Постанова № 76243968, 31.08.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/962/18

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

31 серпня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Білої Л.М. Сушка О.О.

за участю:

секретаря судового засідання: Мирошниченко С.О.,

позивача: ОСОБА_2,

представника позивача: ОСОБА_3,

представника відповідача: Файчука А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року (прийняте у м. Хмельницькому та складене у повному обсязі 27 квітня 2018 року ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про:

- визнання протиправним дій начальника ГУ НП в Хмельницькій області щодо відмови у затвердженні Висновку про призначення ОСОБА_2, інваліду ІІ групи, підполковнику поліції, старшому оперуповноваженому з особливих доручень кримінальної поліції ГУ НП в Хмельницькій області - одноразової грошової допомоги від 09 лютого 2018 року;

- зобов'язання ГУ НП України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_2, інваліду ІІ групи, підполковнику поліції, старшому оперуповноваженому з особливих доручень кримінальної поліції ГУ НП в Хмельницькій області одноразову грошову допомогу відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про національну поліцію" та відповідно до підпункту 4 пункту 4 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України №4 від 11.01.2016 року.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з цим рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, необґрунтованість та незаконність рішення, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник позивача заперечував щодо задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду - без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її в повному обсязі, а рішення суду першої інстанції - скасувати.

Заслухавши, суддю-доповідача, присутніх учасників справи, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, ОСОБА_2 з 03.11.2000 року по 31.10.2017 рік проходив службу в органах внутрішніх справ та органах поліції.

Згідно з довідкою Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області №18 від 27.02.2018 підполковника поліції старшого оперуповноваженого з особливих доручень кримінальної поліції ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_2 відповідно до наказу №0044 о/с від 26.10.2017 року звільнено зі служби в Національній поліції за власним бажанням з 31.10.2017 року.

Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №1082680 від 20.11.2017 року засвідчено, що ОСОБА_2 довічно встановлено ІІ групу інвалідності з 20.11.2017 року в зв'язку з отриманням захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції.

09 січня 2018 року позивач звернувся до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, надавши необхідний пакет документів.

Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області листом №181/121/29/04 від 16.02.2018 року повідомило позивача про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги з тих підстав, що звільнення зі служби в поліції здійснено не внаслідок причин зазначених у пунктах ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію". Також позивача повідомлено, що 09.02.2018 року заступником начальника ГУНП в Хмельницькій області складено висновок про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Не погодившись із зазначеним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача за власним бажанням не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності, що пов'язана з проходженням служби в органах поліції, з дати встановлення втрати працездатності, яка зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції по суті спору з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.97 цього Закону встановлено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Пунктом 4 частини 1 статті 99 Закону №580-VIII визначено, що розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, зокрема: визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності II групи - 300 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Разом з тим, з метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97-101 Закону №580-VIII, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №4 у разі встановлення поліцейському інвалідності днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата встановлення інвалідності, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 5 розділу ІІІ Порядку №4 встановлено, що для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); 3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати); 4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 6) копії акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; 7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності); 8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; 9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті). Копії документів завіряються підписом власноруч, та перевіряються особою, що приймає документи.

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №4 встановлено, що формування пакета документів для призначення та виплати ОГД у органах поліції, навчальних закладах здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП) органів поліції та навчальних закладів, а також фахівцями військово-лікарської комісії (далі - ВЛК). СДНОП визначають обставини настання події та відповідають за правильність кваліфікації нещасних випадків, які призвели до втрати працездатності, згідно із законодавством України. ВЛК відповідають за перевірку матеріалів на відповідність діагнозу, за яким установлено втрату працездатності, переліку хвороб, отриманих під час проходження служби, згідно із законодавством України. Підрозділи кадрового забезпечення відповідають за достовірність інформації про періоди служби даним з особової справи та правильність визначення випадків для виплати грошової допомоги, згідно із законодавством України. Фінансові підрозділи відповідають за правильність обчислення та перерахування до установ банку ОГД згідно з реквізитами, зазначеними в заяві (рапорті) особою, яка має право на цю виплату, згідно із законодавством України. Керівники органів поліції, навчальних закладів відповідають за правильність призначення сум ОГД, згідно із законодавством України.

Відповідно до п.1 розділу ІV Порядку №4 у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 6 розділу ІІІ, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2). Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.

В силу вимог п. 2 розділу ІV Порядку №4 висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє: 1) по центральному органу управління поліції, керівникам міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, територіальних органів поліції, закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України - Голова Національної поліції України або особа, на яку покладено виконання таких функцій; 2) у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій. 3) у навчальних закладах - керівник відповідного органу, закладу або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

Також, пунктом 3 розділу IV Порядку № 4 встановлено, що рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.

Однак, як зазначено вище, а саме п.4 ч.1 ст.97 ЗУ "Про Національну поліцію", одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Отже, пунктом 4 ч.1 ст.97 ЗУ "Про Національну поліцію" встановлено вичерпний та такий, що не підлягає розширеному тлумаченню, перелік підстав призначення та виплати одноразової грошової допомоги. А тому, на думку колегії суддів, якщо особу не було звільнено відповідно до п.2 ч.1 ст.77 ЗУ "Про Національну поліцію", а саме через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції, а звільнено з інших підстав, передбачених цією статтею (в нашому випадку за власним бажанням) то підстав для виплати одноразової грошової допомоги у відповідача немає.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що звільнення позивача за власним бажанням не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням поліцейському інвалідності, що пов'язана з проходженням служби в органах поліції, є необґрунтованим та не відповідає положенням Закону України "Про Національну поліцію", оскільки зміст частини 1 статті 97 зазначеного Закону вказує на вичерпний перелік випадків, за яких виникає право на виплату одноразової грошової допомоги. При цьому, розширеному тлумаченню дана норма Закону не підлягає.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що звільнення позивача зі служби в поліції не могло відбутися внаслідок захворювання, у зв'язку з яким визначено інвалідність. Оскільки, згідно з постановою медичної (військово-лікарської) комісії ДУ "ТМО МВС України по Хмельницькій області", виданої на підставі протоколу № 82 від 03.11.2017 засідання медичної (військово-лікарської) комісії з установлення причинного зв'язку захворювання, поранень, травм у колишніх працівників ОВС та НП, ОСОБА_2, 1980 р.н., придатний до служби в поліції, і тільки не придатний до служби на посаді старшого оперуповноваженого ГУНП.

Отже, враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області при прийняті рішення щодо відмови в призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, оформленої листом від 16.02.2018 №181/121/29/04 та висновку ГУ НП України в Хмельницькій області від 09.02.2018 діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, а отже апеляційна скарга Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області підлягає задоволенню.

Враховуючи всі обставини та матеріали справи, норми законодавства та доводи сторін, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно скасувати.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегією суддів встановлено невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 05 вересня 2018 року.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Біла Л.М. Сушко О.О.