Рішення № 76267097, 05.09.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/3278/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного Управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправним рішення №2482/Ю від 03.05.2018 року та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного Управління Пенсійного фонду України в м.Одесі в якій позивач просить визнати протиправним рішення Центрального об’єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Одесі від 03 травня 2018 року за № 2482/Ю «Про відмову в призначенні пенсії» яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком та зобов’язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з 16 листопада 2017 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_1, адже рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 березня 2018 року по справі №815/218/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного УПФУ в м.Одесі про визнання протиправним рішення від 08.12.2015 року за №195 «Про відмову в призначенні пенсії» задоволено частково та визнано протиправним рішення Центрального об'єднаного УПФУ в м.Одесі від 08.12.2017 року за №195 «Про відмову в призначенні пенсії», яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком і зобов'язано Центральне об'єднане УПФУ в м.Одесі повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 8359 від 16.11.2017 року про призначення пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Проте, 03.05.2018 року Центральним об’єднаним УПФУ в м.Одесі прийнято рішення № 2484/Ю «Про відмову в призначенні пенсії», в якому відмова ґрунтувалась на тому, що не наданий документ про підтвердження реєстрації згідно із законодавством при цьому не посилаючись якими саме нормами матеріального права встановлені такі вимоги. Вимоги відповідача щодо надання документу про підтвердження реєстрації суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Окрім того, як вбачається із копії оскаржуваного рішення ОСОБА_1 працювала в Україні і її страховий стаж на момент звернення за призначенням пенсії склав 23 років 11 місяців і 27 днів, який є достатнім для призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Виходячи з наведеного позивач вважає протиправним рішення Центрального об’єднаного УПУ в м.Одесі №2482/Ю від 03.05.2018 року «Про відмову в призначенні пенсії» ОСОБА_1.

Представник відповідача проти позовних вимог позивача заперечує в повному обсязі та вважає, що управління діяло відповідно до законодавства, в межа повноважень та у спосіб передбачений законом. В обґрунтування своєї позиції відповідач у відзиві на позов (а.с.240-243) посилається на те, що відповідно до п.43 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прав особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об’єктивного розгляду віх поданих документів. Відповідно о п.2.9 вказаного Порядку передбачено, що особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред’явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). Згідно з п.1.7 цього ж порядку, У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Пунктом 2.22. за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або документ відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання. Проте, позивачем не було надано вищевказаний документ, а тому дії упавліня є правомірними та повністю відповідають вимогам чинного законодавства.

Представником позивача, через канцелярії суду 31.08.2018 року було надано заяву про розгляд справи без участі позивача та його представників в порядку письмового провадження.

Представником відповідача через канцелярію суду 31.08.2018 року було надано клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У зв’язку з відсутністю потреби заслухання свідка чи експерта, судом, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

ОСОБА_1 є позивачем по даній справі і звернулась до суду з позовною заявою, в якій просил визнати протиправним рішення Центрального об’єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Одесі від 03 травня 2018 року за № 2482/Ю «Про відмову в призначенні пенсії» яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком та зобов’язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з 16 листопада 2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи, Одеським окружним адміністративним судом по справі №815/218/18 03.03.2018 року за позовом ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправним рішення від 08.12.2017 за №195 «Про відмову в призначені пенсії» яким позовні вимог задоволено частково та визнано протиправним рішення Центрального об'єднаного УПФУ в м.Одесі від 08.12.2017 року за №195 «Про відмову в призначенні пенсії», яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком і зобов'язано Центральне об'єднане УПФУ в м.Одесі повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №8359 від 16.11.2017 року про призначення пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні (а.с.12-17).

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень Центральним об’єднаним УПФУ в м.Одесі вказане рішення суду було оскаржено, проте ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 року апеляційну скаргу було повернуто апелянту у зв’язку з несплатою судового збору.

На виконання вищезазначеного рішення Центральним об’єднаним УПФУ в м.Одесі 03.05.2018 року було прийнято рішення №0482/Ю про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1, в якому позивач свою відмову обґрунтував тим, що не надано документ про підтвердження реєстрації згідно із законодавством, а тому підстави для призначення пенсії відсутні (а.с.18).

Зазначене рішення стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із даним позовом.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.24Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Частиною1 ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058-IV) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.

Згідно з ч.1 ст.26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Відповідно до ч.1 ст.44 Закону №1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з пунктом 2.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року №22-1, особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Пунктом 2.22 цього ж Порядку зазначено, що за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання.

Відповідно до п. 4.2 Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Статтею 5 Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року №2235-III встановлено, що документами, які підтверджують громадянство України, зокрема, є паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Згідно п.1.7 Порядку днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис.

Як вбачається з розписки-повідомлення, яку прийнято та зареєстровано 16.11.2017 року за №8359, до заяви про призначення пенсії позивачем було надано довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, заяву про призначення/перерахунок пенсії, трудову книжку або документ про стаж, свідоцтво про народження дитини. В зазначеній розписці-повідомленні вказані також документи, яких недостатньо для призначення пенсії, а саме: документ про місце проживання (реєстрації) особи, паспорт/посвідка, довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року, довідка про зміну назви організації, заява про спосіб виплати пенсії (для виплати через банк). В цій же розписці-повідомленні, в колонці з назвою «Дата подання документа» зазначено, що 24.11.2017 року подано документ про місце проживання (реєстрації) особи та довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року. Тобто, згідно даних, що містяться в розписці-повідомленні, позивачем було надано документ про підтвердження реєстрації особи.

У рішенні Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі від 03.05.2018р. №2482/Ю підставою відмови вказано ненадання документу про підтвердження реєстрації згідно із законодавством (а.с.18), проте, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи такий документ було надано позивачем.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія паспорта громадянина України для виїзду за кордон ЕЕ831307, виданого органом 5101, 09 березня 2017 року на ім’я позивача – ОСОБА_1, з якої вбачається, що ОСОБА_1 – є громадянкою України та з 05.01.1994 року прийнята на консульський облік Генеральним консульством України у Франкфурті-на-Майні (а.с.9).

Суд зазначає, що з аналізу тексту рішення №2482/Ю від 03.05.2018 року про відмову у призначенні пенсії вбачається, що страховий стаж позивача складає 23 роки 11 місяці 27 днів, тобто він є достатнім для призначення пенсії за віком, що, в свою чергу, не заперечується відповідачем. Також відповідачем в оскаржуваному рішенні вказано єдиною підставою для відмови у призначенні пенсії позивачу ненадання ним документа про підтвердження реєстрації особи, а тому, враховуючи, що позивачем 24.11.2017 року подано документ про місце проживання (реєстрації) особи та жодних інших підстав для відмови у призначенні позивачу відповідачем не вказано – суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов’язати відповідача – суб’єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України. Дійсно, заявник, який був економічно активним в Україні з 1956 до 1996 року, мав право на отримання пенсії після закінчення трудової діяльності та, як це передбачалося національним законодавством на час події, він знову отримував би свою пенсію після повернення в Україну. Тому ЄСПЛ дійшов до висновку, що заявник перебував у відносно схожій ситуації із пенсіонерами, які проживали в України, щодо самого права на отримання пенсії (пункт 51 рішення).

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Частиною 1 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які наявні у справі щодо їх належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправним рішення №2482/Ю від 03.05.2018 року та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним рішення Центрального об’єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Одесі від 03 травня 2018 року за № 2482/Ю «Про відмову в призначенні пенсії» яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком .

Зобов’язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з 16 листопада 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.15.5ч.І Перехідних положень КАС України апеляційна скарга подається до або через відповідні суди, а матеріали справи витребуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_1, 6502, АДРЕСА_1)

Відповідач: Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі, (код ЄДРПОУ 412448812, 65121, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 4а)

Суддя П.П. Марин

.