Постанова № 76245375, 04.09.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/913/18

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р. час і місце ухвалення: 10 год. 08 хв., 22.05.2018 р., м.Одеса

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Семенюк Г.В.

суддів: Потапчука В.О. , Шляхтицького О.І.

при секретаріВишневській А.В.

за участю сторін: Митниця ДФСГрищенко С.І. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці Державної фіскальної служби на Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РОВЄРЛАЙН-МОТОРС" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів № 500060/2018/000008/2 від 21.02.2018 року та № 500060/2018/000009/2 від 22.02.2018року; визнання протиправними та скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, в митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 500060/2018/00034 від 21.02.2018 року та № 500060/2018/00036 від 22.02.2018 року, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів № 500060/2018/000008/2 від 21.02.2018 року та № 500060/2018/000009/2 від 22.02.2018 року; визнання протиправними та скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, в митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 500060/2018/00034 від 21.02.2018 року та № 500060/2018/00036 від 22.02.2018 року, мотивуючи його тим, що оскільки позивачем подано вичерпний перелік документів для митного оформлення товарів, що підтверджують митну вартість товарів відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, розбіжності, які були наявні на думку митниці, фактично відсутні, надані позивачем пояснення інспектору не були прийняті до уваги, таким чином, позивач вважає, що прийняті відповідачем рішення не ґрунтуються на приписах законів, є необґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № 500060/2018/000008/2 від 21.02.2018 року. Визнано протиправним та скасовано Рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № 500060/2018/000009/2 від 22.02.2018року. Визнано протиправною та скасовано Картку Одеської митниці Державної фіскальної служби відмови в прийнятті митної декларації, в митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500060/2018/00034 від 21.02.2018 року. Визнано протиправною та скасовано Картку Одеської митниці Державної фіскальної служби відмови в прийнятті митної декларації, в митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 500060/2018/00036 від 22.02.2018 року.

Не погодившись з Рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що в поданих документах разом з деклараціями до митниці для підтвердження митної вартості товарів містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 20 серпня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ровєрлайн-Моторс" та фірмою "HANGZHOU JOY SHINE IMP.&E-М.CO.,LTD" був укладений Контракт за № HJS/RM-15.

Відповідно до п. 1.1. Продавець зобов'язується продати, а Позивач прийняти та сплатити товар, асортимент та кількість якого по кожній партії вказуються в інвойсах, що є невід'ємною частиною цього Контракту. Відповідно до 4.4. Контракту ціни розраховуються на базі CIF (вартість, страховка і фрахт до портів (Інкотермс 2000).

Матеріалами справи підтверджено, що 23.11.2015року, 15.12.2016 року, 30.05.2017 року, 31.05.2017 року, 29.09.2017 року, 29.12.2017 року до зазначеного Контракту були укладені додаткові угоди №№ 1, 2, 3, 4, 4/1 (Т.1, а.с.49-57).

На виконання умов зазначеного Договору декларантом, з метою митного оформлення товару для підтвердження його митної вартості, Позивач здійснив його декларування, надавши 21.02.2018 року та 22.02.2018 року відділу митного оформлення №6 митного поста "Одеса-центральний" Одеської митниці ДФС в порядку електронного декларування відповідні митні декларації, а саме: - за МД №500060/2018/005120 від 21.02.2018 року: Переносні ручні машинки для підрізання трави: бензотример (мотокоса) ручний, з бензиновим двигуном внутрішнього згорання робочим об'ємом 42.7 см3, максимальна потужність ЗКВТ), штанга нероз'ємна (упакована окремо) - 4 700 шт. Бензотример (мотокоса) ручний, внутрішнього згорання, робочим об'ємом 42.7 см3, (максимальна потужність ЗКВТ), штанга роз'ємна двох секційна (упакована окремо) - 300 шт. У розібраному стані, для транспортування, для цивільного використання; -за МД №500060/2018/005226 від 22.02.2018 року: Іграшки пластикові з металевим каркасом, колісні, з електромотором для катання дітей віком 5-12 років. Квадроцикли для катання дітей з електроприводом, живлення від акумулятора (не входять у комплект електродвигуна, напруга 36V DC: мод.С-1- 100 шт.; мод.С-2 - 396 шт. Т характеристики товару: Фактична вага нетто, мод.С-1 - 40 кг., мод.С-2 - 42 кг. Макс ~ швидкість не більше 18 км/год. (спідометр відсутній). Одна система гальмування, є передніх та задніх коліс, з ручною системою гальмування. Відсутність коробки (одно швидкісна трансмісія). Максимальне навантаження до 40 кг. Колесна форма привід на задні колеса за допомогою роликового ланцюга, від електромотора. Ідентифікаційний номер (VIN код), відсутній. Час зарядження батареї 10-12 годин, батареї до 40 хвилин безперервної їзди. Рекомендовано вік дітей 5-12 років. Не призначений для експлуатації на дорогах загального призначення, використовується для розважальних цілей по нерівній місцевості. Рік виробництва 2017

При цьому, згідно з приписами ч. 2 ст. 57 МКУ декларантом була визначена вартість Продукції за основним методом, а саме - за ціною договору, на підтвердження чого одночасно було подано документи та відомості для визначення митної вартості, які базувались на об'єктивних, документально підтверджених даних, а саме: зовнішньоекономічний договір № HJS/RM-15 від 20.08.2015 року, комерційний інвойс від 12.02.2018 року №JS12268-2 та інші товаросупровідні документи.

Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500060/2018/000008/2 від 21.02.2018 року та № 500060/2018/000009/2 від 22.02.2018року; та Картки відмови в прийнятті митної декларації, в митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500060/2018/00034 від 21.02.2018 року та №500060/2018/00036 від 22.02.2018 року.

Не погоджуючись із вищевказаним, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів. Таким чином, причини неприйняття представлених документів на підтвердження митної вартості товарів є не обґрунтованими та відповідно у відповідача фактично були відсутні будь-які дійсні та об'єктивно визначені підстави для не визнання заявленою позивачем митної вартості поставлених товарів.

Одеський апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:

Згідно з ч.1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частинами 2, 3 зазначеної статті передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з п.2 ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч.3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зі змісту наведених норм вбачається, що передбачене ч. 5 ст. 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені цим кодексом, а саме ч. 3 ст. 53 МК України надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Таким чином, орган доходів і зборів має право вимагати від декларанта додаткові документи при наявності визначених законом підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України.

Частиною першою статті 337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 337 МК України визначено, що контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

З матеріалів справи вбачається, що під час здійснення Митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, було встановлено, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів митним органом зазначено наступні розбіжності:

1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте в наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/невключення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.

Згідно з п. 6 Контракту "Якість, пакування та маркування" стандартна експертна якість товару у відповідності до специфікації заводу-виробника. Товар повинен бути упакований для транспортування відповідно специфікаціям покупця. Пакування повинно бути придатним для навантаження (розвантаження), повинне захищати товар під час транспортування. Товар повинен бути упакований в стандартне експортне пакування продавця. Продавець відповідає за понесений збиток та втрати товару під час транспортування та навантаження, які пов'язані з непридатним пакуванням.

Як вбачається з п. п 6.2, 6.3 розділу 6 Контракту № HJS/RM-15 від 20.08.2015 року товар повинен бути упакований для транспортування відповідно до специфікацій покупця. Упаковка повинна бути придатна для загрузки (розгрузки), повинна захищати товар під час транспортування. Товар повинен бути упакованим у стандартну експортну упаковку Продавця.

Окрім того, матеріалами справи підтверджено, що листом директора HANGZHOU JOY IMP.&Eзк.CO.,LTD від 01.01.2016 року повідомлено, що упаковка товару, який постачається на адресу ТОВ "Роверлайн-Моторс" входить до вартості товару і є його невід'ємною частиною.

Згідно з п.А9 Розділу CIF - вартість, страхування та фрахт Інкотермс 2000 (Incoterms 2000) (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати в редакції від 01.01.2011р.) Перевірка - упаковка- маркування Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка повинна містити належне маркування.

В пункті 15 ПАКУВАННЯ Правил зазначено, що у більшості випадків сторони заздалегідь знають, яка упаковка необхідна для безпечного перевезення товару в місце призначення. Однак, через те, що обов'язки продавця упакувати товар можуть значно варіюватися залежно від засобу та тривалості планованого перевезення, було визнано за необхідне передбачити обов'язок продавця упакувати товар відповідно умовам транспортування, але тільки в тій мірі, в якій йому до укладення договору купівлі-продажу стали відомі обставини, пов'язані з транспортуванням (пор. з ст. ст. 35(1) і 35(2)(b) Конвенції ООН 1980 року про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (995_003 ), згідно яких товар, включаючи упаковку, повинен бути "придатний для будь-якої конкретної цілі, про яку продавцю було прямо чи посередньо повідомлено під час укладання договору, за винятком тих випадків, коли з обставин випливає, що покупець не покладався або що для нього було нерозумним покладатися на компетентність і судження продавця").

Отже, за умовами контракту, пакування не оплачується покупцем окремо від ціни товару та відповідальність за її якість покладена на продавця, а тому зауваження відповідача щодо відсутності у поданих позивачем до митного оформлення документах будь-якої інформації щодо включення/не включення складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів є неспроможними, з огляду на те, що у відповідача була наявна копія контракту.

2) загальна сума страхування у страхових документах на англійській мові літерами некоректно вказана відповідно до числового значення; 3) у страхових документах назва судна не відповідає даним зазначеним в поданих декларації документах; 4) у страховому документі відсутні відомості про вартість страхування.

Згідно з п. 4.4. Контракту № HJS/RM-15 від 20.08.2015 року, ціни розраховані на базі (вартість, страховка и фрахт порту). Тобто, згідно з умов контракту і умов поставки CIF Інкотермс (п.п. б п. А.З), Договір страхування продавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок і здійснити страхування багажу, що і було зроблено продавцем і підтверджується страховим полюсом.

Позивач не здійснював страхування вантажу, а тому, документи на які посилається відповідач не відносяться до документів, які підтверджують митну вартість товарів у розумінні ч. 2 ст. 53 МКУ.

Між тим, судом першої інстанції встановлено, що загальна сума страхування у страхових документах на англійській мові літерами коректно вказана відповідно до числового значення.

Так, у страхових документах зазначені відомості про вартість страхування по МД 500060/2018/005226 від 22.02.2018 року - 51 064.20 доларів США, по МД 500060/2018/005120 від 21.02.2018 року - 64 300.50 доларів США. як то передбачено умовами поставки CIF Інкотермс (п.п. б п. А.З) - страхування повинно покривати, як мінімум, передбачену у договорі купівлі-продажу ціну плюс 10% (тобто 110%) и повинно бути укладено в валюті договору купівлі-продажу, що було зроблено позивачем.

Крім того, згідно з п.п. А) п. А.3 - умов поставки CIF Інкотермс, Продавець зобов'язаний укласти за свій рахунок на звичайних умовах договір перевезення товару до вказаного призначення по звичайному судноплавному маршруту на морському (або на відповідному для внутрішнього водного транспорту) судні такого типу, який зазвичай використовується для перевезення товарів, аналогічному товару, зазначеному у договорі купівлі -продажу.

Звичайний судноплавний маршрут передбачає заходи судна в різні порти, і зміну за маршрутом.

Водночас, відповідно до положень МКУ контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється митним органом шляхом перевірки виключно числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують саме числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Таким чином у поданих відповідачу для митного оформлення документах фактично не було ні розбіжностей, ні ознак підробки, а також вони містили всі відомості, що підтверджували числові значення ціни, що підлягає сплаті за поставлену продукцію, а означені відповідачем підстави ніяк не можна визначити як розбіжності, або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

За таких обставин в оскаржуваному рішенні та в апеляційній скарзі не зазначено підстав неврахування поданих позивачем пояснень та не наведено правового обґрунтування для здійснення відповідачем висновків про те, що наявна, за позицією відповідача, різниця у поданих позивачем документах щодо адреси відправника, свідчить про те, що подані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують саме числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Посилання апелянта на наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості відомостей про те, що у попередні періоди подібний товар розмитнювався за більшою митною вартістю, ніж задекларував позивач, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 58 МК України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб для виконання зобовязань продавця. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Отже, з вищенаведених норм права вбачається, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

В постановах від 15.10.2013 р. у справі N 21-270а13 та від 22.10.2013 р. у справі N 21-342а13 Верховний Суд України зазначає, що підставою для витребовування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості може бути наявність в спеціалізованих програмно-інформаційних комплексах Єдиної автоматизованої системи Держмитслужби (далі - ЄАС) інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів.

Аналогічної позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України під час перегляду справ про скасування рішень про коригування митної вартості, прийнятих вже на підставі норм Митного кодексу України 2012 року.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах від 30.01.2014 р. у справі N К/800/41272/13 та від 17.12.2013 р. у справі N К/800/28635/13, в яких Вищий адміністративний суд України зазначає, що аналіз норм Митного кодексу України 2012 року дає підстави вважати, що контроль правильності обчислення декларантом митної вартості може здійснюватися, в тому числі, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням ЄАС, яка містить відповідну інформацію.

При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Таким чином, причини неприйняття представлених документів на підтвердження митної вартості товарів є не обґрунтованими та відповідно у відповідача фактично були відсутні будь-які дійсні та об'єктивно визначені підстави для не визнання заявленою позивачем митної вартості поставлених товарів.

Верховний Суд України в постанові від 31.03.2015 р. по справі № 21-127а15 зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Стаття 57 МКУ обумовлює методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервного.

При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України 2012 року підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю є виключно наявність обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/ або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

У постанові від 01.10.2013 р. у справі N 21-354а13 Верховний Суд України дійшов висновків, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

В разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "РОВЄРЛАЙН-МОТОРС" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби, - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року по справі № 815/913/18, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст Постанови складено - 05 вересня 2018 року.

суддя-доповідач Семенюк Г.В.Судді Потапчук В.О. Шляхтицький О.І.