Рішення № 76240602, 03.09.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2018 року № 810/2147/18

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Лисенко В.І.,

за участі секретаря судового засідання Приходько Н.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідачів - Глазунового А.Р., Ярової Я,І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (відповідач-2) та просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби з наздвичайних ситуацій України у Київській області щодо невключнення у грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії за 2015 - 2017 роках для нарахування пенсії за вислугу років доплату за роботу в зоні відчуження, надбавку за роботу в захисних ізольованих дихальних апаратах, матераільну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань та індексацію;

- зобов`язати Головне управління Державної служби з наздвичайних ситуацій України у Київській області включити у грошовий атестат та у довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії за 2015 - 2017 для перерахунку пенсії за вислугу років доплату за роботу в зоні відчуження, надбавку за роботу в захисних ізольованих дихальних апаратах, матераільну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань та індексацію, що нараховувалась та виплачувалась в період з вересня 2015 року по вересень 2017 року та у термін, передбачений п. 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", затверджного Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.02.2007 за № 135/3402, направити до органу, що призначає пенсію;

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок пенсії з 18.09.2017 з урахуванням доплати за роботу в зоні відчуження, надбавки за роботу в захисних ізольованих дихальних апаратах, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань та індексації, що нараховувались та виплачувались в період з вересня 2015 року по вересень 2017 року та у термін, передбачений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.02.2007 за № 135/3402, виплатити в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що після звільнення зі служби позивачу на підставі грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення була призначена пенсія в розмірі 70 % від грошового забезпечення. При цьому, відповідачем-1, всупереч нормам чинного законодавства не включено до грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення такі види грошового забезпечення: доплату за роботу в зоні відчуження, надбавку за роботу в захисних ізольованих дихальних апаратах, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію.

Позивач вважає, що такі дії протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідачі проти позову заперечували. Надали до суду письмові відзиви, у яких зазначили, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки доплата за роботу в зоні ЧАЕС, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, надбавку за роботу в захисних ізольованих дихальних апаратах, матеріальна допомога на оздоровлення та індексація не відносяться до місячного грошового забезпечення, як такі, що не є постійними виплатами, та з яких не сплачується єдині соціальні внески, а тому і не включаються до грошового атестату та довідки про види грошового забезпечення.

До того ж, відповідач-2 вважає, що визначення складових грошового забезпечення для призначення пенсії виходить за межі його компетенції, яка у даному випадку полягає виключно у призначенні (перерахунку) і виплаті пенсії на підставі грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.07.218, суддею Головенком О.Д. відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Надалі, у зв`язку із перебуванням судді Головенка О.Д. у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, згідно із підпунктами 2.3.3, 2.3.49, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл адміністративної справи №810/2147/18.

За результатом повторного автоматичного розподілу відповідно до положень частини 9 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, дану справу передано для розгляду судді Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І.

Ухвалою суду від 13.07.2018 адміністративну справу №810/2147/18 прийнято до провадження судді Лисенко В.І. та призначено судове засідання.

У судове засідання, призначене на 03.09.2018 з`явились представник позивача та представники відповідачів. Представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити, представники відповідачів з позовом не погодились, просили відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, у зв`язку із звільненням зі служби, ОСОБА_4 18.09.2017 була призначена пенсія за вислугу років відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та видано пенсійне посвідчення НОМЕР_2(а.с.13).

Згідно із розрахунку пенсії автоматизованою системою, до сум грошового забезпечення позивача включено: посадовий оклад - 1400,00 грн, оклад за військове звання - 130,00 грн, процентна надбавка за вислугу років - 535,00 грн, середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці - 5409,91 грн, що у підсумку становить 5232, 79 грн пенсії (а.с.15).

Враховуючи те, що за час проходження служби позивачу нараховувались та виплачувались й інші види додаткового забезпечення (доплату за роботу в зоні відчуження, надбавку за роботу в захисних ізольованих дихальних апаратах, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань та індексацію), але не були внесені до грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення, з якого обраховувалась пенсія, ОСОБА_5 20.11.2017 звернувся до відповідача-1 із заявою про внесення вказаних доплат до грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення (а.с. 16).

За результатами розгляду вказаної заяви Головним управлінням ДСНС у Київській області листом від 10.01.2018 №66/5/215 позивачу було відмовлено у видачі такої довідки, мотивуючи це тим, що вказані заявником виплати не є постійними та виплачуються за відпрацьований час, а тому не мають бути включені до грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення (а.с.19-20).

Як наслідок, Головним управлінням Пенсійного фонду у Київській області позивачу була призначена та нарахована пенсія без включення до неї доплати за роботу в зоні відчуження, надбавку за роботу в захисних ізольованих дихальних апаратах, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань та індексацію, що призвело до зменшення розміру призначеної пенсії.

Позивач, вважаючи, такі дії протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, основоположним при зарахуванні певного виду грошового забезпечення до розрахунку пенсії є періодичність такого забезпечення та сплата з нього єдиного внеску.

Для повного, всебічного та ґрунтовного розгляду справи, максимально точного встановлення обставин, а також враховуючи кількість спірних видів додаткового грошового забезпечення, суд вважає за необхідне дослідження кожного з них здійснювати окремо.

Щодо позовних вимог до відповідача-1 про включення до грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення доплату за роботу в захисних ізольованих дихальних апаратах.

Відповідно до Додатку №27 до постанови Кабінету Міністрів України №1294 передбачено, зокрема, такі додаткові види грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, як доплата за службу в нічний час у розмірі 35% посадового окладу, а також надбавка за роботу в захисних ізолювальних дихальних апаратах у розмірі 5-10% відсотків посадового окладу за одну годину роботи.

Судом встановлено, що позивачу виплачувалась надбавка за роботу в захисних ізольованих дихальних апаратах, як складова частини грошового забезпечення відповідно до додатку №27 постанови Кабінету Міністрів України №1294.

Доказом дійсності вказаної доплати є наявна у матеріалах справи довідка Головного управління ДСНС України у Київській області від 14.08.2018 №170 (а.с. 90).

При цьому, як встановлюється із зазначеної довідки, надбавка за роботу в захисних ізольованих дихальних апаратах носила періодичний характер (листопад, грудень, січень 2015 року; квітень, травень, червень, липень, листопад 2016 року), а на зазначену надбавку нараховувався єдиний соціальний внесок.

Таким чином, враховуючи періодичність надбавки за роботу в захисних ізольованих дихальних апаратах та сплату з неї єдиного соціального внеску, суд вважає, що не включення відповідачем-1 у грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії за 2015-2017 роки для нарахування позивачу пенсії за вислугу років такого виду додаткового грошового забезпечення, є протиправним.

Щодо позовних вимог до відповідача-1 про включення до грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення матеріальну допомогу на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, суд зазначає наступне.

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною першою статті 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові податкові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців.

Законом № 2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329; далі - Інструкція). Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

При цьому, згідно із пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги» Пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з яких сплачується єдиний внесок та які враховуються при обчисленні пенсії.

Як встановлено судом з довідки Головного управління ДСНС у Київській області від 14.08.2018 №170, позивачу виплачувалась матеріальна допомога у грудні 2015 року - 3975,31 грн, квітні 2016 року - 7050,00 грн, липні 2016 року - 6051,50 грн, лютому 2017 року - 6233,05 грн, червні 2017 року - 11820,25 грн. (а.с.90)

У той же час, згідно із зазначеною довідкою, на ці види матеріальної допомоги нараховувався єдиний внесок, а тому, суд вважає, що матеріальна допомога позивача на оздоровлення та вирішення соціальних питань має бути врахована при обчисленні пенсії ОСОБА_6

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд України у Постанові від 10.03.2015 у справі №21-70а15.

Щодо позовних вимог до відповідача-1 про включення до грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення показника індексації, суд зазначає наступне.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі статтею 1 якого, індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Аналіз зазначеної норми матеріального права дає підстави вважати, що індексація, яка є основним та єдиним важелем платоспроможності громадян, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Такі висновки відповідають правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду України від 10 березня 2015 року у справі №21-70а15 від 10.03.2015 року та Вищого Адміністративного Суду України у справі №к\800\16045 від 16.06.2015 року.

Щодо позовних вимог до відповідача-1 про включення до грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення доплату за роботу в зоні відчуження, суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 39,40 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено доплату громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення та оплату праці військовослужбовців, які несуть службу на територіях радіоактивного забруднення.

Військовозобов'язаним, вільнонайманим, призваним та направленим для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також тим, які несуть службу на територіях радіоактивного забруднення, оплата праці провадиться згідно із статтею 39 цього Закону за всі календарні дні роботи на підставі довідки, яка надається військовою частиною.

Приписи статті 39 вказаного Закону визначають, що громадянам, які працюють у зоні відчуження, встановлюється доплата у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Правова регламентація розмірів доплати особам, які працюють у зоні відчуження, у період з 01.01.2009 визначалася постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 року №831.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 №1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок не сплачується з виплат в установленому розмірі особам, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи (крім надбавок та доплат до тарифних ставок (окладів, посадових окладів) у розмірах, передбачених законодавством, за роботу на територіях радіоактивного забруднення, оплата додаткових відпусток, що надаються відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Окрім того, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не виключав з обчислення пенсії доплату, передбачену Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Тобто, доплата за роботу в зоні відчуження є додатковим видом грошового забезпечення, який є винятком з виплат особам, постраждалим від Чорнобильської катастрофи, у тому розумінні, що на таку виплату нараховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. До того ж, у разі періодичності такої доплати та сплати з неї єдиного внеску, доплата за роботу в зоні відчуження зараховується при розрахунку пенсії.

З матеріалів справи, а саме з довідки Головного управління ДСНС у Київській області від 14.08.2018 №170, виданої позивачу убачається, що доплата за роботу в зоні відчуження з жовтня 2015 року відбувалась періодично та її загальна сума становила 21907, 50 грн. Одночасно, у вказана довідка, свідчить про те, що єдиний соціальний внесок на доплату за роботу в зоні відчуження не нараховувався.

За таких обставин, доплата за роботу в зоні відчуження не може враховуватись при розрахунку пенсії, оскільки має лише ознаку періодичності, однак не є такою, на яку нараховувався єдиний внесок, а тому у відповідності до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог до відповідача-2 про проведення перерахунку пенсії з урахування доплати за роботу в зоні відчуження, надбавки за роботу в захисних ізольованих дихальних апаратах, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань та індексації, суд зазначає.

Завданням адміністративного судочинства, згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтерес юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У цьому контексті, суд зазначає, що вимога позивача до Управління Пенсійного фонду України у Київській області є передчасною, з наступних підстав.

У відзиві на позовну заяву, пенсійний орган зазначив про відсутності його компетенції у визначенні складових грошового забезпечення позивача. Суд погоджується з такими доводами, адже відповідно до пункту першого Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, всі документи для призначення та перерахунку пенсій готують уповноважені органи міністерств та відомств ( у даному випадку - відповідач-1) та передають їх органам, які призначають та перераховують пенсії ( у даному випадку - відповідач-2).

У цьому контексті суд зазначає, що перерахунок пенсії на підставі довідки та грошового атестату позивача з урахування заявлених додаткових видів грошового забезпечення, є неможливим, так як включення таких виплат до довідки і грошового атестату є предметом даного адміністративного спору, а отже включення перелічених виплат ще не відбулось.

Тобто, враховуючи той факт, що підставою для визначення позивачу грошового забезпечення для призначення пенсії є лише грошовий атестат та довідка про додаткові види грошового забезпечення, жоден з яких не містить спірних додаткових виплат, вимоги до відповідача-2 є передчасними, оскільки порушення права позивача щодо перерахунку пенсії може мати місце лише у подальшому, після внесення додаткових виплат до грошового атестату та відповідно довідки.

Така ж позиція викладена у постанові Пленум Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №7, зазначивши, що резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про необґрунтованість та протиправність бездіяльності відповідача-1 щодо не включення у грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення доплати за роботу в зоні відчуження, надбавки за роботу в захисних ізольованих дихальних апаратах, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань та індексації, а позов вважає таким, що підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як підтверджується матеріалами справи, а саме квитанцією від 18.06.2018, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 704, 80 грн (а.с.33).

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають стягненню на користь ОСОБА_6 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Київській області, у сумі пропорційній частині задоволених вимог, а саме - 352, 40 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області щодо не включення у грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії за 2015-2017 роки для нарахування ОСОБА_6 пенсії за вислугу років доплату за роботу в захисних ізольованих дихальних апаратах, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань та індексацію.

Зобов`язати Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області (код ЄДРПОУ 38537963) включити до грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії за 2015-2017 роки ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1) доплату за роботу в захисних ізольованих дихальних апаратах, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань та індексацію.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області (ЄДРПОУ 38537963) судовий збір у сумі 352 (триста п`ятдесят дві) грн 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.

Дата складення і підписання повного тексту рішення - 04 вересня 2018 р.