Ухвала суду № 76251891, 26.07.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 2033/2-1179/11

Провадження № 4-с/645/27/18

У Х В А Л А

іменем України

26 липня 2018 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі головуючого судді - Шарка О.П., секретаря судових засідань - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкова скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» на дії державного виконавця Державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 щодо повернення виконавчого документа, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ», яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», звернулося до суду зі скаргою, в якій просить суд визнати постанови державного виконавця Фрунзенського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області (реорганізованого у МР ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області) від 15.05.2017 року за виконавчим провадженням ВП № 50274213 та ВП № 50274672 про повернення виконавчого документа стягувачу такими, що винесені з порушенням ЗУ «Про виконавче провадження». Зобов’язати відповідального державного виконавця Фрунзенського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області (реорганізованого у МР ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області) скасувати постанови від 15.05.2017 року за ВП № 50274213 та ВП № 50274672 про повернення виконавчого документа стягувану та винести постанови про відновлення виконавчих проваджень ВП № 50274213 та ВП № 50274672.

В обґрунтування скарги заявник зазначив, що 07.11.2011 року Фрунзенським районним судом м. Харкова було видано виконавчий лист №2-1179/11 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк» (далі ПАТ «ПУМБ») судових витрат в сумі 1737,77 грн. 16.05.2012 року Фрунзенським районним судом м. Харкова було видано виконавчий лист №2-1179/11 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ Перший Український міжнародний банк» (далі ПАТ «ПУМБ») заборгованості за кредитним договором № 5759232 від 21.10.2007 року в розмірі 20 380,74 доларів США. 03.06.2014 року Фрунзенським районним судом м. Харкова було постановлено ухвалу по справі № 645/10968/13-ц про заміну сторони виконавчого провадження ПАТ «ПУМБ» на Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ» (далі ТОВ «АНСУ») як стягувача за

виконавчими листами Фрунзенського районного суду м Харкова у справі № 2-1179/11 про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3. 14 січня 2016 року у відповідності до заяв стягувача ТОВ «АНСУ» державним виконавцем Фрунзенського ВДВС ХМУЮ було відкриті виконавчі провадження ВП № 50274213 та ВП № 50274672 з примусового виконання виконавчих листів №2-1 179/11 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТOB «АНСУ» судових витрат у сумі 1 737,77 грн. та заборгованості за кредитним договором у

розмірі 20 380,74 доларів США. 05.06.2018 року на адресу стягувана ТОВ «АНСУ» надійшов лист з Фрунзенського ДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області з оригіналами виконавчих листів №2-1179/11 про стягнення з ОСОБА_3, супровідних листів від 15.05.2017 року за вих. № 16714/14.8-29 та вих. № 10647, а також постанов державного виконавця від 15.05.2017 року за виконавчим провадженням ВП № 50274213 та ВП № 50274672 про повернення виконавчого документа стягувачу, в яких визначено: майно, належне боржнику відсутнє. На думку заявника, державним виконавцем безпідставно винесено постанови про повернення виконавчих документів стягувачу та не проведено всіх передбачених заходів пов’язаних з повним виконанням рішення суду.

У судове засідання інші особи, які беруть участь у справі не з’явилися, про час та місце розгляду скарги повідомлялися заздалегідь і належним чином, заявник надав суду клопотання про розгляд справи у їх відсутність, скаргу підтримав у повному обсязі, представник Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області надав суду заяву з проханням розглянути скаргу у їх відсутність, у задоволенні скарги просив відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду скарги.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки сторони в судове засідання не зявились, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали скарги, матеріали цивільної справи вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Правовідносини, що виникли між сторонами виконавчого провадження, регулюються Законом України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 8 червня 2011 року задоволено позов ПАТ «Перший Український міжнародний банк», на користь якого стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №575932 від 21 жовтня 2007 року у розмірі 20380 доларів США 74 центи та 1737 грн. 77 коп. судових витрат.

07.11.2011 року Фрунзенським районним судом м. Харкова було видано виконавчий лист №2-1179/11 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк» (далі ПАТ «ПУМБ») судових витрат в сумі 1737,77 грн. 16.05.2012 року Фрунзенським районним судом м. Харкова було видано виконавчий лист №2-1179/11 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ Перший Український міжнародний банк» (далі ПАТ «ПУМБ») заборгованості за кредитним договором № 5759232 від 21.10.2007 року в розмірі 20 380,74 доларів США.

Ухвалю Фрунзенського районного суду м.Харкова від 3 червня 2014 року замінено стягувача за виконавчим листом, виданим Фрунзенським районним судом м.Харкова 07.11.2011 року у справі 2-1179/11 за позовом ПАТ «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором з ПАТ «Перший Український міжнародний банк» а Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ».

14 січня 2016 року у відповідності до заяв стягувача ТОВ «АНСУ» державним виконавцем Фрунзенського ВДВС ХМУЮ було відкриті виконавчі провадження ВП № 50274213 та ВП № 50274672 з примусового виконання виконавчих листів №2-1 179/11 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТOB «АНСУ» судових витрат у сумі 1 737,77 грн. та заборгованості за кредитним договором у розмірі 20 380,74 доларів США.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Постановами державного виконавця Фрунзенського ВДВС ХМУЮ ОСОБА_2 від 15.05.2017 року за виконавчими провадженнями ВП № 50274213 та ВП № 50274672 виконавчі провадження повернуті стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» оскільки майно, належне боржнику відсутнє. Згідно даних органів, яким надано право реєстрації на рухоме та нерухоме майно, за боржником об’єктів вказаного майна не зареєстровано. Таким чином, виконавчий документ підлягає поверненню стягувану у зв’язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернене стягнення і здійснені державним виконавцем заходи, щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Так згідно ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З системного аналізу викладених норм права слідує, що правовою підставою для задоволення скарги сторони виконавчого провадження на бездіяльність ДВС є порушення прав заявника неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю ДВС.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

У даній справі судом не була встановлена така бездіяльність державного виконавця, яка б порушувала права скаржника та потребувала їх захисту у судовому порядку, адже оскаржувані постанови про державного виконавця Фрунзенського ВДВС ХМУЮ ОСОБА_2 від 15.05.2017 року за виконавчими провадженнями ВП № 50274213 та ВП № 50274672, якими виконавчі провадження повернуті стягувачу винесені правомірно, на підставі Закону.

На підставі викладеного, суд вважає, що оскільки відсутні підстави для визнання дії державного виконавця та його рішень неправомірними, то скарга не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» на дії державного виконавця Державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 щодо повернення виконавчого документа - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Харківської області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя