Постанова № 76269225, 05.09.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2018 року м. Кривий Ріг

справа № 182/8665/15-ц

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання: Кислиця І.В.

сторони:

позивач: Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»

відповідач: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2017 року, яке постановлено суддею Багровою А.Г. у місті Нікополі Дніпропетровської області, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2015 року ПАТ «ОТП Банк» звернувся з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № CRL-SME306/095/2008 від 06.03.2008 року в розмірі 531121,50 грн., посилаючись на неналежне виконання боржником ОСОБА_1 умов кредитного договору.

Заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за тілом кредиту у розмірі 19449,49 доларів США, заборгованість по відсоткам в розмірі 4013,96 доларів США, а всього 23463,45 доларів США, що у еквіваленті становить 531121,50 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь держави судовий збір по 3983,41 грн. з кожного.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2017 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача з тих підстав, що позивачем по справі не доведено розміру заборгованості, оскільки в матеріалах справи відсутній такий розрахунок а судом першої інстанції не надано відповідачам можливості надати свій розрахунок, судом не враховано, шо в рахунок погашення кредиту ним було внесено 36 832,71 доларів США та порушено норми процесуального права, оскільки рішення суду необґрунтоване.

Крім того, на думку апелянта, судом першої інстанції безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі, оскільки в провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 про визнання недійним кредитного договору № CRL-SME306/095/2008 від 06.03.2008 року.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, на її думку, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_3.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційній суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_3.

Учасники справи, належним чином повідомлені про розгляд справи, в судове засідання не з'явились, що у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та відповідачем ОСОБА_1 06.03.2008 року було укладено кредитний договір № CRL-SME306/095/2008 (а.с. 5-10), згідно умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 32000 доларів США.

У відповідності до вказаного кредитного договору відповідач ОСОБА_1 зобов’язана щомісяця, в строки визначені договором, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, та сплачувати відсотки за користування кредитом.

Крім того, 06.03.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки № SR-SME306/095/2008, згідно якого ОСОБА_2 поручився перед позивачем за виконання своїх зобов’язань ОСОБА_1 (а.с. 1-12).

Отримавши грошові кошти на умовах визначених у договорі, відповідачі порушили свої договірні зобов’язання внаслідок чого станом на 09.11.2015 року утворилася заборгованість яка складається з наступного:

- заборгованість по тілу кредиту – 19449,49 дол. США,

- заборгованість по відсоткам – 4013,96 дол. США, а всього 23463,45 дол. США, що у еквіваленті становить 531121,50 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.13).

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог позивача суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для їх задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 526 ЦК України встановлюється обов’язок виконання зобов’язання належним чином у відповідності до умов договору, цивільного кодексу та інших нормативно-правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України надано право позикодавцю у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов’язання за договором стосовно повернення позики частинами, в разі прострочення повернення чергової частини, вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів відповідно умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Порука - це спеціальний додатковий захід майнового характеру, який спрямований на забезпечення належного виконання основного зобов’язання.

Зі змісту статті 553 ЦК України випливає, що обсяг зобов’язань поручителя визначається як умовами договору поруки так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов’язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Колегія суддів приходить до висновку, що встановивши факт неналежного виконання ОСОБА_1 зобов’язання за укладеним кредитним договором щодо погашення кредиту, сплати відсотків за його користування відповідно до вищенаведених умов договору, суд першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України та ст.553 ЦК України, й умов кредитного договору, дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог банку в частині солідарного стягнення боргу з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у розмірі 23463,45 дол. США, що в еквіваленті становить 531121 грн. 50 коп.

Не можуть бути підставою для скасування рішення доводи апеляційної скарги про те, що позивачем по справі не доведено розміру заборгованості, оскільки в матеріалах справи відсутній такий розрахунок а судом першої інстанції не надано відповідачам можливості надати свій розрахунок, оскільки, на думку колегії суддів, розрахунок заборгованості за кредитним договором, наданий позивачем, є належним та допустимим доказом по справі, в той час, як відповідачі по справі протягом судового розгляду спору, не надали свого розрахунку заборгованості.

Крім того, відповідачем ОСОБА_2 не надано свого розрахунку заборгованості й суду апеляційної інстанції та не було заявлено клопотань про витребування будь-яких доказів по справі.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду та відмови в задоволенні позову доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано, шо в рахунок погашення кредиту ОСОБА_2 було внесено 36 832,71 доларів США, оскільки в матеріалах справи відсутні докази неврахування зазначеної суми позивачем при розрахунку розміру заборгованості.

Крім того, слід зауважити, що частиною 3 ст. 12 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, натомість відповідач ОСОБА_2 таким правом не скористався і не надав суду апеляційної інстанції як розрахунку заборгованості за кредитним договором, так і доказів сплати ним заборгованості за кредитним договором, при цьому не заявляв в суді апеляційної інстанції будь-який клопотань про витребування доказів по справі, в отриманні яких в нього існують труднощі.

Також не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі, оскільки в провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 про визнання недійним кредитного договору № CRL-SME306/095/2008 від 06.03.2008 року, оскільки, відповідно до п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі об’єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства – до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, суд не може посилатися на об’єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що зупинення провадження з підстав, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо. Ця підстава зупинення застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.

Визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов’язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава зупинення провадження у справі, як неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в даній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність парових підстав для зупинення провадження по даній справі, оскільки даний спір та спір про визнання кредитного договору № CRL-SME306/095/2008 від 06.03.2008 року недійсним не є пов’язаними між собою.

Отже, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов’язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог ПАТ «ОТП Банк», тому ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду, а доводи апеляційної скарги не спростовують наведеного та зроблених в оскаржуваному рішенні висновків, тому підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, ст.ст. 381, 382 ЦПК України, Апеляційний суд Дніпропетровської області, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 05 вересня 2018 року.

Головуючий:

Судді: