Рішення № 76296741, 28.08.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 серпня 2018 р. Справа № 802/1390/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Іллінецького об"єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Іллінецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання відмови протиправною та зобов"язання вчинити дії.

Згідно змісту адміністративного позову позивач просив визнати протиправною відмову №672/09-44/02-3 від 08 травня 2018 року Іллінецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області в здійсненні пільгового зарахування часу проходження ОСОБА_1, військової служби в особливий період та у зв'язку із участю в проведенні антитерористичної операції до трудового стажу; зобов'язати Іллінецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити пільгове зарахування часу проходження ОСОБА_1 військової служби в особливий період та у зв'язку із участю в проведенні антитерористичної операції до трудового стажу з 13 березня 2015 року по 15 квітня 2016 року.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що листом № 672/09-44/02-3 від 08 травня 2018 року Іллінецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області відмовило йому в пільговому зарахуванні строку участі в АТО до страхового стажу, мотивуючи тим, що законом не передбачено врахування до страхового стажу часу проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України» в кратному обчисленні. У зв'язку із зазначеним позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 21.05.2018 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

07.06.2018 року на адресу суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій позивач просить:

визнати протиправною відмову № 672/09-44/02-3 від 08 травня 2018 року Іллінецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області в здійсненні пільгового зарахування часу проходження ОСОБА_1, військової служби в особливий період та у зв'язку із участю в проведенні антитерористичної операції до трудового стажу;

визнати протиправною відмову № 672/09-44/02-3 від 08 травня 2018 року Іллінецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області в здійсненні зарахування до трудового стажу, часу проходження ОСОБА_1, навчання в технічному училищі №14 з 01 вересня 1980р. по 24 липня 1981р.;

зобов'язати Іллінецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити пільгове зарахування часу проходження ОСОБА_1 військової служби в особливий період та у зв'язку із участю в проведенні антитерористичної операції до трудового стажу з 13 березня 2015р. по 15 квітня 2016р.;

здійснити зарахування часу проходження ОСОБА_1 навчання в технічному училищі №14 до трудового стажу, з 01 вересня 1980р. по 24 липня 1981р.;

зобов'язати Іллінецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням порядку розрахунку пенсії, починаючи з 24 квітня 2018 року.

12.06.2018 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач ззаначив, що розглянувши звернення позивача, Ілліннецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України відмовило в призначені пенсії, оскільки в останнього на дату звернення було недостатньо страхового стажу, для призначення дострокової пенсії за віком, яка відповідно до пункту 4 частини 1 статті 11-5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За підрахунками, які були зроблені, виключно на підставі документів наданих ОСОБА_1, а також даних що містяться в системі персоніфікованого обліку страховий стаж ОСОБА_1 станом на 25.04.2018 року становив 20 років 1 місяць 07 днів, тобто менше 25 років. За вказаних підстав відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Крім того, 19.06.2018 року на адресу суду від відповідача надійшла заява, у якій Ілліннецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України просило суд відмовити позивачу у задоволенні змінених позовних вимог, аргументуючи свою позицію тим, що для зарахування до стажу періоду навчання в технічному училищі №14 м. Донецьк в період з 01.09.1980 по 24.07.1981 року позивачем має бути наданий диплом або посвідчення, свідоцтво, або ж довідка, що видана на підставі архівних даних і містить відомості про періоди навчання. Відтак, вважає, що управління діяло правомірно в межах чинного законодавства, та жодним чином не порушило прав, свобод та інтересів позивача.

Ухвалою суду від 27.06.2018 року за сукупністю письмових заяв, що надійшли на адресу суду, судом постановлено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Іллінецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено у справі підготовче засідання.

В ході підготовчого засідання позивачем подано клопотання про відмову від позовної вимоги в частині зобов'язання Іллінецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області призначити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням порядку розрахунку пенсії, починаючи з 24.04.2018 року.

Ухвалою суду від 28.08.2018 року клопотання ОСОБА_1 задоволено та закрито провадження в частині позовних вимог щодо зобов'язання Іллінецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області призначити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням порядку розрахунку пенсії, починаючи з 24.04.2018 року.

Ухвалою суду від 28.08.2018 року закрито підготовче провадження по справі та постановлено судовий розгляд справи по суті здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_1 призваний на військову службу по частковій мобілізації, згідно з Указом Президента України «Про часткову мобілізацію» №15/2015 від 14.01.2015 року Липовецько-Погребищенським об'єднаним районним військовим комісаріатом Вінницької області.

З 13.03.2015 року по 15.04.2016 року він проходив військову службу в складі діючої армії в період бойових дій (участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей). Загальна кількість строку служби складає 1 рік 1 місяць 2 дні.

Так, ОСОБА_1 є учасником бойових дій, оскільки приймав участь у проведенні антитерористичної операції на сході України, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії ЮА № 014218 від 11.08.2015 року, та не заперечується відповідачем.

Реалізовуючи своє право на призначення дострокової пенсії за віком передбаченого ст. 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п. 3 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ОСОБА_1 звернувся до Іллінецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області із заявою.

Листом №672/09-44/02-3 від 08.05.2018 року Іллінецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області відмовило позивачу в зарахуванні строку участі в АТО до страхового стажу, мотивуючи свою відмову тим, що законом не передбачено врахування до страхового стажу часу проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України» в кратному обчисленні.

Крім того, у зазначеному листі-відмові Іллінецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області повідомило ОСОБА_1, що період навчання в технічному училищі №14 м. Донецьк з 01.09.1980 року по 24.07.1981 року не можна зарахувати йому до загального трудового стажу, оскільки ОСОБА_1 не подано підтверджуючого документу (диплому) про проходження навчання.

Вважаючи, відмову відповідача протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу». Відповідно до ч. 1 ст. 1 цього закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.

Статтею 2 Закону України 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413 (далі - Порядок №413).

Відповідно до пункту 2 Порядку №413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Пунктом 4 Порядку №413 визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).

При цьому основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом №2011-XII, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 1-2 цього Закону, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до статті 6 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону №2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

За правилами Положення №530 час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі №754/14898/15, та від 05.06.2018 року №348/347/17.

У даній справі судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на військовій службі в АТО в період з 13.03.2015 року по 15.04.2016 року, що підтверджується копією військового квитка позивача №8720462 (а.с.27). Крім того, ОСОБА_1 є учасником бойових дій оскільки, приймав участь у проведенні антитерористичної операції на сході України, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії ЮА №014218, виданого 11.08.2015 року.

Враховуючи встановлені обставини, суд доходить висновку, що відмовляючи в зарахуванні періоду проходження військової служби до пільгового стажу, відповідач порушив права та законні інтереси позивача.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною відмови та зобов'язання Іллінецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області здійснити зарахування часу проходження ОСОБА_1 навчання в технічному училищі №14 до трудового стажу, з 01 вересня 1980р. по 24 липня 1981р. суд зазначає наступне.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки.

Закон №1058-IV, який набрав чинності з 01.01.2004, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з частиною 4 ст. 24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - №1788-XII), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом "д" частини 3 статті 56 Закону №1788-XII визначено, що до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Так, факт перебування на навчанні в технічному училищі №14 до трудового стажу з 01 вересня 1980р. по 24 липня 1981р. зафіксований у трудовій книжці ОСОБА_1 БТ-І № 6796396 за №1, який вчинений адміністрацією «Донецького ордена ОСОБА_2 автооб'єднання №04661» (а.с.26). Крім того, проходження ОСОБА_1 навчання в технічному училищі №14 підтверджується записом у військовому квитку позивача НУ №8720462, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказано навчання в середній школі та технічному училищі №14 з 1980 рік по 1981 рік (а.с.27).

Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивач дійсно проходив навчання в технічному училищі №14. Відтак, позовна вимога про визнання протиправною відмови та зобов'язання Іллінецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області здійснити зарахування часу проходження ОСОБА_1 навчання в технічному училищі №14 до трудового стажу, з 01 вересня 1980 р. по 24 липня 1981 р., є правомірною та також підлягає задоволенню.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень КАС України, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати на користь останнього не розподіляються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову №672/09-44/02-3 від 08 травня 2018 року Іллінецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області.

Зобов'язати Іллінецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області здійснити пільгове зарахування часу проходження ОСОБА_1 військової служби в особливий період та у зв'язку із участю в проведенні антитерористичної операції до трудового стажу з 13 березня 2015 року по 15 квітня 2016 року.

Зобов'язати Іллінецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області здійснити зарахування часу проходження ОСОБА_1 навчання в технічному училищі №14 до трудового стажу з 01 вересня 1980 року по 24 липня 1981 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити сторін: ОСОБА_1 (22500, Вінницька область, Липовецький райн, м. Липовець, пров. Миру, буд. 3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1); Іллінецьке об"єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області (22700, м. Іллінці, вул. Соборна, 27, код ЄДРПОУ 40350288)

Повний текст рішення виготовлено 07.09.2018 року.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна