Рішення № 76298125, 06.09.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2018 р. справа № 809/1102/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального сервісного центру 2642 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Івано-Франківській області про зобов'язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

25.06.2018 ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1В.) звернулося в суд з адміністративним позовом до Територіального сервісного центру 2642 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Івано-Франківській області (далі – відповідач) про зобов'язання до вчинення дій щодо здійснення перереєстрації та видачі нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на легковий автомобіль марки NISSAN модель MURANO, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 даний позов залишено без руху у зв’язку з невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачу надано строк для усунення недоліків.

У зв’язку із усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позов мотивовано тим, що у позивача з грудня 2014 року на праві приватної власності перебуває легковий автомобіль марки NISSAN модель MURANO, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2. Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06.11.2015 на даний автомобіль накладено арешт в межах кримінального провадження, який в подальшому у 12.04.2017 на підставі постанови прокурора Жмеринської місцевої прокуратури переданий позивачу на зберігання як речовий доказ. В травні 2017 року у ОСОБА_1 викрадено портмоне з особистими документами в якому, в тому числі, знаходилося свідоцтво про реєстрацію належного позивачу транспортного засобу. У зв’язку із вказаним, позивач звертався до органів поліції з письмовою заявою. У травні 2017 року позивач звернувся із заявою до відповідача про виготовлення нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Проте, відповідач, 22.05.2018 відмовив здійснити операцію "перереєстрацію транспортного засобу при втраті свідоцтва про реєстрацію", безпідставно мотивуючи таку відмову тим, що таку дію неможливо здійснити до прийняття процесуального рішення у кримінальній справі. Із посиланням на норми статей 19, 41 Конституції України, статей 319, 321 Цивільного кодексу України, положень постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 за №1388, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 за №379, ОСОБА_1 вказує на наявність у нього права для належного користування автомобілем, без його відчуження. У зв’язку із вказаним просив позов задовольнити, зокрема, зобов'язати видати нове свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на належний позивачу легковий автомобіль.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 20.07.2018. Представник відповідача у відзиві від 18.07.2018 за №31/9/3597 проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (а.с. 57-61). Зазначив, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06.11.2015 накладено арешт на легковий автомобіль марки NISSAN модель MURANO, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2 та на втрачене свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу. В Єдиному державному реєстрі МВС внесені відомості про арешт і відповідні заборони. Відмітив також, що постановою прокурора Жмеринської місцевої прокурори від 12.04.2017 вказаний автомобіль і свідоцтво про його реєстрацію передано на відповідальне зберігання з правом користуванні і експлуатації ОСОБА_1, а також зобов’язано, серед іншого, зберегти речовий доказ в належному стані, а саме не розтрачувати, не відчужувати, не приховувати, не підмінювати, не знищувати, не вчиняти інші незаконні дії (розкомплектовувати). Враховуючи положення статті 34 Закону України "Про дорожній рух", пунктів 1, 8, 15, 41 постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 за №1388, пункту 4 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 за №379, відповідач вважає, що правомірно відмовив у задоволенні заяви позивача про видачу нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на легковий автомобіль марки NISSAN модель MURANO, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, так як вказаний автомобіль перебуває під арештом. Просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позовну заяву, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 з 16.12.2014 на праві власності належить легковий автомобіль марки NISSAN модель MURANO, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, який позивач придбав у ОСОБА_2.

В межах кримінального провадження №12014020000000288 від 23.10.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 358 КК України, ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06.11.2015 у справі №127/25447/15-к (провадження №1-кс/127/10559/15), серед іншого, накладено арешт на легковий автомобіль марки NISSAN модель MURANO, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2 та на свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу (а.с. 64-67).

Постановою Жмеринського місцевої прокуратури про передачу на зберігання речового доказу від 12.04.2017, у межах кримінального провадження №12014020000000288 від 23.10.2014, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 190, частиною 4 статті 358 КК України, речовий доказ – автомобіль марки NISSAN модель MURANO, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу передано на відповідальне зберігання, з правом користування та експлуатації добросовісному набувачу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зобов’язано ОСОБА_1, серед іншого, зберегти речовий доказ в належному стані, а саме не розтрачувати, не відчужувати, не приховувати, не підмінювати, не знищувати, не вчиняти інші незаконні дії (розкомплектовувати) (а.с. 42-43).

В подальшому, як стверджує у позовній заяві ОСОБА_1, в травні 2017 року в нього, поряд з іншим, викрали свідоцтво про реєстрацію належного йому на праві власності транспортного засобу.

У зв’язку із вказаним, позивач звертався до органів поліції з письмовою заявою, що підтверджується довідкою, виданою Калуським ВП ГУНП в Івано-Франківській області від 23.05.2017. Згідно змісту вказаної довідки, громадянин ОСОБА_1 дійсно звертався з письмовою заявою в Калуський ВП ГУНП з приводу втрати реєстраційного документа на транспортний засіб JN1TANZ5040001359, ЄО №4676 від 23.05.2017 (а.с. 44). Даною довідкою позивач у справі обґрунтовує обставину втрати ним оригіналу свідоцтва про реєстрацію згаданого транспортного засобу.

В травні 2018 року позивач звернувся до Територіального сервісного центру 2642 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Івано-Франківській області із заявою про видачу нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (техпаспорту) на належний ОСОБА_1 на праві приватної власності легковий автомобіль марки NISSAN модель MURANO, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, у зв’язку із втратою оригіналу.

Відповідач листом від 22.05.2018 за №31/9/3 відмовив позивачу у здійсненні операції "перереєстрації транспортного засобу при втраті свідоцтва про реєстрацію" до прийняття процесуального рішення у кримінальній справі. Відмову мотивував тим, що на легковий автомобіль марки NISSAN модель MURANO, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, а також на свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу накладено арешт згідно ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06.11.2015 у справі №127/25447/15-к в межах кримінального провадження №12014020000000288 від 23.10.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 358 КК України. Також зазначив, що згідно пункту 15 Поряду державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 за №1388, у разі наявності відомостей про арешт або розшук транспортного засобу його реєстрація не проводиться (а.с. 11-12).

Вважаючи таку відмову відповідача неправомірно, позивач звернувся за захистом свого права до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Так, спірні правовідносини регулюються нормами Закону України "Про дорожній рух" за №3353-ХІІ від 30.06.1993 (далі – Закон №3353-ХІІ), Інструкцією про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України за №379 від 11.08.2010 (далі по – Інструкція №379), Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів , затверджений постановою Кабінетів Міністрів України за №1388 від 07.09.1998 (далі – Порядок №1388) в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.

Згідно частин 4, 8, 10 статті 34 Закону №3353-ХІІ державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Порядок здійснення відомчої реєстрації та ведення обліку транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України. На транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та закріплюються номерні знаки, які відповідають вимогам стандартів.

Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів усіх типів, марок і моделей, інших транспортних засобів (далі – транспортні засоби, ТЗ), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків, визначається Порядком №1388.

Абзацом 1 і 3 пункту 18 Порядку №1388 визначено, що замість утраченого або непридатного для користування свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта) і номерних знаків на підставі заяви власника або його представника видається нове свідоцтво про реєстрацію та номерні знаки. Знайдені свідоцтва про реєстрацію (технічні паспорти) і номерні знаки після видачі нових вважаються недійсними і здаються до сервісних центрів МВС (далі по тексту також - Центр).

Згідно пункту 8 Порядку №1388, державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

За приписами пункту 15 вказаного Порядку, під час проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортні засоби (крім випадків реєстрації нових транспортних засобів, перереєстрації транспортних засобів у зв’язку із зміною найменування та адреси юридичних осіб, прізвища, імені чи по батькові, місця проживання фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, вибракування їх у цілому) підлягають огляду фахівцями експертної служби МВС з метою звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними в поданих власником для реєстрації документах. Після проведення перевірок на заяві власника транспортного засобу робиться запис щодо наявності або відсутності відомостей про розшук, арешт, заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію, відомостей про обмеження відчуження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що засвідчується підписом уповноваженої особи сервісного центру МВС із зазначенням прізвища, імені, по батькові і дати. У разі наявності відомостей про арешт або розшук транспортного засобу його реєстрація не проводиться. Реєстрація транспортного засобу, щодо якого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обмеження відчуження, проводиться за наявності письмової згоди обтяжувача (заставодержателя), крім випадків переходу права власності на транспортний засіб у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки в спільному майні.

Аналогічні обмеження передбачені і у випадку перереєстрації на нового власника. Так, відповідно до пункту 41 Поряду №1388, забороняється зняття з обліку та/або перереєстрація на нового власника транспортних засобів, які перебувають в розшуку або щодо яких у Єдиному державному реєстрі МВС є відомості про накладення арешту або заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови державного виконавця.

Також суд звертає увагу, що відповідно до пункту 4 Інструкції №379, перереєстрація транспортного засобу проводиться працівниками Центру з урахуванням вимог пунктів 8, 12, 15, 33-39 Порядку №1388.

Так, суд встановив, що згідно ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06.11.2015 на легковий автомобіль марки NISSAN модель MURANO, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2 і на свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу накладено арешт та відповідно до постанови Жмеринського місцевої прокуратури, вказаний транспортний засіб та свідоцтво про його реєстрацію передано позивачу на відповідальне зберігання з правом користування і експлуатації, а також зобов’язано, серед іншого, зберегти речовий доказ в належному стані, а саме не розтрачувати, не відчужувати, не приховувати, не підмінювати, не знищувати, не вчиняти інші незаконні дії (розкомплектовувати).

Таким чином, арешт накладено як на легковий автомобіль марки NISSAN модель MURANO, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, так і на свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу. Підтвердженням факту перебування їх під арештом також є витяг з Єдиного державного реєстру МВС (а.с. 62).

Доказів про зняття арешту з легкового автомобіля марки NISSAN модель MURANO, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2 та свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу сторонам суду не подано.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З встановлених у справі обставин слідує, що відповідач діяв у межах своїх повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законодавством України, зокрема на виконання положень Положення №1388 та Інструкції №379, а тому суд дійшов висновку про те що відповідач правомірно відмовив позивачу здійснити перереєстрацію транспортного засобу, на який разом із свідоцтвом про його реєстрацію накладено арешт, не скасований та не знятий станом на день звернення позивача до відповідача.

За таких обставин, суд вважає вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими, а позов таким що не підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (вул. О.Плічки, 104, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77301, ідентифікаційний код НОМЕР_3) до Територіального сервісного центру 2642 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Івано-Франківській області (вул. Грушевського, 104, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код ЄДРПОУ 40112212) про зобов'язання до вчинення дій, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Кафарський В.В.