Рішення № 76271880, 05.09.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 вересня 2018 року м. Ужгород№ 807/593/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дору Ю.Ю.,

учасники справи не з'явилися,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Ужгородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до Ужгородського міжрайонного управління водного господарства про стягнення заборгованості в сумі 6676,72 грн., –

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2018 року Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (далі – позивач, Ужгородське ОУПФУ Закарпатської області) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Ужгородського міжрайонного управління водного господарства (далі – відповідач, Ужгородське МУВГ), якою просить стягнути з відповідача на користь Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених по Списку 2, яка виникла за спірний період в сумі 6676,72 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що громадянин ОСОБА_1 працював у відповідача в шкідливих умовах праці повний робочий день на атестованому робочому місці, що дало йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". За період березень – червень 2018 року вищевказаному пенсіонеру було проведено виплату пільгової пенсії на суму 6676,72 грн.. Однак, відповідачем належного відшкодування сум виплачених пільгових пенсій не здійснено.

04 вересня 2018 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява від представника позивача, відповідно до якої останній просить розглянути справу без його участі за наявними матеріалами у справі та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 30).

Відповідач у судове засідання не забезпечив явку свого представника, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином та завчасно. Однак 03 серпня 2018 року від представника відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог (а.с. 28). Суд приймає вказану заяву, оскільки така не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

З’ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити з огляду на наступне.

Згідно статті 78 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року в адміністративній справі № 807/28/17, встановлено, що Ужгородське міжрайонне управління водного господарства зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області як платник збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, визначений ст. 1 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" № 400/97 - ВР від 26.06.1997 року, а з 01.01.2004 року також як платник страхових внесків відповідно до ст. 15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 (а.с.а.с.18-19). Вказаною постановою встановлено обставини щодо правомірності призначення пенсії за списком № 2 громадянину ОСОБА_1.

Відповідно до зведеного розрахунку суми фактичних витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених по Списку 2, що підлягають відшкодуванню відповідачем за період березень – червень 2018 року складає 6676,72 грн. (а.с.а.с. 12, 15).

Відповідно до довідки Ужгородського ОУПФУ Закарпатської області про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії громадянину ОСОБА_1, проведена виплата пенсії за період з березня по червень 2018 року у розмірі 6574,16 грн. (а.с.13).

Відповідно до наказу Державного комітету зв’язку та інформатизації України, від 22 липня 2004 року за № 166 "Про затвердження тарифів на оплату послуг, пов’язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги" тарифи на оплату послуг, пов’язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги, застосовуються підприємствами (операторами) зв’язку, що надають ці послуги, у відсотках від суми отриманої пенсії: у місті 0,79 відсотка від суми, у селі та смт. 1,56 відсотка від суми. Отже, окрім суми виплаченої пільгової пенсії відповідачу також підлягає відшкодуванню витрати на доставку вказаної пенсії.

Позивачем на адресу відповідача надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсії призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.а.с. 15 - 17).

Відповідно до статті 6 пункту 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Однак в порушення зазначених вимог законодавства, Ужгородське міжрайонне управління водного господарства належного відшкодування сум на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, виплачених Пенсійним фондом вищезазначеному громадянину, не здійснювало.

Відповідно до статті 2 пункту 1 абзацу 4 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На час розгляду даної адміністративної справи відповідач заборгованість не погасив та позовні вимоги визнав у повному обсязі.

З огляду на вищевказане, зважаючи на вказані норми Законів України, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України сплачений судовий збір з відповідача не стягується.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 6, 9, 47, 72-76, 86, 126, 139, 205, 242 -246, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Ужгородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (88000, м.Ужгород, вул.Загорська, 2, код ЄДРПОУ 40384233) до Ужгородського міжрайонного управління водного господарства (88000, м.Ужгород, вул.Загорська, буд.61 А, код ЄДРПОУ 22112707) - задовольнити.

Стягнути з Ужгородського міжрайонного управління водного господарства (88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, буд. 61А, код ЄДРПОУ 22112707) на користь Ужгородського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Загорська, 2, код ЄДРПОУ 40384233) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по Списку № 2 за період березень – червень 2018 року у розмірі 6676,72 грн. (шести тисяч шістсот сімдесяти шести гривень сімдесяти двох копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяОСОБА_2