Рішення № 76267088, 04.09.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 521/17659/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року м. Одеса

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_1 міської ради про визнання протиправними дії та скасування наказу № 01-13/366 від 04.10.2017 року, –

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_1 міської ради про визнання протиправними дії та скасування наказу № 01-13/366 від 04.10.2017 року.

Ухвалою від 15.02.2018 року Малиновським районним судом міста Одеси відкрито провадженя у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 10.04.2018 року адміністративну справу за № 521/17659/17 направлено за територіальною підсудністю до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду.

17.05.2018 року вказана справа надійшла до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду.

Згідно позовних вимог позивач просить:

визнати дії Управління Державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_1 міської ради щодо проведення позапланової перевірки по дотриманню ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт протиправними;

скасувати наказ Управління Державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_1 міської ради від 04.10.2017 року № 01-13/366ДАБК.

Ухвалою від 22.05.2018 року ОСОБА_1 окружним адміністративним судом прийнято до свого провадження позовну заяву № 521/17659/17.

04.07.2018 року (вх. № ЕП/3764/18) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на адміністративний позов.

04.07.2018 року (вх. № 19107/18) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

19.07.2018 року (вх. № 20845/18) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про продовження строку підготовчого провадження та розгляд справи за відсутністю представника позивача.

19.07.2018 року (вх. № 20847/18) представником позивача до канцелярії суду подано відповідь на відзив.

Ухвалою від 19.07.2018 року ОСОБА_1 окружним адміністративним судом продовжено строк підготовчого провадження.

Ухвалою від 03.08.2018 року ОСОБА_1 окружним адміністративним судом закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

21.06.2018 року (вх. № 17625/18) представником позивача до канцелярії суду подано письмові пояснення.

25.06.2018 року (вх. № 18014/18) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 25.06.2018 року ОСОБА_1 окружним адміністративним судом розгляд справи відкладено.

02.07.2018 року (вх. № 18606/18) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про уточнення позовних вимог з доказами одержання відповідачем.

16.07.2018 року (вх. № ЕП/3979/18) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на адміністративний позов.

У судове засідання 04.09.2018 року сторони по справі не з'явились, сповіщались належним чином та завчасно про дату, час та місце судового засідання.

19.07.2018 року (вхід. № 20845/18) від представника позивача надійшла заява про судовий розгляд за відсутністю представника, відповідач явку представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведено позапланову перевірку з безпосереднім виїздом на земельну ділянку позивача, за результатами якої відповідач зробив висновок про те, що в будівельному паспорті позивача на будівництво двоповерхового житлового будинку загальною площею 298,36 кв.м. виданого Управлінням архітектури та містобудуванням ОСОБА_1 міської ради, вказано недостовірну інформацію щодо площі цього будинку, зокрема на думку відповідача, вона зменшена на площу підвалу. Таким чином, загальна площа повинна складати 451,71 м.кв.

Зазначені обставини стали підставою для прийняття Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_1 міської ради оскаржуваного наказу «Про скасування права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта № ОД 061172622117». Позивач вважає, дії Управління Державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_1 міської ради щодо проведення позапланової перевірки по дотриманню ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт протиправними, а прийняття у зв’язку з цим Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_1 міської ради наказу від 04.10.2017 року № 01-13/366ДАБК таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню. Серед іншого зазначено, що посадовою особою відповідача взагалі не було повідомлено позивача по проведення позапланової перевірки, що позбавило позивача, як суб’єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а в акті № 000986, який було складено за результатами позапланового заходу не зазначено дати його складання, однак міститься інформація про те, що захід проводиться на виконання розпорядчого документа від 29.06.2017 року № 01-13/251ДАБК. Тоді як саме повідомлення про початок виконання будівельних робіт було зареєстровано 19.09.2017 року. Крім того, позивачем зазначено, що від підлоги до землі повинна бути більш ніж 1,35 м., тому що висота приміщень поверху 2,8 м. Так, з креслень у будівельному паспорті, ця відстань складає 1,1 м., а тому поверх не є підвальним та відповідає визначенню поверх технічний, а тому відповідно до п. 6.3 Наказу Мінрегіонбуду України № 2 від 08.01.2013 року «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна» загальна площа індивідуального (садибного), дачного, садового будинку визначається як сума площ приміщень без урахування площ балконів, лоджій, терас. До загальної площі таких будинків включається площі всіх поверхів, враховуючи мансардний, цокольний та підвальний. Відповідно до цього наказу поверх технічний не включається до загальної площі будинку, що є доказом вірно наданої інформації у будівельному паспорті.

Представник відповідача свої заперечення проти позову надав у відзиві на позов, в яких в обґрунтування правової позиції зазначено, що згідно з даними реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_1 міської ради зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ОД 061172622117 від 19.09.2017 року з будівництва індивідуального житлового будинку за адресою: м. Одеса, пров. 3-й Проїзний, 20.Так управлінням архітектури та містобудування ОСОБА_1 міської ради видано будівельний паспорт на двоповерховий індивідуальний житловий будинок загальною площею площею 298,3 кв.м. за № 01/07/83 від 26.04.2017 року.

Так, за результатами проведеної перевірки, відповідачем встановлено, що гр. ОСОБА_2 у повідомленні № ОД 061172622117 зареєстрованого від 19.09.2017 року про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, будівництва яких здійснюється порушенням п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, Постановою кабінету Міністрів, України № 466 від 13.04.2001р. Відповідно до ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 керуючись п. 10 Положення про Управління, на підставі акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, доповідної записку головного спеціаліста інспекційного відділу № 1 Управління, ОСОБА_3, 0.10.2017 року винесено наказ № 01-13/366Дабк «Про скасування права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об’єків, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта № ОД 061172622117».

З огляду на викладене, відповідач вважає дії Управління здійснені обґрунтовано та у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та без порушень прав позивача в процесі їх вчинення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви ОСОБА_2 ОСОБА_1 окружному адміністративному суду.

У приватній власності ОСОБА_2 знаходиться земельна ділянка загальною площею 0,0548 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 5110136900:50:026:0002 за адресою: с/т «Іллічівськ», діл. № 20. Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 945551 від 27.10.2006 року, зареєстрований у Книзі запису реєстрації декларації актів на право власності на землю за № 010650501412. Відповідно до довідки з Адресного реєстру м. Одеси про відповідність адреси об’єкта нерухомого майна (земельної ділянки) від 07.03.2012 року № 340154/2 наданої Юридичним департаментом ОСОБА_1 міської ради, відповідно до якої адреса об’єкта нерухомого майна (земельної ділянки), розташованої за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/т «Іллічівець», діл. 20, відповідає наступній адресі, зареєстрованій в Адресному реєстрі м. Одеси: м. Одеса, пров. 3-й Проїзний, 20 на підставі рішень ОСОБА_1 міської ради від 19.11.2005 року № 4858-ІV та від 10.07.2008 року № 2953-V (а.с. 30-31).

26.04.2017 року Управлінням архітектури та містобудування ОСОБА_1 міської ради видано будівельний паспорт на двоповерховий індивідуальний житловий будинок загальною площею 298,36 кв.м., за адресою: м. Одеса, пров. 3-й Проїзний, 20 за № 01-07/83 від 26.04.2017 року № 01-07/83 (а.с. 29-52).

19.09.2017 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_1 міської ради зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ОД 061172622117 від 19.09.2017 року з будівництва індивідуального житлового будинку за адресою: м. Одеса, пров. 3-й Проїзний, 20 (а.с. 120).

Як зазначено у відзиві на адміністративний позов, відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 на підставі наказу начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_1 міської ради № 01-13/251ДАБК від 29.06.2017 року, направлення від 25.09.2017 року № 000986 та необхідності перевірки даних наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорту (вх. № 01-18/258-и/в від 25.09.2017 року), проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_2 за адресою: м. Одеса, провулок 3-й Проїзний, 20 у період з 25.09.2017р. по 28.09.2017р.

Наказом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_1 міської ради від 04.10.2017 року № 01-13/366 ДАБІ скасовано права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта № ОД 061172622117 (а.с. 104).

Позивач, не погоджуючись з зазначеними рішеннями відповідача – суб’єкта владних повноважень, звернувся з даним позовом до суду.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності” від 17.02.2011р. № 3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ст. 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об’єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України “Про архітектурну діяльність” державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно ч.3 ст. 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Рішенням ОСОБА_1 міської ради № 579-VII від 27.04.2016р. затверджено Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_1 міської ради у новій редакції, відповідно до п.1 якого Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_1 міської ради є виконавчим органом ОСОБА_1 міської ради та створено відповідно до законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про регулювання містобудівної діяльності”, “Про архітектурну діяльність” та інших нормативно-правових актів з метою здійснення архітектурно-будівельного контролю на території м. Одеси.

Згідно п. 10 вказаного Положення Управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації щодо об'єктів, розташованих у межах відповідних населених пунктів.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено в Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 р. (далі - Порядок № 553).

Відповідно до п.7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об’єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно п. 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до п. 14 Порядку № 553 суб’єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов’язаний, зокрема, надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно п. 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Як вбачається з матеріалів справи, в тому числі зі змісту акту, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №000986, ОСОБА_2 (замовник) не була присутня при проведенні позапланової перевірки. Доказів належного повідомлення позивача про проведення позапланового заходу, доказів вручення позивачу направлення для проведення позапланової перевірки відповідач до суду не надав. Таким чином, порушено право позивача бути присутнім при проведенні перевірки, надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Крім того, як на підставу проведення позапланової перевірки в акті перевірки міститься посилання на розпорядчий документ від 29.06.2017 року № 01-13/251ДАБК, водночас, повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ОД 061172622117 було зареєстровано 19.09.2017 року, тобто значно пізніше ніж було прийнято розпорядчий документ на підставі якого було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, а саме будівництва індивідуального житлового будинку за адресою: м. Одеса, пров. 3-й Проїзний, 20.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_1 міської ради без достатніх правових підстав 28.09.2018 року провело перевірку дотримання ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об’єкті будівництва індивідуального житлового будинку за адресою: м. Одеса, пров. 3-й Проїзний, 20.

Що стосується позовних вимог про скасування наказу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_1 міської ради від 04.10.2017р. № 01-13/366ДАБК суд зазначає наступне.

Згідно п. 6.3 Наказу Мінрегіонбуда України № 2 від 08.01.2013 року «Про затвердження змін до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна» загальна площа індивідуального садибного, дачного, садового будинку визначається, як сума площ приміщень. До загальної площі будинків включаються площі всіх поверхів, враховуючі мансардний, цокольний та підвальний.

Відповідно до п. 1.2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Мінгеріонбуда України № 103 від 05.07.2011 року будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Так, відповідно до ескізу намірів забудови індивідуального двоповерхового житлового будинку за адресою: м. Одеса, пров. 3-й Проїзний, 20 (а.с. 40-41) виготовленого архітектором ОСОБА_4, кваліфікаційний сертифікат АА № 000454 (а.с. 42), передбачено будівництво двоповерхового житлового будинку загальною площею 451,71 кв.м., яка складається з площі приміщень підвалу – 153,35 кв.м., площі приміщень 1-го поверху – 153,3 кв.м. та площі приміщень 2-го поверху – 145,06 кв.м.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об’єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Так, за результатами проведеної перевірки, відповідачем встановлено, що ОСОБА_2 у повідомленні № ОД 061172622117 зареєстрованого від 19.09.2017 року про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорту з будівництва індивідуального житлового будинку за адресою: м. Одеса, пров. 3-й Проїзний, 20 надані не достовірні, що є порушенням п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 року.

Однак, суд не погоджується з даним висновком відповідача, оскільки, відповідно до додатків В та Б ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», поверх підвальний (перший підземний поверх) – поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі біль ніж на половину висоти приміщення, а тому враховуючи висоту приміщення даного поверху, яка складає 2,8 м., відстань від підлоги до землі повинна бути більш ніж 1,35м., проте згідно з кресленнями, наданими у будівельному паспорті, ця відстань складає 1,1 м.

Так, згідно з ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», поверх технічний - поверх для розміщення інженерного обладнання і прокладання комунікацій, може бути розташований у нижній (технічне підпілля), верхній (технічне горище) або в середній частині будинку.

За таких обставин, зазначений поверх не є підвальним, оскільки відповідає визначенню – поверх технічний.

Відповідно до п. 1.3 Порядку видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки затвердженого Наказом Мінрегіонбуду України № 103 від 05.07.2011 року, параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

З огляду на зазначене, ескізні наміри забудови виконуються відповідно до цих будівельних норм.

Крім того, відповідно до п. В5 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» площу житлового будинку визначають як суму площ поверхів будинку, виміряних у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, а також площ балконів і лоджій. Площа сходових кліток, ліфтових та інших шахт включається до площі поверху з урахуванням їх площ на рівні даного поверху. Площа горищ і технічних поверхів та підвалів до площі будинку не включається.

Таким чином, площа будинку складає 298,36 кв.м., що відповідає п. 1.2 Порядку видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки, будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

З огляду на зазначене, позивач, в силу положень ч.1 ст.77 КАС України, довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги, у той час коли відповідачем на підставі ч. 2 ст. 77 КАС України доводи позивача не спростовано.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Управління Державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_1 міської ради судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 (місце проживання: 65036, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_1 міської ради (місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6; код ЄДРПОУ 40199728) про визнання протиправними дії та скасування наказу № 01-13/366 від 04.10.2017 року - задовольнити повністю.

Визнати дії Управління Державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_1 міської ради щодо проведення позапланової перевірки по дотриманню ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт протиправними.

Визнати протиправним та скасувати наказ Управління Державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_1 міської ради від 04.10.2017 року № 01-13/366ДАБК.

Стягнути з Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_1 міської ради (код ЄДРПОУ 40199728) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.М. Тарасишина

.