Постанова № 76267307, 04.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3533/18 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Літвіної Н.М.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції щодо неприйняття виправленої декларації за 2015 рік; зобов'язати Національне агентство з питань запобігання корупції надати Позивачу доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та забезпечити можливість внести до нього відповідних змін, прийнявши виправлену декларацію за 2015 рік.

На обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що Відповідачем протиправно не було вирішено питання надання Позивачу, за його зверненнями, дозволу на подання виправленої декларації за 2015 рік, чим порушено права та законні інтереси Позивача.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції щодо неприйняття виправленої декларації ОСОБА_3 за 2015 рік.

Зобов'язано Національне агентство з питань запобігання корупції надати ОСОБА_3 доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та забезпечити можливість внести до нього відповідні зміни, прийнявши виправлену декларацію ОСОБА_3 за 2015 рік.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Відповідач не погоджується з рішенням суду першої інстанції, та посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, апелянт зазначає, що недостовірні відомості можуть бути виявлені тільки за результатами проведеної Національним агентством повної перевірки декларації суб'єкта декларування на підставі статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» і тільки після цього суб'єкт декларування зобов'язаний подати виправлену декларацію з достовірними відомостями у визначений уповноваженою особою Національного агентства строк. За власною ініціативою суб'єкт декларування може подати виправлену декларацію виключно упродовж семи днів після подання первинної декларації відповідно до абз.1 ч.4 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 є суддею Господарського суду м. Києва, а тому є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та на виконання вимог якого позивачем 30.10.2016 подавалась декларація за 2015 рік.

Оскільки, після подання декларації за 2015 рік у Позивача виникла необхідність внесення змін до відображеної інформації, в строк, визначений частиною 4 статті 45 Закону України Закону України «Про запобігання корупції».

06.11.2016 року упродовж семи днів після подання декларації Позивачем, за власною ініціативою, на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції вносились зміни в первинну декларацію шляхом подання виправленої декларації за 2015 рік.

При цьому, при заповненні виправленої декларації за 2015 рік, зокрема, розділу 3 «Об'єкти нерухомості» щодо об'єктів нерухомості, відбулося неодноразове несанкціоноване видалення всіх даних із вказаного розділу, що зумовило необхідність повторного введення інформації та неможливість подання вчасно такої виправленої декларації за 2015 рік, а саме в строк до 00 год. 00 хв. 06.11.2016 року.

07.11.2016 року Позивач звернувся до Нацагентства із зверненням про надання дозволу на внесення змін до поданої ним декларації за 2015 рік.

Також, про необхідність подання виправленої декларації за 2015 рік після спливання 7-денного строку для подання відповідної декларації, Позивачем було повідомлено через персональний електронний кабінет (повідомлення 220692).

22.11.2016 року Нацагентством листом № 52-03/5443 повідомлено Позивача про те, що прийняте рішення щодо можливості подання виправленої декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, позивача як суб'єкта декларування буде проінформовано додатково.

В подальшому, рішенням Нацагентства від 13.01.2017 року № 26 Позивачу визначено термін подання виправленої декларації за 2015 рік, а саме: з 00 год. 00 хв. 06.02. 2017 року по 23 год. 59 хв. 13.02.2017 року, про що останнього повідомлено листом № 51-08725/17 від 17.01.2017 року.

Разом з тим, рішенням Нацагентства № 54 від 09.02.2017 року «Про визначення терміну виправленої декларації суб'єктам декларування, які звернулись до Національного агентства з питань запобігання корупції з відповідним запитом», Позивачу було визначено термін подання виправленої декларації з 13.02.2017 року по 19.02.2017 року, про що проінформовано повідомленням від 10.02.2017 року, направленим на електронну адресу.

Згідно з доводами Позивача, подати виправлену декларацію за 2015 рік у визначений Нацагентством строк, йому не виявилось за можливе через невідомі причини, оскільки при виборі продовження роботи з виправленою декларацією з'являлось повідомлення «Помилка. Документ не можна редагувати», про що було повідомлено системного адміністратора технічної підтримки через персональний електронний кабінет (повідомлення 428413).

20.02.2017 року Позивачем електронною поштою направлено лист до Нацагентства з проханням з'ясувати причини зазначених обставин та надати можливість подання відповідної виправленої декларації за 2015 рік.

08.06.2017 року національне агентство прийняло рішення №224 «Про визначення періодів, протягом яких спостерігалися перебої у роботі інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», яким визначено взяти до відома інформацію адміністратора ІТС Реєстр Державного підприємства «Українські спеціальні системи».

Так, за інформацією ІТС Реєстр ДП «УСС» визначено періоди неналежного функціонування ІТС Реєстр у березні місяці, а саме: 02.03.2017 з 09:00 до 12:00, 12.03.2017 з 02:00 до 07:00, 15.03.2017 з 22:00 до 24:00, 16.03.2017 з 00:00 до 03:00, з 07:00 до 08:00, 19.03.2017 з 08:00 до 11:00, 24.03.2017 з 06:00 до 08:00, 26.03.2017 з 12:00 до 24:00, 27.03.2017 з 00:00 до 08:00, 28.03.2017 з 01:00 до 10:00.

Таким чином, у визначений позивачу термін для подання виправленої декларації за 2015 рік з 13.02.2017 по 19.02.2017 Реєстр працював без перебоїв у роботі.

17.03.2017 року Нацагентством направлено лист вих. № 51-08/6980/17, яким повідомлено Позивача про те, що інформацію щодо технічних проблем, які виникли при поданні виправленої декларації, буде проаналізовано. Про прийняте рішення буде проінформовано додатково.

Не отримавши відповіді, Позивач звернувся 28.12.2017 року до Нацагентства з проханням повторно розглянути його звернення від 20.02.2017 року щодо надання можливості подання відповідної виправленої декларації за 2015 рік в строк, визначений уповноваженою особою Нацагентства.

Листом від 23.01.2018 року № 51-08/2989/18 Нацагентство повідомило Позивача про те, що зважаючи на системний зв'язок між абзацом другим частини четвертої статті 45 Закону із частиною другою статті 50 Закону України «Про запобігання корупції», можливість подання суб'єктом декларування виправленої декларації в будь-який час після спливу семиденного строку після подання декларації нівелювала б закріплений Законом антикорупційний механізм фінансового контролю за статками.

Враховуючи зазначене Позивача також було повідомлено, що його звернення буде враховане у разі проведення повної перевірки його декларації та у разі необхідності Нацагентство звернеться до нього з метою отримання додаткової інформації для надання можливості подати виправлену декларацію за результатами здійснення повної перевірки декларації.

Вважаючи таку бездіяльність Відповідача по не вирішенню питання надання Позивачу як суб'єкту декларування дозволу подати виправлену декларацію за 2015 рік протиправною, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що наявність визначених Законом строків подання щорічної та виправленої декларацій суб'єктом декларування та відповідальність за порушення таких не надає повноважень Нацагентству права обмежувати технічну можливість суб'єкта декларування подати щорічну або виправлену декларацію у будь-який час, а лише встановлює компетенцію щодо контролю строків подання декларацій та порядок притягнення винної особи до відповідальності у разі їх порушення. Водночас, ненадання Відповідачем можливості Позивачу подати виправлену декларацію за 2015 рік, позбавляє його можливості належним чином виконати обов'язок декларування достовірних відомостей.

Апеляційний суд не погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року № 1700-VII (далі - Закон №1700-VII).

За приписами частини 1 статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 № 1700-VII (далі - Закон № 1700-VII) особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016року № 3 (далі - Порядок)

Згідно з пунктами 2, 4, 9 розділу ІІ Порядку суб'єкти декларування подають до Реєстру зазначені в пункті 1 цього розділу документи шляхом заповнення електронних форм відповідних документів на веб-сайті Реєстру відповідно до технічних вимог до форм.

Зареєстровані в Реєстрі суб'єкти декларування мають право подавати документи у разі їх відповідності технічним вимогам до форми і проходження логічних перевірок, переглядати подані ними документи.

Кожному поданому документу Реєстр автоматично надає унікальний ідентифікатор документа та накладає на нього електронну печатку Реєстру, що унеможливлює внесення несанкціонованих змін до поданого документа (забезпечує цілісність документа).

Подання документа до Реєстру підтверджується шляхом надсилання повідомлення суб'єкту декларування на адресу його електронної пошти, вказану під час реєстрації в Реєстрі, та до персонального електронного кабінету суб'єкта декларування.

Після отримання зазначеного повідомлення суб'єкт декларування повинен невідкладно, але не пізніше семи днів після дня отримання такого повідомлення, перевірити зміст поданого ним документа та у разі виявлення неповних або недостовірних відомостей в ньому подати виправлений документ відповідно до цього Порядку.

Відповідно до частини 4 статті 45 Закону № 1700-VII упродовж семи днів після подання декларації суб'єкт декларування має право подати виправлену декларацію.

У разі притягнення суб'єкта декларування до відповідальності за неподання, несвоєчасне подання декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей суб'єкт декларування зобов'язаний подати відповідну декларацію з достовірними відомостями.

Згідно з пунктами 4, 7 розділу ІІ Порядку зареєстровані в Реєстрі суб'єкти декларування мають право подавати виправлені документи у строки та в порядку, визначені в пункті 7 цього розділу.

Суб'єкт декларування має право за власною ініціативою подати виправлену декларацію упродовж семи днів після дня подання первинної декларації, до якої подається виправлена версія, шляхом створення та подання виправленого документа у Реєстрі.

У разі притягнення суб'єкта декларування до відповідальності за неподання, несвоєчасне подання декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей суб'єкт декларування зобов'язаний подати відповідну декларацію або виправлену декларацію з достовірними відомостями у строк, визначений уповноваженою особою Національного агентства.

Отже, з аналізу вищевказаних норм законодавством встановлено строки для подання виправленої декларації, а саме сім днів після подання декларації. Строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов'язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, тому дотримання строків є обов'язковою умовою, зокрема, для суб'єктів на яких поширюється дія Закону №1700-VII.

Таким чином, після подачі відповідної декларації, суб'єкт декларування зобов'язаний невідкладно, перевірити її зміст та у разі виявлення неповних або недостовірних відомостей в ній подати виправлену декларацію. Зазначені дії можуть бути вчинені суб'єктом декларування виключно в межах семи днів з дня подання відповідної первинної декларації. Права подачі виправленої декларації у випадку самостійного виявлення декларантом недостовірних відомостей у первинній декларації поза цим строком норми чинного законодавства не передбачають.

Колегія суддів звертає увагу на те, що абзацом 2 пункту 7 розділу II Порядку (в редакції, яка діяла, до набрання чинності рішенням Національного агентства від 02 грудня 2016 року №132 «Про внесення зміни до Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за №99/29967) було визначено, що якщо після спливання цього строку суб'єкт декларування виявить неповні чи неправильні відомості в поданій ним декларації (або у виправленій декларації), він повідомляє про це Національне агентство через персональний електронний кабінет та подає виправлену декларацію згідно з рішенням уповноваженої особи Національного агентства.

З метою приведення Порядку у відповідність до вимог Закону рішенням Національного агентства від 02 грудня 2016 року № 132 «Про внесення зміни до Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за №99/29967, абзац 2 пункту 7 розділу II Порядку виключено.

Тобто, законодавець передбачив єдиний виняток, у якому суб'єкт декларування зобов'язаний та, відповідно, має можливість подати виправлену декларацію - після притягнення його до відповідальності за неподання, несвоєчасне подання декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей.

Аналогічна правова позиці висловлена Верховним Судом у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 810/3202/17 (№ К/9901/38748/18).

Матеріали справи не містять доказів того, що Відповідач вчинялися дії щодо перевірки змісту його первинної декларації та щодо подачі виправленої декларації протягом семи днів з дня подання відповідної первинної декларації, тобто до 06.11.2016 року.

При цьому, оскільки Позивача не було притягнуто до відповідальності за неподання, несвоєчасне подання декларації або за зазначення у ній недостовірних відомостей, у Відповідача відсутні правові підстави для прийняття виправленої декларації Позивача після закінчення семиденного строку з дня подання первинної декларації.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Суд першої інстанції на вищенаведене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 272, 286, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Літвіна Н.М.