Постанова № 76271870, 05.09.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року справа №263/15315/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегія суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Гайдара А.В.

Сухарька М.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області (суддя - Скрипниченко Т.І.) від 16 березня 2018 року (повний текст складено 16 березня 2018 року у м.Маріуполь) у справі №263/15315/17 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа - Донецький обласний військовій комісаріат про визнання дій щодо відмови в призначенні виплати одноразової грошової допомоги по інвалідності неправомірними та зобов'язання призначити одноразову грошову допомогу по інвалідності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправними дії щодо відмови у призначенні, нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності третьої групи внаслідок поранення (контузії), отриманої ним під час виконання обов'язків військової служби, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та зобов'язання здійснити нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у відповідності до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" на дату встановлення інвалідності 15.12.2015, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 21 лютого 2018 року залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Донецький обласний військовий комісаріат.

Постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 21 лютого 2018 року позов задоволено, визнано неправомірними дії щодо непризначення одноразової грошової допомоги передбаченою ст.16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"; зобов'язано Міністерство оборони України здійснити нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням III групи інвалідності пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби у розмірі 150- кратного прожиткового мінімуму, у відповідності з ст.16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, віськовозобов'язаних та резервістів, які призвані призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач заначив, що з 16.12.2013 року під час первинного огляду органами МСЕК позивачу вперше встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку з пораненням, контузією, захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджється довідкою до акта огляду МСЕК серія №10 ААБ №415450, а тому при вирішенні питання щодо наявності права позивача на отримання одноразової грошової допомоги необхідно керуватись законодавством, що діяло на день первинного встановлення йому інвалідності, а саме Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції станом на 16.12.2013 року та постановою КМУ від 28.05.2008 року №499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травм або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб».

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач є інвалідом ІІІ групи, що підтверджено посвідченням серії Є №041240 від 08.02.2016 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 лютого 2017 року по справі №826/9603/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року, визнано неправомірною бездіяльність Міністерства оборони України щодо нерозгляду заяви про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності та висновок Донецького обласного військового комісаріату від 16.02.2016 щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, визначеної частиною 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"; зобов'язано Міністерство оборони України розглянути заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності та висновок Донецького обласного військового комісаріату від 16.02.2016 щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, визначеної частиною 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Наведеним судовим рішенням встановлено, що позивач перебував на військовій службі в Збройних силах України та приймав участь у бойових діях в Демократичній Республіці Афганістан з 16.09.1984 по 20.11.1985, згідно довідки Маріупольського об'єднаного міського військового комісаріату від 02.07.2015 № 252.

Згідно військового квитка №НУ 7648267 виданого Іллічівським районним військовим комісаріатом м. Жданова Донецької області від 07.10.1978, позивач проходив строкову військову службу на посадах від рядового до старшого прапорщика.

Довідкою серії 10 ААБ № 415450 позивачу з 16 грудня 2013 року було встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку з пораненням (контузією), пов'язаним із виконання обов'язків у країнах, де велися бойові дії. Позивач 02 липня 2015 року подав Донецькому обласному військовому комісаріату заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.

На виконання наведеного судового рішення, Міністерство оборони України у протоколі засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16.06.2017 року №63, зазначило, що розглянувши подані документи позивачем, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги: п.8 Старшому прапорщику в запасі ОСОБА_2 (Донецький ОВК), документи якого надійшли відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 17.02.2017 року за справою №826/9603/16 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017, якого 24.09.1991 звільнено з військової служби та 16.112.2013 під час первинного огляду МСЕК визнано інвалідом ІІІ групи, внаслідок поранення пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії (довідка МСЕК серія 10 ААБ №415450 від 16.01.2014). Ураховуючи, що ОСОБА_2 звільнений з військової служби до набуття чинності Закону України від 3 листопада 2006року №328-V, яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги, а інвалідність встановлено до 1 січня 2014 року, тобто до набуття чинності нової редакції статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», він не має права на одержання одноразової грошової допомоги.

Відповідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією м.Маріуполь, позивачу, здійснено повторний огляд інваліда 15.12.2015 року, група інвалідності третя, причина інвалідності: поранення (контузія) так пов'язане з виконанням обов'язків воїнської служби при перебуванні в країнах, довелись бойові дії. Інвалідність встановлена на строк до 18.01.2018 року.

Наведені обставини сторонами не оспорюються. Спірним у цій справі є право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням III групи інвалідності пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби у розмірі 150- кратного прожиткового мінімуму, у відповідності з ст.16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, віськовозобов'язаних та резервістів, які призвані призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Статтею 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (в редакції, чинної на дату звернення позивача із заявою) встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

У відповідності до вимог частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, чинної на дату звернення позивача із заявою) одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі:4) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті; 5) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У пункті 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року N 975 (далі - Порядок N 975), пунктом 2 якої встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: - допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. N 499 (Офіційний вісник України, 2008 р., N 39, ст. 1298), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. N 284 (Офіційний вісник України, 2007 р., N 14, ст. 532), і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 р. N 1331 (Офіційний вісник України, 2007 р., N 89, ст. 3255); - допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до пункту 3 Порядку N 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Тобто, на час подання позивачем заяви про виплату одноразової грошової допомоги було визначено, що моментом виникнення права є дата встановлення інвалідності, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство, яке діяло на момент первинного встановлення позивачу III інвалідності.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним судом у постанові від 26.06.2018 р. по справі N 750/5074/17.

Як встановлено судом, згідно з довідкою серії 10 ААБ № 415450 позивачу з 16 грудня 2013 року було встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку з пораненням (контузією), пов'язаним із виконання обов'язків у країнах, де велися бойові дії. Тому при вирішенні питання щодо права позивача на отримання одноразової грошової допомоги слід застосовувати Закон України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.91 р. N 2011-XII, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" N 328 від 3 листопада 2006 року, яка діяла з 1 січня 2007 року до 1 січня 2014 року, (надалі також - Закон N2011-XII), Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. N 499 (надалі також - Порядок N 499).

Так, частинами другою та шостою статті 16 Закону N 2011-XII, в редакції чинній з 1 січня 2007 року до 1 січня 2014 року, було передбачено: 2) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України; 6) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті), встановленої пунктом 5 цієї статті.

Аналогічне правило закріплено Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. N 499.

Відповідно до частини 4 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року N 2232-XII (в редакції до 1 січня 2014 року) існують такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Отже, строкова служба є окремим видом військової служби, що вказує на особливий порядок правового регулювання вказаного виду служби.

Частиною шостою статті 16 Закону N 2011-XII (в редакції чинній з 1 січня 2007 року до 1 січня 2014 року) для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби. У разі встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції ст. 16 Закону N 2011-XII після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 р. по справі N 750/5074/17

Враховуючи, що згідно з довідкою серії 10 ААБ № 415450 позивачу з 16 грудня 2013 року вперше було встановлено ІІІ групу інвалідності, тобто намного пізніше ніж через три місяці після звільнення зі строкової служби, суд апеляційної інстанції вважає, що право на отримання одноразової грошової допомоги за статтею 16 Закону N 2011-XII у позивача відсутнє, а тому судом першої інстанції безпідставно задоволено позов.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 16 березня 2018 року у справі №263/15315/17 - задовольнити.

Постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 16 березня 2018 року у справі №263/15315/17 - скасувати.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа - Донецький обласний військовій комісаріат про визнання протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні, нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності третьої групи внаслідок поранення (контузії), отриманої ним під час виконання обов'язків військової служби, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та зобов'язання Міністерство оборони України здійснити ОСОБА_2 нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у відповідності до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" на дату встановлення інвалідності 15.12.2015, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму - відмовити.

Повне судове рішення складено 05 вересня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 05 вересня 2018 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.В. Гайдар

М.Г. Сухарьок