Рішення № 76263947, 28.08.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.08.2018 Справа № 905/1254/18

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Поліщук А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпровські електромережі” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрелектромережбуд” про стягнення авансового платежу, інфляційних збитків та пені на загальну суму 3090208 грн. 90коп.,-

За участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю)

від відповідача – не з’явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство “ДТЕК Дніпровські електромережі” звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрелектромережбуд” про стягнення авансового платежу, інфляційних збитків та пені на загальну суму 3090208 грн. 90коп.

В обґрунтування позовних вимог АТ “ДТЕК Дніпровські електромережі” посилається на порушення ТОВ “Укрелектромережбуд” грошових зобов’язань за договором підряду № 03659-00 від 22.02.2017 по виконанню робіт з «Реконструкції ПЛ 35 кВ Л-Правда-31/32 ПС «Правда» - ПС «ЦГОК-1», ділянка опор № 8-86».

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.07.2018 року за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/1254/18. Підготовче судове засідання призначено на 26.07.2018 року.

20.07.2018 року від представника відповідача, через канцелярію господарського суду Донецької області, надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач не заперечує проти наявності заборгованості перед позивачем у розмірі 2500000 грн., проте не може повернути ці кошти у зв’язку зі скрутним фінансовим станом відповідача. Проте заперечує проти стягнення пені та інфляційних втрат, оскільки це не передбачено ні умовами Договору №03659-00 від 22.02.2017, ні умовами Додаткової угоди №921-ДнОЕ/1 до цього Договору. Розгляд справи відповідач просив проводити без участі його представника.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.07.2018 відкладено підготовче засідання на 28.08.2018.

В підготовчому засіданні 28.08.2018р. позивач надав заяву про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті одразу після закінчення підготовчого судового засідання.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.08.2018 року закрито підготовче провадження у справі №905/1254/18 та призначено розгляд справи по суті на 28.08.2018 на 10 год. 55 хв.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 28.08.2018, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз’яснено, що у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку ст.ст.80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2017 між Публічним акціонерним товариством «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО», як Замовником та Товариством з обмеженою Відповідальністю «УКРЕЛЕКТРОМЕРЕЖБУД», як Підрядником, було укладено Договір підряду № 03659-00 (далі за текстом – Договір).

Відповідно до рішень загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» (протокол від 19.04.2018 року) та внесення змін до Статуту Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго» перейменовано у Акціонерне Товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі». 21.05.2018 держаним реєстратором АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» було видано нову виписку, в якій зазначено нова назва АТ «ДТЕК Донецькі електромережі».

Відповідно до п. 1.1. Договору, Замовник доручає, а Підрядник зобов’язується відповідно до умов Договору, виконати роботи з «Реконструкції ПЛ 35 кВ Л-Правда-31/32 ПС «Правда» - ПС «ЦГОК-1», ділянка опор № 8-86» (далі – Об’єкт), а Замовник приймає та оплачує належним чином виконані роботи.

Підрядник зобов’язується розпочати виконання робіт тільки за умови отримання письмової заявки від Замовника про початок робіт на об’єкті та отримання від замовника авансу (п.1.8 Договору).

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що договірна ціна Робіт визначається на основі Кошторису, що є невід’ємною частиною Договору (Додаток 2) і становить 26 433 536,40 гривень, з ПДВ.

Згідно з п. 2.2 Договору, розрахунки за цим Договором будуть здійснюватися шляхом здійснення проміжних платежів та остаточного розрахунку.

Відповідно до п. 3.1. Договору Підрядник зобов’язаний розпочати виконання Робіт протягом 5 робочих днів з моменту надання йому Будівельного майданчика (фронту робіт), передачі необхідної Проектної документації, копій дозвільної документації за актами приймання передачі, а також отримання письмової заявки (підтвердження) Замовником про початок Робіт на об’єкті.

Договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2017 року, але у всякому разі до завершення всіх розрахунків між сторонами (п.18.1 Договору).

Згідно з календарного графіку виконання робіт по об’єму Реконструкція «ПЛ 35 кВ Л-Правда-31/32 ПС «Правда» - ПС «ЦГОК-1», ділянка опор № 8-86» мала бути проведена відповідачем протягом березня – жовтня 2017 року.

29 березня 2017 року між сторонами було підписано Акт прийому-передачі площадки під будівництво «Реконструкції ПЛ 35 кВ Л-Правда-31/32 ПС «Правда» - ПС «ЦГОК-1», ділянка опор № 8-86», за яким Замовником Підрядникові було передано будівельний майданчик та документацію: декларацію про початок виконання будівельних робіт ДП № 083170692100 від 10.03.2017, технічний звіт щодо якісної характеристики ґрунтового покриття земельної ділянки, проектна документація на стадії «РД» (а.с.109).

31 березня 2017 року Позивачем перерахував на розрахунковий рахунок Відповідача аванс за Договором в розмірі 1 000 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 412086, та аванс в розмірі 1 500 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № НОМЕР_1 від 31.05.2018 року (а.с.112-113).

Проте, відповідач до виконання робіт за Договором так і не приступив.

Натомість, Відповідач повідомив Позивача ОСОБА_2 № 09/631 від 20.07.2017 року про неможливість виконання робіт за спірним Договором та запропонував розірвати спірний Договір.

29 серпня 2017 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 921-ДнОЕ/1 до Договору № 03659-00 від 22.02.2017 року, якою сторони прийшли до взаємної згоди розірвати Договір з 29.08.2017. Сторони підтвердили, що станом на 29.08.2017 Підрядник має невиконане зобов’язання перед Замовником на суму 2 500 000,00 грн., яка вказана в Акті звірки взаємних розрахунків, який є невід’ємною частиною Додаткової угоди. Підрядник зобов’язується оплатити невикористану суму авансу за договором в розмірі 2 500 000,00 грн. на поточний рахунок Замовника в термін до 07.09.2017 року (а.с.107- 108).

У зв’язку з тим, що станом на 21.06.2018 аванс відповідачем так і не було повернуто, 18.07.2018 позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом стягнути з ТОВ «Укрелектромережбуд» на користь АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» заборгованість у розмірі 3 090 208,90 грн., з яких суму авансового платежу в розмірі 2 500 000,00 грн., інфляційних збитків – 239 250,00 грн., та пені – 350 958,90 грн.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або не настання певної події.

Так, матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду (виконання робіт), згідно якого, в силу ст. 837 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За змістом даної норми Цивільного кодексу України договір підряду - це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір.

Згідно з п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною першою та третьою статті 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно з до статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтею 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Таким чином, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чи відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наявних в матеріалах справи платіжних доручень від 31.05.2018 № 412086 на суму 1 000 000 грн. та № НОМЕР_1 на суму 1 500 000 грн. вбачається, що позивач згідно п. 1.8 Договору перерахував відповідачу аванс на загальну суму 2 500 000 грн., проте відповідач до виконання робіт не приступив.

Тому правовідносини за Договором між сторонами з 29.08.2017 року були припинені на підставі Додаткової угоди № 921-ДнОЕ/1, однак кошти в розмірі 2 500 000,00 грн., отримані за невиконані роботи Відповідач не повернув ні в строк до 07.09.2017, ні на час розгляду справи. Доводи позивача в цій частині відповідачем не спростовані. Крім того, у відзиві на позов відповідач визнав суму заборгованості перед позивачем у розмірі 2 500 000,00 грн.

З огляду на викладене та на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів факт отримання відповідачем авансу на суму 2 500 000 грн. та не виконання підрядних робіт відповідачем, тому вважає, що вимога позивача про стягнення суми боргу у розмірі 2 500 000 грн. за Договором № 03659-00 від 22.02.2017 підлягає задоволенню, оскільки вона є доказаною та обґрунтованою.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України прострочення відповідачем грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов’язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 13.1.5 Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання Підрядником прийнятих зобов’язань за Договором у разі здійснення Замовником попередньої оплати/авансового платежу, Підрядник зобов’язується впродовж 5 (п’яти) банківських днів з дати отримання письмової вимоги від Замовника, повернути на поточний рахунок оплати Робіт за цим Договором. За прострочення повернення грошових коштів понад 10 банківських днів, Підрядник зобов’язаний повернути Замовнику суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити пеню у розмірі 2 % від несвоєчасно поверненої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені.

Керуючись вимогами пункту 13.1.5 Договору Позивачем нараховано інфляційні збитки у період з 08.09.2017 до 22.06.2018 в розмірі 239 250,00 грн., та пеню за період з 08.09.2017 до 08.03.2018 в розмірі 350 958,90 грн.

Перевіривши розрахунок позовних вимог в частині нарахування інфляційних втрат та пені в межах періоду, визначеного позивачем, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним та обґрунтованим. Отже вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 239 250,00 грн. та пені в розмірі 350 958,90 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують доводи позивача повному обсязі, отже позовні вимоги Акціонерне товариство “ДТЕК Дніпровські електромережі” до ТОВ “Укрелектромережбуд” про стягнення авансового платежу, інфляційних збитків та пені на загальну суму 3 090 208 грн. 90коп. підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 46353,13 грн. покладаються на ТОВ “Укрелектромережбуд”.

Керуючись статтями 129, 236-238, 247-252, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпровські електромережі” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрелектромережбуд” про стягнення авансового платежу, інфляційних збитків та пені на загальну суму 3090208 грн. 90коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрелектромережбуд” (84501, Донецька область, м.Бахмут, вул.Широка, б.6, код ЄДРПОУ 31534814) на користь Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпровські електромережі” (49107, м.Дніпро, шосе Запорізьке, 22, код ЄДРПОУ 23359034) заборгованість у розмірі 3090208,90 (три мільйони дев'яносто тисяч двісті вісім грн. 90 коп.), з яких суму авансового платежу в розмірі 2500000, 00 грн., інфляційних збитків 239250, 00 грн. та пені 350958,90 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрелектромережбуд” (84501, Донецька область, м.Бахмут, вул.Широка, б.6, код ЄДРПОУ 31534814) на користь Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпровські електромережі” (49107, м.Дніпро, шосе Запорізьке, 22, код ЄДРПОУ 23359034) судові витрати у розмірі 46353,13 грн. (сорок шість тисяч триста пядесят три грн. 13 коп.)

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 28 серпня 2018 року.

Повний текст рішення складено та підписано 04 вересня 2018 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов