Постанова № 76286405, 04.09.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1422/18Головуючий по 1 інстанції - ОСОБА_1 Категорія: 5 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Бородійчука В.Г.

суддів Василенко Л.І., Фетісової Т.Л.

секретаря Матюха В.І.

розглянувши у судовому засіданні у місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» - ОСОБА_3 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про скасування реєстрації права власності на житловий будинок, що перебуває в іпотеці та усунення перешкод в користуванні нерухомим майном, -

Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторону, Апеляційний суд Черкаської області, -

в с т а н о в и в :

22 лютого 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про скасування реєстрації права власності на житловий будинок, що перебуває в іпотеці та усунення перешкод в користуванні нерухомим майном.

В обгрунтування позовних вимог вказав, що 09 лютого 2007 року він уклав з АТ «ТАС-Комерцбанк» (правонаступник – ПАТ «Сведбанк», згодом «Омега-Банк») кредитний договір № 2301/0207/88-768 за умовами якого отримав від банківської установи в кредит грошові кошти в розмірі 38 000 доларів США зі строком погашення з 09 лютого 2007 року по 08 лютого 2017 року.

За умовами договору № 2301/0207/88-768 кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, а позичальник зобов’язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

Також, в забезпечення належного виконання зобов’язання за кредитним договором укладений іпотечний договір від 09 лютого 2007 року № 2301/0207/88-768-Z за умовами якого іпотекодавець (позивач) передав в іпотеку іпотекодержатель у якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов’язань за договором кредиту № 2301/0207/88-768 від 09 лютого 2007 року наступне нерухоме майно: будинок, що розташований за адресою вул. Колгоспна, 23 м. Золотоноша, Золотоніський р-н, Черкаська обл., загальною площею 156,7 кв.м.

Предмет іпотеки належав йому на підставі свідоцтва про право власності серія САВ № 196017, видане виконавчим комітетом Золотоніської міської ради.

Відповідно до договору факторингу № 15 від 28 листопада 2012 року та витягу з реєстру заборгованостей боржників № 1-Б від 28 листопада 2012 року ПАТ «Сведбанк» (правонаступник ПАТ «Омега Банк») відступило ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» свої права вимоги за зобов’язаннями по кредитному договору № 2301/0207/88-768 від 09 лютого 2007 року.

В провадженні Золотоніського МВ ДВС ГТУЮ в Черкаській області перебуває виконавче провадження № 52664070 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Сведбанк» грошової заборгованості в сумі 388 407,60 грн. за виконавчим листом Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08 лютого 2012 року № 2-1557.

24 листопада 2016 року постановою державного виконавця Золотоніського МВ ДВС ГТУЮ в Черкаській області ОСОБА_6 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 08 лютого 2012 року № 2-1557, одночасно з відкриттям виконавчого провадження державним виконавцем було винесено постанову про арешт всього майна боржника, в тому числі й нерухомого майна – житлового будинку, що розташований за адресою: вул. Колгоспна, 23 м. Золотоноша, Золотоніський р-н, Черкаська обл..

Після відкриття виконавчого провадження № 52664070 державним виконавцем Наджафовою Т.Н. було винесено постанову про стягнення із пенсії ОСОБА_4 грошової заборгованості в розмірі 20 % щомісяця та направлено відповідні запити щодо майнового стану боржника. В ході проведення виконавчого провадження, до домоволодіння ОСОБА_4 в січні 2017 року прибули представники ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» з вимогами звільнити займане житлове приміщення, оскільки будинок належить стягувачу на підставі договору іпотеки. Лише після втручання в ситуацію співробітників Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області незаконні дії представників факторингової компанії були припинені.

При зверненні до відділу ДВС ГТУЮ в Черкаській області ОСОБА_4 було повідомлено, що державні виконавці не проводили звернення стягнення на житловий будинок, який перебуває у валютній іпотеці, оскільки предметом примусового виконання наразі є стягнення грошових коштів за виконавчим листом 08 лютого 2012 року № 2-1557. При цьому, внаслідок дії мораторію на звернення стягнення на предмет іпотеки по валютним кредитам, державні виконавці обмежені у праві реалізовувати арештоване нерухоме майно (житлову нерухомість).

З наданої державним виконавцем інформаційної довідки з Державних реєстрів від 03 лютого 2017 року вбачається, що ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» незаконно, в обхід діючого мораторію та поза процедурою звернення стягнення на предмет іпотеки, за допомогою приватного нотаріуса ОСОБА_5 зареєстрував за юридичною особою право власності на житловий будинок ОСОБА_4, що розташований за адресою: вул. Колгоспна, 23 м. Золотоноша, Золотоніський р-н, Черкаська обл., рішення про державну реєстрацію оформлене нотаріусом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 25 вересня 2015 року.

При цьому оформлення права власності на будинок за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» відбулося шляхом прийняття рішення державного реєстратора – приватного нотаріуса ОСОБА_5 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 24772900 від 25 вересня 2015 року. У графі підстави виникнення права власності наведено договір іпотеки № 2301/0207/88-768-Z від 09 лютого 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Золотоніського нотаріального округу ОСОБА_7

Оскільки про наведені обставини ОСОБА_4 стало відомо лише 03 лютого 2016 року (в ході ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження), то процесуальний строк на оскарження вказаного рішення приватного нотаріуса ОСОБА_5 варто обліковувати саме з цього моменту.

На думку позивача, вказане рішення відповідача про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25 вересня 2015 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Фактично протягом останніх місяців, у зв’язку з незаконною реєстрацією за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» права власності на нерухоме майно ОСОБА_4, він не може вільно володіти та користуватися своїм житловим будинком, оскільки очікує незаконного виселення.

На вищевказане нерухоме майно було накладено арешт від 20 лютого 2012 року відповідно до постанови відділу ДВС Золотоніського МУЮ № 31298784, який на момент реєстрації не був знятий в уставленому порядку. Лише 20 жовтня 2015 року постановою Черкаського окружного адміністративного суду було розглянуто адміністративний позов ТОВ «ФК ОСОБА_8» про скасування вказаної постанови відділу ДВС Золотоніського МУЮ від 20 лютого 2012 року № 31298784. Вказана постанова про арешт житлового будинку втратила чинність, а з нею припинено обтяження нерухомого майна після прийняття Київським апеляційним адміністративним судом ухвали від 23 грудня 2015 року у справі № 823/4825/15.

На адресу ОСОБА_4 до цього часу не направлено жодне письмове повідомлення з боку ТОВ «ФК ОСОБА_8» про відступлення права вимоги за договором іпотеки № 2301/0207/88-768-Z від 09 лютого 2007 року та не надано жодного примірника договору про переведення прав іпотекодержатель від ПАТ «Сведбанк» до ТОВ «ФК ОСОБА_8», хоча вказані документи на думку позивача є передумовою для початку процедури звернення стягнення на предмет іпотеки.

Просив визнати недійсним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 № 24772900 від 25 вересня 2015 року про державну реєстрацію за ТОВ «ФК «Вектор Плюс» права власності на житловий будинок № 23 по вул. Колгоспна, 23 м. Золотоноша Черкаської області, загальною площею 156,7 кв.м.. Зобов’язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні позивачем житловим будинком № 23 по вул. Колгоспна в м. Золотоноша Золотоніського р-ну Черкаської обл. шляхом поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно попереднього запису про реєстрацію за громадянином ОСОБА_4 права власності на житловий будинок № 23 по вул. Колгоспна в м. Золотоноша Золотоніського р-ну Черкаської обл. та виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про реєстрацію за ТОВ «ФК «Вектор Плюс» права власності на вказаний житловий будинок. Стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_4 судовий збір та інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12 червня 2018 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 № 24772900 від 25 вересня 2015 року про державну реєстрацію за ТОВ «ФК «Вектор Плюс» права власності на житловий будинок № 23 по вул. Колгоспна в м. Золотоноша Золотоніського р-ну Черкаської обл., загальною площею 156,7 кв.м.

Зобов’язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні позивачем житловим будинком № 23 по вул. Колгоспна в м. Золотоноша Золотоніського району Черкаської області шляхом поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно попереднього запису про реєстрацію за громадянином ОСОБА_4 права власності на житловий будинок № 23 по вул. Колгоспна в м. Золотоноша Золотоніського р-ну Черкаської області та виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про реєстрацію за ТОВ «ФК «Вектор Плюс» права власності на вказаний житловий будинок.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що при відступленні права вимоги за іпотечним договором, особа, яка вчинила таке відступлення має письмово повідомити боржника про такі дії.

Відсутність належних доказів дотримання іпотекодержателем (ТОВ «ФК «Вектор Плюс») вимог ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» щодо надсилання іпотекодавцю (позивачу) письмової вимоги про усунення порушення, які подаються державному реєстратору відповідно до п. 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою КМУ від 17 жовтня 2013 року № 868 свідчать про передчасність звернення стягнення на заставне майно.

Крім того, суд дійшов висновку про те, що ТОВ «ФК «Вектор Плюс» подавало приватному нотаріусу ОСОБА_5 не у повному обсязі визначені Законом та Порядком документи, які необхідні для проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки.

Починаючи з 07 червня 2014 року для примусового стягнення (відчуження) нерухомого житлового майна, яке є предметом іпотеки, необхідно дотримання такої умови, як згода власника про не застосування положень обумовленого Закону щодо мораторію на стягнення майна громадян. Вказаної процедури дотримано не було. Окрім цього заяву про державну реєстрацію прав, пов’язаних з відчуженням нерухомого майна подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених ч. 9 ст. 15 цього Закону. Наявність в реєстрі запису про заборону відчуження майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде знято.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду ТОВ «ФК «Вектор Плюс» оскаржило його в установленому порядку до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги особа, що подає апеляційну скаргу вказала, що позивач оскаржує дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , яка діяла в якості державного реєстратора як суб’єкт владних повноважень у сфері публічно-правових відносин. Таким чином, ОСОБА_4 просить суд загальної юрисдикції надати правову оцінку діям і рішенню державного реєстратора, як суб’єкта владних повноважень, а тому вказаний спір не може розглядатися судом загальної юрисдикції та повинен розглядатися адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства, тому рішення суду підлягає скасуванню та закриттям провадження із вказаних підстав.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У відповідності до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Спором адміністративної юрисдикції в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У справі, що розглядається, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спір у цій справі не є публічно-правовим, оскільки спірні правовідносини пов'язані з невиконанням цивільно-правової угоди, а саме іпотечного договору.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, оскільки позов ОСОБА_4 обґрунтовано незаконністю дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 відповідача як суб'єкта, наділеного владно-управлінськими функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав.

Зазначено, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, виконуючи функцію державного реєстратора, а не нотаріальну дію, не мала повноважень щодо реєстрації за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» права власності на житловий будинок що розташований за адресою: Черкаська область м. Золотоноша, вул. Колгоспна, 23, оскільки реєстрація такого права не була результатом вчинення нотаріальної дії. Крім того, державна реєстрація права власності спірного нерухомого майна була здійснена в той час, коли діяла постанова державного виконавця відділу державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції від 24 листопада 2016 року, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.

Тобто предмет та підстава позову ОСОБА_4 жодним чином не пов'язані з майновими правами, з виконанням чи невиконанням цивільно-правових угод.

Підтвердженням цього є те, що у позовній заяві ОСОБА_4 посилається на постанову Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року № 21-357а14, якою справа за аналогічними фактичними обставинами розглянута судом адміністративної юрисдикції.

Крім того, недоречним є посилання позивача у його позові на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16.02.2017 року, який, закриваючи провадження в адміністративній справі, мотивував своє судове рішення тим, що спірні правовідносини у ній пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди.

Проте, позовна заява ОСОБА_4 не містить доводів стосовно невиконання умов цивільно-правової угоди, питання про визнання права на предмет іпотеки позивач перед судом не порушував і своїх вимог цими обставинами не обґрунтовував.

Тобто у цій справі дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, як державного реєстратора, яка у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень.

Зазначений правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 4 квітня 2018 року № 11-211апп18.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.

Відповідно до частини першої статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 27 цього Кодексу.

Ураховуючи викладене, не обговорюючи питання правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права, Апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 374, 377, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Апеляційний суд Черкаської області, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» - ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12 червня 2018 року скасувати, провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про скасування реєстрації права власності на житловий будинок, що перебуває в іпотеці та усунення перешкод в користуванні нерухомим майном закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Головуючий -

Судді -

Повний тест постанови виготовлено 06 вересня 2018 року.