Ухвала суду № 76298561, 07.09.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 вересня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/819/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув матеріали за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про застосування щодо нього фінансових санкцій від 07.04.2018 р. №000088 та розпорядження від 05.06.2018 р. №423-р про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями реєстраційний №724036401826 від 20.07.2017 р., які винесені заступником начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області ОСОБА_2

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 172 КАС України, суд зазначає наступне.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160,161 КАС України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Проте, в супереч вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, позивач не вказав ідентифікаційний код Головного управління ДФС у Чернівецькій області в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Пунктом 5 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини.

Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ст. 94, ч. 4 ст. 161 КАС України).

Однак, в порушення наведених вимог, позивачем належним чином не засвідчено всі додані до позовної заяви копії документів.

Частиною 7 ст. 161 КАС України встановлено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Із змісту позовної заяви видно, що позивач оскаржує рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області про застосування фінансових санкцій від 07.04.2018 р. №000088 та розпорядження від 05.06.2018 р. №423-р. про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями реєстраційний №724036401826 від 20.07.2017 р.

Водночас, позивач не дотримався вимог ч. 7 ст. 161 КАС України, оскільки не надав до суду оригінали або належним чином посвідчені копії оскаржуваних рішень та не зазначив причини неможливості їх подання.

Разом із цим, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в червні 2018 р. отримав поштовим зв'язком рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області про застосування щодо нього фінансових санкцій від 07.04.2018 р. №000088 та розпорядження від 05.06.2018 р. №423-р про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями реєстраційний №724036401826 від 20.07.2017 р.

Однак, доказів на підтвердження отримання оскаржуваних рішень в червні 2018 р. позивачем не надано та не зазначено причин неможливості їх подання.

Відповідно до ч. 8 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Як видно із позовної заяви, позивач в додатках до неї вказав рішення про застосування фінансових санкцій від 07.04.2018 р. №000088.

Актом про нестачу матеріалів або недоліки у формуванні справи від 28.08.2018 р. зафіксовано, що при розкриванні поштового відправлення - адміністративного позову від ОСОБА_1 не виявилося вказаного в додатках документу, а саме відсутнє рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області про застосування фінансових санкцій від 07.04.2018 р. №000088.

Натомість до матеріалів позовної заяви позивачем додано рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області про застосування фінансових санкцій від 07.06.2018 р. №000088.

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно ст. 9 Закону № 3674-VI суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).

Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою – підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 р." з 1 січня 2018 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762,00 грн.

Частиною 3 ст. 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як видно з позовної заяви, зміст та характер заявлених вимог як немайновий (визнання протиправним та скасування розпорядження) так і майновий (визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій).

Отже, при подачі позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового і немайнового характеру окремо.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн, тобто лише за одну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, позивачем не доплачено судовий збір, розмір якого суд не може визначити, оскільки позивач не надав оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій від 07.04.2018 р. №000088.

Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач коштів та код платежу Чернівецьке УК/м.Чернівці/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37978173; рахунок отримувача 34317206084013; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу за подання адміністративного позову (із зазначенням позивача, відповідача, предмету спору).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачу строк для його усунення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 169, 241 та 248 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.

3. Копію ухвали направити позивачу.

4. Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.К. Левицький