Ухвала суду № 76260111, 13.08.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/18692/17

н/п 6/766/492/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2018 року, Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Хайдарової І.О.,

при секретарі Щербань А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні подання приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області ОСОБА_1, стягувач ОСОБА_2, боржник ОСОБА_3, заінтересована особа: ОСОБА_4, про визначення частки майна боржника в спільній сумісній власності подружжя,

в с т а н о в и в:

Приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області звернувся до суду за подання про визначення частки майна боржника в спільній сумісній власності подружжя. Подання обґрунтоване тим, що 07.05.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області відкрито виконавче провадження №56346119 з виконання виконавчого листа №766/18692/17, виданого Херсонським міським судом Херсонської області 22.03.2018 року, про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 у розмірі 139867 доларів США, що станом на 29.01.2018 року становить 3993007,04 грн. Боржником 22.05.2018 року отримано постанову про відкриття виконавчого провадження. Пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.05.2018 року боржника зобов’язано подати декларацію про доходи та майно, вказана вимога боржником проігнорована. З метою виявлення майна, яке належить боржнику та, на яке можливо звернути стягнення, приватним виконавцем здійснено ряд заходів та отримано інформацію про наявність у боржника автомобіля RENAULT 1000, 1988 року випуску та причепа ПГ АСКАНИЯ, 1996 року, зазначені транспортні засоби арештовані постановою про арешт майна боржника від 25.05.2018 року. Разом з тим із загальнодоступних джерел масової інформації в мережі Інтернет вартість автомобіль RENAULT 1000, 1988 року випуску коливається від 700 до 2000 доларів США, а причепа ПГ АСКАНИЯ, 1996 року – від 7000 до 20000 гривень. Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно об’єкти нерухомого майна, які належать боржнику та на які можливо звернути стягнення відсутні. Під час вчинення виконавчих дій приватним виконавцем отримана відповідь від Херсонського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 15.03.2018 року згідно з якою з 12.07.1996 року по теперішній час ОСОБА_3 перебуває у шлюбі з ОСОБА_4. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 23.05.2018 року №125032088 за ОСОБА_4 зареєстрована земельна ділянка кадастровий номер 6510136300:28:002:0091 площею 0,0398 га за адресою: м. Херсон, вул. Ладичука,83, дата реєстрації земельної ділянки 03.11.2004 року. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 23.05.2018 року №125032160 за ОСОБА_4 зареєстрований житловий будинок 246,2 кв.м. за адресою: Херсонська область, м. Херсон, вул. Ладичука,83. Підстава виникнення права власності – рішення ХМР про розподіл домоволодіння від 19.09.2008 року №396. Враховуючи той факт, що ОСОБА_4 набула право власності на домоволодіння та земельну ділянку за адресою: м.Херсон, вул. Ладичука, 83 під час перебування у шлюбі з ОСОБА_3 зазначене нерухома майно є спільною сумісною власність подружжя ОСОБА_3. Враховуючи те, що у боржника ОСОБА_3 відсутнє майно яке в повній мірі, при його реалізації, могло б зробити можливим виконання рішення суду приватний виконавець звернувся до суду з вимогою про визначення частки боржника в спільній сумісній власності подружжя – домоволодіння і земельна ділянка за адресою: м. Херсон, вул. Ладичука, 83, визнавши за ОСОБА_3 право власності на ? частку житлового будинку за вищевказаною адресою та на ? частку земельної ділянки за тою ж адресою, окрім того приватний виконавець подав до суду уточнення до подання, а саме окрім вимоги про визначення частки боржника в спільній сумісній власності подружжя – домоволодіння і земельна ділянка за адресою: м. Херсон, вул. Ладичука, 83, просить суд уповноважити його (приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області ОСОБА_1С.) здійснити державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на ? частину житлового будинку за адресою: м. Херсон, вул. Ладичука, 83 та на ? частину земельної ділянки кадастровий номер 6510136300:28:002:0091 за адресою: м. Херсон, вул. Ладичука, 83.

Приватний виконавець ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Інші учасники справи в судове засідання не з’явились про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином причини неявки суду не відомі.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

07.05.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області відкрито виконавче провадження №56346119 з виконання виконавчого листа №766/18692/17, виданого Херсонським міським судом Херсонської області 22.03.2018 року, про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 у розмірі 139867 доларів США, що станом на 29.01.2018 року становить 3993007,04 грн., та стягнення заборгованості за договором позики від 01.05.2017 року в розмірі 30186 доларів США, що за курсом НБУ станом на 29.01.2018 року становить 861768,04 грн. Дана постанова отримана боржником 22.05.2018 року, що підтверджується даними поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.

Приватним виконавцем в ході проведення виконавчих дій були дані запити до Територіального сервісного центру №6541 про наявність транспортних засобів або будь-якого майна, що зареєстровано за боржником; до Херсонського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про наявність реєстраційного запису актового стану про одруження, із зазначенням дати одруження, прізвища, ім’я, по-батькові подружжя, а також прізвище дружини після одруження з боржником; до банківських установ про наявність відкритих банківських рахунків на ім’я боржника.

Згідно відповіді Територіального сервісного центру №6541 вбачається, що за ОСОБА_3 зареєстровані наступні транспортні засоби: RENAULT 1000, 1988 року випуску та причепа ПГ АСКАНИЯ, 1996 року. 21.05.2018 року приватним виконавцем ОСОБА_1 винесено постанову про арешт майна боржника (вищевказані транспортні засоби) та постанову про розшук майна боржника, оскільки відсутня інформація про місцезнаходження транспортних засобів які належать боржнику.

07.05.2018 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, даною постановою накладено арешт на грошові кошти, які містяться на рахунках у банках.

15.03.2018 року за №3663/14.21-29 Херсонським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області було повідомлено, про наявність у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, актового запису №773, складеного 25.09.1992 року Херсонським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про шлюб на ОСОБА_3 та ОСОБА_6; прізвище нареченої після укладення шлюбу – ОСОБА_3. Даний шлюб розірваний Дніпровським районним у місті Херсоні відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, актовий запис №446 від 14.09.1995 року, окрім того наявний актовий запис «284 складений 12.07.1996 року Херсонським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про шлюб на ОСОБА_3 та ОСОБА_7. Прізвище нареченої після реєстрації шлюбу – ОСОБА_3.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 23.05.2018 року №125032088 за ОСОБА_4 зареєстрована земельна ділянка кадастровий номер 6510136300:28:002:0091 площею 0,0398 га за адресою: м. Херсон, вул. Ладичука,83. Вказана земельна ділянка належить ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії АБ №045676, виданого на підставі рішення Херсонської міської ради 28.05.2004 року за №578, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за №010471301218 Херсонським міським управлінням земельних ресурсів 03.11.2004 року.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 23.05.2018 року №125032160 за ОСОБА_4 зареєстрований житловий будинок загальною площею 246,2 кв.м., житловою – 79,8 кв. за адресою: Херсонська область, м. Херсон, вул. Ладичука, 83, який належить їй на підставі рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 19.08.2008 року №396 про розподілення домоволодіння по вул. Шевченка, 78/ вул. Ладичука, 83 на два самостійних з присвоєнням їм окремих поштових адрес.

Згідно ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п.9 ч.3 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду. Зазначене конституційне положення відображено і у ст.18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України у справі №6-785цс15 від 06 липня 2015 року визначено, що положеннями ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконанню рішень інших органів це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, порядок захисту прав стягувача, боржника та інших осіб у виконавчому провадженні унормовано положеннями Закону України «Про виконавче провадження». Згідно п.1 ч.2 ст.11 Закону державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Відповідно до ст.32 Закону заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням. Відповідно до п.6 ст.48 Закону стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Відповідно до роз'яснень викладених у п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», частка боржника у спільній власності з іншими особами визначається за поданням державного виконавця відповідно до положень законодавства, що регулює право власності. Такі подання мають розглядатися з додержанням вимог процесуального закону щодо допустимості засобів доказування.

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які складають підстави виникнення права спільної сумісної власності на майно подружжя) визначені в ст.60 СК України. За змістом цієї норми майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності. Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи зазначену вище норму права та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, а й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. Тобто критеріями, за якими спірному набутому майну можна надати режим спільного майна, є: 1) час набуття такого майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); 3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий режим спільної власності подружжя.

Відповідно до положень ч.1 ст.355, ч.1 ст.356 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві власності (спільне майно). Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Відповідно до ст.ст.364, 367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності в натурі або його поділ з дотриманням вимог ст.183 ЦК України.

При вирішенні питання суд врахував, що виділ частки боржника із спільної сумісної власності у межах виконавчого провадження регулюється нормами цивільно-процесуального законодавства. При розгляді подання приватного виконавця в порядку ст.379 ЦПК України вирішується питання не про виділ частки, що призводить до виділу її в натурі, припинення права спільної часткової власності на майно, а вирішується питання про визначення частки, що не є його поділом чи виділенням частки та не тягне за собою припинення права спільної часткової власності, а такий захід спрямований лише на забезпечення виконання рішення суду. Системне тлумачення положень вказаних норм дає підстави дійти висновку, що за результатами розгляду подання державного виконавця про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, суд постановляє ухвалу, в якій зазначається конкретне майно, що підлягає саме виділу. Власники, які вважають, що у зв'язку зі зверненням стягнення на майно боржника у випадках, коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, порушені їх майнові права у виконавчому провадженні, у зв'язку з накладенням арешту на майно, мають право звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення його з-під арешту.

За таких умов суд приходить до переконання, що приватним виконавцем надані належні і достатні докази, які свідчать про належність спірного майна на праві спільної сумісної власності боржнику, тому клопотання підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, керуючись ст.443 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», суд,-

у х в а л и в:

Подання приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області ОСОБА_1, стягував ОСОБА_2, боржник ОСОБА_3, заінтересована особа: ОСОБА_4, про визначення частки майна боржника в спільній сумісній власності подружжя – задовольнити.

Визначити частку боржника – ОСОБА_3 в спільній сумісній власності подружжя – домоволодіння і земельна ділянка за адресою: м. Херсон, вул. Ладичука, 83, якими він володіє спільно з ОСОБА_4 визнавши за ОСОБА_3 право власності на ? частку житлового будинку за адресою: м. Херсон, вул. Ладичука, 83 та на ? частку земельної ділянки кадастровий номер 651 136300:28:002:0091 за адресою: м. Херсон вул. Ладичука, земельна ділянка, 83.

Уповноважити приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області ОСОБА_1, посвідчення приватного виконавця №067 від 20.06.2017 року, адреса: м. Херсон, вул. П. Орлика, 32, здійснити державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, м. Херсон, вул. Шевченко, 78) на ? частку житлового будинку за адресою: м. Херсон, вул. Ладичука, 83 та на ? частку земельної ділянки кадастровий номер 651 136300:28:002:0091 за адресою: м. Херсон вул. Ладичука, земельна ділянка, 83.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги на протязі п’ятнадцяти днів з моменту її підписання, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час її проголошення протягом п’ятнадцяти днів з дня її отримання.

СуддяОСОБА_8