Рішення № 76257238, 04.09.2018, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1269/18

Номер провадження 2/573/442/18

РІШЕННЯ

іменем України

04 вересня 2018 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді: Кліщ О.В.

при секретарі: Сітало Ю.С.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Шкуратівської сільської ради Білопільського району Сумської області, третьої особи- Білопільської районної державної нотаріальної контори, - про визнання права власності на земельну частку (пай),-

В С ТА Н О В И В:

01 серпня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Шкуратівської сільської ради Білопільського району Сумської області, третьої особи- Білопільської районної державної нотаріальної контори, - про визнання права власності на земельну частку (пай), посилаючись на наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є мешканкою с.Червоне Кальченківської сільської ради Білопільського району Сумської області. Її дівоче прізвище було ОСОБА_4. В зв'язку з укладенням шлюбу 27 липня 2002 року з ОСОБА_5 нині її прізвище ОСОБА_5, на підтвердження чого приєднала до заяви копію свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1, виданого 27 липня 2002 року виконкомом Кальченківської сільської ради Білопільського району Сумської області.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є мешканкою с.Кальченки Білопільського району Сумської області. Її дівоче прізвище було ОСОБА_4. В зв'язку з укладенням шлюбу 25 вересня 1999 року з ОСОБА_6 нині її прізвище ОСОБА_6, на підтвердження чого приєднала до заяви копію свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2, виданого 25 вересня 1999 року виконкомом Кальченківської сільської ради Білопільського району Сумської області.

Спільними батьками позивачів були нині покійні: батько- ОСОБА_4, мама- ОСОБА_16, на підтвердження чого позивачі приєднали до позову 2 копії свідоцтв про своє народження: 1) серії НОМЕР_3, видане 07 березня 1986 року Шкуратівською сільською радою Білопільського району Сумської області; 2) серії НОМЕР_4, видане 21 листопада 1977 року Шкуратівською сільською радою Білопільського району Сумської області.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року батько позивачів, ОСОБА_4, помер, на підтвердження чого позивачі приєднали до позову копію свідоцтва про смерть ОСОБА_4 серії НОМЕР_5, видане 14 травня 2015 року виконкомом Кальченківської сільської ради Білопільського району Сумської області. Згодом померла ї мама позивачів, ОСОБА_16.

В установленому законом порядку вони прийняли спадщину батька, про що їм нотаріус 10.08.2016 року видала Витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі № 44725172.

Позивачі вказують, що батьками їхнього батька, а їхніми дідусем та бабусею по лінії батька були нині покійні ОСОБА_10 та ОСОБА_17, на підтвердження чого приєднали Витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00016476073, виданий 25 березня 2016 року.

ІНФОРМАЦІЯ_4 року бабуся позивачів, ОСОБА_13, померла, про що 05 жовтня 2000 року в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис №20, на підтвердження чого позивачі приєднали до позову копію свідоцтва про смерть ОСОБА_13 серії НОМЕР_6, видане 05 жовтня 2000 року виконкомом Шкуратівської сільської ради Білопільського району Сумської області.

При житті батько позивачів успадкував спадщину своєї мами, а бабусі позивачів, ОСОБА_13, але юридично не оформив земельний пай на території Шкуратівської сільської ради.

Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 24 жовтня 2016 року визнано за позивачами: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку спадкування після батька, ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, право власності на земельну частку (пай) розміром 3,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі( на місцевості) у сільськогосподарському акціонерно-пайовому товаристві закритого типу «Шкуратівське», посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_7, виданим на підставі рішення Білопільської районної державної адміністрації від 09 жовтня 1996 року № 294, зареєстрованим 12 листопада 1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку(пай) за №3, яка належала ОСОБА_13, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, по ? земельної частки (паю) кожному. На даний час це рішення набрало законної сили.

У бабусі позивачів, ОСОБА_13, був старший рідний брат, а позивачам двоюрідний дідусь, ОСОБА_11, який все своє життя працював в місцевому сільськогосподарському підприємстві, в зв'язку з чим мав у власності земельну частку(пай) розміром 3,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у сільськогосподарському акціонерно-пайовому товаристві закритого типу «Шкуратівське», посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_8, виданим на підставі розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 09 жовтня 1996 року № 294, зареєстрованим 12 листопада 1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку(пай) за № 16.

ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_11 помер.

Внаслідок його смерті відкрилася спадщина на його майно, в тому числі на земельну частку (пай) розміром 3,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у сільськогосподарському акціонерно-пайовому товаристві закритого типу «Шкуратівське», посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_8, виданим на підставі розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 09 жовтня 1996 року № 294, зареєстрованим 12 листопада 1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку(пай) за № 16.

Відповідно до ст. 527 ЦК Української РСР спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця. Згідно ст.524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно частини 1 ст. 529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти ( у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Останні роки свого життя ОСОБА_11 проживав одиноко, власної сім'ї та дітей не мав, батьки його також померли на час його смерті. Таким чином, після його смерті спадкоємці першої черги його майна були відсутні.

Згідно ст. 529 ЦК Української РСР при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері ( друга черга).

З урахуванням статей 524,527,528 Цивільного кодексу Української РСР, який діяв на час смерті ОСОБА_11, бубуся заявників, ОСОБА_13, являючись рідною сестрою покійного, являлася спадкоємцем його майна другої черги за законом. Про відмову від спадщини ОСОБА_11 вона не заявляла.

Згідно ч.1 ст.548 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Являючись рідною сестрою покійного, бабуся заявників, ОСОБА_13, здійснила його похорони і понесла всі витрати на його поховання, фактично вступила в управління та володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, тобто вчасно прийняла спадщину, розпорядилася речами померлого.

Таким чином, відповідно до статей 548,549 ЦК Української РСР, який діяв на час смерті ОСОБА_11, бабуся заявників, ОСОБА_13, фактично прийняла спадщину свого брата, ОСОБА_11, в тому числі його земельну частку, пай.

Згідно частини 2 статті 548 Цивільного кодексу Української РСР прийнята нею спадщина визнається належною їй, ОСОБА_13, як спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_4 року бабуся позивачів, ОСОБА_13, померла. Її спадщину позивачі прийняли в судовому порядку, зокрема її власний земельний пай.

В той же час позивачі не прийняли спадщину своєї бабусі., зокрема, земельний пай, який вона в установленому законом порядку успадкувала від свого брата, ОСОБА_11. На даний час цей земельний пай залишається ніким не успадкований.

Задля оформлення спадщини двоюрідного дідуся, ОСОБА_11, позивачі вирішили звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, але при розгляді документів виявилося, що вони не мають документів про народження ОСОБА_11, тому не можуть підтвердити родинні відносини їхньої бабусі, ОСОБА_13, та її рідного брата, ОСОБА_11. Звернення позивачів до державного архіву Сумської області також не дало позитивних результатів.

Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 08 травня 2018 року встановлено юридичний факт родинних відносин між померлим ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_11 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_13, а саме, що вони є рідними братом і сестрою. Та встановлено юридичний факт родинних відносин між заявниками ОСОБА_1, ОСОБА_2, та померлим ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_11, що ОСОБА_11 приходиться заявникам двоюрідним дідусем.

Позивачі вказують, щопри житті при невідомих обставинах сертифікат на земельну частку (пай) ОСОБА_11 був втрачений, в зв'язку з чим позивачами було дано оголошення в газеті «Білопільщина» вважати нині даний сертифікат недійсним.

Згідно довідки відділу у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області нормативна грошова оцінка земельної ділянки (паю) на території Шкуратівської сільської ради становить на даний час 64 228, 00 грн.

Посилаючись на вищезазначене, позивачі просять суд визнати за ними, за кожною по ? земельної частки (паю), в порядку спадкування після батька, ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року право власності на земельну частку (пай) розміром 3,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у сільськогосподарському акціонерно-пайовому товаристві закритого типу «Шкуратівське», посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_8, виданим на підставі розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 09 жовтня 1996 року № 294, зареєстрованим 12 листопада 1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку(пай) за № 16, яка належала ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

В підготовче засідання позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з'явилися. Представник позивачів за довіреністю ОСОБА_14 подав заяву про проведення підготовчого засідання в його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.

Статтею 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. В силу статті 131-1 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Разом з цим, відповідно до п. 11 Перехідних положень Конституції України норма щодо здійснення представництва у судах першої інстанції виключно адвокатами вступає в силу з 01 січня 2019 року. З огляду на викладене, суд вважає допустимим представництво ОСОБА_14 інтересів позивачів у суді на підставі довіреності.

Представник відповідача Шкуратівської сільської ради Білопільського району Сумської області в судове засідання не з'явився. Сільський голова надіслав листа про розгляд справи у відсутність їх представника, позов визнають.

Від третьої особи - Білопільської районної державної нотаріальної контори надійшла до суду заява про розгляд справи без участі представника та що при винесенні рішення покладаються на розсуд суду. Також направлено до суду Інформаційні довідки зі спадкового реєстру за № 52926796 від 10.08.2018 року, згідно якої за параметрами запиту: « ОСОБА_11, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_7» у спадковому реєстрі інформація відсутня. Та за параметрами запиту «ОСОБА_13, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_6» у спадковому реєстрі інформація відсутня.

У зв'язку з неявкою сторін, третіх осіб суд розглядає справу без їх участі, на підставі наявних доказів, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

За змістом ч. 3 та ч. 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з абз. 3 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до абз. 6 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення в цивільній справі», у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Таким чином, Цивільний процесуальний кодекс України допускає ухвалення рішення в підготовчому засіданні у правовідносинах, що виникли між сторонами.

Представник відповідача позов визнав, визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, отже у суду наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні.

Перешкод для здійснення розгляду справи у підготовчому засіданні та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості і взаємозв'язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.13,ч.1ст.81 Цивільного процесуальногокодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 41 Конституції України гарантовано право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За загальними правилами про спадкування, передбаченими ст. ст. 1216, 1218, 1220 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є мешканкою с.Червоне Кальченківської сільської ради Білопільського району Сумської області. Її дівоче прізвище було ОСОБА_13. В зв'язку з укладенням шлюбу 27 липня 2002 року з ОСОБА_5 нині її прізвище ОСОБА_5, на підтвердження чого приєднала до заяви копію свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1, виданого 27 липня 2002 року виконкомом Кальченківської сільської ради Білопільського району Сумської області. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є мешканкою с.Кальченки Білопільського району Сумської області. Її дівоче прізвище було ОСОБА_13. В зв'язку з укладенням шлюбу 25 вересня 1999 року з ОСОБА_6 нині її прізвище ОСОБА_6, на підтвердження чого приєднала до заяви копію свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2, виданого 25 вересня 1999 року виконкомом Кальченківської сільської ради Білопільського району Сумської області. Спільними батьками позивачів були нині покійні: батько- ОСОБА_4, мама- ОСОБА_16, на підтвердження чого позивачі приєднали до позову 2 копії свідоцтв про своє народження: 1) серії НОМЕР_3, видане 07 березня 1986 року Шкуратівською сільською радою Білопільського району Сумської області; 2) серії НОМЕР_4, видане 21 листопада 1977 року Шкуратівською сільською радою Білопільського району Сумської області.( а.с.7-15).

ІНФОРМАЦІЯ_3 року батько позивачів, ОСОБА_4, помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть ОСОБА_4 серії НОМЕР_5, виданого 14 травня 2015 року виконкомом Кальченківської сільської ради Білопільського району Сумської області( а.с.18). Згодом померла ї мама позивачів, ОСОБА_16( а.с.19).

В установленому законом порядку позивачі прийняли спадщину батька, про що їм нотаріус 10.08.2016 року видала Витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі № 44725172( а.с.21).

Батьками батька позивачів, а їхніми дідусем та бабусею по лінії батька були нині покійні ОСОБА_10 та ОСОБА_18, що підтверджується Витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00016476073, виданий 25 березня 2016 року( а.с.22).

ІНФОРМАЦІЯ_4 року бабуся позивачів, ОСОБА_13, померла, про що 05 жовтня 2000 року в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис №20, що підтверджується копією свідоцтва про смерть ОСОБА_13 серії НОМЕР_6, видане 05 жовтня 2000 року виконкомом Шкуратівської сільської ради Білопільського району Сумської області ( а.с.20).

При житті батько позивачів успадкував спадщину своєї мами, а бабусі позивачів, ОСОБА_13, але юридично не оформив земельний пай на території Шкуратівської сільської ради.

Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 24 жовтня 2016 року визнано за позивачами: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку спадкування після батька, ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, право власності на земельну частку (пай) розміром 3,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі( на місцевості) у сільськогосподарському акціонерно-пайовому товаристві закритого типу «Шкуратівське», посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_7, виданим на підставі рішення Білопільської районної державної адміністрації від 09 жовтня 1996 року № 294, зареєстрованим 12 листопада 1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку(пай) за №3, яка належала ОСОБА_13, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, по ? земельної частки (паю) кожному. На даний час це рішення набрало законної сили ( а.с.25,26).

У бабусі позивачів, ОСОБА_13, був старший рідний брат, а позивачам двоюрідний дідусь, ОСОБА_11, який все своє життя працював в місцевому сільськогосподарському підприємстві, в зв'язку з чим мав у власності земельну частку(пай) розміром 3,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у сільськогосподарському акціонерно-пайовому товаристві закритого типу «Шкуратівське», посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_8, виданим на підставі розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 09 жовтня 1996 року № 294, зареєстрованим 12 листопада 1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку(пай) за № 16.

ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_11 помер.

Внаслідок його смерті відкрилася спадщина на його майно, в тому числі на земельну частку (пай) розміром 3,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у сільськогосподарському акціонерно-пайовому товаристві закритого типу «Шкуратівське», посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_8, виданим на підставі розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 09 жовтня 1996 року № 294, зареєстрованим 12 листопада 1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку(пай) за № 16, що підтверджується довідкою відділу у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області № 340/162-17 від 06.07.2017 року ( а.с.32).

Останні роки свого життя ОСОБА_11 проживав одиноко, власної сім'ї та дітей не мав, батьки його також померли на час його смерті. Таким чином, після його смерті спадкоємці першої черги його майна були відсутні.

Згідно ст. 529 ЦК Української РСР при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері ( друга черга).

З урахуванням статей 524,527,528 Цивільного кодексу Української РСР, який діяв на час смерті ОСОБА_11, бубуся заявників, ОСОБА_13, являючись рідною сестрою покійного, являлася спадкоємцем його майна другої черги за законом. Про відмову від спадщини ОСОБА_11 вона не заявляла.

Згідно ч.1 ст.548 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Являючись рідною сестрою покійного, бабуся заявників, ОСОБА_13, здійснила його похорони і понесла всі витрати на його поховання, фактично вступила в управління та володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, тобто вчасно прийняла спадщину, розпорядилася речами померлого.

Таким чином, відповідно до статей 548,549 ЦК Української РСР, який діяв на час смерті ОСОБА_11, бабуся заявників, ОСОБА_13, фактично прийняла спадщину свого брата, ОСОБА_11, в тому числі його земельну частку, пай.

Згідно частини 2 статті 548 Цивільного кодексу Української РСР прийнята нею спадщина визнається належною їй, ОСОБА_13, як спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_4 року бабуся позивачів, ОСОБА_13, померла. Її спадщину позивачі прийняли в судовому порядку, зокрема її власний земельний пай.

В той же час позивачі не прийняли спадщину своєї бабусі., зокрема, земельний пай, який вона в установленому законом порядку успадкувала від свого брата, ОСОБА_11. На даний час цей земельний пай залишається ніким не успадкований.

Задля оформлення спадщини двоюрідного дідуся, ОСОБА_11, позивачі вирішили звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, але при розгляді документів виявилося, що вони не мають документів про народження ОСОБА_11, тому не можуть підтвердити родинні відносини їхньої бабусі, ОСОБА_13, та її рідного брата, ОСОБА_11. Звернення позивачів до державного архіву Сумської області також не дало позитивних результатів( а.с.30,31,33).

Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 08 травня 2018 року встановлено юридичний факт родинних відносин між померлим ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_11 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_13, а саме, що вони є рідними братом і сестрою. Та встановлено юридичний факт родинних відносин між заявниками ОСОБА_1, ОСОБА_2, та померлим ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_11, що ОСОБА_11 приходиться заявникам двоюрідним дідусем( а.с.27,28).

При житті при невідомих обставинах сертифікат на земельну частку (пай) ОСОБА_11 був втрачений, в зв'язку з чим позивачами було дано оголошення в газеті «Білопільщина» вважати нині даний сертифікат недійсним ( а.с.36).

Відповідно до довідки виконкому Шкуратівської сільської ради Білопільського району Сумської області № 169 від 10 лютого 2017 року дійсно громадянин ОСОБА_11 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 року був зареєстрований та проживав один в селі Нагірнівка Білопільського району Сумської області. Заповіт від імені померлого ОСОБА_11 не посвідчувався виконкомом Шкуратівськоїї сільської ради. Після смерті ОСОБА_11 сестра ОСОБА_13 прийняла спадщину, але юридично не оформила( а.с.23).

Відповідно до довідки виконкому Шкуратівської сільської ради Білопільського району Сумської області № 320 від 10 травня 2016 року дійсно громадянка ОСОБА_13 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 року була зареєстрована разом з сином ОСОБА_4 в селі Нагірнівка Білопільського району Сумської області. Заповіт від імені померлої ОСОБА_13 не посвідчувався виконкомом Шкуратівської сільської ради. ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_13 фактично прийняв спадщину, але юридично не оформив ( а.с.24).

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21.11..2017 року державного нотаріуса Білопільської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_15 у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачам було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу ( а.с.3).

Відповідно до роз'яснень абзацу 4 п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 року позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів.

Відповідно до п.4 «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Враховуючи, що ні відповідач, ні третя особа, не заперечували обставин справи, - суд вважає правомірним визнати за позивачем право власності на спадкове майно.

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05. 2008 року, при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Відповідно до п.1 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року № 899-1У право на земельну частку (пай) мають громадяни- спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідчену сертифікатом чи Державним актом.

Відповідно ст.81 Земельного Кодексу України громадяни набувають право власності на земельні ділянки на підставі, в тому числі, прийняття спадщини.

Згідно з п.1 ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, а тому спадкодавець мав право власності на земельну ділянку в межах згідно з планом, право на яку посвідчено державним актом на право приватної власності на землю.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.Згідно з нормами ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ч. 2 ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Судом встановлено, що майнові права на спадкове майно у зв'язку зі смертю фізичної особи-спадкодавця, не припиняються, а переходять в порядку правонаступництва (спадкування). Момент переходу прав в порядку спадкування за законом визначається як час відкриття спадщини. З цього моменту права та обов'язки спадкодавця належать спадкоємцеві (ч.5 ст.1268 ЦК).

Таким чином, судом встановлено, що сукупність прав та обов'язків, (спадщина), після смерті батька позивачів, ОСОБА_4, перейшла в порядку спадкування за законом позивачам, згідно своєчасного прийняття ними спадщини, тому вони є спадкоємцями і власниками спадкових прав, а саме власниками права на спадкове майно: -за кожною по ? права власності на земельну частку (пай) розміром 3,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у сільськогосподарському акціонерно-пайовому товаристві закритого типу «Шкуратівське», посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_8, виданим на підставі розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 09 жовтня 1996 року № 294, зареєстрованим 12 листопада 1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку(пай) за № 16, яка належала ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Таким чином, за вищевказаних обставин, суд вважає за можливе визнати за позивачами право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 12-13, 76-78, 81, 200, 206, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст.3, 182,328, 1216,1261,1268,1270,1278 ЦК України, ст.81 ЗК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Шкуратівської сільської ради Білопільського району Сумської області, третьої особи- Білопільської районної державної нотаріальної контори, - про визнання права власності на земельну частку (пай),- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після батька, ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, право власності на ? земельної частки (паю) розміром 3,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у сільськогосподарському акціонерно-пайовому товаристві закритого типу «Шкуратівське», посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_8, виданим на підставі розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 09 жовтня 1996 року № 294, зареєстрованим 12 листопада 1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку(пай) за № 16, яка належала ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після батька, ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, право власності на ? земельної частки (паю) розміром 3,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у сільськогосподарському акціонерно-пайовому товаристві закритого типу «Шкуратівське», посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_8, виданим на підставі розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 09 жовтня 1996 року № 294, зареєстрованим 12 листопада 1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку(пай) за № 16, яка належала ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Сумської області. Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом зазначеного строку до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: