Постанова № 76257123, 05.09.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5527/18

Номер справи місцевого суду: 509/3897/17

Головуючий у першій інстанції Кочко В. К.

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області, у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Цюри Т.В., Сегеди С.М.

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 квітня 2018 року, -

встановив:

04 жовтня 2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за договором № б/н, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» 09.08.2011 року.

Посилаючись на те, що 09.08.2011 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем був укладений договір №б/н. Відповідно до умов договору банк надав кредитну лінію у розмірі 25000,00 грн.

У порушенні умов договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого склалась заборгованість за кредитом станом на 17.09.2017 року - 39008,72 грн., а саме: за кредитом - 25980,32 грн.; 10694,65 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1833,75 грн. - штраф (процентна частина).

З цих підстав позивач просив суд стягнути заборгованість за договором.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 квітня 2018 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за договором у розмірі: 39008 (тридцять дев'ять тисяч вісім) гривень 72 копійки, яка складається з: за кредитом - 25980,32 грн.; 10694,65 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1833,75 грн. - штраф (процентна частина) та судовий збір в розмірі 1600 гривень.

Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на незаконність, необгрунтованість, винесення без повного та всебічного встановлення обставин, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд рішення скасувати повністю та стягнути з Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 2400 грн.

У відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк», районний суд виходив з того, що відповідач належним чином свої обов'язки за договором не виконав, порушивши умови договору та ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, якими передбачено, що, згідно кредитного договору банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Також районний суд виходив з того, що позивач довів свої вимоги, надавши наступні докази: розрахунок заборгованості за кредитним договором; копія заяви позичальника; довідка про умови кредитування; умови та правила надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою. Тому суд вважав вимоги позивача про укладання договору кредитування обґрунтованими.

З таким висновком суду повністю погоджується апеляційний суд, з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено, що у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх обов'язків по кредитному договору належним чином, станом на 17.09.2017 року виникла заборгованість за кредитом у сумі 39008,72 грн., а саме: за кредитом - 25980,32 грн.; 10694,65 грн. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1833,75 грн. - штраф (відсоткова частина).

Відповідно до положень ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Вимагаючи визнати недопустимими докази, надані позивачем, відповідач не навів обґрунтування їх недопустимості, також, відповідач не зміг заперечити факт здійснення ним платежу в розмірі 595,74 грн. 06 вересня 2016 року., дати, з якої обраховується строк позовної давності, тому вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» суд вважає доведеними, з такою позицією погоджується і апеляційний суд.

Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору й вимог Цивільного кодексу, а згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно п. п. 1 та 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Посилання апеляційної скарги на те, що він (відповідач) не був ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг та Правилами користування банківською карткою і ці документи не підписував, не можуть бути підставою для скасування правильного по суті і справедливого рішення суду, оскільки незнання закону не звільняє від відповідальності. Відповідач мав можливість ознайомитись з вищеназваними документами, оскільки вони є загальнодоступними бо опубліковані на офіційному сайті банку, добровільно отримав платіжну картку і користувався нею на власний розсуд, тобто фактично прийняв на себе зобов'язання по договору згідно до Умов і правил надання банківських послуг та Правил користування банківською карткою. Про приєднання до названих умов і Правил він надав відповідну заяву, отримав банківську карту та користувався кредитними коштами, оплачував товари та послуги, знімав готівку.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Оскільки зазначена справа згідно п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України є малозначна, тому у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись: ст. 367; п. 1 ч. 1 ст. 374; ст. 375; 381-384; 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області:

Н.А. Кононенко

С.М. Сегеда

Т.В. Цюра