Рішення № 76266782, 05.09.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 522/2918/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Маковейчук Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про стягнення виконавчого збору від 29.01.2018 ВП № 55143122 в розмірі 14892 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебуває виконавче провадження № 55143122 щодо виконання виконавчого листа № 522/6663/17, виданого 09.11.2017 Приморським районним судом м. Одеси, про зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області провести перерахунок та здійснити пенсійні виплати ОСОБА_1, звіт про виконання якого ГУ ПФУ в Одеській області було зобов'язано подати до Приморського районного суду м. Одеси. Позивач зазначає, що при оголошенні постанови по справі № 522/6663/17 представника ГУ ПФУ в Одеській області в судовому засіданні не було і копію вказаного судового рішення від 31.07.2017 Управління не отримувало. Отримавши 05.02.2018 від органу виконавчої служби постанову від 29.01.2018 ВП № 55143122 про стягнення виконавчого збору в розмірі 14892 грн., Управління звернулося до Приморського районного суду м. Одеси із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, яка ухвалою суду від 17.01.2018 залишена без задоволення. Зазначена ухвала суду оскаржена в апеляційному порядку. Крім того, Управлінням направлена заява про зупинення провадження виконавчих дій від 01.12.2017 № 22649/03. Однак, не зважаючи на ці обставини, державним виконавцем прийнято постанову про стягнення виконавчого збору, не дочекавшись розгляду питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Поряд із тим, постанова Приморського районного суду м. Одеси від 31.07.2017 № 522/6663/17 оскаржена Управлінням в апеляційному порядку 05.12.2017, після наручного отримання її копії 05.12.2017. Крім того, спірною постановою з Управління стягнуто виконавчий збір в сумі 14982 грн., тоді як в постанові про відкриття виконавчого провадження сума судового збору вказана в розмірі 12800 грн.

Ухвалою від 27.08.2018 відкрито провадження по справі та призначено судове засідання на 04.09.2018 о 12:30 год.

До суду з’явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представник відповідача до суду не з’явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно наданого до суду відзиву на позовну заяву, відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена на підставі розд. ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, ч.3 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», - у зв’язку із закінченням виконавчого провадження з підстав, передбачених п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичного виконання судового рішення).

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 31.07.2017 № 522/6663/17 (а.с.12-15), серед іншого, визнано протиправними дії посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не встановлення основного розміру пенсії ОСОБА_1 станом на 01.04.2012; визнано протиправними дії посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо розрахунку максимального розміру підвищення до пенсії ОСОБА_1 без урахування основного розміру пенсії станом на 01 квітня 2012; зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та здійснити пенсійні виплати ОСОБА_2, з урахуванням визначення її розміру з розрахунку 86%, починаючи з 06 жовтня 2016 року з виплатою заборгованої частини та зобов'язано виплатити недоплачену частину пенсії за весь період, з урахуванням здійснених раніше виплат; зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати звіт до Приморського районного суду м. Одеси про виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 31.07.2017 року щодо перерахунку й виплати пенсії ОСОБА_1 у строк в п'ятнадцять днів з моменту ухвалення набрання законної сили цією постановою; допущено негайне виконання постанови про присудження виплати пенсій у межах суми стягнення за один місяць.

У зв’язку з набранням 17.10.2017 постановою законної сили, 09.11.2017 Приморським районним судом м. Одеси виданий виконавчий лист № 522/6663/17, на підставі якого 13.11.2017 державним виконавцем Відділу ПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Гортолум В.С. відкрито виконавче провадження № 55143122 за заявою стягувача від 13.11.2017.

Копію постанови про відкриття ВП № 55143122 доставлено до ГУ ПФУ в Одеській області 22.11.2017, після чого Управління звернулося до Приморського районного суду м. Одеси із заявою про визнання виконавчого листа, виданого Приморським районним судом м. Одеси 09.11.2017 № 522/6663/17, таким, що не підлягає виконанню.

За результатами розгляду заяви Управління про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17.01.2018 в її задоволенні відмовлено з тієї підстави, що постанова від 31.07.2017 набрала законної сили. Зазначена ухвала також набрала законної сили.

Крім того, 01.12.2017 Управлінням подано до ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області заяву вх. № 22648/03 про зупинення провадження виконавчих дій.

Поряд із тим, 27.12.2017 до Відділу надійшов лист ГУ ПФУ в Одеській області від 20.12.2017 № 23641/09, яким повідомлено, що доплата за період з 06.10.2016 по 05.11.2016 в сумі 385,44 грн. буде виплачена разом з пенсією за січень поточного року.

17.01.2018 до Відділу надійшла довідка ГУ ПФУ в Одеській області від 03.01.2018 № 106/03, згідно якої ОСОБА_1 Управлінням нарахована доплата в сумі 385,44 грн. на його картковий рахунок в ПАТ «Державний ощадний банк Україна».

На підставі викладеного 29.01.2018 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 14892 грн., згідно з п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» - у зв’язку із закінченням виконавчого провадження, про що також 29.01.2018 винесено постанову.

На переконання представника ГУ ПФУ в Одеській області вищезазначені обставини виключають можливість стягнення виконавчого збору, оскільки здійснені під час виконання судового рішення, яке не набрало законної сили, так як представник Управління не був присутнім при його оголошенні та не отримував його копію до 05.12.2017.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає оскаржувану постанову обґрунтованою, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.

Так, постанова Приморського районного суду м. Одеси від 31.07.2017 допущена до негайного виконання в частині присудження виплати пенсій в межах суми стягнення за один місяць.

Згідно з ч.1 ст.161 КАС України в редакції, чинній на момент прийняття постанови від 31.07.2017, під час прийняття постанови суд вирішує, серед іншого, чи є підстави допустити негайне виконання постанови.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

В силу ч.2 ст.257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Частиною 4 цієї ж статті визначено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічні положення містяться в редакції КАС України від 15.12.2017.

Таким чином, ГУ ПФУ в Одеській області припускається помилки, стверджуючи, що постанова Приморського районного суду не підлягає виконанню лише з тих підстав, що представник Управління не був присутнім під час проголошення судового рішення та у зв’язку із неотриманням до 05.12.2017 Управлінням копії судового акту, який частково допущений до негайного виконання.

Суд звертає увагу Управління, що оскарження рішення не зупиняє його негайного виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. При цьому у разі поновлення судом апеляційної інстанції строку апеляційного оскарження одночасно вирішується питання про зупинення виконання постанови або ухвали. Виконання постанови або ухвали може бути зупинено також в інших випадках, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст.257 КАС України в редакції до 15.12.2017).

Крім того, суд приймає до уваги, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17.01.2018 (а.с. 9), яка набрала законної сили, було підтверджено відсутність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки зазначене судове рішення від 31.07.2017 набрало законної сили 17.10.2017 та з цього часу підлягало примусовому виконанню.

Відповідно до ч.3 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

За обставин справи, виконавче провадження № 55143122 закінчено відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» - у зв’язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, про що Управління надіслало довідку № 106/03 від 03.01.2018, яка надійшла до Відділу 17.01.2018.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно з ч.3 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність стягнення виконавчого збору з ГУ ПФУ в Одеській області оскаржуваною постановою від 29.01.2018 в розмірі 14892 грн., зокрема в розмірі 4 мінімальних заробітних плат (3723 грн.), установлених у 2018 Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік».

При цьому посилання ГУ ПФУ в Одеській області на те, що у постанові про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2017 зазначена відмінна сума, а саме 12800 грн., є безпідставними, оскільки на момент прийняття вказаної постанови Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» розмір мінімальної заробітної плати був встановлений в розмірі 3200 грн.

Відтак, на момент прийняття постанови про стягнення виконавчого збору від 29.01.2018 державний виконавець правомірно визначив розмір виконавчого збору, виходячи з положень чинного на момент прийняття постанови законодавства.

Суд також враховує приписи ч.9 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Отже в даному випадку судове рішення, допущене (частково) до негайного виконання, було виконано в січні 2018 р. згідно довідки № 106/03 від 03.01.2018, тобто більше ніж через 40 днів з моменту отримання Управлінням копії постанови про відкриття ВП № 55143122 (доставлено до Управління 22.11.2017), у зв’язку із чим за встановлених судом обставин державним виконавцем правомірно прийнято постанову про стягнення виконавчого збору.

Вирішуючи спір, суд також враховує висловлений 07 березня 2018 року Верховним Судому складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові по справі справа №750/7624/17 правовий висновок про те, що ч. 3 ст. 27 Закону №1404-VІІІ прямо передбачає обов`язок боржника сплати виконавчого збору при примусовому виконанні рішення немайнового характеру, тобто незалежно від провадження державним виконавцем дій, спрямованих на примусове виконання рішення.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивачем в ході судового розгляду справи не доведено неправомірність спірної постанови.

Проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що державним виконавцем прийнято спірну постанову в межах повноважень, у передбачений законодавством спосіб, з урахуванням всебічного дослідження всіх обставин спірних правовідносин, що мають значення для прийняття рішення, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення, у зв'язку із чим адміністративний позов не підлягає до задоволення.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65104, м. Одеса, пл. Бориса, Дерев’янка, 1; код ЄДРПОУ 34929741) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.272 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.В. Завальнюк

.