Постанова № 76252278, 30.08.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Постанова

Іменем України

30 серпня 2018 року

м. Харків

справа № 639/2535/17

провадження № 22-ц/790/4774/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Кругової С.С.,

суддів Колтунової А.І., Пилипчук Н.П.

секретаря Кучер Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Харкова від 11 липня 2018 року, -

в с т а н о в и в:

У червні 2018 року ОСОБА_2, в особі свого представника ОСОБА_3, звернувся до Жовтневого районного суду м. Харків із заявою про зупинення виконання судового рішення, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та розстрочення виконання рішення у цивільній справі №639/2535/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину.

В своїй заяві заявник просив суд зупинити виконання за виконавчим листом у виконавчому провадженні №56568281, яке відкрито 12.06.2018 р., про стягнення з ОСОБА_2 додаткових витрат в сумі 10 873 грн. 66 коп.; визнати виконавчий лист у виконавчому провадженні №56568281, яке відкрито 12.06.2018р., про стягнення з ОСОБА_2 додаткових витрат в сумі 10 873 грн. 66 коп., таким, що не підлягає виконанню частково, а саме: не підлягає виконанню в частині стягнення 1 306,53 гривень. Тобто до стягнення підлягають 9 567,13 грн.; розстрочити виконання постанови Апеляційного суду Харківської області від 05.03.2018р. в частині стягнення залишку заборгованості в сумі 9 567,13 грн., на 12 місяців по 797,26 гривні.

Заява ОСОБА_2 мотивована, тим, що рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.10.2017 р. задоволений позов ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат з ОСОБА_2 та стягнуто з нього 1 238,66 гривень.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 05.03.2018р. рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2017 року змінено. Збільшено розмір стягнення додаткових витрат на дитину, стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з 1 238 грн. 66 коп. до 10 873 грн. 66 коп. В частині відмови у позові рішення суду скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 щомісячно додаткові витрати на утримання малолітнього сина в розмірі 2 250,00 гривень до початку навчання дитини у школі, до 31.08.2018 року. В іншій частині рішення залишено без змін.

Ухвалою ВСУ від 07.05.2018р. у відкритті касаційного провадження відмовлено.

На теперішній час відкрито 3 виконавчі провадження за заявами стягувача ОСОБА_1, в яких боржником є ОСОБА_2:

- ВП № 53842060, яке відкрите 27.04.2017, про стягнення 1/4 частини всіх доходів ОСОБА_2 Звернуто стягнення на заробітну плату ОСОБА_2

- ВП №56078055, яке відкрите 02.04.2018, про стягнення щомісячно додаткових витрат на утримання малолітнього сина в розмірі 2250,00 гривень до початку навчання дитини у школі, до 31.08.2018 року. Звернуто стягнення на заробітну плату ОСОБА_2 в частині, яка не перевищує 1/4 частину його забортної плати. Із розрахунку того, щоб в сукупності з першим виконавчим листом відрахування із заробітної плати не перевищували 50% заробітку як передбачено ч.3 ст.70 ЗУ «Про виконавче провадження».

В теперішній час 1/4-ою частиною доходу ОСОБА_2 не покривається присуджена з нього щомісячна виплата у розмірі 2 250 грн. Тобто накопичується заборгованість, так як приблизний розмір доходу ОСОБА_2 в місяць на теперішній час складає близько 3 000 гривень.

- ВП №56568281, яке відкрито 12.06.2018р., про стягнення з ОСОБА_2 додаткових витрат в сумі 10 873 грн. 66 коп. По цьому виконавчому листу стягнення ще не проводилось, так як неможливо звернути стягнення на заробітну плату, так як вже проводиться стягнення 50% заробітку. Автомобілів, банківських рахунків ОСОБА_2 не має. Сума боргу не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, тому звернення стягнення на нерухоме майно неможливо. З 10 873,66 грн. ОСОБА_2 29.10.2017р.сплачено стягувачу 1 306,53 гривень. Тобто сума боргу складає 9 567,13 грн., однак ця обставина державним виконавцем не врахована і з ОСОБА_2 стягується вся сума боргу.

ОСОБА_2 повідомив державному виконавцю, що він не в змозі на теперішній час погасити борг, і в майбутньому зможе сплачувати борг частинами, по 800 грн. щомісяця, однак державний виконавець вимагає від ОСОБА_2 надання доступу до його помешкання для вилучення предметів побуту.

Таким чином, винесена Апеляційним судом Харківської області постанова, на думку заявника, призвела до грубого порушення його прав, з нього стягнуті кошти, які перевищують його щомісячні доходи, внаслідок чого він і вимушений був звернутися до суду з вказаною заявою.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Харкова від 11 липня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_2 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити його заяву у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, такою, що постановлена внаслідок неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи.

Апеляційна скарга містить ті ж самі доводи, які містяться в заяві ОСОБА_2 про розстрочення виконання рішення, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та зупинення виконання судового рішення, поданій до суду першої інстанції.

Вказує, що стягувач на оплату дитячого садка витратила набагато менші кошти, ніж з нього стягнуто.

Підкреслює, що відповідно до 3-х виконавчих листів з нього визначено стягнути 65% його доходів, що суперечить положенням Закону України «Про виконавче провадження», якими передбачено, що загальний розмір всіх відрахувань, в тому числі за різними виконавчими документами, не може перевищувати 50 відсотків.

Зазначає, що розмір його сукупного доходу не дозволяє стягувати з нього щомісячно і аліменти, і борг по додатковим витратам в сумі 2250 грн. щомісячно, і борг по додатковим витратам в сумі 10 873, 66 грн.

Погоджується сплачувати борг в ? частки доходу за виконавчим листом про стягнення аліментів, ? частку доходу за виконавчим листом про щомісячні додаткові витрати в сумі 2250 грн, та по 797,26 грн щомісячно за виконавчим листом про стягнення боргу по додаткових витрат на суму 10 873 грн. 66 коп., за вирахуванням вже сплачених ним 1306,53 грн 29.10.2017 року за виконавчим листом у виконавчому провадженні №56568281, тому стягненню підлягає лише 9 567,13 грн.

ОСОБА_1 до апеляційного суду надано відзив, в якому вона просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Відзив мотивований тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга ОСОБА_2 не містить посилань на норми права, а також не містить обставин, які б свідчили про те, що суд при ухваленні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права чи порушив норми процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з вимогами ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 3 ЦПК України).

Судом встановлено, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова перебувала цивільна справа №639/2535/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця м. Лівни Орловської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, працюючого у Державній установі «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України» старшим науковим співробітником, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 частину понесених нею додаткових витрат на дитину у сумі 1 238,66 грн. У задоволені іншої частини позову ОСОБА_1 - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір 640,00 грн. (а.с. 206, 207-209).

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 05 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2017 року - змінено.

Збільшено розмір стягнення додаткових витрат на дитину, стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з 1238 грн. 66 коп. до 10873 грн. 66 коп. В частині відмови у позові рішення суду скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 щомісячно додаткові витрати на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 2250,00 гривень до початку навчання дитини у школі, до 31.08.2018 року. В іншій частині рішення залишено без змін (а.с. 31, 32-40).

ОСОБА_2 просив суд зупинити виконання за виконавчим листом у виконавчому провадженні №56568281, яке відкрито 12.06.2018р., про стягнення з нього додаткових витрат в сумі 10 873 грн. 66 коп. та визнати виконавчий лист у виконавчому провадженні №56568281, яке відкрито 12.06.2018р., про стягнення з ОСОБА_2 додаткових витрат в сумі 10 873 грн. 66 коп., таким, що не підлягає виконанню частково, а саме: не підлягає виконанню в частині стягнення 1 306,53 гривень. Тобто до стягнення підлягають 9 567,13 грн., а також розстрочити виконання Постанови Апеляційного суду Харківської області від 05.03.2018р. в частині стягнення залишку заборгованості в сумі 9 567,13 грн., на 12 місяців по 797,26 гривні.

Згідно з постановами старшого державного виконавця Жовтневого ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області від 27.04.2017 року, 12.06.2017 року та 13.06.2017 року відкрито виконавче провадження № 53842060 з виконання виконавчого листа № 639/964/17 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх всіх доходів відповідача, щомісячно. Звернуто стягнення на доходи боржника відповідача.

Згідно з постановами державного виконавця Міжрайонного відділу ДВС по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області від 02.04.2018 року, 17.05.2018 року відкрито виконавче провадження №56078055 з виконання виконавчого листа №639/2535/17 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 щомісячно додаткових витрат на утримання малолітнього сина в розмірі 2250,00 гривень до початку навчання дитини у школі, до 31.08.2018 року. Звернуто стягнення на доходи боржника.

Згідно з постановами головного державного виконавця Міжрайонного відділу ДВС по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області від 12.06.2018 року та 19.06.2018 року відкрито виконавче провадження № 56568281 з виконання виконавчого листа № 639/2535/17 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткових витрат на дитину у сумі 10873,66 грн.

Згідно зч.ч.1,2 ст.432 ЦПК України суд,який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов"язок боржника відсутній повністю чи частково у звязку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

З матеріалів справи вбачається, що 29.10.2017 року ОСОБА_5 сплачено на користь стягувача кошти у розмірі 1 306,53 грн на виконання рішення суду щодо стягнення додаткових витрат на дитину - ОСОБА_4 (а.с. 53). Отже, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи боржника про наявність підстав для визнання виконавчого листа у виконавчому провадженні № 56568281, яке відкрите 12 червня 2018 року про стягнення з ОСОБА_2 додаткових витрат в сумі 10 873 грн 66 коп таким, що не підлягає виконанню частково, а саме в частині стягнення суми 1 306 грн 53 коп. В частині стягнення залишку заборгованості в сумі 9 567,13 грн виконавчий лист підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

У відповідності до ч.4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, судова колегія враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору та його матеріальний стан. Вважає, що не можна захистити права стягувача шляхом порушення прав боржника.

Матеріали справи свідчать, що рішенням апеляційного суду від 5 березня 2018 року з боржника стягнуто на користь стягувача 1/2 частину вартості перебування дитини в центрі розвитку та навчання на майбутнє до 31 серпня 2018 року в сумі 2250 грн. щомісяця (а.с.38 том 2), тоді як згідно довідки фактично стягувачем було сплачено за місяць не 4500 грн (1/2 =2250 грн), а 2700 грн, 2100 грн, 1900 грн,1740 грн, 2100 грн (а.с.101 том 2), тобто понесені стягувачем витрати не відповідають стягнутим судом з боржника сумам.

Отже, доводи ОСОБА_2 про те, що стягувач витратила на оплату дитячого садка менше, ніж з нього стягнуто за рішенням суду відповідають дійсності .

З огляду на це, враховуючи майновий стан боржника, та викладені вище обставини, судова колегія вважає за можливе задовольнити заяву боржника про розстрочення виконання рішення, а тому на підставі ст.376 ЦПК України скасовує ухвалу, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, а саме ст.432 та ст.435 ЦПК України, що залишились поза увагою суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384, 389, 432,435 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду міста Харкова від 11 липня 2018 року, - скасувати.

Заяву задовольнити частково.

Визнати виконавчий лист у виконавчому провадженні № 56568281, яке відкрите 12 червня 2018 року про стягнення з ОСОБА_2 додаткових витрат в сумі 10873 (десять тисяч вісімсот сімдесят три) грн 66 коп таким, що не підлягає виконанню частково, а саме в частині стягнення суми 1306 (одна тисяча триста шість) грн 53 коп.

В частині стягнення додаткових витрат в сумі 9567 (дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят сім) грн 13 коп розстрочити виконання постанови Апеляційного суду Харківської області від 05 березня 2018 року на 12 місяців рівними частинами в сумі 797 (сімсот дев'яносто сім) грн 26 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. В силу ст.389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий С.С. Кругова

Судді А.І. Колтунова

Н.П. Пилипчук

Повний текст постанови

складено 4 вересня 2018 року