Ухвала суду № 76248394, 30.08.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/359/18 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 185 (81, 86-1, 140) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2018 року. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Ремеза П.М.,

суддів: Бондарчука Р.А., Драного В.В.,

при секретарі – Волошиній Н.С.,

з участю прокурора – Агеєва В.М.,

захисника – адвоката - ОСОБА_3,

підозрюваного – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький апеляційну скаргу захисника – адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, на ухвалу Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.08.2018 року, якою щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше неодноразово судимого, останній раз 06.06.2018 Знам’янським міськрайонним судом за ч.2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з моменту його затримання і до 14.30 год. 18 жовтня 2018 року,з визначенням розміру застави в сумі 142 160 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.08.2018 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Знам’янського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4, який підозрюється в тому, що він 20.08.2018 року, приблизно о 10.00 год., через незачинену хвіртку проник на територію двору домоволодіння, розташованого за адресою вул. Центральна,1, с. Богданівка Знам’янського району Кіровоградської області, де через незачинені вхідні двері проник в середину приміщення літньої кухні, звідки повторно таємно викрав належні потерпілій ОСОБА_6 ковдру, алюмінієву каструлю об’ємом 40 л. та електричний кормо-подрібнювач марки «Елікор-1».

Мотивуючи зазначену ухвалу, слідчий суддя вказав на необхідність застосування по відношенню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, так як наявні у матеріалах клопотання дані, що підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що у разі обрання стосовно ОСОБА_4запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить на початковому етапі досудового розслідування та у подальшому належного виконання останнім його процесуальних обов'язків, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні, судячи в тому числі з пояснень наданих в судовому засіданні не визнає, офіційно не працевлаштований та не одружений, дітей не має, разом з цим раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння корисливих злочинів, відбував покарання в місцях позбавлення волі та при цьому, 06.06.2018 року його засуджено вироком Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області за ч.2 ст.185 КК України до 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,а тому вказані обставини дають підстави вважати, що у разі застосування щодо ОСОБА_4запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або іншого більш м'якого, він буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також може вчинити інші кримінальні правопорушення.

У апеляційній скарзі захисник – адвокат ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та обрати його підзахисному більш м’який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

При цьому вказує на те, що у судовому засіданні його підзахисний свою вину у скоєному не визнав та пояснив суду, що фактично кримінальне правопорушення було вчинено іншою особою, а саме. ОСОБА_7, який і виніс з домоволодіння потерпілої майно, мотивуючи це тим, що воно належить йому (ОСОБА_7) і він просто забирає належне йому.

Також, звертає увагу суду і на те, що показання ОСОБА_4 у судовому засіданні доданими до клопотання про обрання запобіжного заходу доказами не спростовувались. Тому, на думку захисника, показання свідка ОСОБА_7 слід оцінювати критично, оскільки вказаний «свідок» навіть не заперечує своєї участі у вчиненні кримінального правопорушення, але перекладає вину на ОСОБА_4, при цьому його показання не підтверджуються жодними обставинами, а навпаки спростовуються показаннями свідка ОСОБА_8, якій саме ОСОБА_7 продавав викрадене майно.

За таких обставин, захисник вважає, що підозру стосовно ОСОБА_4 не можна вважати обґрунтованою на момент розгляду клопотання, однак судом при постановленні оскаржуваної ухвали цього не враховано, чим порушено вимоги п.1 ч.1 ст. 194 КПК України.

Крім того, вказує і на те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання та реєстрації в с. Богданівка Знам’янського району, має співмешканку, неповнолітня дочка якої частково перебуває на його утриманні, тобто має достатньо міцні соціальні зв’язки по місцю проживання і його належна процесуальна поведінка може бути гарантована більш м’яким запобіжним заходом. При цьому, прокурором не наведено жодного вагомого аргументу на спростування того, що інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не забезпечить такої належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Таким чином, ухвала про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою постановлена слідчим суддею Знам’янського міськрайонного суду з порушенням положень КПК України, а тому є незаконною і підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника – адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечив задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання та зваживши доводи апеляційної скарги захисника колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Так, слідчим суддею при розгляді даного клопотання встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обґрунтованість підозри підтверджується наявними матеріалами клопотання, а саме: рапортом оперативного чергового Знам’янського ВП ГУНП ОСОБА_9 про те, що 20.08.18 року в період часу з 10.00 до 10.30 год. з незачиненої літньої кухні, яка знаходиться на території домоволодіння розташованого за адресою вул. Центральна,1, с. Богданівка, вчинили крадіжку металевої каструлі та електричної крупорушки;заявою потерпілої ОСОБА_6 про вчинене відносно неї кримінальне правопорушення; показаннями потерпілої ОСОБА_6; даними слідчих експериментів за участі свідка ОСОБА_7 та ОСОБА_8; протоколом пред’явлення для впізнання особи за фотознімками свідку ОСОБА_10

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ст. 177 ч.1 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Проте, враховуючи обставини справи апеляційний суд вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому, колегія суддів враховує суворість можливого покарання ОСОБА_4 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни на більш м’який, обраного щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Крім того, колегія суддів враховує і те, що ОСОБА_4 раніше вже неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів проти власності, однак належних висновків для себе не зробив та знову підозрюється у вчиненні нового злочину проти власності, який відноситься до категорії тяжких, який вчинено в період іспитового строку, а тому є особою, яка залишається бути схильною до вчинення нових злочинів.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді місцевого суду про те, що належна поведінка підозрюваного на досудовому слідстві не може бути забезпечена шляхом застосування до нього більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Таким чином, враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів, що їх передбачено ст. 177 КПК України, а також зважаючи на дані матеріалів клопотання, колегія суддів переконана у необхідності застосування по відношенню до підозрюваного саме запобіжного заходу у виді тримання його під вартою, так як наявні у матеріалах клопотання дані підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що у разі обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням його під вартою, вказане не забезпечить на початковому етапі досудового розслідування та у подальшому, належного виконання останнім його процесуальних обов'язків.

Щодо доводів апеляційної скарги захисника про необґрунтованість висновків слідчого судді з приводу того, що ОСОБА_4 немає на меті переховуватися від слідства та суду та перешкоджати встановленню істини по справі, та що слідчим суддею не досліджено обставини, які мають враховуватись при обранні запобіжного заходу і не з’ясовано питання про обрання альтернативних запобіжних заходів, то вони не відповідають фактичним обставинам та спростовуються вищевикладеним, а тому не можуть бути підставою для звільнення ОСОБА_4 з-під варти та обрання йому іншого більш м’якого запобіжного заходу, який не забезпечить на стадії досудового розслідування належного виконання останнім його процесуальних обов'язків, про що правильно зробив висновок слідчий суддя у оскаржуваній ухвалі.

За вказаних обставин апеляційна скарга захисника – адвоката ОСОБА_11, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4задоволенню не підлягає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника – адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4– залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.08.2018 року, якою щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з моменту його затримання і до 14.30 год. 18 жовтня 2018 року,з визначенням розміру застави в сумі 142 160 грн.– залишити без зміни.

Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_12 ОСОБА_13

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2