Рішення № 76250150, 29.08.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 29.08.2018 Справа № 554/5188/18

Провадження №2/554/2451/2018

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м у к р а ї н и

29 серпня 2018 року м.Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави в складі суду :

головуючої судді - Блажко І.О.

при секретарі - Кучеренко В.В.

з участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Полтавацивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету споруШевченківській відділ державної виконавчої служби міста Полтави про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини , -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини. В якій прохала : збільшити розмір аліментів, визначених рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 29.08.2016 та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування позову зазначила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2В з 23.11.2001 перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 29.08.2016 позов ОСОБА_1до ОСОБА_2 задоволений. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 15.06.2016 до повноліття дитини. Після ухвалення Октябрським районним судом м. Полтави рішення про стягнення аліментів від 29.08.2016 змінився визначений положеннями СК України мінімальний розмір аліментів. Вважає, що можливо збільшити розмір аліментів, що присуджені з ОСОБА_2 на її користь, в розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини, через що звертається до суду з позовом.

09 липня 2018 року ухвалою суду відкрито провадження в справі №№554/5188/18, 2/554/2451/2018 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету споруШевченківській відділ державної виконавчої служби міста Полтави. (а.с.5-6).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала. Прохала задовольнити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнав. Прохав відмовити у задоволенні позову повністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Шевченківський ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області до суду свого представника не направили, будучи у встановлений ЦПК України спосіб повідомлені про судове засідання.

Суд, заслухавши позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Судом встановлено, що 29.08.2016 заочним рішенням Октябрського районного суду м.Полтава від 29.08.2016 у справі №554/4821/16-ц позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 15 червня 2016 року до повноліття дитини. Рішення набрало законної сили 27 вересня 2016 року (а.с.2).

Відповідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як слідує із рішення суду сторони є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина проживає та виховуються матір'ю.

Таким чином, батьками неповнолітньої ОСОБА_3, є : батько – ОСОБА_2, мати - ОСОБА_1

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» №2037-VШ від 17.05.2017 частину другу ст.182 СК України викладено в такій редакції: "2. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку".

Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При цьому відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 181 СК України визначено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Батьки мають рівні обов'язки щодо утримання дитини.

Статтями 8,11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батько та мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов"язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Окрім того, ратифікувавши у 1991 році Конвенцію про права дитини 1989 року, Україна прийняла на себе міжнародно-правові зобов`язання по здійсненню міжнародних стандартів прав дитини, відповідно з якими вона повинна забезпечити добробут, охорону здоров`я, житло, освіту для кожної дитини без будь-якої дискримінації, забезпечити якнайкраще здійснення інтересів і прав дитини в усіх сферах суспільного життя.

Статтею 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Сімейним кодексом України не передбачена можливість зміни розміру аліментів у зв’язку зі змінами в законодавстві, не передбачено перегляду судом визначеного рішенням суду розміру аліментів в зв'язку з такими змінами і Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року № 2037-VIII.

За ч.2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК України. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено судом, позивач не зверталася із письмовою заявою до державного виконавця про визначення мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 30% на 50%, в зв'язку зі змінами в законодавстві. Доказів про те, що майновий стан позивача або відповідача змінився, суду також не надано.

Положеннями ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

На підставі викладеного, суд, приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, оскільки позовні вимоги відносяться до безумовних підстав для зміни (збільшення) розміру аліментів, оскільки такий розмір аліментів (не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) передбачено для всіх батьків, без врахування матеріального стану їх батьків чи інших обставин, а незабезпечення державним виконавцем отримання стягувачем гарантованого кожній дитині мінімального розміру аліментів є підставою для оскарження його дій або бездіяльності.

Керуючись ст.ст.12, 81,130,131, 141, 229, 263, 350, 354 ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини – відмовити.

Складання поновного тексту відкладено на 5 (п»ять) робочих днів 04 вересня 2018 року.

Позивач – громадянка України, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована – АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач – громадянин України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований – АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Третя особа - Шевченківській відділ державної виконавчої служби міста Полтави, знаходиться – м.Полтава. вул.Стешенка, 6, код ЄДРПОУ 34963066.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, визначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікацйної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.

Суддя І.О.Блажко