Ухвала суду № 76248091, 05.09.2018, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1224/15-ц Номер провадження 2-др/375/2/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2018 Рокитнянський Районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Литвина О.В.,

за участю секретаря - Юрченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 у приміщенні суду в смт. Рокитне заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 375/1224/15-ц за позовом публічного акціонерного товариства "Кредобанк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, а саме про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» заборгованості не в іноземній валюті, а у національній валюті України, якою на її думку є 592 155,72 грн. Також просить видати новий виконавчий лист на стягнення суми заборованості у вказаній сумі.

В обгрунтування такої своєї заяви посилається на те, що за змістом статей 524 та 533 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошовій одиниці України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті).

Посилається, що така правова позиція підтверджується й практикою Верховного Суду України (Постанова від 6 червня 2012 р. у справі N 6-49цс12).

Окрім того, як на правове обгрунтування своєї заяви посилається на положення п. 3.3 ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч.3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 № 15-93, відповідно до яких незалежно від фіксації еквівалента зобов'язання в іноземній валюті грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях, як єдиному законному платіжному засобі в Україні.

Зазначає, що заробітну плату вона отримує у грошової одиниці України - гривні, що у свою чергу ускладнює виконання судового рішення.

Вважає, що з огляду на положення вказаних норм та практику Європейського суду з прав людини, суди у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті повинні зазначити в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню у цій іноземній валюті з вказівкою на конвертацію цієї суми в національну валюту на день постановленя рішення.

Таким чином, сума заборгованості у розмірі 25 592,90 доларів США на день постановления рішення в національній валюті України за офіційним курсом НБУ становить 592 155,72 грн.

Вважає, що викладені обставини відповідно до ст. 270 ЦПК України є підставою для ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до положень ст. 210 ЦПК України учасники справи в судове засідання не викликались, фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалася.

Дослідивши матеріали заяви, а також матеріали цивільної справи 375/1224/15-ц, суд вважає, що заява не грунтується на законі та задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Підстави та порядок ухвалення у справі додаткового рішення визначено ст. 270 ЦПК України, перелік яких є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Положення вказаної норми визначають, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, абомайно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання просудові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Судом встановлено, що рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 28.12.2015 винесено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, а саме про стягнення 25592 доларів США 90 центів та 3654,00 грн. судових витрат по оплаті судового збору.

З огляду на зміст позовних вимог судом вирішено всі вимоги по суті спору (а.с.1-4 т.1).

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі» визначено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обовязки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Додаткове рішення суду це такий акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог його повноти. Додаткове рішення суду ухвалюється тоді, коли суд не вирішив усі заявлені вимоги у справі або не розв'язав окремі процесуальні питання.

За викладеного суд не вбачає підстав для ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 375/1224/15-ц за позовом публічного акціонерного товариства "Кредобанк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Такі висновки суду узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 04.07.2018 у справі № 761/12665/14-ц та від 15.03.2018 у справі № 638/1841/14-ц, відповідно до яких згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" гошти є грошима в національній чи іноземній валюті. У ст.ст. 47 та 49 цього закону визначені операції банків щодо розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Такі кредитні операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов'язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Загальні положення виконання грошового зобов'язання закріплені у статті 533 ЦКУкраїни, зокрема в ч. 3 цієї статті зазначено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Таким чином, якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 533 ЦК УКраїни.

Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті визначені у статті 53 Закону № 606-XIV.

Відповідно до частини третьої вказаної статті у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті державний виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби.

У статті 53 Закону № 606-XIVзакріплено особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті.

У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.

Перерахування стягувачеві суми у національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена у резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення.

Із матеріалів справи убачається, що, ухвалюючи рішення у справі, Рокитнянський районний суд Київської області визначив суму боргу саме в іноземній валюті без її відображення в еквіваленті у гривні за офіційним курсом НБУ станом на день ухвалення.

Таким чином, відсутні правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення , а відтак відсутні вони і щодо видачі виконавчого листа на його виконання.

Керуючись ст.270 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Ухвала набуває законної сили з дня підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання повної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена та підписана суддею 05.09.2018.

Суддя О.В. Литвни