Постанова № 76274079, 05.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/6241/18Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Гудима Л.Я., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард»,

на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову (суддя - Москаль Р.М., час ухвалення - не вказано, місце ухвалення - м.Львів, дата складання повного тексту - не вказана),

в адміністративній справі №813/2653/18 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард» до Львівської міської ради,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

про визнання протиправною і скасування ухвали,

встановив:

У червні 2018 року позивач ОСББ «Авангард» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Львівської міської ради, в якому, з врахуванням уточнення позовних вимог, просив визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради №3585 від 07.06.2018 року «Про надання громадянам дозволу на виготовлення документації із землеустрою» в частині надання дозволу громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та технічної документації із землеустрою для оформлення землекористування на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 р. відкрито провадження в справі за цим адміністративним позовом.

У цій адміністративній справі позивач подав до суду першої інстанції заяву від 12.07.2018 р. про забезпечення позову, в якій просив зупинити дію ухвали Львівської міської ради №3585 від 07.06.2018 року «Про надання громадянам дозволу на виготовлення документації із землеустрою» в частині надання громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та технічної документації із землеустрою для оформлення землекористування на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1, - до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити ефективний захист законних прав та інтересів позивача ОСББ «Авангард», а подальша реалізація оскаржуваної Ухвали може призвести до того, що втрачається сенс подальшого розгляду позовних вимог позивача в рамках цієї справи, оскільки на пленарній сесії Львівської міської ради 12.07.2018 року буде розглядатись питання про затвердження громадянам проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, серед яких є спірна земельні ділянка по АДРЕСА_1. Ця земельна ділянка із 1953 року по даний час перебуває в користуванні будинку АДРЕСА_2 в якості двору та фруктового саду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення адміністративного позову.

З цією ухвалою суду першої інстанції від 16.07.2017 року не погодився позивач ОСББ «Авангард» та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про те, що на спірній земельній ділянці розташований будинок АДРЕСА_1. Документами підтверджується, що ця земельна ділянка є територією фруктового саду та двору і входить до загальної площі земельної ділянки будинку АДРЕСА_2. Також суд безпідставно вважав, що немає очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в цій справі. Вказує апелянт, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити ефективний захист законних прав та інтересів позивача, а подальша реалізація оскаржуваної Ухвали може призвести до того, що втрачається сенс подальшого розгляду позовних вимог позивача в рамках цієї справи, а в разі набуття третіми особами права постійного користування земельною ділянкою позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для відновлення своїх прав та інтересів.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу суду від 16.07.2018 р. та прийняти нову ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову, шляхом зупинення дії оскарженої ухвали Львівської МР №3585 від 07.06.2018 року та заборонити Львівській МР вчиняти дії спрямовані на розгляд та затвердження проекту землеустрою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 у користування.

Представник позивача (апелянта) ОСББ «Авангард» в засіданні суду апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу і просив її задоволити.

Представник відповідача Львівської міської ради в засіданні суду апеляційної інстанції заперечив вимоги апеляційної скарги і просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 16.07.2018 року - без змін.

Треті особи по справі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про поважність причин неявки суду не повідомили, хоча про час, дату і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явились в засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави та межі апеляційної скарги, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; - або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно норм ч. 1, 2 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Колегія суддів враховує, що виходячи з аналізу норм процесуального права, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) можливість істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду без вжиття заходів забезпечення позову; 2) можливість істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся; 3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень; 4) очевидність порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, оспорюваним рішенням, дією або бездіяльністю.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, повинні бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення, повинні забезпечувати співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із матеріалів адміністративної справи та змісту позову видно, що позивач оспорює частину ухвали сесії Львівської міської ради №3585 від 07.06.2018 року «Про надання громадянам дозволу на виготовлення документації із землеустрою», зокрема, в частині пункту 11 Додатку (Перелік громадян …) щодо надання дозволу громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та технічної документації із землеустрою для оформлення землекористування на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1.

У заяві про забезпечення позову позивач просив зупинити дію цієї ухвали Львівської МР №3585 від 07.06.2018 року в частині надання громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та технічної документації із землеустрою для оформлення землекористування на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1, - до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Судом першої інстанції вірно враховано, що надання спірною ухвалою Львівської МР громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та технічної документації із землеустрою для оформлення землекористування на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1, не зобов'язує цих чи інших осіб до вчинення певних дій, а лише носить дозвільний характер щодо можливості цим третім особам виготовлення проекту землеустрою та технічної документації із землеустрою для оформлення землекористування. Обгрунтування заяви про забезпечення позову не вказують на очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, з врахуванням обсягу заявлених позовних вимог.

Колегія суддів також зазначає, що матеріали адміністративної справи не містять доказів і представником апелянта в судовому засіданні не вказано на існування доказів того, що треті особи по справі чи інші особи, на даний час здійснюють чи планують до здійснення відповідні дії (як-то виготовлення проекту землеустрою, технічної документації із землеустрою і т.п.) щодо реалізації виконання спірної Ухвали Львівської МР в частині виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та технічної документації із землеустрою для оформлення землекористування на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1.

Також, із наявних у суду апеляційної інстанції матеріалів адміністративної справи та пояснень представників сторін видно, що на даний час немає доказів чи навіть інформації про те, що відповідач Львівська МР або інший уповноважений орган вчиняє чи запланував до вчинення відповідні дії щодо розгляду чи вирішення питань у правовідносинах щодо оформлення землекористування на розглядувану земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1.

При цьому, немає підстав вважати, що стане неможливим чи істотно ускладненим виконання рішення суду або захист прав позивача без вжиття визначених позивачем заходів забезпечення позову, в разі задоволення позову про визнання протиправною та скасування спірної частини ухвали Львівської МР.

Одночасно, колегія суддів зазначає, що у даній адміністративній справі щодо застосування заходів забезпечення позову, суд не може вирішувати питання і надавати оцінку доказам, які стосуються суті предмету позову, як і не може вирішувати питання щодо прав осіб на користування цією земельною ділянкою чи визначення її меж. Тому, являються безпідставними доводи апелянта (позивача) про те, що суду першої та апеляційної інстанції слід оцінити наявні у позивачів письмові докази того, що розглядувана земельна ділянка перебуває в користуванні будинку АДРЕСА_2 в якості двору та фруктового саду, а треті особи вчиняють активні фізичні дії щодо користування цією земельною ділянкою.

Тому, з метою дотримання об'єктивності та неупередженості, суд апеляційної інстанції при вирішенні питання щодо забезпечення позову не може формувати висновків про наявність ознак протиправності спірної Ухвали Львівської МР №3585 від 07.06.2018 року та про очевидність порушення прав, свобод або законних інтересів позивача цією Ухвалою. Питання щодо протиправності оспореної частини вказаної Ухвали та щодо факту порушення прав, свобод або законних інтересів позивача повинні вирішуватись судом, який розглядає спір по суті позовних вимог.

Даючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення адміністративного позову суд апеляційної інстанції також враховує: - розумність, обґрунтованість й адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; - наявність зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; - імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; - необхідність у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у розглядуваній заяві про забезпечення позову від 12.07.2018 року позивач у суді першої інстанції не заявляв вимог про заборону Львівській МР вчиняти дії спрямовані на розгляд та затвердження проекту землеустрою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 у користування, а лише просив позивач зупинити дію спірної частини оскарженої ухвали Львівської МР №3585 від 07.06.2018 року.

Тому, відповідно до ст.308 КАС України, не підлягає до задоволення вимога апелянта про забезпечення позову шляхом заборони Львівській МР вчиняти певні дії.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржена ухвала суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 243 ч.3, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард» - залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову в адміністративній справі №813/2653/18 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард» до Львівської міської ради про визнання протиправною і скасування ухвали - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Л.Я. Гудим

Р.Й. Коваль

Повний текст постанови складено 06.09.2018 року