Ухвала суду № 76278828, 28.08.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 335/8847/18

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження №11-сс/778/903/18Головуючий у 1-й інстанції Соболєва І.П.Єдиний унікальний №335/8847/18Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого Гончара О.С.

суддів Гріпаса Ю.О., Дадашевої С.В.

за участі секретаря Лебедєвої К.С.

прокурора Яцентюк З.В.

представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ «Сяйвомет» на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 02 серпня 2018 року про арешт майна,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 02 серпня 2018 року задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на брухт металів, а саме: латуні в кількості 118 091, 62 кг, міді у кількості 5000 кг, бронзи у кількості 2648 кг та стружки латуні у кількості 22 735 кг, який був вилучений в ході обшуку за адресою: м.Запоріжжя, вул.Доківська, 3, шляхом тимчасового позбавлення права на використання, розпорядження та відчуження зазначеного майна.

В апеляційній скарзі ТОВ «Сяйвомет» просило скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на вищезазначене майно. Посилалось при цьому на те, що ТОВ «Сяйвомет» є юридичною особою та здійснює діяльність, в тому числі з переробки брухту чорних та кольорових металів. Докази того, що арештований металобрухт був отриманий підприємством внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є предметом злочину відсутні.

Під час апеляційного розгляду представник ТОВ «Сяйвомет» підтримав апеляційну скаргу. Прокурор заперечувала проти апеляційної скарги, вважаючи оскаржувану ухвалу суду законною і обґрунтованою.

Заслухавши учасників провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з наданих матеріалів, слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого зазначив, що в провадженні слідчого управління ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 лютого 2017 року за №12017080000000097, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невідомі особи на території Запорізької області організували незаконні пункти прийому, схову та збуту металобрухту, на яких здійснюється прийом брухту металів та операції з металобрухтом в порушення вимог чинного законодавства.

Подальшим розслідуванням було встановлено, що за адресою: м.Запоріжжя, вул.Доківська, 3 знаходиться незаконний пункт прийому металобрухту, що в повному обсязі підтверджується зібраними по справі доказами, а саме допитами свідків, які зазначили, що раніше неофіційно були працевлаштовані на осіб, що здійснювали діяльність пов'язану зі збутом брухту чорних і кольорових металів. В силу своєї роботи їм стало відомо про те, що за адресами: м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 69-б; м.Запоріжжя, вул.Електрозаводська, 3; м.Запоріжжя, вул.Доківська, 3; м.Запоріжжя, вул.Зейська, 5, невідомими особами організовано незаконні пункти прийому, зберігання та збуту металобрухту, котрі працюють по теперішній час.

27.07.2018, на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя було проведено обшук за адресою: м.Запоріжжя, вул.Доківська, 3 в ході якого було виявлено та вилучено брухт металів, а саме: латуні в кількості 118 091, 62 кг, міді у кількості 5000 кг, бронзи у кількості 2648 кг та стружки латуні у кількості 22 735 кг.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що вилучене у ході огляду майно має істотне значення для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також з метою збереження речових доказів, слідчий просив накласти арешт на вказане вище майно.

Слідчий суддя задовольнив дане клопотання пославшись на те, що матеріали кримінального провадження підтверджують, що зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК, а тому може бути використане як речовий доказ у кримінальному провадженні.

Проте колегія суддів не може погодитися із зазначеним рішенням слідчого судді виходячи з такого.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно.

Ні органам досудового розслідування, ні слідчим суддею не було дотримано зазначених вимог закону.

Завданням арешту майна, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК, є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, в якому зазначив, що вилучений в ході обшуку металобрухт має значення речових доказів по кримінальному провадженню та повністю відповідає критеріям визначеним ст.98 КПК.

Разом з цим, клопотання слідчого не містить будь-яких посилань на докази, а матеріали провадження - і самих доказів на підтвердження того, що вилучений під час проведення обшуку за адресою: м.Запоріжжя, вул.Доківська, буд.3 брухт металів, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК, та був об’єктом кримінально протиправних дій, набутий кримінально протиправним шляхом внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відомості про злочин, внесені до єдиного реєстру досудових розслідувань у 2017 році, проте доказів проведення будь-яких слідчих дій органом досудового розслідування в межах вказаного кримінального провадження не суду не надано. Свідки по справі невстановлені. Жодній особі у цьому провадженні не було повідомлено про підозру. Цивільні позови у провадженні також відсутні.

Крім того, слідчим не надано доказів, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що кримінальне правопорушення взагалі мало місце.

Так відповідно до ст.4 Закону України «Про металобрухт» операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами.

Спеціалізоване або спеціалізоване металургійне переробне підприємство має право згідно з законодавством відкривати приймальні пункти, які здійснюють операції з металобрухтом в будь-яких регіонах України без обмежень.

З матеріалів провадження вбачається, що ТОВ «Сяйвомет» є спеціалізованим металургійним підприємством, яке має відповідний атестат про можливість переробляти металобрухт кольорових металів і їх сплавів. Даний атестат виданий Міністерством економічного розвитку і торгівлі України за підписом першого заступника ОСОБА_4Нефьодова на підставі довідки про відповідність даного підприємства вимогам до спеціалізованого металургійного переробного підприємства від 02.06.2017 року №д-024, складеної Державним зовнішньоекономічним підприємством «Укркольорпром».

І атестат, і довідка долучено до матеріалів провадження.

Крім того, відповідно до ст.4 Закону України «Про металобрухт», приймання промислового брухту від юридичних осіб оформлюється актом приймання із зазначенням найменування юридичної особи, кількості та джерел походження металобрухту.

Оформлення документів, що засвідчують набуття права власності на металобрухт, та актів приймання металобрухту є обов'язковим. Ці документи повинні знаходитися у власника металобрухту та зберігатися протягом одного року.

На виконання вимог даної норми закону, ТОВ «Сяйвомет» надало суду акти приймання із зазначенням найменування його постачальників – юридичних осіб, а також кількості та джерел походження металобрухту. Ці документи знаходились у власника металобрухту на момент вилучення металобрухту і їх копії долучено до апеляційної скарги апелянтом.

Зазначені доводи і документи апелянта прокурором під час апеляційного розгляду не спростовані.

Отже, вищевказане клопотання слідчого не відповідає вимогам ст.171 КПК, оскільки не містить всіх необхідних відомостей, передбачених цією статтею, крім того, слідчим не доведено необхідності вищевказаного арешту - до клопотання додано лише протокол обшуку від 27 липня 2018 року та протокол допиту свідка від 19 червня 2018 року, який неможна прочитати через особливість почерку особи, яка його заповнювала.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що жодної з передбачених законом підстав для накладення вищевказаного арешту на вищезазначене майно, як і самої доцільності такого арешту ані слідчим у клопотанні, ані прокурором в судовому засіданні не доведено.

Отже, доводи апеляційної скарги ТОВ «Сяйвомет», викладені в апеляційній скарзі та при апеляційному розгляді, є слушними.

Слідчий суддя на недоліки клопотання та доданих до нього матеріалів уваги не звернув, всі обставини, які мають значення для правильного вирішення клопотання не перевірив та дійшов передчасного висновку про необхідність накладення вищевказаного арешту на майно, яке було вилучено в ході обшуку за адресою: м.Запоріжжя, вул.Доківська, 3.

З огляду на викладене, оскаржувана ухвала не може бути визнана законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали - про відмову у задоволенні клопотання слідчого.

Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ «Сяйвомет» задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 02 серпня 2018 року про арешт майна скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на брухт металів, а саме: латуні в кількості 118 091, 62 кг, міді у кількості 5000 кг, бронзи у кількості 2648 кг та стружки латуні у кількості 22 735 кг, який був вилучений в ході обшуку за адресою: м.Запоріжжя, вул.Доківська, 3 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяСуддяСуддяОСОБА_1ОСОБА_5ОСОБА_6