Ухвала суду № 76281341, 06.09.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

УХВАЛА

06.09.2018 року м. Кропивницький

справа№405/3839/18

№ провадження 22-ц/781/1531/18

Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Апеляційний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С.М., суддів: Дьомич Л.М., Кіселика С.А.

секретар судового засідання Федоренко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 червня2018 року за поданням приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3,-

ВСТАНОВИВ:

В червні 2018 року приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_2звернувся в суд з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 до повного виконання судового рішення по виконавчому провадженню № 55178945, з виконання виконавчого листа № 183/3933/17 від 23.10.2017 року, який видав Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області про стягнення солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 на користь ПАТ «Банк Восток» заборгованості за кредитним договором від 08.09.2016 року на загальну суму 3 631 300, 63 грн.

В обґрунтування подання зазначив, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження № 55178945, яке було відкрито постановою приватного виконавця від 16.11.2017 року на виконання вищевказаного виконавчого листа. Постановою приватного виконавця від 12.12.2017 року оголошено в розшук транспортні засоби, в т.ч. автомобілі Ford F150, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2014 р.в., Мегсеdes-Веnz, модель МL63, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2012 р.в.

Проте, станом на 13.10.2017 року вищезазначені транспортні засоби були відсутні як такі, що зареєстровані за ОСОБА_3 З інформації, яку було надано Територіальним сервісним центром 1242 регіонального сервісного центру при МВС України від 06.12.2017 року за ОСОБА_3 зареєстровано транспортні засоби: причіп марки ГКБ, модель 8352, номерний знак НОМЕР_3, 1900 р.в.; Камаз, модель 53212, 1987 р.в.; Камаз модель 53212,1989 р.в.; причіп марки ГКБ, модель 8350,1988 р.в.; Камаз, модель 53212,1989 р.в.; причіп марки ГКБ, модель 8350,1993 р.в. На даний момент дані транспортні засоби не було розшукано, а враховуючи їх роки випуску, звернення стягнення на них є неперспективним в подальшому.

При перевірці наявності нерухомого майна, яке належить ОСОБА_3, було з’ясовано, що до 14.07.2017 року за ним було зареєстровано право власності на нерухоме майно: 1/2 частина квартири №107, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 63,95 кв.м.; квартира №7, яка розташована за адресою: м. Кропивницький, вулиця Гагаріна, буд. 35, загальною площею 99,0 кв.м., але дане нерухоме майно було відчужено ОСОБА_3 на користь його матері ОСОБА_7 (1/2 частина), та на користь рідної сестри своєї дружини - ОСОБА_8 (квартира №7). Вказує, що всі вищезазначені факти підтверджують той факт, що звернення стягнення на нерухоме або рухоме майно, яке належить ОСОБА_3, не є можливим, а сам ОСОБА_3 вчиняє дії (бездіяльність), які висловлюють його волю щодо невиконання рішення суду.

Боржник ОСОБА_3 проігнорував вимогу приватного виконавця щодо надання декларації про доходи та майно, що містилося в постанові про відкриття виконавчого провадження. Тому приватний виконавець вважає, що боржник ухиляється від виконання рішення суду. Вказує, що згідно інформації Державної прикордонної служби України від 25.01.2018 року ОСОБА_3 регулярно здійснює виїзди за кордон. Останній раз виїжджав автомобілем 04.01.2018 року в Ужгороді, а в’їзд було здійснено з Будапешту до Києва 13.01.2018 року.

Протягом перебування виконавчого провадження на примусовому виконанні у приватного виконавця, боржником самостійно не сплачувалась на користь стягувача заборгованість. ОСОБА_3 всіляко ухиляється від виконання судового рішення, перешкоджає його виконанню, шляхом приховування відомостей про фінансовий та майновий стан. Приватний виконавець вважає, що дарування матері 1/2 частки квартири, продаж квартири у центрі м. Кропивницький площею майже 100 кв.м. сестрі своєї дружини за 50000,00 грн., перереєстрація ліквідних транспортних засобів, невиконання вимог державного виконавця, здійснення подорожі до Європи, свідчить про те, що ОСОБА_3 свідомо ухиляється від виконання рішення суду та вимог приватного виконавця.

На цей час рішення суду боржником не виконано, тому у приватного виконавця є підстави вважати, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, є необхідність вжити всі заходи для тимчасового обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України. Зауважує, що без застосування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за кордон, здійснення виконавчих дій може бути ускладнене, а у випадку виїзду боржника на постійне проживання за межі України - взагалі унеможливлюється проведення виконавчих дій, які можуть бути проведені виключно за його присутності, що ставить під загрозу своєчасність та повноту здійснення виконавчого провадження.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 червня2018 року у задоволенні заяви приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування про скасування ухвали з підстав порушення судом норм процесуального права і постановлення нового рішення про задоволення подання.

Зазначає, що звернення стягнення на нерухоме або рухоме майно, яке належить ОСОБА_3, не є можливім, а сам ОСОБА_3 вчиняє дії (бездіяльність), які висловлюють його волю щодо невиконання рішення суду, в матеріалах справи міститься достатньо доказів на підтвердження ухилення Боржника від виконання рішення суду.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Застосування відносно ОСОБА_3 тимчасового обмеження в праві виїзду за межі України спрямоване на повне та реальне виконання рішення суду, не суперечить положенням ст. 33 Конституції України, ст.ст. 6 та 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( далі - Конвенція ), ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції.

ПАТ «Банк Восток» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить задовольнити апеляційну скаргу і подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_2

Учасники справи в судове засідання не з’явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження у справі підлягає закриттю з таких підстав.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Статтею 353 ЦПК України визначено вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Згідно вимог п. 31 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Пунктом 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Таким чином, в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала суду першої інстанції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, оскарження ухвал про відмову в тимчасовому обмеженні у праві виїзду за межі України ст. 353 ЦПК України не передбачено.

Колегія суддів дійшла висновку, що оскільки апеляційний суд помилково відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 червня2018 року про відмову у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3, яка не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційне провадження підлягає закриттю, що не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким поданням.

Керуючись ст.ст. 260, 261, 353, 357, 362, 389, 390 ЦПК України, Апеляційний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 червня2018 року за поданням приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 -закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Головуючий: С.М. Єгорова

Судді: Л.М. Дьомич

ОСОБА_9