Постанова № 76274278, 05.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/6257/18Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Гудима Л.Я., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 митниці ДФС,

на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 липня 2018 року (суддя – Вийванко О.М., час ухвалення – не вказано, місце ухвалення – м.Тернопіль, дата складання повного тексту – 19.07.2018 р.),

в адміністративній справі №607/11446/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 митниці ДФС,

про скасування постанови та закриття провадження у справі про порушення митних правил,

встановив:

У червні 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_1 митниці ДФС, в якому просив: 1) скасувати постанову відповідача у справі про порушення митних правил №0112/40300/18 від 16.04.2018 року про визнання позивача винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів на суму 28404,96 грн.; 2) закрити провадження у справі про порушення митних правил стосовно позивача за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Відповідач позову не визнав, у суді першої інстанції подав відзив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв’язку з їх безпідставністю.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.07.2018 року позовні вимоги задоволено. Скасовано постанову в справі про порушення митних правил №0112/40300/18 від 16.04.2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 28404,96 грн.. Адміністративну справу відносно ОСОБА_2 за ст.485 МК України провадженням закрито.

З цим рішенням суду першої інстанції від 19.07.2018 року не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду є необґрунтованим, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального та процесуального права, а тому оскаржене рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що позивача ОСОБА_2 правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України, а тому немає підстав для скасування оскарженої постанови в справі про порушення митних правил №0112/40300/18 від 16.04.2018 року. Вказує апелянт, що на час ввезення ТзОВ «Сокіл-Захід» (декларантом) на територію України і митного оформлення автомобіля VOLKSWAGEN LT35 TDI, 2004 р.в. позивач ОСОБА_2 був керівником цього Товариства. Позивач являється суб’єктом правопорушення, оскільки він знав, що надані для декларування документи містять неправдиві відомості про ціну товару, з метою зменшення розміру митних платежів. Також апелянт вказує, що на час винесення спірної постанови ОСОБА_1 митниці ДФС №0112/40300/18 від 16.04.2018 року не закінчився 6-ти місячний строк накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, оскільки передбачене ст.485 МК України правопорушення є триваючим, а таке порушення було виявлено лише 20.02.2018 року після оприцювання ОСОБА_1 митницею ДФС листа Головного прокурора у м.Нюрнберг-Фюрт, Німеччина №404AR277336/16 від 27.04.2017 року, листа відділення у м.Нюрнберг управління у справах митних розслідувань у м.Мюнхені №Е70613/16-700 від 19.04.2017 року та інших матеріалів, які містили інформацію про справжню ціну вказаного ТЗ.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 19.07.2018 року і прийняти нову постанову суду, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 16.04.2018 року відповідачем ОСОБА_1 митницею ДФС винесено постанову у справі про порушення митних правил №0112/40300/18, відповідно до якої позивача ОСОБА_2, як колишнього керівника ТзОВ «Сокіл-Захід», визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300% несплаченої суми митних платежів, на суму 28404,96 грн. (а.с. 29, 42).

Вказана постанова від 16.04.2018 року винесена за результатами розгляду протоколу про порушення митних правил №0112/40300/18 від 03.04.2018 р. та матеріалів справи про порушення митних правил щодо ОСОБА_2 за ст.485 МК України.

Із змісту вказаних матеріалів справи про порушення митних правил видно, що 20.09.2014 року ТОВ «Сокіл-Захід», в особі директора ОСОБА_2 та компанія M.VOS VOF (5334 LH Velddriel, De Tweede Geerden, 9 Netherlands) уклали договір №01/01/2014 NL, предметом якого є купівля-продаж нових та вживаних транспортних засобів, далі Товар (п. 1.1. Договору). Сторони домовились, що товар буде поставлятись на умовах DDU-Тернопіль, відповідно до Інкотермс 2010 (п. 3.1. Договору). Датою відвантаження товару є дата рахунку (invoice). Продавець зобов’язується забезпечити наявність всіх документів, необхідних для безперешкодного переміщення товару до кордону України (п. 3.2., 3.3. Договору). Вартість товару визначається в рахунках (п. 4.2. Договору) (а.с. 45).

10 жовтня 2014 року ТОВ «Віта-Едванс», як виконавець, що здійснює декларування на підставі ліцензії на право здійснення посередницької діяльності митного брокера, та ТОВ «Сокіл-Захід», в особі керівника ОСОБА_2, як замовник, уклали договір №10/10/2014-2 про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів. Згідно з умовами даного договору замовник доручає, а виконавець зобов’язується надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів замовника, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформленню у ОСОБА_1 митниці. Дії, пов’язані з декларуванням і митним оформленням товарів замовника, здійснювати самостійно від свого імені за рахунок і за дорученням замовника в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством України (п. 1.1 Договору) (а.с. 47).

20 жовтня 2014 року ТОВ «Віта-Едванс», як представник декларанта ТОВ «Сокіл-Захід» подало в ОСОБА_1 митницю ДФС попередню декларацію ЕЕ №403000000/2014/903418 про намір ввезти на митну територію України товар автомобіль VOLKSWAGEN LT35 TDI, 2004 року випуску, кузов №WV1ZZZ2DZ5H000989.

21 жовтня 2014 року через митний пост «Мостиська» Львівської митниці ДФС ввезено на митну територію України в митному режимі імпорт вказаний автомобіль.

Завершуючи митне оформлення, 24 жовтня 2014 року ТОВ «Віта-Едванс», як представник декларанта ТОВ «Сокіл-Захід», подало в ОСОБА_1 митницю ДФС митну декларацію №403000006/2014/301442, згідно з якою заявлено до митного оформлення в митному режимі імпорт товар автомобіль VOLKSWAGEN LT35 TDI, 2004 року випуску, кузов №WV1ZZZ2DZ5H000989 фактурною вартістю 1000 євро, що за курсом НБУ на день подання митної декларації митниці становить 16438,05 грн.. У графі 45 цієї декларації заявлено митну вартість товару 24657,08 грн.. Відправником товару вказано компанію VOS (5334 LH Velddriel, De Tweede Geerden, 9 Netherlands), а одержувачем товару вказано ТОВ «Сокіл-Захід».

Згідно із рахунком компанії MECHAALANY GEBRAUCHTWAGEN Joseph Mechaalany №16.10.14/121 від 16.10.14, наданого листом Головного прокурора у м. Нюрнберг-Фюрт, Німеччина №404AR277336/16 від 27.04.2017р. та доданих до нього документів, які надійшли на адресу ОСОБА_1 митниці ДФС листом Головного управління ДФС у Тернопільській області №2667/7/19-00-21-11-06/17977 від 24.11.2017р. встановлено, що в дійсності відправником (продавцем) товару є компанія MECHAALANY GEBRAUCHTWAGEN Joseph Mechaalany, Fischergasse 26, 63739 Aschaffenburg, Germany, а одержувач Koval Volodymyr, Pidilisina, 46000 Terenopil (паспорт №ЕК419533), Україна, ціна товару становить 3300 євро, що по курсу Національного банку України на день подання митної декларації митниці становить 54245,58 грн..

Листом від 13 листопада 2015 року митний інформаційний центр Королівства Нідерланди інформував, що контракт між ТОВ «Сокіл-Захід» та нідерландською компанією «M.VOS VOF» не укладався.

Отже, на думку ОСОБА_1 митниці ДФС, наданий директором ТОВ «Сокіл-Захід» ОСОБА_2 ОСОБА_1 митниці ДФС контракт та інвойс від 15.10.2014 року №00020 містить неправдиві відомості про відправника, одержувача та неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, зокрема, про ціну товару. Загальна сума неправомірного зменшення розміру митних платежів становить 9468,32 грн.. Таким чином, ОСОБА_2 вчинив дії спрямовані на зменшення розміру митних платежів, а саме, подав до митного оформлення, з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів, документи, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, відповідальність за що передбачена ст.485 МК України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 487 МК України встановлено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку, зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення, та закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.

Частина 2 ст.459 МК України встановлює, що загальним суб'єктом адміністративної відповідальності за порушення митних правил вважається особа, яка досягла 16-річного віку, а при вчиненні порушення митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Разом з тим, з врахуванням диспозицій статей 468-485 МК України, суб'єктами певних порушень митних правил можуть бути лише спеціальні суб'єкти, тобто особи, які крім загальних ознак, визначених ч.2 ст.459 МК України, наділені певними додатковими ознаками.

Відповідно до ст.485 МК України, порушенням вважається заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що диспозиція ст.485 МК України, передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети вказує на те, що правопорушення може бути вчинене виключно з умисною формою вини та лише декларантом або уповноваженою ним особою, оскільки на момент подачі декларації декларант (уповноважена ним особа) повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару. Конкретизація диспозицією зазначеної статті спеціальної мети впливає й на конкретизацію спеціального суб'єкта вказаного адміністративного правопорушення, яким в даному випадку, з урахуванням вимог п.8 ч.1 ст.4 та ч.8 ст.264 МК України, може бути лише декларант або уповноважена ним особа.

Стаття 251 КУпАП (які і стаття 495 МК України) передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч.1 ст.248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Відповідно до ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною другою ст.264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, установлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою ст.335 МК України, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України.

Згідно до ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.5 ст.255 МК України, митне оформлення вважається закінченим після виконання всіх митних формальностей, визначених Митним кодексом до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень. Таким чином, у випадку виконання особою дій, визначених законодавством України, та надання митним органом дозволу на користування та/або вивозу товару митне оформлення вважається завершеним.

Статтею 54 МК України визначені обов'язки посадових осіб митного органу в частині перевірки і контролю правильності визначення митної вартості товару.

Згідно ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визначає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до вимог ст.55 цього Кодексу.

Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, характеризується умисною формою вини, тобто особа, яка вчиняє такі дії, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).

Однак, матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу позивача на вчинення дій, передбачених диспозицією статті 485 МК України.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, обов'язок доводити правомірність рішення у цій справі покладається на суб'єкт владних повноважень, яким у цій справі є ОСОБА_1 митниця ДФС.

Колегія суддів також зазначає, що згідно ч.1 ст.467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Судом першої інстанції вірно враховано, що з часу виявлення відповідачем ОСОБА_1 митницею ДФС ймовірного порушення, згідно отриманих інформаційних листів, зокрема, №DIC_2015_36537 від 13.11.2015 року митного інформаційного центру Королівства Нідерланди, до моменту накладення на позивача адміністративного стягнення постановою №0112/40300/18 від 16.04.2018 року, пройшло більше 6-ти місяців.

Опрацювання відповідачем цих та інших інформаційних листів, зокрема, листа Головного прокурора у м.Нюрнберг-Фюрт, Німеччина №404AR277336/16 від 27.04.2017 року, листа відділення у м.Нюрнберг управління у справах митних розслідувань у м.Мюнхені №Е70613/16-700 від 19.04.2017 року, які містили інформацію про справжню ціну вказаного ТЗ, впродовж тривалого часу, тобто до 20.02.2018 року, як про це вказує сам відповідач (апелянт) ОСОБА_1 митниця ДФС, не може вважатись обґрунтованим твердженням про те, що лише 20.02.2018 року порушення було виявлено.

При цьому, слід врахувати, що статтею 508 МК України передбачено, що у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи. До процесуальних дій належать: 1) складення протоколу про порушення митних правил; 2) опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб; 3) витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій чи витягів з них; 4) тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, та документів на них; 5) митне обстеження; 6) пред'явлення товарів, транспортних засобів і документів для впізнання; 7) експертиза; 8) взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи). Під час проведення процесуальних дій, зазначених у пунктах 2, 4 - 6, 8 частини другої цієї статті, складаються протоколи, форми яких встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій (ст. 491 МК України).

Доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 495 МК України).

Таким чином, судом першої інстанції сформовано правильний висновок про те, що з врахуванням вимог ч.3 ст.286 КАС України, оскаржена позивачем постанова відповідача №0112/40300/18 від 16.04.2018 року підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 митниці ДФС – залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 липня 2018 року в адміністративній справі №607/11446/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 митниці ДФС про скасування постанови та закриття провадження у справі про порушення митних правил – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Л.Я. Гудим

ОСОБА_3