Постанова № 76237801, 04.09.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року справа №812/1236/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д.(суддя-доповідач),

суддів Казначеєва Е.Г., Ястребової Л.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року у справі №812/1236/18 (головуючий І інстанції Свергун І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.29-32) просив визнати протиправними дії пенсійного органу щодо відмови в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах; зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з врахуванням заробітку, визначеному у довідках №10/р-145 від 26.02.2015 року, №11/к-144 від 26.02.2015 року.

В обґрунтування позову зазначив, що 07.02.2018 звернувся до Старобільського ОУПФУ з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідач відмовив в призначенні пенсії, зазначивши про відсутність уточнюючих довідок, якими повинні підтверджуватися пільгові періоди роботи позивача.

Вважає такі дії протиправними та такими, що порушують право позивача на отримання пенсії.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення, прийняти постанову, якою позов задовольнити.

Обґрунтування апеляційної скарги.

1. Суд першої інстанції не звернув увагу на приписи ч.4 ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», за якими при наявності не менше половини пільгового стажу та передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком пенсія за віком на пільгових умовах призначається із зменшенням віку, встановленого абз.1 ч.1 ст.26 Закону Украни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За наявності більш половини пільгового стажу та відповідного загального стажу, досягнення необхідного віку позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

2. Суд першої інстанції помилково зазначив про не проведення атестації робочих місць у період з 1992-1994 року. Атестація робочих місць відповідно до постанови №442 від 01.08.1992 року проводиться раз на 5 років вперше на підприємстві. В даному випадку атестація призначена в 1995 році, тобто протягом п'яти років з 1992 року.

Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Записи в трудовій книжці позивача свідчать, що він у спірні періоди працював:

- з 30.08.1983 по 05.12.1983 на шахті «Черкаська» учнем підземного гірника з повним робочим днем під землею; вчився при ДУП шахти «Черкаська» за фахом підземний гірник; з 12.11.1983 переведений на посаду підземного гірника третього розряду з повним робочим днем під землею;

- з 15.02.1988 по 15.07.1994 на шахті «Слав'яносербська» гірником третього розряду з повним робочим днем під землею; 22.02.1988 пройшов курси з відривом від виробництва за фахом «прохідник»; 11.05.1988 переведений на посаду прохідника четвертого розряду з повним робочим днем під землею;

-з 24.01.1996 по 15.10.2010 у вагонному депо Луганськ слюсарем по ремонту рухомого складу третього розряду пункту технічного обслуговування; 21.02.1996 присвоєно четвертий розряд слюсаря по ремонту рухомого составу третього розряду пункту технічного обслуговування; 01.05.1996 присвоєно п'ятий розряд слюсаря по ремонту рухомого составу третього розряду пункту технічного обслуговування; 07.10.2008 переведений слюсарем з ремонту рухомого складу п'ятого розряду пункту технічного обслуговування. (а.с.11-13)

Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №11/к-144 від 26.02.2015 року, виданою ВП «шахта «Черкаська» ДП «Луганськвугілля» підтверджується, що ОСОБА_1 з 15.02.1988 року по 15.07.1994 року виконував підземні гірничі роботи на посадах, які віднесені до Списку №1 відповідно до постанови КМ СРСР №10 від 26.01.1991 року.

Пільговий стаж складає 6 років 5 місяців 4 дні.(а.с.17)

Довідка від 26.02.2015 року, видана ВП «шахта «Черкаська» ДП «Луганськвугілля» свідчить, що ВП «Шахта «Черкаська» є правонаступником в частині архіву ДП шахти «Слов»яносербська». Свого часу шахта «Черкаська» перетворена в шахту «Слов»яносербська» (а.с.23)

Наказом №15 від 16.03.1995 року на шахті «Слов»яносербська» затверджено перелік робочих місць, робітникам яких підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №1, зокрема прохіднику підземному (код 1010100а) (а.с.20)

Також наказом №401 від 28.11.1999 року на шахті «Слов»яносербська» затверджено перелік робочих місць, робітникам яких підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №1, зокрема прохіднику підземному (код 1010100а) (а.с.46)

Індивідуальні відомості про застраховану особу (а.с.77-85) підтверджують віднесення посади позивача з 1998 року по 2010 рік, на якій він працював у Вагонному депо Луганськ, до коду «3П3055А1».

ОСОБА_1 10.01.2018 року досяг 55 років (а.с.7) та 07.02.2018 звернувся до Старобільського ОУПФУ Луганської області з заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 67).

Рішенням від 15.02.2018 Старобільське ОУПФУ Луганської області відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю пільгової довідки (а.с.14-15).

Підставою відмови визначено, що відповідно до записів трудової книжки наявні періоди пільгової роботи, які відносяться до списку № 1 - з 30.08.1983 по 05.12.1983, з 15.02.1988 по 15.07.1994 (що складає 6 р. 8 міс. 21 дн.) та період з 24.01.1996 по 15.10.2010, що відноситься до вислуги років відповідно до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (складає 15 р. 1 міс. 21 дн) не підтверджуються відповідними уточнюючими довідками (арк. спр. 94-95).

Спірним є питання правомірності не включення пенсійним органом до пільгового стажу позивача періодів його роботи з 30.08.1983 по 05.12.1983, з 15.02.1988 по 15.07.1994, з 24.01.1996 по 15.10.2010.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову зазначив, що відповідач неправильно відмовив зарахувати до пільгового стажу позивача періоди його роботи з 30.08.1983 по 05.12.1983, з 15.02.1988 по 21.08.1992 року (дата набрання чинності Порядком проведення атестації робочих місць).

Однак період роботи з 21.08.1992 року по 15.07.1994 року правомірно не враховано у пільговий стаж, оскільки відсутні дані про проведення на шахті, де працював позивач, в цей період атестації робочих місць.

Таким чином, хоча відповідачем неправомірно не зараховано частину стажу позивача на пільгових умовах (30.08.1983 по 05.12.1983 та з 15.02.1988 по 21.08.1992), проте вказаного стажу роботи недостатньо для призначення позивачеві пенсії на пільгових умовах за Списком № 1, оскільки відповідно до статті 13 Закону № 1788 такий стаж роботи має складати не менше 10 років на зазначених роботах.

Стосовно періоду з 24.01.1996 по 15.10.2010 суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення і у цій частині позову, оскільки ОСОБА_1 не надав пенсійному органу уточнюючих довідок за вказаний період.

Оцінка суду.

Згідно п.п.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-У1, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України „Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ст. 13 ч. 1 п. «а» Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

На підставі зазначених приписів нормативно-правових актів не заслуговують на увагу доводи пенсійного органу про неможливість включення до пільгового стажу спірного періоду праці позивача з 30.08.1983 по 05.12.1983, з 15.02.1988 по 15.07.1994 в зв'язку з ненаданням уточнюючих довідок, оскільки наявний стаж позивача повний робочий день під землею, на посадах, які відносяться до Списку №1 у зазначеній періоди - підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом.

Враховуючи, що в трудовій книжці позивача містяться записи про роботу за спірний період часу з з 30.08.1983 по 05.12.1983, з 15.02.1988 по 15.07.1994 року учнем підземним гірничим, підземним гірничим, підземним прохідником з повним робочим днем в шахті, зазначені професії та посади передбачені Списком №1, - відповідач неправомірно відмовив зарахувати в пільговий стаж позивача зазначений період його роботи на шахті.

Щодо відсутності даних про проведення атестації шахти за період з 21.08.1992 року по 15.07.1994 року суд зазначає наступне.

Згідно з п.6 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 01 серпня 1992 року, атестація робочих місць передбачає обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці, визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу в несприятливих умовах.

Відповідно до п. 4 Порядку, атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.12.2005 № 1451/11731, передбачено, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно з пунктом 4.2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. N 383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п.4.3 зазначеного Порядку у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Якщо атестація була вперше проведена після 21 серпня 1997 року, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21 серпня 1992 року, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.4 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах).

Матеріали справи свідчать, що перша атестація на шахті «Слов»яносербська», де працював позивач з 21.08.1992 року по 15.07.1994 рік проведена 15.03.1995 року, тобто протягом 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, що дає підстави для врахування періоду роботи позивача до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації з урахуванням пункту 4.3 цього Порядку, тобто періоду з 21.08.1992 року по 15.07.1994 рік.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що пенсійний орган протиправно не зарахував позивачу до пільгового стажу період його роботи з з 30.08.1983 року по 05.12.1983 рік, з 15.02.1988 року по 15.07.1994 рік.

Щодо правомірності відмови пенсійного органу врахувати пільговий характер стажу за періоду з 24.01.1996 по 15.10.2010 суд приходить до наступних висновків.

На підставі п. «а» ч.1 ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року право на пенсію за вислугу років надається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п'ятнадцятим - двадцять третім пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону.

Як визначено абз.15 п. «б» ч.1 ст.13 зазначеного Закону за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків (...)

Тобто, для визначення права позивача за цим видом пенсії йому необхідно досягти віку 55 років, мати стаж роботи не менш 26 років 6 місяців, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення» затверджено «Список професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років», до якого входить професія «слюсарі по ремонту рухомого складу магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу».

В даному випадку позивач за період з 24.01.1996 по 15.10.2010 працював слюсарем по ремонту рухомого складу пункта технічного обслуговування, тобто його посада відноситься до зазначеного Списку.

Дійсно, повертаючись до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. № 637, суд зазначає, що в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

В даному випадку відомості в трудовій книжці ОСОБА_1 не визначають його право на пенсію за вислугу років за період з 24.01.1996 по 15.10.2010.

Уточнюючої довідки за цей спірний період часу позивач в пенсійний орган не надав.

Проте, абзац 7 пункту 20 Порядку №637 доповнено постановою КМУ №1028 від 09.12.2015 року наступного змісту: в разі розміщення підприємств, установ, організацій на тимчасово окупованій території України або в районах проведення АТО можливе підтвердження спеціального стажу за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Вагонне депо Луганськ знаходиться у м. Луганськ.

Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, затвердженого розпорядженням КМУ №1275 від 02.12.2015 року, м. Луганськ Луганської області входить до цього переліку.

Згідно даних, наявних у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування за період з 1998 року по 2010 рік страховий стаж позивача у вагонному депо Луганськ зараховано за кодом ЗП3055А1.

Відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказ Міністерства фінансів України 14 квітня 2015 року № 435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 р. за №460/26905, визначено довідник кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.

Зазначеним довідником встановлено код підстав для обліку спец стажу за № ЗП3055А1, до якого відносяться робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року N 583 "Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення"

Тому за наявності даних наявних у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування пенсійним органом безпідставно відмовлено позивачу у визначенні стажу з 1998 року по 15.10.2010 року за особливим порядком в зв'язку з ненаданням уточнюючої довідки підприємства.

При цьому суд першої інстанції погоджується з пенсійним органом, що пільговий характер періоду роботи позивача з 24.01.1996 року по 1998 рік не підтверджений належними доказами, в даному випадку, уточнюючими довідками.

Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у включенні до пільгового стажу періоди його роботи з 30.08.1983 по 05.12.1983, з 15.02.1988 по 15.07.1994, з 1998 по 15.10.2010.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу , в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини (…) у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.

Позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Самі по собі дії чи бездіяльність пенсійного органу про відмову в призначенні пенсії при наявності рішення про таку відмову не тягнуть за собою правових наслідків для позивача.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що для повного захисту прав позивача необхідно вийти за межі позовних вимог відповідно до ст.9 КАС України та визнати протиправним та скасувати рішення від 15.02.2018 Старобільського ОУПФУ Луганської області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки саме рішення породжує для позивача певні правові наслідки у вигляді відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах, висновки цього рішення є обов`язковими для позивача.

Між тим, щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах суд зазначає наступне.

Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії (переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення в цій частині позовних вимога та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 07.02.2018 року про призначення пенсії за віком і прийняти рішення з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції, викладених в постанові.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Суд вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, що обумовлює часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1779,62 грн (а.с.2, 113)

Як визначено п. 3 ч.6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 139, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року у справі №812/1236/18 - задовольнити частково.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року у справі №812/1236/18 - скасувати.

Прийняти постанову.

Позов ОСОБА_1 до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 15.02.2018 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов'язати Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.02.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах і прийняти рішення з врахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 його роботи у періодах з 30.08.1983 року по 05.12.1983 року, з 15.02.1988 року по 15.07.1994 року, з 1998 року по 15.10.2010 року.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Стягнути зі Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (Код ЄДРПОУ 41246506; адреса: пл. Гоголя, м. Старобільськ, Луганська область, 92703) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2; ІПН НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1779 (одна тисяча сімсот сімдесят дев'ять) гривень 62 копійки.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 04 вересня 2018 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 04 вересня 2018 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді Е.Г. Казначеєв

Л.В. Ястребова