та зобов’язати її розглянути клопотання від 14.06.2018 року про передачу у власність земельної ділянки площею 0,10 га.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 14.06.2018 року звернулася до Оброшинської сільської ради із клопотаннями щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо земельної ділянки площею 0,07 га та земельної ділянки 0,10 га з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)». Оброшинською сільською радою жодних рішень не було прийнято. Вважає, що відповідачем було порушено порядок розгляду клопотань від 14.06.2018 року про виділення земельних ділянок шляхом бездіяльності (не винесення клопотань на розгляд), що підтверджується листом Оброшинської сільської ради №352 від 19.06.2018 року.

Ухвалою суду від 20.07.2018 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Відповідачем на день розгляду справи відзиву на позовну заяву не було подано.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

12.12.2017 року позивач звернулася до Оброшинської сільської ради із клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо земельної ділянки площею 7 сотих та 10 сотих з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства».

Відповідач жодних відповідей на вказані клопотання не надав.

16.03.2018 року позивач повторно звернулася до Оброшинської сільської ради із клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо земельної ділянки площею 7 сотих та 10 сотих з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства».

Рішенням XVIII сесії VII демократичного скликання Оброшинської сільської ради від 18.05.2018 року №748 позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,07 га, 0,10 га для ведення особистого селянського господарства для передачі в подальшому у власність в урочищі «Чорна дорога», у зв’язку з невідповідністю із генеральним планом с.Оброшине (згідно генплану в даному урочищі передбачено житлову забудову).

14.06.2018 року позивач звернулася до Оброшинської сільської ради із клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо земельної ділянки площею 0,07 га та земельної ділянки 0,10 га з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».

19.06.2018 року відповідачем надана відповідь, в якій зазначено, що питання порушені у вищевказаних клопотаннях були предметом розгляду засідання сесії від 21.17.2017 року та 18.05.2018 року про що відповідно винесені рішення №№657, 658, 748. Згідно даних рішень позивачу відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, для передачі в подальшому у власність, в урочищі «Чорна дорога», у зв’язку з невідповідністю із генеральним планом с.Оброшине (згідно генплану в даному урочищі передбачено житлову забудову).

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.40 Земельного кодексу України, земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями частини сьомої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно п «г» ч.1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектар.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, серед інших, вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством передбачено, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або відмову у наданні такого дозволу орган місцевого самоврядування приймає виключно на пленарних засіданнях відповідної ради.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.

Згідно матеріалів справи, 14.06.2018 року позивач звернулася до Оброшинської сільської ради із клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо земельної ділянки площею 0,07 га та земельної ділянки 0,10 га з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».

Листом 19.06.2018 року відповідачем надана відповідь, в якій зазначено, що питання порушені у вищевказаних клопотаннях були предметом розгляду засідання сесії від 21.17.2017 року та 18.05.2018 року про що відповідно винесені рішення №№657, 658, 748.

Згідно рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Оброшинської сільської ради №748 від 18.05.2018 року позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,07 га, 0,10 га для ведення особистого селянського господарства для передачі в подальшому у власність в урочищі «Чорна дорога», у зв’язку з невідповідністю із генеральним планом с.Оброшине (згідно генплану в даному урочищі передбачено житлову забудову).

Проте, жодних рішень з приводу розгляду клопотань про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо земельної ділянки площею 0,07 га та земельної ділянки 0,10 га з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» відповідачем не приймалось.

Суд наголошує, що положення статей 118, 122 Земельного кодексу України надають відповідачу повноваження на вирішення питання про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва із земель державної або комунальної власності та зобов'язують мотивувати відмову у наданні такого дозволу, а також визначають підстави, з яких така відмова, може бути прийнята.

Відповідачем вимоги Земельного кодексу України не дотримано.

З огляду на вищенаведене, суд приходить висновку, про визнання протиправною бездіяльності Оброшинської сільської ради щодо не розгляду поданих ОСОБА_1 заяв від 14.06.2018 року про передачу їй у власність земельних ділянок площею 0,07 га та площею 0,10 га.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати належить стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Оброшинської сільської ради щодо не розгляду поданої ОСОБА_1 заяви від 14.06.2018 року про передачу їй у власність земельної ділянки площею 0,07 га.

Зобов'язати Оброшинську сільську раду на черговій сесії розглянути подану ОСОБА_1 заяву від 14.06.2018 року про передачу їй у власність земельної ділянки площею 0,07 га.

Визнати протиправною бездіяльність Оброшинської сільської ради щодо не розгляду поданої ОСОБА_1 заяви від 14.06.2018 року про передачу їй у власність земельної ділянки площею 0,10 га.

Зобов'язати Оброшинську сільську раду на черговій сесії розглянути подану ОСОБА_1 заяву від 14.06.2018 року про передачу їй у власність земельної ділянки площею 0,10 га.

Стягнути з Оброшинської сільської ради (вул.Шевченка, 5, с.Оброшине, Пустомитівський район, Львівська область, 81115, код ЄДРПОУ 04369587) за рахунок бюджетних асигнувань 1 409 (одна тисяча чотириста дев’ять) грн. 60 коп. сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 (вул.Б.Хмельницького, 45, с.Оброшине, Пустомитівський район, Львівська область, 81115, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Крутько О.В.