Рішення № 76244125, 05.09.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2/243/2453/2018

Справа № 243/6764/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

05 вересня 2018 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Кузнецова Р.В.,

при секретареві Малиновській І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання, -

В С Т А Н О В И В :

20 липня 2018 року до Слов'янського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач є його рідним батьком. На даний час він навчається на четвертому курсі денної форми навчання у Відокремленому структурному підрозділі Національного авіаційного університету Слов'янському коледжі НАУ. На виконання рішення Слов'янського міськрайонного суду відповідач виплачував аліменти на його утримання на користь матері, оскільки він знаходився на її утриманні та проживав разом із нею. Після досягнення ним повноліття батько припинив надання матеріальної допомоги на його утримання не зважаючи на те, що він продовжує навчання. Оскільки позивач не працює, не має змоги самостійно проживання, купувати продукти харчування, підручники, одяг та інше просить стягнути з відповідача аліменти на його утримання, як повнолітньої дитини яка продовжує навчання в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів відповідача до закінчення ним навчання.

Позивач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача у судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву з проханням розгляд справи проводити у її відсутності, позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечувала.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2, будучи повідомленим у встановленому законом порядку (належним чином) про час і місце судового розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності від нього до суду не надходило.

З огляду на викладене, оскільки відповідач будучи повідомленим належним чином про дату, час і місце судового засідання, повторно не з'явився у судове засідання, суд приходить до переконання, що у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, а тому, зі згоди позивачки, вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280, 281 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 13 ЦПК України) встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про народження серія: НОМЕР_2, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2. Його батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 2).

Згідно із довідкою Слов'янського коледжу НАУ відокремленого структурного підрозділу національного авіаційного університету України № 02/317 від 12 липня 2018 року, ОСОБА_1 є курсантом 4 курсу денної форми навчання за державним замовленням. Передбачений термін навчання з 01 вересня 2015 року по 30 червня 2019 року (а.с. 5).

Добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини відповідач не надає.

Відповідно до п. п. 10,11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року « Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», Конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом ( ст. 129 Конституції) зобов'язують суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав. При вирішенні цивільних справ суд має виходити з поданих сторонами доказів.

Суд виходить з вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України.

Відповідач у судове засідання не з'явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних доказів, які спростовують доводи позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1997 року, батьки несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 XII 78912 та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки, або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із частинами 8, 9 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно із ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, сина продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно з ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд приймає до уваги обставини, що мають значення, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів повинен бути не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.20 Постанови від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів",обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів:

досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років;

продовження ними навчання;

потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі;

наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Судом встановлено, що позивач досяг віку, який перевищує 18, але його вік є меншим 23 років, він продовжує навчання на 4 курсі денної форми навчання в державному навчальному закладі, у зв'язку із чим, потребує матеріальної допомоги, відповідач є його батьком та в нього наявна можливість надавати матеріальну допомогу сину.

Доказів які б спростовували такий висновок суду відповідачем не надані.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що з відповідача на користь ОСОБА_1, слід стягувати аліменти на його утримання у розмірі 1/4 від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до припинення ОСОБА_1, навчання в учбовому закладі, тобто до 30 червня 2019 року, але не довше, ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

Стосовно часу з якого мають стягуватися аліменти суд зазначає, що згідно із ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Враховуючи наведене, аліменти з ОСОБА_2 мають стягуватись починаючи з дня звернення позивача до суду із даним позовом, а саме з 20 липня 2018 року.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», яка передбачає пільги щодо сплати судового збору , від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються , зокрема позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Відповідно до п. 8 статті 6 ЗУ «Про судовий збір», розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, враховуючи, що позивач є звільненим від сплати судового збору при зверненні до суду із даним позовом, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Керуючись статтями 4, 14, 81, 223, 280, 281, 259, 263 - 265, 273 ЦПК України, ст.ст. 180, 182-184, 191 СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: не встановлено, останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2, аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 липня 2018 року, до припинення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, навчання, тобто до 30 червня 2019 року, але не довше, ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: не встановлено, останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, в дохід держави - отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, р/р 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду Р.В. Кузнецов