Постанова № 76245115, 30.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/10442/17 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2018 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві до Державного підприємства «Дослідне конструкторсько-технологічне бюро інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2017 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2017 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В судове засідання з'явився представник апелянта, підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Представники відповідача в судовому засіданні просили залишити ухвалу суду першої інстанції без змін з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, відзив на апеляційну скаргу, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, який належно повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, не прибув в судове засідання.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.08.2017 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд справи.

20.12.2017 уповноважений представник позивача в судове засідання не прибули, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового вирішення справи, що підтверджується матеріалами справи.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено ст. 205 КАС України.

Так, ч. 5 цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Згідно із частиною першою статті 45 КАС учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Апелянт зазначає, що відсутні ознаки нехтування або ж зловживання своїми процесуальними правами та обов'язками так як неявка представника не перешкоджала розгляду справи. В попередніх судових засіданнях 29.09.2017 та 28.11.2017 представником позивача надано пояснення по суті позовних вимог.

Колегія суддів наголошує, що позовну заяву може бути залишено без розгляду, якщо неявка позивача перешкоджає розгляду справи (ч. 5 ст. 205 КАС України). За ч. 9 вказаної статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники не з'явилися у судове засідання, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції не мотивовано чи перешкоджала неявка позивача розгляду вказаної справи.

В розумінні КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.

Будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач, в першу чергу, має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.

Згідно матеріалів справи, представник позивача був присутнім у попередніх двох судових засіданнях, відтак, відсутні підстави вважати про втрату інтересу до судової справи.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що у суду першої інстанції були відсутні підстави приймати ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду з підстав повторної неявки позивача без поважних причин в судове засідання.

Згідно ст. 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Положенням ч. 4 ст. 6 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у статті 6 гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно з її положеннями, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, колегія суддів приходить до висновку, що залишення позовної заяви без розгляду унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про залишення позовної заяви без розгляду, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 320, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2017 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві до Державного підприємства «Дослідне конструкторсько-технологічне бюро інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2017 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 04.09.2018