Ухвала суду № 76297492, 07.09.2018, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2880/18

2-з/0203/74/2018

УХВАЛА

07 вересня 2018 року суддя Кіровського районного суду м.Дніпропетровська Казак С.Ю., розглянувши заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Кіровського районного суду м.Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_2», треті особи – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання дій неправомірними та скасування державної реєстрації права власності.

В наданій в рамках вказаної цивільної справи заяві від 05.09.2018 року позивачка просила в порядку забезпечення позову заборонити відповідачу вчиняти дії з виселення та зняття з реєстрації місця проживання в домоволодінні по вул.Русанівська,57 в м.Дніпро позивачку та третіх осіб - ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Одночасно, позивачка просила звільнити її від сплати судового збору за подачу заяви.

Суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивачки в частині звільнення її від сплати судового збору згідно ст.8 Закону України «Про судовий збір» та ст.136 ЦПК України, у відповідності до підстав для звільнення від сплати судового збору за поданий позов, наведених в ухвалі про відкриття провадження, зокрема, враховуючи майновий стан позивачки, яка є багатодітною матір’ю.

Вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, ч.1 ст.152 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред’явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно ч.ч.1,6 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до роз’яснень наданих в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Види забезпечення позову визначені в ст.150 ЦПК України.

З позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що останньою заявлено вимогу про визнання неправомірними дій нотаріуса щодо реєстрації права власності за відповідачем на предмет іпотеки та про скасування відповідних рішень про державну реєстрацію права власності за банком на іпотечне майно – домоволодіння та земельну ділянку по вул.Русанівський,57 в м.Дніпро.

Таким чином, підставами та предметом заявлених позовних вимог є оскарження дій та рішення нотаріуса, як державного реєстратора, щодо реєстрації права власності на іпотечне майно.

В той час, як в поданій заяві про забезпечення позову позивачка просить заборонити банку вчиняти дії щодо виселення позивачки та членів її сім’ї з домоволодіння та щодо зняття їх з реєстрації, тобто фактично ставить питання про розв’язання житлового спору, що виходить за межі заявлених позовних вимог, не є спів мірним з останніми та не свідчить про те, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду про визнання неправомірними та скасування реєстраційних дій нотаріуса.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви позивачки про забезпечення позову за необгрунтованістю.

Керуючись ст.ст.136,149,150,152,153,258-260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання позивачки ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подану заяву про забезпечення позову задовольнити, звільнивши останню від сплати судового збору в сумі 352 грн. 40 коп.

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана учасниками справи до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська протягом п’ятнадцяти днів з дня її підписання.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.Ю.Казак